Постанова № 15318258, 20.12.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-5176/10/0670

категорія 2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2010 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,

при секретарі - Длугаш О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Липницький спиртовий завод" до Державної податкової інспекції у Лугинському районі Житомирської області про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,-

встановив:

Державне підприємство "Липницький спиртовий завод" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Лугинському районі Житомирської області про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 16 червня 2010 року № 0000421501/0 та № 0000081601/0. При цьому зазначає, що у ході камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість, поданої підприємством за березень 2010 року, було встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість за звітний період на 245389, 00 грн., та під час камеральної перевірки платника податку на прибуток - пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток за І квартал 2010 року на 389598, 00 грн. Результати перевірок були відображені відповідно в актах № 53/15-13 від 27 травня 2010 року та № 56/15-13 від 28 травня 2010 року. На підставі цих актів перевірки за вказані порушення Державною податковою інспекцією у Лугинському районі 16 червня 2010 року прийняті податкові повідомлення - рішення про визначення державному підприємству "Липницький спиртовий завод" сум податкових зобов'язань: № 0000081601/0 - по податку на додану вартість усього 257658, 00 грн. (у тому числі: основний платіж - 245389, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 12269, 00 грн.) та № 0000421501/0 - по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, усього 409078, 00 грн. (у тому числі: основний платіж - 389598, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 19480, 00 грн.). Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення повинні бути визнані недійсними, оскільки ні Закон України "Про податок на додану вартість", ні Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" не містить норм, які б обмежували право платника податків на валові витрати і податковий кредит за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України. Єдиною умовою податкового законодавства є документальне підтвердження придбання матеріальних цінностей і використання таких товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності платника податків.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив у задоволенню позову відмовити повністю. При цьому пояснив, що податкові повідомлення - рішення від 16 червня 2010 року № 0000421501/0 та № 0000081601/0 прийняті відповідно до вимог Законів України "Про державну податкову службу в Україні" і "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та не підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Головним державним податковим ревізором-інспектором відділу оподаткування юридичних осіб Бовсуновською О.М. Державної податкової інспекції у Лугинському районі Житомирської області було проведено камеральну (тобто, на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість, поданої підприємством за березень 2010 року. У ході перевірки встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, а саме: у декларації за березень 2010 року включено в податковий кредит податок на додану вартість по контрагентам (ТОВ "Март-2005" у сумі 146089, 19 грн. за придбання природного газу та по ТОВ "Еккобуд" - у сумі 165589, 26 грн. за придбання жита) тоді, як ними вказані суми до податкового зобов'язання не включені. У результаті цього державним підприємством "Липницький спиртовий завод" завищено податковий кредит на 311675, 26 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за звітний період на 245389, 00 грн. За результатами перевірки було складено акт № 53/15-13 від 27 травня 2010 року.

На підставі вказаного акту перевірки за порушення позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість" Державною податковою інспекцією у Лугинському районі Житомирської області 16 червня 2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000081601/0 про визначення державному підприємству "Липницький спиртовий завод" суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість усього 257658, 00 грн. (у тому числі: основний платіж - 245389, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 12269, 00 грн.).

Крім того, начальником відділу оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Лугинському районі Житомирської області Ярошовець А.В. була проведена камеральна перевірка державного підприємства "Липницький спиртовий завод" як платника податку на прибуток. Під час перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, а саме: у декларації з податку на прибуток за І квартал 2010 року завищено валові витрати на придбання товарів (робіт, послуг) на 1558392, 25 грн., оскільки його контрагентами (ТОВ "Март-2005", ТОВ "Еккобуд") вказаний обсяг поставки та 311675, 26 грн. ПДВ по податкового зобов'язання не включені. У результаті цього державним підприємством "Липницький спиртовий завод" занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток у зазначеній податковій звітності на 389598, 00 грн. За результатами перевірки було складено акт № 56/15-13 від 28 травня 2010 року.

На підставі вказаного акту перевірки за порушення позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Державною податковою інспекцією у Лугинському районі Житомирської області 16 червня 2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000421501/0 про визначення державному підприємству "Липницький спиртовий завод" суми податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, усього 409078, 00 грн. (у тому числі: основний платіж - 389598, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 19480, 00 грн.).

Щодо податкового повідомлення - рішення № 0000081601/0 про визначення державному підприємству "Липницький спиртовий завод" суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість

Суд не погоджується з висновком контролюючого органу про те, що позивач не підтвердив своє право на податковий кредит у зв'язку із неподачею контрагентами звітності та фактичною несплатою податку до бюджету, а тому неправомірним є нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 245389, 00 грн. і штрафних санкцій у сумі 12269, 00 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно з підпунктом 7.2.3. пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Господарські операції між державним підприємством "Липницький спиртовий завод" та ТОВ "Март-2005", ТОВ "Еккобуд" підтверджуються договором поставки природного газу від 15 грудня 2009 року, актом приймання-передачі природного газу від 31 березня 2010 року, договором купівлі-продажу зерна № 54 від 17 жовтня 2008 року, договором про поставку зернових культур від 08 квітня 2010 року, податковими і видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, виписками банків, копії яких є у матеріалах справи.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом, зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість», платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.

Із наведеного випливає, що саме по собі неподання податкової звітності в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Факт порушення контрагентом-постачальником своїх податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускає його контрагент, або якщо діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, повязаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань.

Однак, податковим органом не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів на підтвердження зазначених обставин.

Крім того, у ході розгляду справи представником позивача суду було надано відповідь товариства з обмеженою відповідальністю "Март-2005" № 86 від 10 листопада 2010 року на запит державного підприємства "Липницький спиртовий завод" та копії податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року, подані товариством до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва. З них вбачається, що платником податків декларація з ПДВ за березень 2010 року подавалася двічі (19 квітня і 18 червня 2010 року) у зв'язку з невизнанням поданої першою податковою звітністю. У розділі І додатку № 5 до декларації з ПДВ за березень 2010 року товариством з обмеженою відповідальністю "Март-2005" визначено обсяги поставки у сумі 730445, 96 грн. та ПДВ - 146089, 19 грн. платнику податків з індивідуальним податковим номером 003746206111, тобто державному підприємству "Липницький спиртовий завод". Також в акті планової виїзної перевірки ТОВ "Март-2005" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року № 509/23-2-33496451 від 19 серпня 2010 року на сторінці 24, копія якої є у матеріалах справи, наведена таблиця відображення показників декларації з ПДВ за період, що перевірявся, у якій зазначено про відсутність будь-якого відхилення у правильності нарахування і відображення зобов'язань по податку на додану вартість. Ці обставини свідчать про те, що на день складення вказаного акту перевірки звітність ТОВ "Март-2005" за березень 2010 року була відображена у базі Державної податкової адміністрації України.

Щодо податкового повідомлення - рішення № 0000421501/0 про визначення державному підприємству "Липницький спиртовий завод" суми податкового зобов'язання по податку на прибуток.

З висновком податкового органу про безпідставне заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств", матеріальний актив - основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів; нематеріальний актив - об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пункт 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає перелік витрат, що не включаються до складу валових витрат. Зокрема, не включаються до складу валових витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності (підпункт 5.3.1). Визначення терміну "господарська діяльність" дано у пункті 1.32 статті 1 вказаного Закону. Це - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Положеннями підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки представником відповідача під час розгляду справи суду не було надано доказів на підтвердження правомірності визначення державному підприємству "Липницький спиртовий завод" сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість і по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, із застосування штрафних (фінансових) санкцій та господарські операції між позивачем та ТОВ "Март-2005", ТОВ "Еккобуд" доведені зазначеними вище документами, наявність яких передбачена правилами ведення податкового обліку, то суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись Законом України " Про податок на додану вартість", Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 86, 158 - 163, 254 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Лугинському районі Житомирської області від 16.06.10 року №0000421501/0 та № 0000081601/0.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 27 грудня 2010 р.