Єдиний державний реєстр судових рішень донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
12.05.2011 р. справа №7/7
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівЛомовцевої Н.В.
Колядко Т.М., Скакуна О.А.
при секретарі судового засіданняКлокоцькій О.Ю.
за участю представників: від позивача: ОСОБА_1. довір. від відповідача:ОСОБА_2. довір.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства «Селидіввугілля»м.Селидове Донецької області
на рішення господарського судуДонецької області
від02.03.2011р.
по справі№7/7 (суддя Сгара Е.В.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інтерофіс Лімітед»м.Київ
до Державного підприємства «Селидіввугілля»м.Селидове Донецької області
простягнення 2843491 грн. 06 коп. В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерофіс Лімітед»м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Селидіввугілля»м.Селидове Донецької області про стягнення 2843491грн. 06 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 02.03.2011р. (суддя СгараЕ.В.) позовні вимоги задоволені, стягнуто з Державного підприємства «Селидіввугілля»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерофіс Лімітед»заборгованість у сумі 2843491 грн. 06 коп. по договору №06/04 від 09.04.2010р.; державне мито у сумі 25500 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.
Відповідач, не погодившись з висновками суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та припинити провадження у справі, оскільки укладанням договору про порядок погашення заборгованості №06/04 від 09.04.2010р. не відбулось новації, а зобовязання сторін виникли за договором поставки від 06.10.2005р. №218. При цьому посилається на рішення господарського суду Донецької області від 10.04.2007р. у справі №40/21.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав правову позицію, викладену в апеляційній скарзі.
Позивач через канцелярію суду надіслав відзив на апеляційну скаргу, яким просив рішення господарського суду Донецької області від 02.03.2011р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У судовому засіданні представник позивача підтримав правову позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні повноважних представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від 23.03.2007р. по справі №40/21 з Державного підприємства «Селидіввугілля»стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерофіс Лімітед»борг в сумі 2 766 856 грн. 64 коп., пеню в сумі 234 186 грн. 74 коп., три проценти річних в сумі 46 847 грн. 05 коп., інфляційні в сумі 237 132 грн. 63 коп., юридичні послуги в сумі 32 850 грн. 00 коп., витрати по держмиту в сумі 25500грн.00коп., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп. та видано відповідний наказ.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.
Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
09.04.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерофіс Лімітед» та Державним підприємством «Селидіввугілля»укладено договір про порядок погашення заборгованості №06/04.
Цим договором сторони підтвердили наявність заборгованості боржника перед кредитором та визначили, що її розмір та підстави підтверджуються рішенням господарського суду Донецької області від 23.03.2007р. по справі №40/21.
Пунктом 3 договору визначено, що сторони домовились про те, що боржник у строк до 31.12.2010р. сплатить кредитору заборгованість в сумі 2843491 грн. 06 коп. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Припинення зобовязання за домовленістю сторін визначено ст. 604 Цивільного кодексу України, на яку послались сторони.
Відповідно до ч. 2 ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).
З аналізу зазначеної норми права вбачається, що новація це угода сторін про те, що первісне зобовязання припиняється, а між його учасниками виникає нове зобовязальне правовідношення.
При цьому, для того, щоб новація відбулася, сторони повинні обумовити в своїй угоді припинення зобовязання, що раніше діяло і заміну його новим зобовязанням. Основна особливість новації полягає в тому, що при ній відбувається заміна зобовязання: місце зобовязання, що припинив своє існування, займає нове.
Таким чином у зазначеній статті йдеться про новацію при наявності зобовязання, яке триває.
У даному випадку, укладенням договору №06/04 від 09.04.2010р., новація не відбулась, оскільки сторони визначили порядок добровільного виконання рішення суду і дійшли висновку щодо відстрочення його виконання до 31.12.2010р.
При цьому, порядок виконання рішень суду встановлений Законом України «Про виконавче провадження», чим позивач не скористався.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України питання щодо відстрочки виконання рішення суду покладено на господарський суд.
З заявою в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України відповідач не звертався.
При таких обставинах, кваліфікуючи договір від 09.04.2010р. №06/04, як новацію стосовно постановленого господарським судом рішення Донецької області від 23.03.2007р. по справі №40/21 шляхом укладення раніше зазначеного договору, суд дійшов хибного висновку, оскільки фактично права та обовязки сторін виникли з договору поставки від 06.10.2005р. №216.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Апеляційний суд не погоджується з доводом відповідача щодо припинення провадження у справі, оскільки підстави позову у справі №40/21 та даної справи не тотожні.
Виходячи з наведеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, апеляційна скарга Державного підприємства «Селидіввугілля»м.Селидове Донецької області підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Донецької області від 02.03.2011р. у справі №7/7 підлягає скасуванню.
Витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерофіс Лімітед»м.Київ відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4-7, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Селидіввугілля»м.Селидове Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 02.03.2011р. №7/7 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 02.03.2011р. №7/7 скасувати.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерофіс Лімітед»м.Київ до Державного підприємства «Селидіввугілля»м.Селидове Донецької області про стягнення 2843491грн. 06 коп. відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерофіс Лімітед»(04053, м. Київ, пров. Киянівський, 3-7, ЄДРПОУ 32962368, п/р 26008306262980 в АКБ «ТК «Кредит»у м.Києві, МФО 322830) на користь Державного підприємства «Селидіввугілля»(85400, Донецька область, м.Селидове, вул. К.Маркса, 41, ЄДРПОУ 33426253, п/р 26003301490817 в АК ПІБ в м.Селидове, МФО 334312) витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 12750 грн. 00 коп.
Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Н.В. Ломовцева
Судді: Т.М. Колядко
О.А. Скакун
Надруковано 5 прим.:
1. Позивачу;
2. Відповідачу;
3. У справу;
4. ДАГС;
5. ГСДО.
Судове рішення № 15231875, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 13.05.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 7/7. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: