Постанова № 15379025, 11.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 травня 2011 р. Справа №2а-4580/11/0170/1 (12:06) м.Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Сусловій Є.О., за участю

представника прокуратури Афанасенко К.В.,

представника позивача Володькіна С.А.,

представника відповідача Безрученко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом заступника прокурора м.Ялта в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Ялта АРК до Державного підприємства «Ялтинський морський торговельний порт»

про стягнення,

Суть спору: заступник прокурора м.Ялта в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Ялта АРК звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Ялтинський морський торговельний порт» про стягнення заборгованості перед бюджетом з юридичної особи Державного підприємства «Ялтинський морський торгівельний порт» в сумі 52493,40 гривень на користь Держбюджету на р/р 31110029700039, код платежу 14010100 в УГК в АРК,МФО 824026, ОКПО 34740850.

Адміністративний позов мотивований тим, що відповідачем в ДПІ в м.Ялта 18.03.2011 року подано податкову декларацію з ПДВ, в якій визначено податкове зобовязання з ПДВ за лютий 2011 року у розмірі 57459,00 гривень.

Позивач зазначає, що у звязку з несплатою відповідачем суми податкового зобовязання в нього виник податковий борг з ПДВ в розмірі 57459,00 гривень.

Позивач пояснює, що ДПІ у м.Ялта спрямовано податкові вимоги № 1/750 від 23.11.2009 року та № 2/33 від 05.01.2010 року.

Позивач зазначає, що заборгованість ДП «Ялтинський морський торговельний порт» сплачена лише частково у розмірі 5000,00 гривень, у звязку з чим відповідачу нарахована пеня у розмірі 34,40 гривень.

Позивач пояснює,що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед Державним бюджетом України в розмірі 52493,40 гривень.

Ухвалами суду від 20.04.2011 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник прокурора, представник позивача адміністративний позов підтримали, просили задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що ДПІ в м.Ялта в АР Крим у відносинах з ДП «Ялтинський морський торговельний порт», під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктом владних повноважень.

Судом встановлено, що ДП «Ялтинський морський торговельний порт» є юридичною особою, державну реєстрацію якого проведено 19.08.1998 року виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АРК, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 663029, Довідкою з ЄДРПОУ № 09/2-6-01/190 від 26.01.2004 року.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований в податковому органі, є платником ПДВ.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 203.1 ст.203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено, що податковий період зі сплати ПДВ для ДП «Ялтинський морський торговельний порт» дорівнює місяцю, тому воно зобовязано щомісячно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця, подавати до ДПІ в м.Ялта декларацію з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що ДП «Ялтинський морський торговельний порт» у податковій декларації з ПДВ за лютий 2011 року самостійно визначено податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 57459,00 гривень.

Відповідно до п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Судом встановлено, що на час розгляду справи ДП «Ялтинський морський торговельний порт» заборгованість з ПДВ сплачена частково в розмірі 5000,00 гривень, у звязку з чим відповідачеві нарахована пеня в розмірі 34,40 гривень.

Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином податковий борг ДП «Ялтинський морський торговельний порт» за узгодженою сумою ПДВ за лютий 2011 року складає 52493,00 гривень.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на кожну суму такого податкового боргу.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.2 ст.59 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, органи державної податкової служби мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання платнику податкової вимоги на кожну суму податкового боргу.

Суд зазначає, що податковий борг ДП «Ялтинський морський торговельний порт» в розмірі 52493,00 гривень є грошовим зобовязанням відповідача за самостійно узгодженою ним сумою ПДВ за лютий 2011 року, яка не була ним сплачена.

Отже, для стягнення вищезазначеної суми податкового боргу податковий орган повинен був відповідно до ст.59, п.95.2 ст.59 Податкового кодексу України надіслати ДП «Ялтинський морський торговельний порт» податкову вимогу на зазначену суму.

Судом встановлено, що податковим органом на суму податкового зобовязання ДП «Ялтинський морський торговельний порт» з ПДВ за лютий 2011 року податкова вимога не надсилалася, отже, у позивача не виникло права на стягнення такого податкового боргу у судовому порядку.

Щодо посилання податкового органу на те, що наявність податкових вимог № 1/750 від 23.11.2009 року на суму податкового боргу 10737,20 гривень (штрафні (фінансові) санкції) та № 2/33 від 05.01.2010 року на суму податкового боргу 81880,07 гривень: за основним платежем 71142,87 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями 10737,20 гривень, є достатньою підставою для стягнення податкового боргу з відповідача у судовому порядку згідно п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

По-перше, вимоги № 1/750 від 23.11.2009 року та № 2/33 від 05.01.2010 року направлялися відповідачеві на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який припинив дію з 01.01.2011 року та не регулює правовідносини, що виникли між сторонами у звязку зі сплатою нового податкового боргу, який утворився після 01.01.2011 року та регулюється нормами Податкового кодексу України, якими передбачено обовязкове направлення вимоги на кожну суму боргу з кожного виду податку.

По-друге, відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, на яку також посилався відповідач, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.14.1.152. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Суд зауважує, що погашення податкового боргу можливо шляхом добровільного погашення платником податку такого боргу, звернення податковим органом стягнення на майно платника податку, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, та стягнення податкового боргу шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Суд зазначає, що стягнення податкового боргу шляхом звернення органу державної податкової служби до суду регулюється спеціальною нормою - п.95.2 ст.59 Податкового кодексу України, відповідно до якого стягнення коштів платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Отже, надіслання податкової вимоги платнику податку на кожну суму податкового боргу є обовязковим для здійснення податковим органом його стягнення у судовому порядку.

Більш того, суд зауважує, що з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України вбачається, що податкова вимога не надсилається платнику податку у випадку збільшення суми податкового боргу, якщо таке збільшення відбувається у межах того самого зобовязання за тим самим періодом (наприклад, на суму пені або в порядку адміністративного оскарження).

Проаналізувавши податкові вимоги № 1/750 від 23.11.2009 року на суму податкового боргу 10737,20 гривень (штрафні (фінансові) санкції) та № 2/33 від 05.01.2010 року на суму податкового боргу 81880,07 гривень: за основним платежем 71142,87 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями 10737,20 гривень, суд встановив, що вони прийняті податковим органом стосовно податкового боргу,що виник до 05.01.2010 року.

Враховуючи, що предметом позову є стягнення податкового боргу ДП «Ялтинський морський торговельний порт» з ПДВ за лютий 2011 року, тобто за новий період, доводи податкового органу стосовно того, що відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України надіслання нової податкової вимоги, не вимагається, є безпідставними.

Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовий збір не повертається.

У звязку зі складністю справи судом 11.05.2011 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 16.05.2011 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.