Вирок № 15323807, 06.05.2011, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа №1-19/11

ВИРОК

Іменем України

6 травня 2011 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Телешмана О.В.

при секретарі Олійник І.Г.,

з участю прокурора Чернописького В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кельменці кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Окниця Республіки Молдова та проживає в АДРЕСА_1, громадянина Республіки Молдова, одруженого, не працюючого, освіта базова загальна середня, має на утриманні малолітню дитину, не судимого,

за ч.5. ст.185, ч.2 ст. 15 ч.5 ст.185, ч. 3 ст.28 ст.360 КК України

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився в с. Ушурей Ришканського району Республіки Молдови та проживає в АДРЕСА_2, громадянина Республіки Молдова, не одруженого, не працюючого, освіта базова загальна середня, не судимого,

за ч.5. ст.185, ч.2 ст. 15 ч.5 ст.185, ч. 3 ст.28 ст.360 КК України,

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6, який народився в с. Ушурей Ришканського району Республіки Молдови та проживає в АДРЕСА_2, громадянина Республіки Молдова, не одруженого, не працюючого, освіта базова загальна середня, не судимого,

за ч.5. ст.185, ч.2 ст. 15 ч.5 ст.185, ч. 3 ст.28 ст.360 КК України , -

ВСТАНОВИВ:

Підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 3 жовтня 2010 року приблизно о 3 годині в с. Романківці Сокирянського району Чернівецької області діючи за попередньою змовою групою осіб, з прямим умислом, з корисливих мотивів, шляхом демонтажу з дерев'яних опор вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку) 145 м кабелю ТПП 100x2х0,4, загальною вартістю 2726 грн., що належав ДТЕЛС Сокирянського ЦТП №7 ЧФ ВАТ «Укртелеком», спричинивши останньому збитки на вказану суму та пошкодили повітряну лінію електрозвязку, що спричинило тимчасове припинення звязку.

Також підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 6 жовтня 2010 року приблизно о 23 годині в с. Романківці Сокирянського району Чернівецької області діючи за попередньою змовою групою осіб, з прямим умислом, з корисливих мотивів, повторно, шляхом демонтажу з дерев'яних опор вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку) 100 м кабелю ТПП 100x2х0,4, загальною вартістю 1808 грн., що належить ДТЕЛС Сокирянського ЦТП №7 ЧФ ВАТ «Укртелеком», спричинивши останньому збитки на вказану суму та пошкодили повітряну лінію електрозвязку, що спричинило тимчасове припинення звязку.

Крім цього, підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 7 жовтня 2010 року приблизно о 1 годині в с. Іванівні Кельменецького району Чернівецької області, діючи за попередньою змовою групою осіб, з прямим умислом, повторно з корисливих мотивів, шляхом демонтажу з опор вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку) 165 м кабелю ТППеП 200x2х0.4, загальною вартістю 4075,13грн., що належить ДТЕЛС Кельменецького ЦТП №6 ЧФ ВАТ «Укртелеком», спричинивши останньому збитки на вказану суму та пошкодили повітряну лінію електрозвязку, що спричинило тимчасове припинення звязку.

Крім того, підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 13 жовтня 2010 року приблизно о 1 годині 30 хвилин в с. Іванівні Кельменецького району Чернівецької області, діючи за попередньою змовою групою осіб, з прямим умислом, з корисливих мотивів, шляхом демонтажу з опор пошкодили повітряну лінію електрозвязку, що спричинило тимчасове припинення звязку, а також повторно вчинили незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку)96 м кабелю ТППеП 200x2x0.4, загальною вартістю 2348,92 грн., що належить ДТЕЛС Кельменецького ЦТП №6, ЧФ ВАТ «Укртелеком».

Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»витратило на відновлювальні роботи пошкоджених підсудними ліній електрозв'язку, включаючи вартість пошкодженого кабелю, 41513 грн. Підсудний ОСОБА_1 частково відшкодував завдані злочином збитки в сумі 3000 гр.

Підсудні вчинили злочини за таких обставин. 3 жовтня 2010 року, приблизно о 23 годині підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 їхали в м. Чернівці до дружини підсудного ОСОБА_1, яка з дитиною перебувала в лікарні. Проїжджаючи через с. Романківці Сокирянського району Чернівецької області, підсудний ОСОБА_1 звернув увагу на повітряну лінію електрозв'язку, яку вирішив викрасти. ОСОБА_1 на той час мав на утриманні малолітню дитину, яка має серйозні захворювання органів дихання і перебувала з його дружиною в лікарні. Не маючи засобів для матеріальної допомоги дитині підсудний ОСОБА_1 запропонував підсудним ОСОБА_4 та ОСОБА_3 таємно викрасти поблизу села Романківці з дерев'яних опор шляхом демонтажу кабель лінії електрозв'язку, здати метал, який знаходився в кабелі та гроші витратити на лікування дитини, на що останні погодились, оскільки дружина ОСОБА_1 є їхньою родичкою. Підсудний ОСОБА_1 взяв сокиру та садові ножиці з власного автомобіля «Опель», на якому вони пересувалися по території України, і спробував залізти на електроопору, проте не зумів. Тоді на електроопору заліз ОСОБА_4, та за допомогою садових ножиць, зрізав телефонний кабель з електроопор. Потім підсудний ОСОБА_1 сокирою відрізав кабель між опорами після чого вони всі разом скручували зрізаний кабель в мотки, який в подальшому завантажили в належний ОСОБА_1 автомобіль «Опель». Після цього підсудні на одному із полів по дорозі в м. Чернівці порізали викрадений кабель та спалили на ньому ізоляцію. Мідний дріт, який залишився, вони завантажили в автомобіль «Опель»та поїхали в м. Чернівці. Наступного дня вони мідний дріт з даного кабелю здали в пункті прийому металобрухту в м. Чернівці за 600 гривень. З даних грошей ОСОБА_1 450 гривень передав дружині на лікування сина, а решту грошей підсудні витратили на харчування та бензин та придбали на ринку в м. Чернівці садові ножиці. Таким чином, підсудні викрали 145 метрів кабелю ТПП 100x2х0,4, вартістю 2726 грн., який належав ДТЕЛС Сокирянського ЦТП №7 Чернівецької філії ВАТ «Укртелеком». Також в результаті пошкодження підсудними ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 кабельної лінії електрозв'язку, тимчасово припинився телефонний зв'язок, тобто, без телефонного зв'язку було залишено 40 абонентів ВАТ «Укртелеком», який був поновлений 05.10.2010 року.

Крім цього, 6 жовтня 2010 року підсудні перебували на території України і в зв'язку з необхідністю коштів на лікування дитини підсудний ОСОБА_1 знову запропонував підсудним ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повторно викрасти телефонний кабель, як і в попередній раз на тому самому місці. З цією метою приблизно о 23 годині підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою групою осіб, знову приїхали в с. Романківці Сокирянського району Чернівецької області, тобто на те саме місце, де вони вчинили попередній злочин. Тут підсудний ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залазили на опори, з яких зрізали кабель з допомогою садових ножиць. Всього вони зрізали 100 м кабелю ТПП 100x2х0,4, загальною вартістю 1808 грн., який належить ДТЕЛС Сокирянського ЦТП №7 ЧФ ВАТ «Укртелеком». Після цього підсудні поїхали в напрямку м. Чернівці. Також в результаті пошкодження підсудними ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 кабельної лінії електрозв'язку, тимчасово припинився телефонний зв'язок, тобто, без телефонного зв'язку було залишено 40 абонентів ВАТ «Укртелеком», який був поновлений 07.10.2010 року.

Проїжджаючи дорогою сполученням «Данківці Вартиківці КПП «Сокиряни»7 жовтня 2010 року приблизно о 1 годині через с. Іванівці Кельменецького району Чернівецької області, підсудний ОСОБА_1 зупинив тут свій автомобіль і запропонував підсудним ОСОБА_4 та ОСОБА_3 викрасти телефонний кабель в даному селі для того, щоб в подальшому витратити кошти на лікування його сина, на що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 погодились. Вони підійшли до опор, на яких кріпився кабель електрозв'язку. Підсудний ОСОБА_4 залазив почергово на електроопори і садовими ножицями зрізував кабель, а підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 скручували його в мотки. Всього вони зрізали 165 м кабелю ТППеП 200x2x0.4, загальною вартістю 4075,13 грн., що належить ДТЕЛС Кельменецького ЦТП №6 Чернівецької філії ВАТ «Укртелеком», чим спричинили ВАТ «Укртелеком»збитки на вказану суму. Після цього підсудні таким же способом, як попередній раз, вилучили з кабелів, викрадених в с. Романківці та с. Іванівці мідний дріт, який в подальшому, належним ОСОБА_1 автомобілем «Опель», повезли в м. Чернівці в пункт прийому металобрухту, де цього ж дня продали мідний дріт в пункті прийму металобрухту на суму 1600 гривень, з яких 1200 грн. ОСОБА_1 передав свої дружині на лікування дитини, а решту грошей використали на свої потреби. Також в результаті пошкодження підсудними ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 кабельної лінії електрозв'язку, тимчасово припинився телефонний зв'язок, тобто, без телефонного зв'язку було залишено 186 абонентів ВАТ «Укртелеком», який був поновлений 11.10.2010 року.

Також 12.10.2010 року підсудний ОСОБА_1 домовився із своїм знайомим таксистом ОСОБА_5 про поїздку в Україну, оскільки мав намір забрати з лікарні дружину з дитиною. Підсудний ОСОБА_1 продав свій автомобіль, кошти від якого витратив на погашення заборгованостей в себе на батьківщині. В місто Чернівці підсудні їхали також всі разом в таксі ОСОБА_5, але в дорозі підсудний ОСОБА_1 з телефонної розмови з дружиною дізнався, що її з дитиною залишають в лікарні і їм знову потрібні гроші. Він попросив таксиста ОСОБА_5 їхати в с. Керстенці Хотинського району Чернівецької області, де він та інші підсудні після останньої крадіжки залишили свій робочий одяг, сокиру та садові ножиці. Він знову запропонував підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 викрасти в Україні телефонний кабель, оскільки йому знову були необхідні кошти на лікування сина, який продовжував з його дружиною перебувати в лікарні в м. Чернівці. На цю пропозицію ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знову погодились і вони автомобілем таксі «Дачія Логан»д.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5 поїхали в с. Керстенці, де взяли свій робочий одяг та садові ножиці. Звідти вони цим же автомобілем поїхали в с. Іванівці, де запропонували таксисту зупинитись. Приблизно о 1 і- й годині 30 хвилин 13.10.2010 року підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи в с. Іванівці Кельменецького району Чернівецької області, прийшли на те ж місце, де викрадали кабель 07.10.2010 року. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залізли на опори і з допомогою садових ножиць, які вони взяли з с. Керстенці з опор зрізали 96 м кабелю ТППеП 200x2x0.4, загальною вартістю 2348,92 грн., що належить ДТЕЛС Кельменецького ЦТП №6 ЧФ ВАТ «Укртелеком», внаслідок чого припинився телефонний зв'язок. Підсудні вказаний кабель змотали в мотки, проте, через спрацювання сигналізації, яка була встановлена на лінії електрозв'язку, до даного місця прибули працівники Кельменецького ЦТП №6 ЧФ ВАТ «Укртелеком»та Кельменецького РВ УМВС України в Чернівецькій області. Тому підсудні з даних причин не довели свій злочинний намір до кінця і вони всі втекли з місця вчинення злочину, а зрізаний кабель та знаряддя злочину залишили на місці вчинення злочину. Приблизно о 6 годині 13.10.2010 року підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, були затримані працівниками Кельменецького РВ УМВС України в Чернівецькій області. В результаті пошкодження підсудними ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 кабельної лінії електрозв'язку, тимчасово припинився телефонний зв'язок, тобто без телефонного зв'язку було залишено 186 абонентів ВАТ «Укртелеком», який був поновлений 17.10.2010 року.

Висновки суду про винність підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні крадіжки повторно за попередньою змовою групою осіб, незакінченого замаху на вчинення крадіжки повторно за попередньою змовою групою осіб, та умисного пошкодження за попередньою змовою групою осіб повітряної лінії зв'язку, що спричинило тимчасове припинення зв'язку ґрунтуються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи.

Так, підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав частково, а саме повністю визнав вину у вчинені крадіжок повторно за попередньою змовою групою осіб кабелю та пошкодження ліній електрозв'язку, проте не визнав таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення злочину організованою злочинною групою, оскільки групу він не організовував, а злочини вони вчиняли спонтанно, по мірі потреби грошей для термінового лікування його малолітнього сина. Цивільний позов він визнає частково лише в частині вартості викраденого кабелю. Крім того підсудний ОСОБА_1 дав суду показання про те, що у нього часто хворіє син ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження та постійно лікується в лікарнях. На лікування сина потрібні були ліки. 03.10.2010 року він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на його автомобілі «Опель»поїхали в м. Чернівці, щоб провідати дружину з сином, які знаходились на лікуванні в м. Чернівці. У нього з собою в автомобілі постійно перебувала сокира та садові ножиці, оскільки він та підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 займаються обрізкою дерев в садах. Проїжджаючи по дорозі в с. Романківці, він зупинив автомобіль, оскільки вирішив викрасти телефонний кабель, щоб потім здати метал, який в ньому знаходився, а гроші передати дружині на лікування сина. Про це він повідомив підсудним ОСОБА_4 та ОСОБА_3, на що вони погодились йму допомогти. Вони підійшли до дерев'янних опор, по яких проходила лінія зв'язку і усвідомлюючи, що крадіжкою кабелю вони позбавлять зв'язку багатьох абонентів, він спробував залізти на стовп, але йому це не вдалося. Тоді на стовп заліз ОСОБА_4, якому він передав садові ножиці і той зрізав телефонний кабель з кількох опор, а він відрізав кабель по краях сокирою. Після цього вони скрутили телефонний кабель в мотки, які поскладали в його автомобіль, і поїхали в м. Чернівці. По дорозі вони звернули на польову дорогу, де на полі запалили кабель, щоб відділити мідний дріт. Відділивши мідний шляхом спалювання ізоляції, вони відвезли його в м. Чернівці, де здали в пункт прийому металобрухту. За зданий металобрухт отримали 600 гривень. 450 гривень він відвіз дружині в лікарню на лікування сина. Після цього він купив на «Калинівському ринку» в м. Чернівці садові ножиці та вони всі поїхали додому. 06.10.2010 року вони втрьох знову їхали провідувати його дружину та дитину в лікарню в м. Чернівці. Вони їхали його автомобілем «Опель»і знову він зупинив автомобіль в с. Романківці на тому самому місці, де 03.10.2010 року викрали телефонний кабель, так як лінія була вже відновлена. Він знову запропонував ОСОБА_4 та ОСОБА_3 викрасти повторно телефонний кабель, оскільки йому знову потрібні були гроші для лікування сина, на що вони погодились. Тому вони знову зрізали тут кабель таким же способом, як і в попередній раз. Після цього вони вирушили в м. Чернівці та він зупинив автомобіль в с. Іванівці, де таким же способом, як і в попередні рази також зрізали телефонний кабель. Потім вони, таким же способом обпалили ізоляцію кабелю, а мідний дріт здали в м. Чернівці в пункт прийому металобрухту, за що вони отримали 1200 гривень. З цих грошей вони взяли на бензин 150 гривень, а решту грошей він дав дружині на лікування сина. Після цього вони повернулися в Молдову, де він продав свій автомобіль. Гроші від продажу автомобіля він повернув за борги, а 800 гривень залишив для лікування сина. 12.10.2010 року він попросив свого знайомого таксиста ОСОБА_5 повезти їх в м. Чернівці, тому що наступного дня 13.10.2010 року мали виписати його дружину з лікарні. Але в дорозі до нього зателефонувала дружина, яка сказала, що її з дитиною терміново забирають в реанімаційне відділення, тому що дитині знову стало погано і знову потрібні гроші на лікування. Через це він сказав таксисту їхати в с. Керстенці Хотинського району Чернівецької області до його родичів, де був їх змінний одяг та секатори. Там вони взяли змінний одяг та секатори і звідти він сказав їхати таксисту додому. В дорозі він заснув і ОСОБА_3 розбудив його коли вони зупинились в с. Іванівці. Там вони вирішили знову викрасти телефонний кабель, оскільки йому знову потрібні були гроші. Вони взяли секатор та сказали таксисту щоб він їх чекав на краю села. Вони знову пішли на те місце, де викрадали попередній раз кабель. Цього разу на стовпи залазив ОСОБА_3, який зрізав кабель, а вони його скручували в мотки. ОСОБА_3 помітив людину з ліхтарем і вони втекли, залишивши зрізаний кабель. По дорозі вони викинули ножиці і приблизно о 6 годині їх затримали працівники міліції. При затриманні йому говорили, щоб він брав все на себе, тому так буде краще. Вони були всі шоковані, перші допити проводили вночі, тому їхні покази записані не зовсім точно. Зокрема третю крадіжку кабелю вони вчинили в с. Іванівці по дорозі в м. Чернівці, а не так як зазначено в протоколах допиту їх як підозрюваних, під час допиту в Кельменецькому РВ УМВС України, зокрема, що вони після крадіжки в с. Романківці поїхали в Чернівці, а потім поверталися в с. Іванівці. Тут крадіжку вони вчинили по дорозі до міста Чернівці. ОСОБА_5 вони не пропонували вчиняти з ними крадіжку, а лише залишили йому свої паспорти в заставу для гарантії того, що вони з ним розрахуються за поїздку. При ОСОБА_5 вони не переодягалися в інший одяг, а здійснювали крадіжку в тому одязі, в якому їхали та в якому їх затримали. Про вчинене щиро жалкує, розкаюється у вчиненому, негативно оцінює вчинене.

Підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненому визнав частково, а саме повністю визнав вину у вчинені крадіжок кабелю та пошкодження ліній електрозв'язку, проте не визнав таку кваліфікуючу ознаку як вчинення злочину організованою злочинною групою, оскільки в них не було ніякої організованої групи. ОСОБА_1 та його дружині, яка є його сестрою, потрібні були гроші для термінового лікування їхнього сина, тому вони щораз, коли їхали провідувати сестру допомагали ОСОБА_1 викрадати кабель. Останній раз в с. Іванівці запропонував вчинити крадіжку кабелю він, тому що ОСОБА_1 спав в машині. Цього разу він залазив на опори і він помітив людину, через що вони втекли. Цивільний позов він визнає частково лише в частині вартості викраденого кабелю. В іншій частині ОСОБА_3 дав покази аналогічні показам підсудного ОСОБА_1

Підсудний ОСОБА_4 вину у вчиненому визнав частково, а саме повністю визнав вину у вчинені крадіжок кабелю та пошкодження ліній електрозв'язку, проте не визнав таку кваліфікуючу ознаку як вчинення злочину організованою злочинною групою, оскільки в них не було ніякої організованої групи. ОСОБА_1 та його дружині, яка є його сестрою, потрібні були гроші для термінового лікування їхнього сина, тому вони щораз, коли їхали провідувати сестру допомагали ОСОБА_1 викрадати кабель. Останній раз в с. Іванівці запропонував вчинити крадіжку кабелю ОСОБА_3 тому що ОСОБА_1 спав в машині. Цього разу ОСОБА_3 залазив на опори і він помітив людину, через що вони в текли. Цивільний позов він визнає частково лише в частині вартості викраденого кабелю. В іншій частині ОСОБА_4 дав покази аналогічні показам підсудного ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_7 дала суду показання про те, що вона є дружиною підсудного ОСОБА_1, а підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є її двоюрідними братами. По суті справі їй нічого невідомо, а лише відомо, що її чоловіка затримали за крадіжку кабелів. Вона з дитиною весь час перебуває в лікарнях, оскільки дитина важко хворіє. З липня 2010 року вони перебували в м. Чернівці в лікарні. Чоловік приїжджав до неї і постійно давав грошей на лікування дитини по 100,200 і 1000 гривень. Їй було відомо, що гроші він позичав, а також гроші позичали в людей його батьки і давали її на лікування дитини. Чоловік заходив до неї в лікарню, а братів не пускали, оскільки вона перебувала в інфекційному відділенні.

З показів свідка ОСОБА_8 вбачається, що він працює інженером цеху електрозв'язку №6 ВАТ «Укртелеком». Осінню 2010 року виникла крадіжка багатопарного кабелю в с. Іванівні. В диспетчерську почали поступати масово заявки від абонентів про відсутність зв'язку і виявили крадіжку кабелю. Про це повідомили міліцію та керівництво. Потім вони отримали кабель та змонтували його. Працювала бригада в суботу і неділю і поставили кабель під сигналізацію. Через тиждень вночі спрацювала сигналізація. Начальник цеху з нарядом міліції поїхали на місце злочину, де було виявлено знаряддя, яким було здійснено цей злочин і сам кабель уже змотаний в бухти, який лежав на землі в тому самому місці де вони відновлювали лінію. Сума матеріальної шкоди розраховувалась виходячи з вартості кабелю та відновлювальних робіт. Зрізаний кабель був пошкоджений і уже не придатний. Щоб відремонтувати лінію в с. Іванівні працювала бригада з 8-10 чоловік. Батьки підсудних хотіли відшкодувати шкоду завдану «Укртелекому». Він назвав їм суму, яка може бути, але вони бідкалися, що це дуже велика сума.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що він працює в м. Сокиряни в ВАТ «Укртелеком»інженером. Осінню 2010 року в с. Романківці було виявлено крадіжку кабелю довжиною приблизно 150 метрів. Лінію відремонтували, а через два дні на тому самому місці знову викрали 100 метрів кабелю.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона працює дізнавачем Кельменецького РВ УМВС України в Чернівецькій області. Вона допитувала підсудних по факту крадіжки кабелю в с. Іванівці. Допит відбувався пізно ввечері біля 22 години. Підсудні добровільно давали покази, які вона записувала з їх слів.

З показів свідка ОСОБА_11 вбачається, що він працює слідчим слідчого відділу Кельменецького РВ УМВС України в Чернівецькій області. Він здійснював досудове слідство по даній справі. Підсудні добровільно давали покази, які він записував з їх слів. Вони також не робили зауважень стосовно протоколів їх допитів.

Свідок ОСОБА_12 дав суду показання про те, що він працює оперативним уповноваженим карного розшуку Кельменецького РВ УМВС України в Чернівецькій області. Він брав участь у затриманні підсудних в с. Іванівці. Під час затримання він не вчиняв ніяких протизаконних дій та не тиснув психологічно на підсудних, які при затриманні опору не чинили.

Свідок ОСОБА_13 дав суду показання про те, що він працює старшим оперативним уповноваженим карного розшуку Кельменецького РВ УМВС України в Чернівецькій області. Він брав участь у затриманні підсудних в с. Іванівці. Під час затримання він не вчиняв ніяких протизаконних дій та не тиснув психологічно на підсудних, при затриманні підсудні опору не чинили.

З показів свідка ОСОБА_14 вбачається, що 13.10.2010 року він працював старшим ДІМ Кельменецького РВ УМВС і в ту ніч перебував на чергуванні на виборчій дільниці. Йому надійшов наказ їхати в с. Іванівці, де він брав участь у затримання підсудних. В с. Іванівці біля магазину «Вікторія»він особисто затримав підсудного ОСОБА_3, який опору не чинив. Інших двох підсудних, які були в приміщенні магазину затримували його колеги. Ніяких протиправних дій стосовно підсудних він не чинив. Підсудні при затриманні не опиралися і він їм особисто нічого не говорив та не залякував їх.

З показів ОСОБА_15 вбачається, що він в якості дізнавача Сокирянського РВ УМВС України допитував підсудних в якості підозрюваних. Протокол допиту він записував зі слів підозрюваних, як вони пояснювали. Вони дійсно давали покази, що крадіжки кабелю в с. Романківці 06.10.2010 року та в с. Іванівці цієї самої ночі вчинили послідовно, тобто по дорозі в м. Чернівці вчинили крадіжку в с. Іванівці. Розбіжностей в їхніх показах не було.

Свідок ОСОБА_16 дав суду показання про те, що він працює начальником карного розшуку Кельменецького РВ УМВС України в Чернівецькій області. Він брав участь у затриманні підсудних в с. Іванівці в 2010 році. Під час затримання він не вчиняв ніяких протизаконних дій та не тиснув психологічно на підсудних, при затриманні підсудні опору не чинили. Він нікому з них не говорив, що потрібно брати на себе вину та зізнаватись, оскільки пояснення в Кельменецькому РВ УМВС України в чернівецькій області вони давали добровільно.

З акту комісії ДТЕЛС Сокирянського ЦТП №7 ( а.с.44 Т.1) вбачається, що 03.10.2011 року в с. Романківці було виявлено викрадення 145 м. телефонного кабелю ТПП 100х2х0,4 з опор №12,13,14,15.

З протоколу огляду місця події від 04.10.2010 року в с.Романківці, Сокирянського району Чернівецької області (т.1 а.с.45-47) вбачається, що 03.10.2011 року в с. Романківці було виявлено викрадення 145 м. телефонного кабелю ТПП 100х2х0,4 з опор №12,13,14,15.

З висновку трасологічної експертизи №22 від 15.11.2010 року ( а.с.66-69 Т.1) вбачається, що сліди перерубу (перекусу) на телефонному кабелю, що вилучений 04.10.2010 року при огляді місця події за фактом викрадення 145 м. телефонного кабелю ТПП 100х2х0,4 з опор №12,13,14,15 в с. Романківці Сокирянського району Чернівецької області могли бути залишені сокирою або іншим знаряддям з аналогічною будовою ріжучої частини. Вартість експертизи склала 206,4 грн.

З протоколу огляду місця події від 07.10.2010 року в с. Романківці, Сокирянського району Чернівецької області (а.с.45-47 Т.1) вбачається, що 07.10.2011 року в с. Романківці було виявлено викрадення 100 м. телефонного кабелю ТПП 100х2х0,4 з опор №12,13,14.

З довідки начальника ЦТП №7 ЧФ ВАТ «Укртелеком»від 13.10.2010 року ( а.с.85 Т.1) вбачається, що вартість викраденого кабелю станом на 07.10.2010 року становить 1808 грн.

З висновку трасологічної експертизи №23 від 15.11.2010 року ( а.с.104-107 Т.1) вбачається, що сліди перерубу (перекусу) на телефонному кабелі, що вилучений 07.10.2010 року при огляді місця події за фактом викрадення 100 м. телефонного кабелю ТПП 100х2х0,4 з опор №12,13,14 в с. Романківці Сокирянського району Чернівецької області могли бути залишені сокирою або іншим знаряддям з аналогічною будовою ріжучої частини.

З висновку трасологічної експертизи №33 від 15.12.2010 року ( а.с.117-124 Т.1) вбачається, що сліди дії стороннього предмету на торцевій поверхні фрагменту кабелю, що вилучений 07.10.2010 року при огляді місця події по факту крадіжки 100 метрів кабелю із дерев'яних опор від №12 по №14 в с. Романківці Сокирянського району Чернівецької області залишені знаряддям по формі та розмірами характеристикам аналогічним формі та розмірним характеристикам робочих ріжучих частин ножиців, що вилучені 13.10.2010 року з автомобіля в с. Іванівці Кельменецького району Чернівецької області. Вартість експертизи склала 309,6 грн.

З протоколу огляду місця події від 07.10.2010 року (а.с.157 Т.1) вбачається, що в с. Іванівці Кельменецького району Чернівецької області викрадено телефонний кабель ТПП в с. Іванівці, Кельменецького району викрадено 165 м кабелю ТППеП 200x2х0.4.

З довідки ВАТ «Укртелеком»(а.с. 175 Т.1) вбачається, що вартість 165 метрів телефонного кабелю ТППеП 200x2х0, що належить ДТЕЛС Кельменецького ЦТП №6 ЧФ ВАТ «Укртелеком», викраденого в с.Іванівці, Кельменецького району 07.10.2010 року становить 4075,13грн.

З протоколу огляду місця події від 13.10.2010 року (а.с.183-187 Т.1) вбачається, що в с. Іванівці Кельменецького району Чернівецької області було зрізано 96 м кабелю ТППеП 200x2х0.4, частина якого була змотана в мотки, а інша частина була виявлена на землі, при цьому одна частина кабелю була на електроопорі, а інша звисала та лежала на землі.

З довідки ВАТ «Укртелеком»(а.с. 188 Т.1) вбачається, що вартість 96 метрів телефонного кабелю ТППеП 200x2х0,4, пошкодженого в с.Іванівці, Кельменецького району 13.10.2010 року становить 1957,44грн.

З протоколу огляду місця пригоди ( а.с.197-200 Т.1) вбачається, що в автомобілі «Дачія Логан», яка належить ОСОБА_5 виявлено садові ножиці.

З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи ( а.с.204 Т.1) вбачається, що відносно ОСОБА_5 відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст.185,198,360,396 КК України.

З протоколів відтворення обстановки та обставин події ( а.с.27-31,38-43,134-137,144-148,229-232,239-244 Т.2) вбачається, що підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вказали на місце вчинення злочинів та розповіли про обставини їх вчинення.

З протоколу допиту свідка ОСОБА_17 ( а.с.238 Т.1) вбачається, що він проживає в с.Керстенці, Хотинського району, Чернівецької області. До нього приїжджав його родич ОСОБА_1 з своїми друзями ОСОБА_4 та ОСОБА_3, чим вони займались на території України йому не відомо, але одного разу він бачив, що ОСОБА_1 залишив був в гаражі білий мішок, що було в мішку йому не відомо. Потім ОСОБА_1 забрав цей мішок.

З протоколу допиту свідка ОСОБА_18 ( а.с.240 Т.1) вбачається, що він працював в пункті прийому металобрухту в м. Чернівці. На початку жовтня 2010 року, до нього кілька разів приїжджали три хлопці, які здавали мідний дріт. Перший раз він за дріт заплатив їм 1200 гривень, а другий раз за дріт він їм заплатив 4000 гривень.

Наведені докази у своїй сукупності, дають суду підстави вважати, що дії підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_4, та ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст.360 КК України оскільки в судовому засіданні встановлено, що вони умисно пошкодили кабельну лінію електрозв'язку, що спричинило тимчасове припинення зв'язку, за ч.2 ст.185 КК України, оскільки в судовому засіданні встановлено, що вони вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку) повторно за попередньою змовою групою осіб та за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, оскільки в судовому засіданні встановлено, що вони вчинили незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) повторно за попередньою змовою групою осіб.

Суд вважає, що кваліфікацію дії підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід змінити, а саме: перекваліфікувати їх дії з ч.5 ст.185 КК України на ч.2 ст.185 КК України, з ч.2 ст.15 ч.5 ст.185 КК України на ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та з ч.3 ст.28 ст.360 КК України на ст.360 КК України виходячи з наступного.

Згідно ч.3 ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Проте, в справі відсутні докази, які б підтверджували, що на момент вчинення першої крадіжки кабелю та пошкодження лінії електрозв'язку 03.10.2010 року в с. Романківці Сокирянського району Чернівецької області та подальших аналогічних злочинів підсудні вчиняли дані злочини організованою групою.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 13 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями» під організованою групою (ч. 3 ст. 28 КК) належить розуміти внутрішньо стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке було попередньо утворене з метою вчинення ряду злочинів або тільки одного, який потребує ретельної довготривалої підготовки. Таку групу слід вважати утвореною з моменту досягнення її учасниками домовленості про вчинення першого злочину за наявності планів щодо подальшої спільної злочинної діяльності.

Суд відхиляє доводи обвинувачення, що підсудні визнавали, що вони вчиняли ряд злочинів і при цьому підсудні чітко розподілили функції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 74 КПК України визнання обвинуваченим своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є в справі.

Проте, доказів розподілу функцій між підсудними при вчиненні злочинів в справі немає. Крім того, як в судовому засіданні, так і під час досудового слідства підсудні вказували, що при вчиненні першого злочину на стовп спробував залізти підсудний ОСОБА_1, але в нього не вийшло, тому поліз підсудний ОСОБА_4 В наступних епізодах на стовпи залазили підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а під час вчинення останнього злочину на стовпи залазив лише ОСОБА_3, відповідно, той, хто не залазив на опори та не зрізував кабель, виконував інші дії, пов'язані з крадіжкою кабелю. Тобто між підсудними не існувало детального розподілу обов'язків, що і підтверджували самі підсудні в судовому засіданні, заперечуючи розподіл між ними обов'язків при вчиненні злочинів.

Також відсутні в матеріалах справи докази, що в підсудних був чіткий план вчинення злочинів, з яким були обізнані і який би схвалили всі підсудні.

Так, підсудні пояснювали, що злочини вони вчиняли спонтанно, по мірі потреби грошей для лікування дитини підсудного ОСОБА_1

Доводи обвинувачення, що ці всі злочини були сплановані, розподілені ролі між підсудними є припущенням, не підтвердженим належними та допустимими доказами.

Крім того, відсутні в матеріалах справи і докази, які б вказували, що підсудні зорганізувались в стійке об'єднання. Так, відповідно до обставин справи підсудні вчинили злочини протягом незначного проміжку часу 10 днів, тобто твердження обвинувачення про стійкість об'єднання суд відхиляє і вважає, його необґрунтованим, оскільки жодних доказів на підтвердження такої ознаки організованої групи як її стійкість стороною обвинувачення не було надано суду.

В матеріалах справи відсутні, а стороною обвинувачення не надано суду доказів, що підсудний ОСОБА_1 організував та керував організованою групою, так як в матеріалах справи відсутні докази, що він віддавав іншим підсудним накази, чи доручав їм вчиняти злочини, складав плани, детально розподіляв обов'язки між підсудними, забезпечував взаємодію та взаємозв'язок між учасниками в період між вчиненням та під час вчинення злочину, забезпечував дотримання дисципліни, встановлював правила поведінки та вживав заходів для дотримання підсудними даних правил поведінки. Відсутні докази, що він віддавав накази, розпорядження, проводив інструктажі, приймав звіти про виконання та застосовував заходи впливу до підсудних за невиконання правил поведінки та порушення дисципліни, забезпечував фінансування, організовував приховування їх злочинної діяльності та вербував нових членів. Так, наприклад, з матеріалів справи вбачається, що відносно свідка ОСОБА_5 було відмовлено в порушенні кримінальної справи, оскільки ні підсудний ОСОБА_1, ні інші підсудні не залучили його до вчинення злочину, хоча реально мали таку можливість.

Таким чином, для визнання вчинення злочину організованою групою необхідні такі основні ознаки: розроблення та схвалення хоча б усно плану вчинення злочинів, наявність організатора ( керівника), прикриття своєї діяльності, вербування нових членів, наявність загальних правил поведінки, суворе додержання дисципліни і покарання за її порушення, наявність матеріальної бази, більш менш тривала злочинна діяльність.

Стороною обвинувачення не надано, а в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували ознаки стійкості групи, доказів, що підсудні розробляли та схвалювали плани злочинної діяльності, розподілили між собою ролі, вербували нових членів, встановили загальні правила поведінки, прикривали свою діяльність та що цей процес та злочинна діяльність була тривалою в часі.

Вказані вище висновки суду узгоджуються з постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 13 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями»та практикою Верховного Суду України ( ухвали від 13.11.2008 року та від 26.04.2007 року витяги з яких наведені і ІАЦ «ЛІГА»).

Суд також вважає, що дії підсудних слід кваліфікувати за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, виходячи з наступного. Крадіжка вважається закінченою з моменту вилучення майна і реальної можливості розпоряджатися ним як своїм власним. Суд вважає, що підсудні, викрадаючи повторно кабель 13.10.2010 року в с. Іванівці Кельменецького району Чернівецької області реальної можливості розпоряджатися кабелем, який викрадали, не мали. Частини 2 і 3 ст. 15 КК України виділяють закінчений і незакінчений замахи на злочин. В основу цього поділу законодавцем покладено суб'єктивний критерій - власне уявлення суб'єкта про ступінь завершеності вчинюваного ним суспільно небезпечного діяння. Закінченим є замах, при якому суб'єкт зробив усе, що вважав за необхідне, однак злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі. При незакінченому замаху винний, хоч і безпосередньо спрямовує свої зусилля на вчинення злочину, не робить всього того, що вважає за необхідне для досягнення злочинного результату, усвідомлює неповноту вчинення своїх дій і необхідність їх продовження. Так підсудні в судовому засіданні пояснили, що під час викрадення кабелю 13.10.2010 року підсудний ОСОБА_3 перебував на електроопорі, де зрізував кабель, і в цей час помітив людину з ліхтарем. Через це вони втекли з місця вчинення злочину, не завершивши до кінця крадіжку кабелю, який мали намір викрасти, а також залишили на місці вчинення злочину частково зрізаний кабель. Такі покази підсудних узгоджуються із протоколом огляду місця події від 13.10.2010 року (а.с.183-187 Т.1), з якого вбачається, що 13.10.2010 року в с. Іванівці Кельменецького району Чернівецької області було зрізано 96 м кабелю ТППеП 200x2х0.4, частина якого була змотана в мотки, а інша частина була виявлена на землі, при цьому одна частина кабелю була на електроопорі, а інша звисала та лежала на землі.

Отже, при незакінченому замаху на злочин у злочинах з матеріальним складом не тільки відсутній суспільно небезпечний наслідок, але й не завершене, повністю, не виконане саме діяння, яке може його спричинити, тобто підсудні не закінчили діяння, необхідне для спричинення наслідку.

Суд відхиляє доводи обвинувачення про умисел підсудних на вчинення злочину організованою групою у виді їх показів на досудовому слідстві в частині вчинення епізодів крадіжок 06.01.2010 року в с. Романківці та 07.10.2011 року в с. Іванівці в тій частині що підсудні вчиняли першу крадіжку кабелів, після чого поверталися в с. Іванівці та вчиняли повторно крадіжку кабелю, оскільки, як встановлено судом, покази підсудних, які вони давали в суді є правдивими і вони підтверджені їх протоколами допитів під час дізнання та досудового слідства в частині послідовності вчинення злочинів 6 та 7 жовтня 2010 року. Підсудні в судовому засіданні пояснили, що крадіжки вони вчиняли спочатку 06.10.2010 року в с. Романківці і по дорозі в м. Чернівці вчинили 07.10.2010 року крадіжку кабелю в с. Іванівці. Такі їх покази підтверджені протоколами їх допитів в якості підозрюваних та обвинувачених під час досудового слідства ( а.с.142-142,186-189, 237-238 Т.2 ) та протоколом додаткового допиту обвинуваченого ОСОБА_1 із застосуванням відеозапису ( а.с.84-88 Т.2), з яких вбачається, що дані крадіжки підсудні вчиняли послідовно спочатку в с. Романківці, і по дорозі в м. Чернівці в с. Іванівці. Отже, покази підсудних в цій частині дізнавачем Кельменецького РВ УМВС України та слідчим СВ Кельменецького РВ УМВС України були зафіксовані неточно через те, що останні фактично займались розкриттям злочину на території лише Кельменецького району.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Сумніви щодо доведеності обвинувачення підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_4, та ОСОБА_3 за ч.5 ст.185, ч.2 ст.15 ч.5 ст.185 КК України та ч.3 ст.28 ст.360 КК України неможливо усунути, так як судом досліджено всі докази, подані учасниками судового розгляду, про що останні заявили в судовому засіданні, що відповідає принципу змагальності і диспозитивності, закріпленому в ст.16-1 КПК України.

При перекваліфікації дій підсудних на закон, що передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин суд керувався роз'ясненнями, наведеними в п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку»від 29.06.1990 року №5 з наступними змінами, з яких вбачається, що при наявності підстав для застосування закону про менш тяжкий злочин ніж той, за яким було пред'явлено обвинувачення, суду належить обґрунтувати у вироку висновок про перекваліфікацію дій підсудного на закон, що передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, не виправдовуючи підсудного за тим обвинуваченням, яке йому було пред'явлено.

При призначенні підсудному ОСОБА_1 покарання суд враховує: ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відноситься до злочинів середньої тяжкості; особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, є особою молодого віку, обставини, що обтяжують покарання вчинення злочину, передбаченого ст.360 КК України повторно та групою осіб за попередньою змовою, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставинами, що помякшують покарання суд, відповідно до ч.2 ст. 66 КК України, визнає наявність на утриманні підсудного малолітньої дитини, яка має ряд захворювань, та непрацездатних батьків, вчинення злочинів внаслідок збігу тяжких сімейних обставин хвороба сина.

При призначенні підсудним ОСОБА_4 та ОСОБА_3 покарання суд враховує: ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відноситься до злочинів середньої тяжкості; особи винних, які позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не притягалися до кримінальної відповідальності, є особами молодого віку, обставини, що обтяжують покарання вчинення злочину, передбаченого ст.360 КК України повторно та групою осіб за попередньою змовою, обставинами, що помякшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину у вчиненому.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, осіб винних, обставини вчинення злочинів та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання за злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі, за злочин, передбачений ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у виді арешту, за злочин, передбачений ст. 360 КК України у виді 3400 гривень штрафу.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, осіб винних, обставини вчинення злочинів та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, суд вважає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 слід призначити покарання за злочин, передбачений за ч.2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі, за злочин, передбачений ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у виді арешту, за злочин, передбачений ст. 360 КК України у виді 3400 гривень штрафу.

Враховуючи осіб винних, кількість вчинених ними злочинів, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання суд вважає, що остаточне покарання за сукупністю злочинів підсудним ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід призначити на підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань у виді штрафу та арешту більш суворим покаранням у виді обмеження волі, зарахувавши відповідно до ч.1 та ч.5,6 ст.72 КК України в остаточний строк покарання попереднє ув'язнення, виходячи із такого співвідношення: одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні обмеження волі.

Згідно ч.2 ст.65 КК України більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею злочинів. Суд вважає, що покарання, призначене підсудним, з урахування вказаних вище обставин справи, буде достатнє для виправлення підсудних та попередження вчинення ними нових злочинів, оскільки вони фактично повністю визнали свою вину, щиро розкаялися у вчиненому, правильно та об'єктивно оцінюють свою поведінку після вчинення злочину, тобто мають місце позитивні зміни в поведінці підсудних, і фактично більше 6 місяців були позбавлені волі, оскільки утримувалися під вартою, що також вплинуло на усвідомлення підсудними своїх злочинних дій, про що свідчить їх визнання вини та щире розкаяння в судовому засіданні, і призначене їм покарання є достатнім для їх виправлення та досягнення цілей, зазначених в ч.2 ст.50 КК України.

Суд вважає, що позовні вимоги ВАТ «Укртелеком»до підсудних про відшкодування матеріальної шкоди слід задовольнити частково, оскільки підсудним ОСОБА_1 відшкодовано позивачу 3000 гривень матеріальної шкоди, що підтверджується квитанцією про оплату ОСОБА_1 3000 гривень матеріальної шкоди на користь ВАТ «Укрателеком» (а.с.146 Т.3). При цьому суд бере до уваги, що в судовому засіданні встановлено та доведено доказами, дослідженими судом, що підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своїми злочинними діями заподіяли ВАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду, яка виразилася в тому, що було пошкоджено та знищено майно ВАТ «Укртелеком», а також позивач внаслідок винної, протиправної поведінки підсудних змушений був витратити на відновлення свого порушеного права 41513 грн. що підтверджується відповідними доказами, дослідженими судом, а також кошторисами на виконання робіт та актами виконаних робіт. Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Оскільки цивільний позивач просить стягувати шкоду солідарно, тому суд виходячи із засад диспозитивності вважає, що з підсудних на користь ВАТ «Укртелеком»шкоду, завдану злочином, слід стягнути солідарно.

Враховуючи викладені вище обставини справи, суд вважає, що позови ВАТ «Укртелеком»підлягають задоволенню частково і з підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 слід стягнути солідарно на користь ВАТ «Укртелеком»38513 гривень в рахунок відшкодування заподіяної йому матеріальної шкоди.

Суд вважає, що із ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід стягнути солідарно на користь Науково дослідного експертно криміналістичного центру УМВС України в Чернівецькій області 722 (сімсот двадцять дві) гривні 40 ( сорок) копійок в рахунок відшкодування витрат понесених на проведення експертиз ( а.с. 66,104,117 Т.1 ).

Суд вважає, що речові докази по справі:

садові секатори, поліетиленовий мішок та мішок з мішковини ( а. с.214-216 Т.1), слід конфіскувати;

3 пари чоловічих спортивних кофти, чоловічі спортивні штани, чоловічі джинсові штани з паском, чоловічу куртку зеленого кольору визнати за ОСОБА_1 ( а.с.214-216 Т.1);

96 метрів телефонного кабелю визнати за ВАТ «Укртелеком» ( а. с.214-216 Т.1);

автомобіль марки «Дачія Логан»д.н. НОМЕР_1 синього кольору 2006 року випуску повернути ОСОБА_5»( а.с.201-201 Т.1);

два фрагменти телефонного кабелю ( а.с.129 Т.1) знищити.

Відповідно до ч. 2 ст. 338 КПК України коли підсудний до винесення вироку тримався під вартою в цій справі, в строк відбуття покарання зараховується строк перебування під вартою.

Суд вважає, що в строк відбуття покарання слід зарахувати строк перебування під вартою ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і вирок в частині обмеження волі слід не звертати до виконання та вважати ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що відбули покарання.

Відповідно до ст. 342 КПК України при виправданні підсудного чи звільненні його від відбуття покарання або при засудженні його до покарання, не зв'язаного з позбавленням волі, суд, якщо підсудний перебуває під вартою, негайно звільняє його з-під варти в залі судового засідання.

Суд вважає, що до набрання вироком законної сили підсудних ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід негайно звільнити з під варти в залі суду та обрати їм запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

На підставі наведеного, ст.22, 1166, 1190 ЦК України, керуючись ст. ст. 323, 324,327,328,338,342 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 та ст.360 КК України і призначити йому покарання:

-за ст. 360 КК України у виді 3400 ( трьох тисяч чотириста) гривень штрафу;

-за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у виді 3 ( трьох ) місяців арешту;

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця 16 (днів) обмеження волі.

Призначити ОСОБА_1 остаточне покарання на підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань у виді штрафу та арешту, більш суворим покаранням у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця 16 (шістнадцяти) днів обмеження волі, зарахувавши відповідно до ч.1 та ч.5,6 ст.72 КК України в остаточний строк покарання попереднє ув'язнення, виходячи із такого співвідношення: одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні обмеження волі.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 та ст.360 КК України і призначити йому покарання:

-за ст. 360 КК України у виді 3400 ( трьох тисяч чотириста) гривень штрафу;

-за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у виді 3 ( трьох ) місяців арешту;

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця 16 (шістнадцяти) днів обмеження волі.

Призначити ОСОБА_3 остаточне покарання на підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань у виді штрафу та арешту, більш суворим покаранням у виді у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця 16 (шістнадцяти) днів обмеження волі, зарахувавши відповідно до ч.1 та ч.5,6 ст.72 КК України в остаточний строк покарання попереднє ув'язнення, виходячи із такого співвідношення: одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні обмеження волі.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 та ст.360 КК України і призначити йому покарання:

-за ст. 360 КК України у виді 3400 ( трьох тисяч чотириста) гривень штрафу;

-за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у виді 3 ( трьох ) місяців арешту;

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця 16 (шістнадцяти) днів обмеження волі.

Призначити ОСОБА_4 остаточне покарання на підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань у виді штрафу та арешту, більш суворим покаранням у виді у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця 16 (шістнадцяти) днів обмеження волі, зарахувавши відповідно до ч.1 та ч.5,6 ст.72 КК України в остаточний строк покарання попереднє ув'язнення, виходячи із такого співвідношення: одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні обмеження волі.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, негайно звільнивши засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з під варти в залі суду.

Позови відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»задовольнити частково.

Стягнути солідарно із засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»38513 (тридцять вісім тисяч п'ятсот тринадцять ) гривень в рахунок відшкодування заподіяної йому матеріальної шкоди.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Науково дослідного експертно криміналістичного центру УМВС України в Чернівецькій області (р/р 31256272210002 в УДК м. Чернівці , МФО 856135, код 25575279) 722 (сімсот двадцять дві) гривні 40 ( сорок) копійок в рахунок відшкодування витрат понесених на проведення експертиз ( а. с. 66,104,117 Т.1 ).

Речові докази по справі:

садові секатори, поліетиленовий мішок та мішок з мішковини ( а. с.214-216 Т.1) конфіскувати;

3 пари чоловічих спортивних кофти, чоловічі спортивні штани, чоловічі джинсові штани з паском, чоловічу куртку зеленого кольору визнати за ОСОБА_1 ( а.с.214-216 Т.1)

96 метрів телефонного кабелю визнати за ВАТ «Укртелеком» ( а. с.214-216 Т.1)

автомобіль марки «Дачія Логан»д.н. НОМЕР_1 синього кольору 2006 року випуску повернути ОСОБА_5»( а.с.201-201 Т.1);

два фрагменти телефонного кабелю ( а.с.129 Т.1) знищити.

Вирок в частині обмеження волі не звертати до виконання і вважати засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 таким, що відбули покарання.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернівецької області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Кельменецький районний суд.

Суддя