Постанова № 15318256, 22.12.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-2850/10/0670

категорія 2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2010 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,

при секретарі - Длугаш О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення

встановив:

ПП ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з вказаним позовом. Зазначає, що за результатами позапланової документальної перевірки ПП ОСОБА_1, щодо правових відносин з платником податків ЗАТ "Київ-Агротранс" за жовтень 2007 р., листопад 2007 р., січень 2008 р., лютий 2008 р., квітень 2008р., та з ТОВ "Втортех" та за травень 2007 р., червень 2007 р., липень 2007 р., серпень 2007 р., за жовтень 2007 р., грудень 2007р., січень 2008р.,працівником Коростенської ОДПІ складений акт №88/116/17-02/3058501120 від 29.03.2010 року. На підставі вказаного акту видано податкове повідомлення-рішення №000871702/0 від 08.04.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 167139,00 грн., в тому числі основний платіж - 111426,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 55713,00 грн. Позивач зазначив, що не погоджується з податковим повідомленням - рішенням №000871702/0 від 08.04.2010 року та просить його скасувати. Посилається на те, що податковим органом порушено вимоги діючих нормативно-правових актів, що визначають порядок проведення документальних невиїзних перевірок, в зв`язку з чим висновки перевірки, що відображені в змісті прийнятого податкового повідомлення-рішення, підлягають скасуванню в повному обсязі. Зазначає, що висновки щодо нікчемності договорів, укладених з ТОВ "Втортех" та ЗАТ "Київ-Агротранс" не ґрунтуються на первинних документах бухгалтерського обліку. Також пояснили, що на момент здійснення господарських відносин ЗАТ " Київ-Агротранс" був платником ПДВ і свідоцтво про його реєстрацію як платника ПДВ на той момент було дійсне. Про те, що вказане підприємство було визнано банкрутом, ПП ОСОБА_1 не знала.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі просили їх задовольнити..

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Надав суду заперечення щодо позовних вимог, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до направлення від 25.03.2010 року № 177 працівниками Коростенської ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку приватного підприємця ОСОБА_1. За результатами документальної невиїзної перевірки ПП ОСОБА_1, щодо правових відносин з платником податків ЗАТ "Київ - Агротранс" за жовтень 2007 р., листопад 2007 р., січень 2008 р., лютий 2008 р., квітень 2008р., та з ТОВ "Втортех" та за травень 2007 р., червень 2007 р., липень 2007 р., серпень 2007 р., за жовтень 2007 р., грудень 2007р., січень 2008р., працівником Коростенської ОДПІ складений акт №88/116/17-02/3058501120 від 29.03.2010 року.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлені порушення з боку ПП ОСОБА_1 вимог пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 111426,00 грн., а саме: травень 2007р.-4886,00 грн., червень 2007 р.- 7186,00 грн., липень 2007 р.- 23052,00 грн., серпень 2007 р.-17487,00 грн., за жовтень 2007 р.-37493,00 грн., листопад 2007 р.- 2244,00 грн. грудень 2007р.-4675,00 , січень 2008р.- 9143,00 грн., лютий 2008 р.-1150,00 грн., квітень 2008р.-4110,00 грн.

На підставі вказаного акту видано податкове повідомлення-рішення №0000871702/0 від 08.04.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 167139,00 грн., в тому числі основний платіж - 111426,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 55713,00 грн.

Підставами для визначення позивачу податкового зобовязання по податку на додану вартість стало наступне виявлене в ході перевірки порушення: встановлено, що в ході проведення планової документальної перевірки Коростенською ОДПІ було направлено запит до Броварської ОДПІ № 10229/7/17-02 від 17.07.2009р., щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ "Втортех" (код ЄДРПОУ 22866013) по питанню підтвердження господарських взаємовідносин із ПП ОСОБА_1 На вказаний запит було отримано відповідь, де вказано, що Броварською ОДПІ на адресу ТОВ "Втортех" направлено запит та отримано відповідь, де зазначено, що підприємство ТОВ „Втортех" не мало ніяких правових відносин з ПП ОСОБА_1

Також в ході проведення планової документальної перевірки ПП ОСОБА_1 Коростенською ОДПІ було направлено запит до ДПІ у Печерському р-ні. м. Києва № 10230/7/17-02 від 17.07.2009р., щодо проведення зустрічної перевірки ЗАТ „Київ-Агротранс" (код ЄДРПОУ 23512978) по питанню підтвердження господарських взаємовідносин із ПП ОСОБА_1 На вказаний запит було отримано відповідь, де зазначено, що провести зустрічну перевірку ЗАТ „Київ-Агротранс" не має можливості оскільки постановою Господарського суду № 15/374-Б від 18.06.2007р. підприємство визнано банкрутом. Коростенською ОДПІ на адресу арбітражного керуючого - ліквідатора ЗАТ „Київ-Агротранс" Гусара І.О. було направлено запит щодо підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин. На вказаний запит було отримано відповідь, де вказано, що після 18.06.2007р. між ЗАТ „Київ-Агротранс" та ПП ОСОБА_1не було фінансово-господарських взаємовідносин, як наслідок не виписувались податкові накладні.

На підставі викладеного податковий інспектор прийшов до висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами обґрунтовуючи виявлене порушення із посиланням на вимоги пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суд не може погодитись з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Статтею 2 КАС України визначено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.

Вчинення дій обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтовуючи їх на припущеннях, а не конкретними обставинами. Вказані принципи вимагають від суб'єкта владних повноважень ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення при прийнятті рішення.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно пп. 7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що на адресу позивача ТОВ "Втортех" здійснювалась поставка запчастини та обладнання. ТОВ «Втортех» виписані належним чином оформлені видаткові та податкові накладні на купівлю запчастин на загальну суму сплаченого ПДВ.

Придбані запчастини у ТОВ "Втортех" реалізовані позивачем кінцевим споживачам: ВАТ "Коростенський щебзавод", ТОВ «Омелянівський гранкарєр», ВАТ «Рокитнівський спецкарєр» та ін., що підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, платіжними документами реєстрами податкових накладних.

Судом встановлено, що на адресу позивача ЗАТ "Київ-Агротранс" здійснювалась поставка запчастини та обладнання. ЗАТ "Київ-Агротранс" виписані оформлені належним чином видаткові та податкові накладні на купівлю товарів на загальну суму сплаченого ПДВ.

Придбані запчастини у ЗАТ "Київ-Агротранс" продані позивачем кінцевому споживачу: ВАТ "Коростенський карєр», ВАТ «Ушицький КБМ», ВАТ «Ігнатпільський карєр», та ін., що підтверджується податковими накладними, реєстрами податкових накладних.

Оригінали договорів, податкових і видаткових накладних, реєстри накладних оглядались в судовому засіданні.

Під час проведення перевірки податковим органом не відбирались пояснення у приватного підприємця, не витребовувались додаткові документи щодо взаємовідносин з ТОВ "Втортех" та ЗАТ "Київ-Агротранс".

Отже, як встановлено судом, податковий орган не приймаючи до уваги наявні податкові накладні (які надавались для перевірки), не досліджуючи інші первинні документи, пов"язані із здійсненням господарських операцій, не зробивши зустрічних перевірок контрагентів, дійшов до висновку про неправомірність формування податкового кредиту позивачем лише на підставі повідомлення ТОВ "Втортех" та наявної постанови господарського суду про банкрутство ЗАТ "Київ-Агротранс".

Посилання в акті перевірки на те, що у ПП ОСОБА_1 відсутні підтверджуючі документи щодо проведення господарських операцій є неправомірним, оскільки відповідно до п.2.10 акту перевірки в переліку документів, що використовувались під час перевірки первинні документи відсутні, при цьому не витребувавши будь-яких додаткових доказів, не можливо встановити факт відсутності чи наявності документів, що підтверджую товарність здійснення господарських операцій. Судом отримані належні первинні документи, що підтверджують факт здійснення зазначених господарських операцій.

Також, є неправомірним посилання в акті перевірки на відсутність господарських операцій між позивачем і ЗАТ "Київ-Агротранс" у зв"язку з банкрутством та відкриттям ліквідаційної процедури останнього.

Визнання банкрутом юридичної особи само по собі не призводить до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями первинні документи.

Відповідач не спростував доводи позивача про те, що на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до складу податкового кредиту) ЗАТ "Київ-Агротранс" було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Згідно відомостей бази даних ДПА України свідоцтво платника податку на додану вартість ЗАТ "Київ-Агротранс" анульовано 08.08.2008 року тобто, після здійснення господарських операцій з позивачем.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 9.6 статті 9 цього Закону свідоцтво про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.

Відповідно до змісту ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначені наслідки визнання підприємства банкрутом з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

В ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначені повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії, серед яких є реалізація майна0 банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру кредиторів.

Крім того, відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що ліквідація передбачає припинення діяльності суб"єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Метою ліквідаційної процедури є задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

В ході проведення перевірки не проводилось дослідження походження продукції, що реалізовувалась, і не спростовано той факт, що вказана продукція реалізовувалась як майно підприємства в ході здійснення ліквідаційної процедури і за своїми ознаками є залишком ТМЦ, що обліковуються по складу підприємства та включені до ліквідаційної маси, за рахунок коштів від реалізації якої проводилось задоволення вимог кредиторів.

На підставі Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та згідно Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації у розрізі контрагентів, затверджених наказом ДПА України №266, при виявленні під час проведення документальної невиїзної перевірки достатніх підстав вважати, що платник податку неправомірно сформував податковий кредит, податковий орган наділений правом провести позапланову виїзну документальну перевірку.

Податковим органом в порушення діючого законодавства не здійснено заходів, направлених на встановлення дійсних обставин здійснення господарських операцій, не зібрано і не досліджено матеріали, що мають доказове значення при прийнятті рішення щодо визначення податкового зобов"язання.

Висновки акту перевірки грунтуються на припущеннях перевіряючого інспектора і не обґрунтовуються належними та допустимими доказами.

Згідно постанови ВПМ Коростенської ОДПІ від 29.04.2010 року, відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно приватного підприємця ОСОБА_1 по факту заниження податкового зобов"язання з податку на додану вартість по правових відносинах з платником податків ЗАТ "Київ-Агротранс" та з ТОВ "Втортех" в розмірі 111426,00 грн. в зв"язку з відсутністю в діях приватного підприємця ознак злочинів, передбачених ст.ст. 212,191 КК України, а саме: умислу на ухилення від сплати податків та суб"єктивної сторони злочину.

Крім того, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте у звязку з порушенням позивачем п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Однак, приватним підприємцем при формуванні податкового кредиту не порушені зазначені норми Закону України "Про податок на додану вартість", так як податковий кредит підтверджений податковими накладними (п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону), які виписані у момент виникнення податкових зобов'язань, оригінал якої знаходиться у продавця (п.п.7.2.3, п.7.2 Закону).

До справи Коростеньскою ОДПІ не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених відповідачем господарських операцій. Також не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Висновок Коростенської ОДПІ про "безтоварність" господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Суд, оцінивши всі докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції №000871702/0 від 08.04.2010 року, прийнято не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, суми нарахованих податкових зобов'язань не обгрунтовані належними і допустимими доказами, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись, Законом України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 86, 158 -163, 254 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 08.04.2010 року №0000871702/0.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 27 грудня 2010 р.