Ухвала суду № 1526232, 16.01.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа 22-а-641/08                                   Головуючий 1 інстанції -  Тимошенко К.В.

Категорія -     23                                           Доповідач – Сіренко О.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

             16 січня 2008 року   Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного  суду в складі : Головуючого – судді                         Сіренко О.І.

                         Суддів                                                Григорова А.М.

                                                                                    Подобайло З.Г.

                         За участю секретаря                     Спесивцевої О.В.

       Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну  скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „СІМО", м .Полтава на постанову господарського суду Полтавської області від 19 вересня 2007 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „СІМО", м.Полтава до відповідача Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 23.05.2006р. №0001252301/0, від 01.08.2006р. №0001252301/1, від 06.10.2006р. №0001252301/2 та від 06.12.2006р. №0001252301/3, колегія суддів, -

                                                    В С Т А Н О В И Л А :

        29 грудня 2006 рокутовариство  з обмеженою відповідальністю „СІМО", м .Полтава звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0001252301/0 від 23.05.06р., №0001252301/1 від 01.08.06р., №0001252301/2 від 06.10.06р., №0301252301/3 від 06.12.06р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 54 880 грн., в тому числі 32500 грн. основного платежу, 22380 грн. - штрафна санкція.

Відповідач  - державна податкова інспекція у м. Полтаві   позов не визнала,  посилаючись  на правомірність  прийняття оскаржуваних  податкових повідомлень-рішень.

19 вересня 2007 року постановою господарського суду Полтавської області  в задоволенні позову ТОВ «СІМО» - відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «СІМО» просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нову постанову, якою задовольнити  позовні вимоги позивача.

В запереченнях на апеляційну скаргу державна податкова інспекція у м. Полтаві просить постанову суду залишити без змін.

 Колегія суддів вислухавши суддю – доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

Судом першої інстанції встановлено, що в травні 2006 року працівниками ДПІ у м. Полтаві було здійснено виїзну планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства товариства з обмеженою  відповідальністю «СІМО» за період з 1 липня 2003 р. по 31 грудня 2005 року.  (а.с.18 – 47)

  За результатами  перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "СІМО"  за період з 01.07.2003р. по 31.12.2005р. ДПІ у м. Полтаві складено акт №182/23-1/22542687 від 12.05.2006р., яким  було встановлено, що в порушення вимог ст.5 п.5.3 пп.5.3.9, ст.6 п.6.1, ст.7 п.7.6 ші.7.6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97 р. №283/97 - ВР із змінами та доповненнями та ст. 15 п.15.3 пп. 15.3.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " від 21.12.2000 р. №2181-111 із змінами та доповненнями завищено валові витрати за 2004 рік підприємства в розмірі - 1300000 гри., за рахунок віднесення до валових витрат  по некомпенсованим збиткам по операціям з цінними паперами, які були проведені у 2 кв. 1998р. при реалізації простого векселя нижче номінальної вартості, які не підтверджені первинними бухгалтерськими документами, внаслідок чого занижено податок на прибуток  2004 р. в сумі 32,5 тис. грн..

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове

повідомлення-рішення від 23.05.2006р. №0001252301/0.

Позивач оскаржував рішення відповідача.  За   результатами   розгляду   скарг   позивача,    поданих   в   межах   процедури адміністративного  узгодження,  визначеному  в  ст.5  Закону України  «Про  порядок погашення   зобов»язань   платників   податків   перед  бюджетами  та державними цільовими фондами» № 2181  - III  від 21.12.2000р. до ДПІ у м. Полтаві, ДПА у Полтавській області та ДПА України скарги позивача залишено без задоволення та прийнято    нові    податкові    повідомлення-рішення    №0001252301/1    від    01.08 №0001252301/2 від 06.10.06р., №01)01252301/3 від 06.12.06р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 54 880 грн., в тому числі 32500 грн. осноі платежу, 22380 грн. - штрафна санкція.

Відмовляючи в позові  ТОВ «СІМО», суд першої інстанції виходив з того, що підприємством ТОВ "СІМО" придбано вексель по договору №557 від 30.03.98 ДП "Полтавагазпром" номінальною вартістю - 500,0 тис. грн., який потім реалізовано дисконтом по договору №1305/98 - 1 від 13.05.98 р. на суму - 370,0 тис. грн. Сума ви по даній операції становить 130,0 гас. грн. (500-370=130). Дана сума витрат віднесені декларації по податку на прибуток підприємства за 2004р., яку подано до ДШ з Полтаві 08.02.05 р. Пунктом  7.6.1   Закону України "Про  оподаткування прибутку підприємств « в редакції, що діяла на момент здійснення операцій з купівлі - продажу векселя ( 10.02.98 р.) з метою оподаткування платник податку веде окремий облік фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами. У разі коли протягом звітного періоду витрати, понесені (нараховані) платником податку у зв'язку із придбанням цінних паперів і деривативів, перевищують доходи, отримані від продажу (відчуження) цінних паперів і деривативів протягом такого звітного періоду, баланс збитки переносяться на зменшення доходів майбутніх періодів від таких опера протягом строків, визначених статтею 6 даного Закону. Відповідно  до  ст.  6  п.  6.1   Закону України  "Про  оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97 р. №283/97 - ВР ( зі змінами, що діяли на дату проведення вексельної операції знесеними Законом України "Про внесення змін Закону    України    "Про    оподаткування    прибутку    підприємств"    від    18.11.1997 р. №639/97ВР)   передбачено,   якщо   об'єкт   оподаткування   платника   податку  з  числа резидентів за результатами звітного (податкового) кварталу має    від'ємне значення дозволяється  відповідне зменшення  об'єкта  оподаткування наступного звітного (податкового) кварталу, а також кожного з наступних двадцяти звітних (податкових) кварталів до повного погашення від'ємного значення об'єкта оподаткування. Визначені п.6.1 ст.6  ЗУ « Про оподаткування прибутку підприємств « в редакції від 22.05.97р.  двадцять звітних (податкових) кварталів закінчилися в кварталі 2003р., Таким чином,  з врахуванням чинного на час виникнення у позивача збитків від  продажу цінних паперів,  законодавства, такі збитки могли враховуватися у зменшення  доходів майбутніх періодів лише до  IIкварталу 2003р. включно. У разі, якщо сума від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається  платником податку за рахунок отриманих ним валових доходів у порядку, визначеному п.6.1 цієї статті, об'єкт оподаткування наступних звітних (податкових) кварталів не зменшується на погашену суму від'ємного значення об'єкта оподаткування (п.6.2). Крім того, в наступні періоди податкове законодавство, що регулює вказані питання змінювалось.

Так, Законом України від 24.12.02р. №349гIV"Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до п.7.6 ст.7 були внесені зміни, відповідно до яких передбачено вести окремий податковий облік результатів від операцій з цінними паперами і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів та деривативів.                     Відповідно до змін, внесених до пп..7.6.1 п.7.6 Закону, якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій  з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього; Закону.  Законом України від 24.12.02р. №349-ІУ "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" були внесені зміни і до ст..6, зокрема п.6.1 викладено в такій редакції: „якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення".

Відповідно до п.п.11 „Перехідних положень" Закону України від 24.12.2002 р. № 349-ІУ „Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" (набрав чинності з 01.01.2003 р.) передбачено, що якщо платник податку задекларував від'ємне значення об'єкта оподаткування (балансові збитки) за наслідками податкового періоду, що передує податковому періоду, з якого починають застосовуватися норми цього Закону, таке від'ємне значення об'єкта оподаткування для цілей оподаткування обліковується  і окремо, не включається до складу валових витрат та враховується таким платником податку у зменшенні об'єкта оподаткування наступних податкових періодів протягом 12 календарних кварталів з моменту виникнення такого від'ємного значення. Якщо зазначений строк у 12 кварталів минув до набрання чинності цим Законом, то останнім кварталом такого строку вважається квартал, з якого починають застосовуватися норми цього Закону. Якщо зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування не погашається протягом такого строку, непогашена сума в подальшому для цілей оподаткування не враховується у зменшенні об'єкта оподаткування та не підлягає включенню до складу валових витрат такого платника податку.

 Статтею 95 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2004 рік від 27.11.2003 р. № 1344-ІУ із змінами і доповненнями встановлено, що в 2004 році при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, від'ємне значення об'єкта оподаткування (балансові збитки), яке обліковувалось у платника податку станом на 1 січня 2002 року і не було погашено на 1 січня 2004 року в порядку, визначеному пунктом 11 розділу II"Перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 12, ст. 88), не враховуються у зменшення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за наслідками податкових періодів (кварталів) 2004 податкового року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що як діючі на час виникнення у позивача збитків норми законодавства, так і наступні не дають права позивачу враховувати зазначені у позові збитки при визначенні об'єкта оподаткування за 2004р.  Пунктом 5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подачі такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.. 15 даного Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право подати уточнюючий розрахунок.          Відповідно до п. п. 15.3.1 п. 15.3 Ст.15 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " від 21.12.2000 р. №2181-111 із змінами та доповненнями заява підприємства на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках , передбачених податковими законами , можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на відшкодування.           Операції з векселем були проведені в 2 кв. 1998 року, а результати операцій віднесені до  податкової декларації у 4 кв. 2004р. визначений ст.15 вказаного Закону строк позовної  давності минув у 2001 році.  

Крім того, позивачем при перевірці не надано первинних документів на підставі яких збільшено валові витрати податкової декларації, чим порушено вимоги пп.5.3.9 ст.5.3 ст . 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97р. №283/97 - ВР із змінами та доповненнями ", відповідно до якого - не належать до складу  валових витрат будь які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими  платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких  передбачена правилами ведення податкового обліку. Не надані такі документи і суду в процесі розгляду справи.

За таких обставин, віднесення позивачем до валових витрат 2004р. збитків операціях з цінними паперами за IIквартал 1998р. є необгрунтованим, податкові повідомлення-рішення від 23.05.2006р. №0001252301/0, від 01.08.2006р. №0001252301/1 від 06.10.2006р. №0001252301/2 та від 06.12.2006р. №0001252301/3 є правомірними, тому позов задоволенню не підлягає.

           Колегія суддів  погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає фактичним обставинам справи та вимогам  законодавства, яке регулює данні правовідносини.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, судове рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом повно встановлені  та всебічно досліджені обставини справи, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Керуючись ст..ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів ,      

                                 У Х В А Л И Л А :

Апеляційну  скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „СІМО" м .Полтава -  залишити без задоволення.

 Постанову господарського суду Полтавської області від 19 вересня 2007 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „СІМО", м.Полтава до відповідача Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 23.05.2006р. №0001252301/0, від 01.08.2006р. №0001252301/1, від 06.10.2006р. №0001252301/2 та від 06.12.2006р. №0001252301/3 -  залишити без змін.

        Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

      Повний текст ухвали виготовлений та підписаний  21 січня 2008 року.

    Головуючий              підпис                       Сіренко О.І.

   Судді                        підпис                          Григоров А.М.

                                     підпис                        Подобайло З.Г.

ВІРНО: СУДДЯ: