Постанова № 15318248, 22.12.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-2799/09/0670

категорія 6.14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2010 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Романченка Є.Ю. ,

при секретарі - Длугаш О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом прокурора Попільнянського району в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1700,00 грн.,

встановив:

Прокурор Попільнянського району звернувся до суду в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1700,00 грн. фінансової санкції. При цьому зазначав, що вказана санкція застосована до відповідача постановою № 082519 від 18 лютого 2009 року за порушення законодавства про автомобільний транспорт і, оскільки вона добровільно ОСОБА_1 не сплачена, просить стягнути 1700, 00 грн. у судовому порядку.

Прокурор і представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити повністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений у передбаченому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши поясненя прокурора і представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року із змінами та доповненнями (далі - Закон), Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок).

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець рішенням Попільнянської районної державної адміністрації від 07 листопада 2007 року.

Відповідно до статті 34 Закону, автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Згідно з вимогами статті 39 Закону, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські і вантажні перевезення (для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України).

У ході проведеної 06 лютого 2009 року о 11 год. 45 хв. у АДРЕСА_1, державними інспекторами Лебігою С.П. та Бондарчуком О.В. перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів транспортного засобу марки "Мерседес" (номерний знак НОМЕР_1), що належить ОСОБА_1, водієм якого був ОСОБА_2, при здійсненні нерегулярних пасажирських перевезень по маршруту "Київ - Хмельницький" встановлено порушення статті 39 Закону, а саме: відсутній дорожній лист, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ про оплату даних послуг.

За результатами перевірки складеного акт № 114201 від 06 лютого 2009 року.

З приводу вказаного порушення водієм ОСОБА_2 в акті зроблено запис про те, що він забув документи в офісі.

Відповідно до вимог Порядку, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі.

За результатами перевірки складається акт. Справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 60 Закону, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Начальник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області Свідзінський Л.С. 18 лютого 2009 року, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт приватним підприємцем ОСОБА_1, постановою № 082519 застосував до нього фінансову санкцію у сумі 1700, 00 грн.

ОСОБА_1, не погоджуючись із зазначеною постановою, звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області Свідзінського Л.С. про її скасування.

Ухвалою суду від 01 липня 2010 року по справі № 2а-8432/09/0670 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду у зв'язку з його повторною неявкою у судове засідання без повідомлення про причини неприбуття.

Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у статті 60 Закону, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Як визначено Порядком, фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Згідно з статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру", прокурор має право звертатися до суду з позовами, коли порушуються інтереси держави.

За наведених обставин суд вважає, що відповідач діяв неправомірно, не перерахувавши до Державного бюджету фінансову санкцію у сумі 1700, 00 грн., тому позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» від 08 листопада 2006 року № 1567, Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року, керуючись статтями 94, 158 163, 167, 186, 254 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України (р/р 31115106700002 в УДК м. Житомира, МФО 811039, код 22062319, код платежу 210811) 1700, 00 грн. фінансової санкції.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини 3 статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:Є.Ю. Романченко