Рішення № 15280494, 23.03.2011, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 2 - 5135

2011 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2011 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

при секретарі Ткаченко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення збитків та судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 31 травня 2010 року звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення збитків. Позивач в своєму позові, а його представник в ході судового засідання посилалися на те, що ДПІ Жовтневого району м. Дніпропетровська в 2005 році була проведена перевірка ТОВ «Ельдорадо –ДН5», директором якого була ОСОБА_1, головним бухгалтером –ОСОБА_2, виявлені порушення в вигляді не сплати державі передбачених законом платежів: податкове зобов’язання з податку на додану вартість, визначені штрафні санкції, в добровільному порядку вказані суми відповідачами не сплачені, державі завдані збитки. Кримінальна справа стосовно відповідачів припинена, підприємство ліквідоване. Вважає дії відповідачів стосовно не сплати державі передбачених законом платежів неправомірними і просив стягнути солідарно з відповідачів на користь держави збитки в сумі 318035 грн. 16 коп. та судові витрати, задовольнивши позов в повному обсязі.

Представник ДПІ Жовтневого району м. Дніпропетровська в судовому засіданні підтримав позовні вимоги прокурора, погодився зі всіма викладеними в ньому обставинами і просив його задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та їх представники в судовому засіданні позов прокурора не визнали, посилаючись на те, що дійсно в 2005 році була перевірка підприємства, але кримінальна справа закрита, підприємство ліквідовано, пройшли строки позовної давності. Ніяких інших зобов’язань відносно позивача відповідачі на себе не брали і не беруть, нічиїх прав вона не порушували і шкоди не завдавала. Вважають позовні вимоги прокурора безпідставними і просили в їх задоволенні відмовити в повному обсязі.

          Вислухавши пояснення представника позивача, зацікавленої особи і відповідачів, самих відповідачів, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги прокурора обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Прокурор Жовтневого району м. Дніпропетровська звертаєтеся з позовом в інтересах держави в особі ДПІ Жовтневого району м. Дніпропетровська з наступних підстав. Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадянина чи держави в суді у випадках визначених законом. Відповідно до ст. 361 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних дій спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках передбачених законом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року у справі № З/рп/99 прокурори і їх заступники у кожному випадку самостійно визначають в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган повноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про прокуратуру»при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про прокуратуру»з метою захисту інтересів держави, а також громадян, які за станом здоров'я та з інших поважних причин не можуть захистити свої права, прокурор або його заступник подає чи підтримує поданий потерпілим цивільний позов про відшкодування збитків, заподіяних злочином.

Підставою звернення прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська до суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська з позовною заявою є необхідність стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 невідшкодованої матеріальної шкоди у вигляді збитків в розмірі 318035.16 грн, завданої державі в результаті вчинення вищевказаними особами злочину. Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська належить до системи органів державної податкової служби, які згідно з пп. 1, 11 ст. 10 зазначеного Закону здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули (підпункт 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181).

В судовому засіданні встановлено, що державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було проведено комплексну планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року у товаристві з обмеженою відповідальністю «Ельдорадо - ДН5», директором якого є ОСОБА_1, а головним бухгалтером - ОСОБА_3 В ході проведення перевірки податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська встановлені порушення п. п. 7.2.3. п. 7.2, п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року №283/97-ВР та п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, які зафіксовані в акті перевірки від 11 травня 2006 року №38/918/235/32560630.

На підставі вказаного акту перевірки від 11 травня 2006 року №38/918/235/32560630 ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська винесені податкові повідомлення-рішення №0000942301/0 від 15 травня 2006 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 599980.33 грн. (основний платіж –399986.89 грн. та штрафні санкції –199993.44 грн.) та № 0000952301/0 від 15 травня 2006 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 36090.00 грн. (основний платіж –30075.00 грн. та штрафні санкції – 6015.00 грн.). Таким чином, неправомірними діями директора ТОВ «Ельдорадо - ДН5»ОСОБА_1 та головного бухгалтера ОСОБА_2, які здійснювали організаційно-розпорядчі функції у ТОВ «Ельдорадо-ДН5», що виразилося у несплаті до бюджету податків на суму 430061.89 грн., державі спричинено збитки в розмірі 636070.33 грн. (430061.89 грн. + штрафні санкції 206008.44 грн.).

У зв’язку з викладеним начальником слідчого відділення податкової міліції ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 29 вересня 2008 року порушено кримінальну справу № 99086308 по факту умисного ухилення посадових осіб ТОВ «Ельдорадо - ДН5»від сплати податків за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Постановою начальника слідчого відділення податкової міліції ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 15 грудня 2008 року дії посадових осіб ТОВ «Ельдорадо - ДН5»ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були перекваліфіковані з ч. 3 ст. 212 на ч. 2 ст. 212 КК України. Вищевказана кримінальна справа направлена прокуратурою Жовтневого району м. Дніпропетровська з обвинувальним висновком до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська для розгляду по суті. В ході досудового та судового слідства встановлено, що ОСОБА_2, будучи, згідно наказу № К-34 від 01 грудня 2004 року головним бухгалтером ТОВ «Эльдорадо-ДН5», будучи посадовою особою суб'єкта підприємницької діяльності, виконуючою організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські обов'язки, порушуючи ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-XI1, із змінами і доповненнями, п.п.10,12,13,23 «Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 250 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1997 року), Закону України від 16 липня 1999 року «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»із змінами і доповненнями; п. 2.15 Положень про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку № 88 від 24 березня 1995 року із змінами і доповненнями, що покладають відповідальність за обчислення і сплату податків, зборів і інших обов'язкових платежів, забезпечення достовірності бухгалтерського обліку і звітності при веденні фінансово - господарської діяльності підприємства ТОВ «Ельдорадо Дн5», а також п.п.10.5.9 ст.10 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Ельдорадо Дн5», згідно якого посадові особи вказаного товариства (директор і головний бухгалтер) несуть персональну відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксації фактів здійснення всіх господарських операцій в первинних документах, зберіганні, оброблених документів і своєчасність сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), в період з 01 січня 2005 року по 09 лютого 2006 роки, діючи умисно, за попередньою змовою з директором ТОВ «Ельдорадо-дн5»ОСОБА_1 шляхом заниження об'єкту оподаткування відхилилися від сплати податку на прибуток і податку на додану вартість, чим заподіяли державі збиток в сумі 636070.33 грн., що в 4855 разів перевищує неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян, тобто в крупних розмірах при наступних обставинах . Всього головний бухгалтер ТОВ «Ельдорадо ДН 5»ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з директором підприємства ОСОБА_1, достовірно усвідомлюючи факт ухилення від сплати податку на додану вартість, переслідуючи єдиний намір на ухилення від сплати податків умисно ухилилися від сплати податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 399986.89 грн. (48440.0 + 108000.0 + 65200.0 + 32300.0 + 82000.0 + 64046.89) та 430061.89 грн. (399986.89 + 30075.0 ). Всього таким чином державі був причинний збиток на загальну суму 636070.33 грн. (430061.89 + фінансові санкції в сумі 206008.44 грн.), що спричинило фактичне ненадходження до бюджету держави у вказаний період грошових коштів в 4855 разів, що перевищують встановлений законодавством неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян, тобто в крупних розмірах. 26 лютого 2009 року постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за скоєння злочину передбаченого ч. 2 ст. 212 КК на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК та в порядку ст. 11-1 КПК України провадженням закрито у зв’язку з збігом строків давності та звільнено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності. Однак вказані вище норми чинного законодавства не є реабілітуючими та не звільняють відповідачок від відшкодування шкоди завданої державі злочином вчиненим вказаними особами. Постанова набрала законної сили та виконана. Цивільний позов ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення з останніх збитків, завданих злочином, пред’явлений державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська при провадженні у вказаній кримінальній справі Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська не розглянуто. Відповідно до ст. 28 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З вищевикладеного вбачається, що незаконними діями, які виразилися у несплаті до бюджету податків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 державі в особі державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська завдано значну матеріальну шкоду у розмірі 636070.33 грн., яку необхідно стягнути з вищевказаних осіб до державного бюджету.

          За результатами розгляду справи, дослідженням матеріалів цивільної справи, на думку суду, винними у завданні шкоди державі є відповідачі. При цьому порушення цими відповідачами норм податкового законодавства знаходилось у прямому причинно-слідчому зв’язку із наслідками у вигляді збитків державі.

Таким чином, в результаті винних дій відповідачів державі було завдано значних матеріальних збитків.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Виходячи з вимог зазначених норм матеріального права витікає, що неправомірними, злочинними діями відповідачів, пов’язаними з не оплатою в дохід держави передбачених законом платежів позивачу (державі) було завдано збитки, які знаходиться в безпосередньому причинно-слідчому зв’язку зі вказаними діями відповідачів і які підлягають повному відшкодуванню за рахунок винної особи (відповідачів), оскільки завдання шкоди було внаслідок правопорушення, тобто грубого порушення конкретних норм закону та законодавства в цілому.

Згiдно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню пiдлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та iнших осiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.

Тобто, відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повинні довести, що їх дiями не було порушено їх права або права позивача. Однак, жодних доказiв відповідачами суду не надано.

Вiдповiдно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач заперечує будь-якi домовленості i зобов’язання стосовно вiдповiдачів відносно завданих збитків, предмета спору, а вiдповiдачі не довели незаконність дій позивача. Твердження вiдповiдачів про наявнiсть будь-яких iнших зобов'язань стосовно позовних вимог - є припущенням.

          Не може суд прийняти до уваги заперечення відповідачів проти позову, оскільки воно спростовується вищенаведеним і нічим об’єктивно не підтверджується.

Відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»та ст. 81 ЦПК України позивач, що звертається з позовом про стягнення збитків, звільнений від сплати державного мита (судового збору) і ці витрати сплачені не були, тому вважає можливим ці витрати покласти на відповідачів.

При таких обставинах суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити та стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь держави збитки в сумі 318035 грн. 16 коп. та стягнути солідарно з цих відповідачів на користь держави судові витрати в вигляді судового збору в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120 грн., а всього 1820 грн., оскільки вони ґрунтуються на вимогах закону і знайшли своє підтвердження в ході судового засідання.

          Таким чином суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, знайшли своє об’єктивне підтвердження в ході судового засідання і підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 55, 124 Конституції України; ст. ст. 15, 16, 22, 1166, 1167, 1168 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 61, 81, 209, 212-216, 218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь держави збитки в сумі 318035 грн. 16 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в вигляді судового збору в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120 грн., а всього 1820 грн..

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя –