Постанова № 15379266, 28.04.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2011 р. Справа № 2а-8946/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коблової О. Д. при секретаріТуранській С.О. за участю представників: позивача відповідача Зайцева М.В. Студнєвої Л.І., Прудко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Приват» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 20 липня 2010 року надійшла адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Приват» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000282305/0/23116/10/23-519 від 18.12.2006 року про виявлення відсутності права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 4253037 грн. Справу направлено відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2010 року для продовження розгляду після скасування постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2007 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 12 грудня 2007 року.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем порушенні при винесенні оскаржуваного рішення вимоги ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, а також всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 20.11.2006 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Приват» подано до Державної податкової інспекції в Кіровському районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2006 року, згідно даних якої сума ПДВ, належна до бюджетного відшкодування Позивачу з державного бюджету України складає 4253037,00 грн.

18.12.2006 року відповідачем складено Акт №02232/2305/33563700 про результати виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Приват» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника за період жовтень 2006 року.

На підставі зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення рішення № 0000282305/0/23116/10/23-519 від 18.12.2006 року про виявлення відсутності права позивача на бюджетне відшкодування та відмову в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 4253037,00 грн.

У відповідності до п.п.7.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.2 ст.7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.7.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з п.п.7.7.5 ст.7 Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п.7.7.7 ст.7 Закону, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

Згідно з п.п.7.7.10 ст.7 Закону, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Позивачем 09.10.2006 року подано до ДПІ у Кіровському районі податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2006 року. Згідно даних податкової декларації, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду складає 5390071 грн. Згідно рядку 23 зазначеної податкової декларації, до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду відноситься сума в розмірі 5390071,00 грн.

20.11.2006 року позивачем подано до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2006 року, згідно даних якої (рядок 25) сума ПДВ, належна до бюджетного відшкодування позивачу з державного бюджету України складала 4253037 грн. 00 коп. Разом з декларацією позивачем було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 4253037 грн. 00 коп.

Сума, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування за жовтень 2006 року не перевищує суми податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді (вересень 2006 року) постачальникам таких товарів (послуг).

Правильність заявленої до відшкодування суми ПДВ по декларації за жовтень 2006 року підтверджено наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, які свідчать про перерахування позивачем коштів в вересні 2006 року постачальникам товарів (робіт, послуг) та копіями виданих у вересні 2006 року постачальниками товару податкових накладних на кожну поставку товару.

Крім того, правильність формування податкового кредиту по декларації з ПДВ за вересень 2006 року підтверджено Розділом 3.1. Акту перевірки відповідача № 02232/2305/33563700 від 18.12.2006 року.

Заперечення Відповідача з посиланням на положення наказу Державної податкової адміністрації № 380 від 18.08.2005 року як на підставу відмови в наданні бюджетного відшкодування судом не приймаються до уваги, оскільки положення Закону про ПДВ право платника податку на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість не ставлять в залежність від проведення зустрічних перевірок постачальників платника податку.

Положеннями ст.7 Закону про ПДВ встановлено єдину умову для отримання бюджетного відшкодування з ПДВ - сплата податку постачальникам товару у складі вартості товару, що виконано з боку Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Приват» в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони: на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1.8. ст.1 Закону № 168 (на яку посилається відповідач) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом .

Зазначений пункт дає загальне розуміння поняттю «Бюджетне відшкодування» і є відсильною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону. Такою нормою в даному випадку є підпункт 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168, де передбачено, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету, або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. На підставі підпункту 7.7.3 ст. 7 цього Закону відшкодуванню платнику податку з бюджету підлягає сума, яка при її визначенні згідно з підпунктом 7.7.1 має від'ємне значення.

Сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту. Зворотного Закон не передбачає.

Крім того суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано доказів несплати податку на додану вартість постачальниками позивача в періоді вересень 2006 року - жовтень 2006 року, як того вимагають положення ст.71 КАС України.

Також, суд вважає за необхідне зазначити доводи відповідача про прийняття ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська 25.07.2007 року податкового повідомлення-рішення №0000282302/0/12720/10/23-519, яким виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за жовтень 2006 року в сумі 174 738,9 грн., на підставі акта від 24.07.2007 року виїзної планової перевірки позивача за період з 01.04.2006р. по 31.03.2007р. При цьому визначене цим податковим повідомленням-рішенням податкове зобовязання за твердженням податкового органу є узгодженим.

На підтвердження своїх доводів відповідач посилався на той факт, що на розгляді судів знаходиться повязана справа №А37/210-07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Приват» про стягнення з державного бюджету суми податку на додану вартість по декларації з ПДВ за жовтень 2006 року в розмірі 4253 037,00 грн., позивач заявою від 20.02.2008 року змінив позовні вимоги та зменшив суму позову в частині стягнення суми ПДВ до 4078 298,1 грн., тобто на суму визначену спірним податковим повідомленням-рішенням.

Позивач зазначає, що дійсно 25 липня 2007 року відповідачем на підставі Акту від 24.07.2007 року про результати виїзної планової перевірки підприємства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2007 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000282305/0/12720/10/23-519 від 25.07.2007 року, яким було виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації з ПДВ за жовтень 2006 року в сумі 174 738 грн. 90 коп. Підставою для винесення повідомлення-рішення № 0000282305/0/12720/10/23-519 від 25.07.2007 року стало те, що Законом про ПДВ встановлено пряму взаємозалежність між сплатою, надходженням в бюджет ПДВ та відшкодуванням цього податку. По змісту закону про ПДВ, право на відшкодування виникає тільки при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не тільки по факту існування зобовязання по сплаті ПДВ в ціні товару. За результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування згідно декларації з ПДВ за жовтень 2006 року у сумі 174 738 грн. 90 коп., що повязано з відсутністю підтвердженого факту надмірної сплати ПДВ до державного бюджету ТОВ «ТД Приват» по всьому ланцюгу придбання товарів.

Позивач вважає, що винесене повідомлення-рішення також суперечить вимогам ст.7 Закону про ПДВ, проте вважаючи процедуру його оскарження недоцільною, підприємство не здійснювало процедуру його оскарження, а віднесло зазначену суму ПДВ за ним до складу податкового кредиту, зменшивши самостійно суму бюджетного відшкодування за жовтень 2006 року шляхом подання уточнюючої декларації.

Тобто, ці дії ніяким чином не впливають на незаконність повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження по даній справі, оскільки воно було винесено 18.12.2006 року, на той час як повідомлення-рішення на суму 174738 грн. 90 коп. було винесено 25.07.2007 року, тобто через півтора року після винесення рішення, законність якого є предметом розгляду по даній справі.

Слід зазначити, що згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

- суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України;

- суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Приват» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000282305/0/23116/10/23-519 від 18 грудня 2006 року про виявлення відсутності права у Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Приват» на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 4253037 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 22 квітня 2011 року.

Суддя О. Д. Коблова