Постанова № 15231880, 13.05.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.05.2011 р. справа №29/145пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Величко Н.Л., Зубченко І.В.

При секретарі: Братченко Т.А.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: ОСОБА_1. по дов.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кирпичний завод «Альтком» смт. Очеретине Донецької області

на рішення господарського суду Донецької області від 16.03.2011р. (повний текст від 21.03.2011р.) у справі №29/145пд (суддя Риженко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кирпичний завод «Альтком» смт. Очеретине Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрРосКаолін»с. Катеринівка Донецької області

про визнання договору купівлі-продажу №07-07/2009 від 07.07.09р. недійсним

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кирпичний завод «Альтком»смт. Очеретине Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрРосКаолін»с. Катеринівка Донецької області, про визнання договору купівлі-продажу №07-07/2009 від 07.07.09р. недійсним.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.03.2011р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Свій висновок щодо відмови у задоволенні позову господарський суд обґрунтував, посилаючись на приписи ст.ст. 203, 215, 241 ЦК України, зазначивши, що позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають, оскільки позивач не надав суду будь-яких письмових доказів, які б підтверджували той факт, що підпис директора позивача на спірному договорі виконаний шляхом факсимільного відтворення підпису ОСОБА_2. Крім того, в подальшому правочин був схвалений позивачем його фактичним виконанням.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 16.03.2011р. у справі №29/145пд скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Кирпичний завод «Альтком»у повному обсязі.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме - не були враховані вимоги ст. 203 та ст. 207 ЦК України, оскільки спірний договір не було підписано директором підприємства, а засвідчено лише факсимільним відтворюванням його підпису. Між тим, між сторонами письмової згоди, у якій би містились зразки відповідних аналогів власноручних підписів, вчинено не було. Крім того, скаржник зазначає, що судом першої інстанції було неправомірно відхилено клопотання позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи.

За таких обставин, заявник апеляційної скарги наголошує, що судом першої інстанції не були зясовані всі обставини, що мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача у судове засідання не зявився, проте направив на адресу апеляційного господарського суду клопотання про перенесення розгляду справи у звязку з відрядженням представника ТОВ «Кирпичний завод «Альтком». Судова колегія відмовляє заявнику у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки останнім не подано відповідних доказів знаходження свого представника у відрядженні, а також доказів неможливості направлення іншого представника у судове засідання. Крім того ухвалою про порушення апеляційного провадження від 11.04.2011р. явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обовязковою, у звязку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.09р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «УкрРосКаолін» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кирпичний завод «Альтком»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу №07-07/2009, за умовами якого продавець продає, а покупець придбає калієво-полевошпатову суміш (щелочний каолін) марки Е0313 згідно ТУ У 14.2-32147675-001-2004 (товар) у кількості 3600 тон.

У позовній заяві позивач стверджує, що при укладенні договору від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Кирпичний завод «Альтком»виступав директор Кузнецов Сергій Вікторович, який є єдиною уповноваженою особою, що має право від імені підприємства підписувати будь-які документи, проте підпис в оскаржуваному договорі є лише факсимільним відтворюванням підпису ОСОБА_2., у звязку з чим просить суд визнати договір купівлі-продажу №07-07/2009 від 07.07.09р. недійсним.

За змістом ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, тобто, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до Розяснення Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. №02-5/111 (зі змінами та доповненнями), угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом; у кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угоди недійсною. Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В силу статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За приписами статті 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У позовній заяві позивач стверджує, що спірний договір не був підписаний єдиною уповноваженою на то особою директором Товариства з обмеженою відповідальністю “Кирпичний завод “Альтком” ОСОБА_2, а підпис у договорі є лише його факсимільним відтворюванням.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зазначені норми кореспондуються з приписами ст.180 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі складені, підписані без зауважень та заперечень та скріплені печатками обох підприємств видаткові накладні №РН-0000174 від 13.07.2009р. на суму 6188,40грн., №РН-0000185 від 15.07.2009р. на суму 6508,40грн., №РН-0000202 від 30.07.2009р. на суму 11027,24грн., №РН-0000207 від 31.07.2009р. на суму 3734,20грн., №РН-0000210 від 04.08.2009р. на суму 22360,40грн., №РН-0000209 від 05.08.2009р. на суму 11209,00грн., №РН-0000259 від 09.09.2009р. на суму 7634,80грн., №РН-0000262 від 10.09.2009р. на суму 7837,04грн., №РН-0000263 від 11.09.2009р. на суму 10210,60грн., №РН-0000265 від 13.09.2009р. на суму 3695,80грн., №РН-0000269 від 14.09.2009р. на суму 3738,04грн., №РН-0000270 від 15.09.2009р. на суму 17298,40грн., №РН-0000279 від 18.09.2009р. на суму 8236,40грн., №РН-0000315 від 13.10.2009р. на суму 19234,20грн., №РН-0000317 від 14.10.2009р. на суму 8086,64грн., №РН-0000319 від 15.10.2009р. на суму 20534,68грн., №РН-0000320 від 16.10.2009р. на суму 24069,20грн., №РН-0000328 від 19.10.2009р. на суму 20601,24грн., згідно яких відповідач передав, а позивач прийняв у липні-жовтні 2009р. товар на суму 212204,68грн.

Крім того, відповідно до наявних в матеріалах справи банківських виписок, позивачем було частково оплачено отриманий товар в сумі 52000,00грн.

Отже, наведене свідчить про те, що позивач в подальшому схвалив оспорюваний правочин, у звязку з чим відсутні будь-які підстави для визнання оспорюваного договору недійсним з підстав, викладених у позовній заяві.

Посилання скаржника на те, що підпис директора ТОВ «Кирпичний завод «Альтком»ОСОБА_2. у спірному договорі є лише його факсимільним відтворюванням судова колегія до уваги не приймає, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які письмові докази наведеного, до того ж, зазначений підпис скріплений печаткою підприємства позивача.

Стосовно посилань заявника в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм процесуального права шляхом відмови у задоволенні клопотання позивача про проведення судової почеркознавчої експертизи, судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що спірний правочин в подальшому був схвалений позивачем його фактичним виконанням, у сторін виникли взаємні права та обовязки за договором, які частково виконувались позивачем, а отже відсутні підстави для призначення судової експертизи з метою встановлення справжності підпису директора підприємства позивача на вказаному договорі.

Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає, що зміст спірного договору не суперечить чинному законодавству, позивач не надав будь-яких доказів в підтвердження наявності правових підстав для визнання спірного договору недійсним, тобто не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу позову, у звязку з чим колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 16.03.2011р. у справі №29/145пд ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді матеріалів та обставин справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати по оплаті держмита за подання апеляційної скарги згідно ст.49 ГПК України покладаються на позивача.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 16.03.2011р. (повний текст від 21.03.2011р.) у справі №29/145пд залишити без зміни.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кирпичний завод «Альтком» смт. Очеретине Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 16.03.2011р. (повний текст від 21.03.2011р.) у справі №29/145пд залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач):Н.В. Будко

Судді:Н.Л. Величко

І.В. Зубченко

Надруковано примірників-5

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

1-господарському суду

1-ДАГС