Справа №2-134/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2011 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого- судді Хоролець В.В., з участю прокурора Гайдар О.М., розглянувши в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом прокурора Великобагачанського району Полтавської області в інтересах ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування Великобагачанська районна державна адміністрація про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, -
в с т а н о в и в:
Прокурор Великобагачанського району Полтавської області звернувся з позовом до суду і просив суд відібрати у ОСОБА_2, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 її малолітню дитину сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 без позбавлення матері батьківських прав.
В позові прокурор посилався на те, що розпорядженням голови Великобагачанської райдержадміністрації №97 від 22.03.2011 року було проведено негайне відібрання дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у його матері ОСОБА_2 у зв’язку з виникненням обставин, за яких подальше залишення дитини на проживання в сім’ї матері загрожувало його життю на здоров’ю. Так, малолітній ОСОБА_1 з 2005 року перебуває на обліку служби у справах дітей як такий, що опинився у складних життєвих обставинах, підставою для перебування його на обліку є неналежне виконання його матір’ю ОСОБА_2 своїх батьківських обов’язків, у помешканні неодноразово проводились обстеження умов проживання, однак з боку матері будь-яких заходів щодо покращення санітарного стану житла вжито не було. ОСОБА_2 хворіє на туберкульоз заразної форми, на пропозиції у добровільному порядку пройти лікування та регулярно обстежувати малолітню дитину –сина тура О.В. остання не реагувала, при цьому, інколи зловживала спиртними напоями. При комісійному обстеженні 22.03.2011 року умов проживання ОСОБА_2 було встановлено, що ОСОБА_2 продовжує нехтувати рекомендаціями лікарів щодо необхідності лікування в обласному протитуберкульозному диспансері, вона не забезпечує періодичне медичне обстеження свого сина, чим наражає його на небезпеку захворювання на туберкульоз, всі ці обставини реально загрожують здоров’ю малолітньої дитини в умовах сім’ї ОСОБА_2, яка проживає зі співмешканцем ОСОБА_3 Прокурор вказує, що така поведінка ОСОБА_2 свідчить про те, що вона ухиляється від виконання батьківських обов’язків щодо свого сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 і не виховує його належним чином.
В судове засідання прокурор Гайдар О.М. та представник органу опіки та піклування ОСОБА_4 подали заяви про підтримання позовних вимог до тур Л.В. в повному обсязі та просила справу розглядати в порядку ст.197 ЦПК України (а.с.34-35).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання подала письмову заяву про визнання позовних вимог прокурора про відібрання дитини ОСОБА_1 без позбавлення її батьківських прав та просила справу розглядати за її відсутності (а.с.36).
Суд вирішив за можливе проводити судовий розгляд справи в порядку ст. 197 ЦПК України.
Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України “у разі визнання відповідачем позову суд за наявності передбачених законом підстав ухвалює рішення про задоволення позову.”
Суд, вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку приходить до висновку, що позов прокурора Великобагачанського району в інтересах ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування Великобагачанська районна державна адміністрація про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.57 ЦПК).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Зі змісту ст.45 ЦПК України, прокурор у випадках, встановлених законом (ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.170 СК України) має право звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб та брати участь у цих справах.
Відповідно до ст. 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених п.п.2-5 ч.1 ст. 164 цього кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання.
Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_2 є матір’ю дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується повторним свідоцтвом про народження дитини серія 1-КЕ №128379 від 23.03.2011 року (а.с.5).
Мати малолітньої дитини ОСОБА_1 –ОСОБА_2 проживає без реєстрації в домогосподарстві ОСОБА_3 по вул. Леніна, 107 в с. Якимове Великобагачанського району Полтавської області (а.с.8) разом з сином ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8), хоча зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_5 на іншою адресою (а.с.7).
Мати дитини ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини, належних умов для виховання та проживання сина ОСОБА_1 не створила, приміщення, де вона мешкає, перебуває в занедбаному стані станом на 22.03.2011 року (а.с.13,18). Згідно довідки Великобагачанської ЦРЛ, ОСОБА_2 хвора на активну форму туберкульозу, потребує лікування в туберкульозному диспансері, але від лікування відмовляється і ухиляється, також знаходиться на обліку в лікаря-нарколога з приводу хронічного алкоголізму. При цьому, згідно висновку лікарів, проживання дитини ОСОБА_1 в матір’ю ОСОБА_2 загрожує інфікуванням дитини на туберкульоз (а.с.11).
В ході проведення обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_2 22.03.2011 року було встановлено, що в будинку брудно, не прибрано, постільна білизна брудна, одяг розкиданий, на кухонному столі безлад, в кімнатах не підметено, при цьому комісійно було прийняте рішення, що подальше перебування дитини ОСОБА_1 в таких умовах загрожує його здоров’ю (а.с.18).
22.03.2011 року згідно розпорядження голови Великобагачанської райдержадміністрації №97 було прийнято рішення про відібрання у ОСОБА_2 її малолітньої дитини ОСОБА_1, ця дитина була відібрана у матері та 24.03.2011 року дитину ОСОБА_1 було влаштовано до Полтавського обласного притулку для дітей (а.с.9-10).
01.04.2011 року орган опіки та піклування Великобагачанська районна державна адміністрація направила до суду висновок в порядку ч.5 ст.19 СК України, згідно якого вбачається, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов’язків по відношенню до сина тура О.В., ІНФОРМАЦІЯ_3 та про доцільність відібрання малолітнього ОСОБА_1 у матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав (а.с.31-33).
Суд проаналізував наданий суду висновок органу опіки та піклування і приймає його до уваги, оскільки він відповідає обставинам справи, узгоджується з іншими доказами по справі, і свідчить про ухилення матері ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов’язків щодо своєї дитини ОСОБА_1
Суд також вважає, що даний висновок органу опіки та піклування - Великобагачанської райдержадміністрації наданий в межах її компетенції згідно ст.1 Закону України «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» №20/95 від 24.01.1995 року (зі змінами і доповненнями) та ч.1 ст.11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»№2342 від 13.01.2005 року.
Згідно ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 27.02.1991 року, яка набула чинності в Україні 27.09.1991 року «в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини».
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»(зі змінами), кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За нормою ст. 11 цього Закону, сім’я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Батьки зобов’язані піклуватись про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Також батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ст.150 СК України).
При таких обставинах справи, коли мати ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню сина, не створює необхідних умов для всебічного розвитку дитини, хворіє на відкриту форму туберкульозу, яка становить загрозу для інфікування дитини ОСОБА_1, ухиляється від добровільного лікування в протитуберкульозному закладі, що може створити загрозу для життя та здоров’я дитини, у суду є підстави для відібрання дитини у матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.19,150,164,170 Сімейного Кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства (зі змінами), ст.ст. 10,11,45,57,60,88,174,197,212-215 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в:
Позов прокурора Великобагачанського району Полтавської області в інтересах ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування Великобагачанська районна державна адміністрація про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав задовольнити.
Відібрати у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_7 її малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, не позбавляючи її батьківських прав.
Передати дитину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8 органу опіки та піклування Великобагачанській районній державній адміністрації для вирішення питання про подальше влаштування дитини.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер невідомий, жительки с. Якимове Великобагачанського району Полтавської області судові витрати по справі: 08 грн. 50 коп. судового збору на користь держави та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ до Великобагачанського районного суду (на р/р 31211259700013 в ГУДК України в Полтавській області МФО 831019 призначення платежу 22050000, одержувач УДК у Великобагачанському районі ЗКПО 34698275).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів після його проголошення. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Судове рішення № 15400336, Великобагачанський районний суд Полтавської області було прийнято 27.04.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-134/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: