Постанова № 15424, 07.06.2006, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2006 р.

12 год. 30 хвил. Справа № АС-27/326-06

вх. № 6229/1-27

Суддя господарського суду Харківської області Мамалуй О.О.

за участю секретаря судового засідання Макаровських А.С.

представників сторін :

позивача – Деміденко Т.Г. – представника (за дорученням)

відповідача – Несміян В.Є. – державний податковий інспектор (за дорученням), Сліденко А.В. – начальник відділу (за дорученням), Бондар Л.М. – головний державний податковий інспектор (за дорученням)

по справі за позовом ПП "А.С.А.", м. Харків

до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова

про визнання нечинним рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПП „ А.С.А.” просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від 17.02.2006 р. № 0000352320/0, відповідно до якого позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 5 490 855,00 грн., у тому числі основний платіж - 3660 570,0 грн., штрафні санкції - 1 830 285,0 грн. та №0000362320/0, відповідно до якого позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у сумі 2 242 500,0 грн., у тому числі основний платіж - 747 500,0 грн., штрафні санкції - 1 495 000,0 грн., які прийняті за результатами проведеної перевірки, про що складений акт від 08.02.2006р. № 571/23-20/32951120.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що прийняті рішення не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи, вважає, що винесені без достатніх правових підстав.

Позивач зазначає, що ним виконані всі необхідні умови щодо включення сум нарахованого сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту, що у свою чергу вказує на протиріччя закону відповідного податкового повідомлення-рішення № 0000352320/0 податкового органу.

Щодо неправомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 17.02.06 р. № 0000362320/0 за порушення позивачем окремих норм Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.03 р. № 889-ІУ позивач зазначає, що відповідно до договору від 01.03.05 №01/03 директором ПП “А.С.А.” протягом 02.03.2005р. - 05.03.2005р. було одержано безвідсоткову позику у розмірі 5 750 000,00 грн., з посиланням на статтю 601 Цивільного кодексу України зазначає, що у зв'язку з припиненням у обраний сторонами договору позики від 01.03.05 №01/03 існуючого зобов'язання спосіб, повторне його припинення шляхом внесення коштів до каси підприємства чи інше виконання у більш зрозумілій особам, що проводили перевірку, грошовий спосіб суперечило би будь-якій логіці. Окремо звертає увагу на помилкове віднесення коштів, одержаних директором ПП „А.С.А.” за договором позики коштів до його доходів і відповідного нарахування на цю суму податку.

З посиланням на ст. 374 Цивільного кодексу України та з урахуванням того, що позика підлягає поверненню, вона не вважається доходом позичальника і, відповідно, протягом строку дії договору не є об'єктом оподаткування. Тобто суми коштів, переданих (наданих) податковим агентом (юридичною особою) фізичній особі - платнику за договором позики, які фізична особа (позичальник) повинна повернути позикодавцеві (податковому агенту) у визначений договором термін, не підлягають оподаткуванню та наводить позицію ДПА України, викладену в листі від 23.12.03 № 10498/6/17-16.

Відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з позовними вимогами не згоден, просить у позові відмовити, оскільки вважає оскаржувані рішення такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства. Свої заперечення обґрунтовує тим, що в ході перевірки були встановлені порушення підприємством Закону України "Про податок на додану вартість" в частині неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту перевіряємого періоду сум ПДВ згідно податкових накладних, які не відповідають вимогам пп. 7.2.1, п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7, п.п. 9.8 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість" . За результатами перевірки правильності нарахування та сплати податку на додану вартість встановлено порушення підприємством п.п.7.2.1, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7, абзацу (2) п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого податкове зобов'язання по ПДВ занижено на суму 3660570 грн.

Справа розглядалася на підставі норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час розгляду справи відповідачем заявлене клопотання про залучення до участі у справі прокурора.

Розглянувши вказане клопотання суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки предметом позову не є стягнення коштів з державного бюджету, отже підстав для залучення прокурора за ініціативою суду не вбачається. Прокурор не позбавлений права вступити у справу за своєю ініціативою з метою виконання покладених на нього повноважень.

Матеріали справи свідчать, що 08.02.2006р. представниками відповідача було проведено планову комплексну документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 10.06.2004р. по 30.09.2005р. По результатам перевірки був складений акт № 571/23-20/32951120.

На підставі висновків даного акту відповідачем були ухвалені оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

від 17.02.2006р. № 0000352320/0, відповідно до якого позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 5 490 855,0 грн., у тому числі основний платіж -3660 570,0 грн., штрафні санкції - 1 830 285,0 грн.,

від 17.02.2006р. №0000362320/0, відповідно до якого позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у сумі 2 242 500,0 грн., у тому числі основний платіж - 747 500,0 грн., штрафні санкції - 1 495 000,0 грн.,

При перевірці прибуткового податку з громадян та податку з доходів фізичних осіб за період з 10.06.2004р. по 30.09.2005р. встановлено, що власнику ПП "А.С.А." - Антоненко С.О. у березні 2005 року було видано з каси підприємства грошові кошти на загальну суму 5 750 000,0 грн. по касовим ордерам згідно договору займу від № 01/03, які станом на 30.09.2005р. та на час складання акту перевірки Антоненко С.О. до каси підприємства або на розрахунковий рахунок не повертались. В акті перевірки вказано, що підприємство не надало перевіряючим зазначений договір № 01/03.

В акті перевірки також зазначено, що Антоненко С.О. згідно рішення власника ПП "А.С.А." був звільнений з посади директора підприємства з 02.07.2005р., остаточні розрахунки щодо повернення займу - погашення дебіторської заборгованості на момент припинення трудових відносин Антоненко С.О. з підприємством не проводились, тому сума у розмірі 5 750 000,0 яка була виплачена Антоненко С.О. вважається доходом (додатковим благом) громадянина, який підлягає оподаткуванню за правилами, визначеними Законом України від 22.05.2003р. № 889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб" .

В акті вказано, що податок з доходів фізичних осіб з виплачених доходів позивачем не утримувався та до бюджету не перераховувався, що є порушенням п.п.3.1.3 п.3.1 ст.3, пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.7.1 ст.7 (п.22.3 ст.22) Закону України від 22.05.2003р. № 889-ІУ „Про податок з доходів фізичних осіб" зі змінами та доповненнями. Враховуючи п.1.17, п.1.20 ст.1 Закону України від 22.05.2003р. № 889-ІУ на підставі п.7.1 ст.7, п.22.3 ст.22, п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 цього Закону перевіряючими здійснений розрахунок податку з доходу Антоненко О.С., який становить 747500,0грн.

За результатами перевірки, відповідно до п.19.2 "а" ст.19, п.20.2, п.20.3.2 ст.20 вказаного Закону донараховано податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету становить 747 500,0 грн. та відповідно пп.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.00р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовані санкції.

Між тим, в акті перевірки, на стор. 4 представниками відповідача наведений перелік документів, які надавалися позивачем під час перевірки. В цьому переліку, є графа „інші документи”, без розшифровування, які саме документи маються на увазі. Позивачем до матеріалів справи наданий договір позики №01/03 від 01.03.2005р. На підставі умов вказаного договору директор підприємства позивача Антонечко С.О. протягом 02.03.2005р.-15.03.2005р. отримав безвідсоткову позику в сумі 5750000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у подальшому, Антоненко С.О. за договором поручительства № 100 від 31.03.2005р. виступив поручителем позивача перед ТОВ „Джокорд”, та виконав цей договір, отримавши всі права кредитора щодо підприємства позивача.

31.03.2005р. згідно Угоди про припинення зобов’язань заліком зустрічної однорідної вимоги (арк. справи 50), зобов’язання Антоненка С.А. за договором позики №01/03 від 01.03.2005р. були припинені повністю.

Отже, відповідачем не доведено, що позивач не надав до перевірки договір позики № 01/03 від 01.03.2005р. Між тим, цей договір є у матеріалах справи, які свідчать про те, що позика громадянином Антоненком С.О. погашена шляхом заліку зустрічної однорідної вимоги. За таких обставин, доходу у Антоненка С.О. – не виникло. Таким чином, висновки відповідача стосовно донарахування позивачу податкового зобов’язання з податку на доходи - є неправомірними.

В акті перевірки зазначено про порушення підприємством Закону України "Про податок на додану вартість" в частині неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту перевіреного періоду сум ПДВ згідно податкових накладних, які не відповідають вимогам пп. 7.2.1, п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7, п.п. 9.8 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість". За результатами перевірки правильності нарахування та сплати податку на додану вартість встановлено порушення підприємством п.п.7.2.1, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7, абзацу (2) п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого податкове зобов'язання по ПДВ занижено на суму 3660570 грн. в тому числі: за квітень 2005 р. - 945580 грн., за травень 2005 р. -1349202 грн., за червень 2005 р. - 1365788 грн.

За даними перевірки встановлено, що у відповідності з цивільно-правовими умовами договору № 53 від 01.01.2005 р. терміном дії до 31.12.2005 р., позивачем були отримані товари народного споживання від ТОВ "ДжоКорд" (код ЄДРПОУ 32595899), який є основним постачальником підприємства.

За період, що перевірявся, ПП "А.С.А." всього отримано товарів народного споживання від ТОВ "ДжоКорд" (код ЄДРПОУ 32595899) на суму 52396,8 тис. грн., в тому числі ПДВ 8732,8 тис. грн., що складає 98,5 % від всієї отриманої продукції, а саме:

У січні 2005 р. - 3491701,25 грн., у т. ч. ПДВ - 581950,21 грн.

У лютому 2005р. - 8457476,06грн. у т.ч. ПДВ - 1409579,34грн.

У березні 2005р.-15612516,28грн. у т.ч. ПДВ -2602086,05грн.

У квітні 2005р. - 8545194, грн. у т. ч. ПДВ - 1424199,0 грн.

У травні 2005р. - 8095212,0 грн. у т. ч. ПДВ - 1349202,0 грн.

У червні 2005р. - 8194727,33грн. у т. ч. ПДВ - 1365787,89 грн.

Загальний обсяг придбаних товарів за період з 01.01.2005р. по 30.06.2005р. складає 52396826,92 грн., взаєморахунки було проведено векселями на загальну суму 46651108,69 грн., та грошові кошти у розмірі 5750000 грн.

В акті перевірки вказано, що ТОВ "ДжоКорд" згідно рішення Господарського суду м. Києва від 12.04.2005 р. за справою № 23/308, було припинено юридичну особу суб'єкта підприємницької діяльності - ТОВ "ДжоКорд" (код ЄДРПОУ 32595899).

Копія даного рішення надана відповідачем до матеріалів справи, однак відповідачем не представлено ніяких доказів того, що зазначене рішення суду набрало чинності (тобто, має законну силу).

Відповідач посилається на те, що відповідно до Акту ДПІ у Святошинському районі м. Києва №30/9, свідоцтво платника ПДВ № 36370885, індивідуальний податковий номер 325958926571, яке видане 18.12.2003 р. ДПІ у Святошинському районі м. Києва ТОВ "ДжоКорд" було анульоване 18.04.2004 р. В зв'язку з чим ТОВ "ДжоКорд" виключений з реєстру платників податку на додану вартість 18.04.2005р. Між тим, зазначає відповідач, в період з 18.04.2005 р. по 30.06.2005 р. ТОВ "ДжоКорд", після виключення товариства з реєстру платників податку на додану вартість, були виписані в адресу ПП "А.С.А." податкові накладні на суму 3660,6 тис. грн.

Однак, як свідчать матеріали справи, Акт ДПІ у Святошинському районі м. Києва №30/9 датований 04 жовтня 2005р., отже, в період видачі податкових накладних (18.04.2005р. – 30.06.2005р.) даного акту ще не існувало, а свідоцтво платника ПДВ ще не було анульовано.

Відповідач також зазначає, що податкові накладні, виписані позивачу ТОВ „Джокорд” після 16.04.2005р. та підписані директором ТОВ "ДжоКорд" Биковим О.В., складені після смерті директора ТОВ "ДжоКорд" Бикова Олексія Володимировича, який помер саме 16.04.2005р. Однак, суд вважає необхідним зауважити, що зазначені податкові накладні завірені печаткою підприємства ТОВ „ДжоКорд”, та належним чином отримані та проведені позивачем. Позивач не має ні права, ні обов’язку перевіряти фізичне існування особи, чий підпис вказаний в накладних.

Суд вважає за необхідне зауважити, що недоліки в заповненні податкової накладної не роблять податкову накладну недійсною, не свідчать про її неналежність та недопустимість як доказу. Ця накладна може бути підставою для ідентифікації позивача як сторони в господарській угоді, може бути доказом достовірності підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати ПДВ та його сум.

Недотримання позивачем порядку, встановленого пп. 7.2.6 ст. 7 Закону „Про податок на додану вартість”, не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту та не свідчить про обґрунтованість рішення ДПІ, поза як згідно з абзацом другим пп. 7.4.5 ст. 7 Закону про ПДВ підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

Зазначеної позиції дотримується і Верховний суд України (постанова від 06.12.2005 N 21-105).

За таких обставин, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню нечинними та скасуванню, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, -

Керуючись статтями 8 Конституції України, ст.ст. 4, 8, 94, 161- 163 , 164-167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити. Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від № 0000352320/0 від 17.02.2006р. та №0000362320/0 від 17.02.2006р.

2. Стягнути з державного бюджету на користь позивача – приватного підприємства „А.С.А.” суму судового збору в розмірі 3,40 грн.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанову по даній справі в повному обсязі виготовлено 09.06.2006р. о 15-00 год.

Суддя Мамалуй О.О.