Рішення № 15231790, 20.04.2011, Господарський суд Чернігівської області

20.04.11 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"19" квітня 2011 р. Справа № 10/31

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг",

вул. Дегтярівська, 21-Г, м. Київ, 04119

Відповідач 1: Закрите акціонерне товариство науково-виробниче об"єднання "Чернігівеліткартопля", вул. Я.Лизогуба, 13, смт. Седнів, Чернігівський район, Чернігівська область, 15552

Відповідач 2: Дочірнє підприємство „Коропський сирзавод” Товариства з обмеженою відповідальністю „СИЛ”, вул. Дачна 25, смт. Короп, Коропський район, Чернігівська область,16200

Предмет спору: про стягнення 479683,96 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

Позивач: ОСОБА_1, довіреність № 4153 від 24.12.2010р., представник

Відповідач1: ОСОБА_2., довіреність № б/н від 14.02.11р., представник

Відповідач2: не з"явився

Рішення прийнято після оголошеної 30.03.11р. перерви на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 19.04.2011р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" подано позов до відповідачів: Закритого акціонерного товариства науково-виробниче об"єднання "Чернігівеліткартопля" та до Дочірнього підприємства „Коропський сирзавод” Товариства з обмеженою відповідальністю „СИЛ” про стягнення основного боргу в сумі 409052,00грн., пені в сумі 2765,21грн., 3% річних в сумі 535,2грн., штраф в сумі 67331,55грн., а всього на загальну суму 479683,96грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору фінансового лізингу за № 080415-48/ФЛ-Ю-С від 16.04.08р.

Відповідач 2 відзив на позов не надав, в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується документами в матеріалах справи.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні 10.03.11р. надав до матеріалів справи відзив на позов з додатками, в якому відповідач 1 зазначив, що ним відправлено квартальні звіти за 4 кв. 2009року та за 1, 2, 3 кв. 2010року, а тому в стягненні штрафу в сумі 67331,55грн. просить відмовити. Крім того, представник відповідача 1 надав письмову заяву, з урахуванням уточнення, про відстрочку виконання рішення суду до 15.09.11р.. В обґрунтування клопотання відповідач заявив про значне погіршення фінансового становища в зв”язку з тим, що сезон 2010року був вкрай тяжким з-за погодних умов, посуха негативно відобразилась на урожаї як зернових так і на картоплі; підприємство має сезонний характер роботи і урожай буде збиратися в серпні вересні місяцях.

Судом заява відповідача 1 про відстрочку виконання рішення суду залучена до матеріалів справи для розгляду по суті.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача щодо відстрочки виконання рішення суду, вважаючи його необґрунтованим, та одночасно зазначив, що для придбання обєктів лізингу, ним було залучено кредитні кошти, і в разі надання відстрочки відповідачу, він нестиме збитки сплачуючи відсотки за кредитом та здійснюючи його погашення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача надав пояснення по справі в яких заперечує проти задоволення позову в частині стягнення штрафу та підтримав клопотання про відстрочення виконання рішення суду до 15.09.11р.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача та відповідача, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -

В С Т А Н О В И В:

16.04.2008року , між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" лізингодавцем та Закритим акціонерним товариством науково-виробничим обєднанням “Чернігівеліткартопля”(лізингоодержувачем) укладено договір фінансового лізингу за № 080415-48/ФЛ-Ю-С, за умовами якого позивач надав відповідачу в платне володіння та користування майно, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення договору якого наведена в Специфікації (Додаток №2 до договору) для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності відповідача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

18.04.2008року між позивачем та відповідачем 1 підписано та скріплено печатками сторін акт приймання-передачі майна в користування, за яким лізингодавець передав лізингоодержувачу, а лізингоодержувач прийняв у користування наступне майно: трактор колісний, модель Fendt 930 Vario, серійний номер 930213933, 2008 року випуску. Вартість майна на момент передачі становить 1365100,00грн, в т.ч. ПДВ (а.с. 45).

Відповідно до п. 3.1 Договору, сторони узгодили строки сплати та розмір лізингових платежів, за яким лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до договору) та пунктів 3.4.1.-3.4.5. Договору. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна; винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 3.4.1.- 3.4.5. Договору. Загальна вартість майна на момент укладення договору становить 2244385,00грн. з урахуванням ПДВ 20%.

Загальна сума винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно складає суму без ПДВ 20% - 802853,31грн., при умові дотримання лізингоодержувачем встановленого договором Графіку сплати лізингових платежів(Додаток № 1 до договору). Вказана сума може бути збільшена з урахуванням умов пунктів 3.4.1.- 3.4.5. Договору(п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 3.4 та 3.4.1 Договору, платежі за договором здійснюються в національній валюті України (гривнях). Всі платежі здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця у наступному порядку: Лізингоодержувач здійснює платежі за цим Договором відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу). Розмір щомісячного лізингового платежу, що підлягає сплаті на користь лізингодавця, визначається на дату фактичного виконання платежу, за встановленою сторонами в п.3.4.1. Договору фінансового лізингу формулою.

Відповідно до п.3.4.3. Договору, сторони домовились, якщо строк будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобовязаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий (вихідний, святковий або ін.) день.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено: Графік сплати лізингових платежів (Додаток №1 до Договору №080415-48/ФЛ-Ю-С від 16.04.2008р. із змінами від 17.05.2009р.,), Специфікацію (Додаток №2 до Договору №080415-48/ФЛ-Ю-С від 16.04.2008р.), а також Типову форму довідки про технічний стан предмету лізингу (Додаток №3 до Договору).

12.05.2008року, між позивачем та відповідачем-1 укладено Додаткову угоду до спірного Договору фінансового лізингу, за якою сторони домовились, зокрема, п.18.9. Договору викласти в наступній редакції: в якості додаткового забезпечення виконання лізингоодержувачем умов за цим договором лізингоодержувач зобовязаний забезпечити укладення договору поруки між лізингодавцем, як кредитором, та дочірнім підприємством “Коропський сирзавод”товариства з обмеженою відповідальністю “СИЛ”, як поручителем, по зобовязаннях лізингоодержувача. У випадку, якщо вищезгаданий договір поруки не буде укладений до 16.05.2008р., лізингодавець має право в односторонньому порядку розірвати даний договір, а лізингоодержувач зобовязаний повернути майно, отримане в лізинг, протягом 3 робочих днів з дати направлення лізингодавцем повідомлення про розірвання договору та сплати лізингодавцю штрафу у розмірі 20% вартості майна.

Також, між сторонами укладено додаткову угоду від 25.10.2010року до Договору, за якою лізингоодержувач визнав, що станом на 11.10.2010р. він має заборгованість перед лізингодавцем за нарахованими та несплаченими лізинговими платежами у розмірі 490680,24грн (прострочена заборгованість по відшкодуванню частини вартості майна 261844,90грн.; прострочена винагорода (комісія) лізингодавцю з урахуванням коригування 228835,34грн.), а також має прострочену заборгованість по сплаті штрафних санкцій загальним розміром 15334,58грн. Сторони погодили, що зазначена заборгованість сплачується в повному обсязі не пізніше 18.11.2010року. У разі несплати лізингодавець нараховує пеню відповідно до умов п.11.2.1. Договору. Одночасно сторони домовились змінити редакцію ст.3. спірного Договору, а саме в п.3.5. встановили, що у разі наявності прострочки по сплаті лізингових платежів згідно графіків сплати №№1 та 2 одночасно, в першу чергу погашається заборгованість за лізинговими платежами згідно графіку №2.

Пунктом 5 додаткової угоди до Договору сторони визначили, що з 18.11.2010р. лізингоодержувач сплачує поточні (непрострочені) лізингові платежі за договором згідно графіку №1 з коригуванням їх розміру відповідно до п.3.4.3. Договору.

Відповідно до п.7 додаткової угоди від 25.10.2010р. до Договору, у випадку виникнення заборгованості за лізинговими платежами за графіком №1 та графіком №2 одночасно, на строк понад 30 календарних днів, лізингодавець має право скористатись своїм правом щодо розірвання договору, вилученя майна, має право застосування оперативно-господарських санкцій, передбачених п 11.3. Договору та інше.

На виконання умов спірного Договору із змінами та доповненнями, позивачем виставлялись відповідачу рахунки-фактури на сплату лізингових платежів, з урахуванням часткової сплати на момент розгляду справи заборгованість за лізинговими платежами становить 409052,00грн. Зазначений факт визнаний представником відповідача 1 в судовому засіданні.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Закону України ”Про фінансовий лізинг”, одним із обовязків лізингоодержувача є своєчасна сплата лізингових платежів.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

12.05.2008року, між позивачем (кредитором) та Дочірнім підприємством “Коропський сирзавод”ТОВ “СИЛ”( поручителем), укладено договір поруки за № 080512-43/П, за яким поручитель зобовязується відповідати перед кредитором за виконання боржником (ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля”) усіх грошових зобовязань за контрактом в повному обсязі. При невиконанні або неналежному виконанні боржником зобовязань, виконання яких забезпечується цим Договором, поручитель і боржник відповідають перед кредитором солідарно, тобто кредитор має право на власний розсуд зажадати виконання зобовязання як від боржника так і від поручителя, як в повному обсязі так і в частині боргу(п. 3 Договору поруки).

Відповідно до ст.553 та п.4 ст.559 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Пунктами 6 та 10 Договору поруки сторони обумовили, що поручитель за цим Договором буде залишатися зобовязаним нарівні з боржником до моменту виконання боржником всіх зобовязань в повному обсязі. Порука припиняється після виконання боржником в повному обсязі усіх грошових зобов'язань за контрактом; переведенням на іншу особу боргу, якщо поручитель не дав кредитору згоди відповідати за нового боржника; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що порука не припинена.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 2 Договору поруки визначено, що порукою забезпечено зобовязання по сплаті: лізингових платежів у встановлені строки; пені за затримку сплати лізингових платежів; штрафних санкцій, збитків та усіх інших виплат, сплата яких покладається на боржника.

Позивачем була надіслана вимога(претензія) від 22.12.10р. відповідачу 1 та відповідачу 2 з вимогою погасити заборгованість, що підтверджується фіскальним чеком від 22.12.10р., описом та зворотними поштовими повідомленнями в матеріалах справи(а.с. 69-82).

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачами зобовязання по сплаті лізингових платежів, на момент прийняття рішення доказів повного погашення заборгованості по сплаті лізингових платежів відповідач-1 та відповідач-2 суду не надали, тому з них, як солідарних боржників, підлягає стягненню 409052,00грн. боргу по лізингових платежах.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі. Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного Кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п.11.2.1. Договору фінансового лізингу, за порушення обовязку зі своєчасної сплати лізингових платежів, передбачених п.3.1. Договору фінансового лізингу, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів 2765,21грн. пені за несвоєчасну сплату лізингових платежів, нарахованої за період з 19.11.2010р. по 22.12.2010р. та 535,20грн. 3% річних за той же період.

Враховуючи те, що відповідачами допущено прострочку виконання взятих на себе зобовязань щодо несвоєчасної сплати лізингових платежів, суд, перевіривши розрахунки позивача, вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2765,21грн грн. та 3% річних у сумі 535,20грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідачів штраф у розмірі 67331,55грн. за неподання звіту в установленій формі за 4 квартал 2009року та 2, 3 квартал 2010 року згідно розрахунку у позовній заяві .

Відповідно до п. 18.6 Договору фінансового лізингу, сторони домовились, що необхідним та достатнім доказом надіслання один одному письмового повідомлення є поштова квитанція(касовий чек) поштового відділення про прийняття від надсилаючої сторони поштових відправлень рекомендованих листів на адресу другої сторони.

Відповідно до п.8.2.1. Договору фінансового лізингу, лізингодавець зобовязаний щоквартально письмово інформувати лізингодавця про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі, встановленій сторонами (Додаток №3 до договору).

Згідно п.11.2.3. Договору, за неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно п.8.2.1. Договору, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю штраф у розмірі 1% загальної вартості майна на момент укладення цього Договору за кожен випадок такого порушення.

Відповідач 1 заперечує проти стягнення штрафу та зазначає , що ним відправлено квартальні звіти за 4 кв. 2009року та за 1, 2, 3 кв. 2010року, а тому в нарахуванні штрафу в сумі 67331,55грн. просить відмовити. В обґрунтування зазначеного, відповідачем 1 були надані копії витягів з журналу реєстрації вихідної кореспонденції, як доказ належного надіслання позивачу звітів.

Позивач просить стягнути з відповідача 67331,55грн. штрафу та звертає увагу суду на те, що надані відповідачем 1 докази не є належними доказами виконання відповідачем 1 зобов»язань щодо надання позивачу інформації про стан та місцезнаходження предмета лізингу у встановленому Договором порядку, а саме, подані ним звіти за ІV квартал 2009 року, ІІ та III квартали 2010 року, надіслано позивачу простою кореспонденцією без підтвердження їх надсилання поштовими квитанціями (касовими чеками) поштового відділення, надані відповідачем 1 витяги з журналу реєстрації вихідної кореспонденції не можуть вважатися належними доказами інформування позивача, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 67331,55грн. штрафу.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

На момент винесення рішення, відповідачем не надано суду належних, визначених Договором, доказів виконання зобовязання по наданню позивачу інформації про стан та місцезнаходження предмета лізингу за ІV квартал 2009 року, ІІ та III квартали 2010 року.

Однак, відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України та п.2.4. розяснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 №02-5/293 „ Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань”, господарський суд має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання, при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Приймаючи до уваги фінансовий стан відповідача, сезонність сільськогосподарського виробництва, суд, враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, вважає за можливе зменшити розмір штрафу та стягнути з відповідача штраф в сумі 33665 грн.

Відповідачем 1 було заявлено клопотання про відстрочку виконання рішення суду до 15.09.11р. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач 1 посилався на значне погіршення фінансового становища в зв”язку з тим, що сезон 2010 року був вкрай тяжким з-за погодних умов. В обґрунтування зазначеного, відповідачем 1 були надані довідки банку про відсутність руху коштів на своїх рахунках та виписки з особових рахунків щодо обороту грошових коштів.

Позивач заперечував проти відстрочення виконання рішення суду, посилаючись на те, що позивачем були залучені кредитні кошти для придбання об»єктів лізингу, що підтверджується копією кредитного договору від за № 33 від 14.03.06р. та довідкою від 08.07.08р. за № 16/28-2754 в матеріалах справи, і в разі надання відстрочки відповідачу, він нестиме збитки сплачуючи відсотки за кредитом та здійснюючи його погашення (а.с. 55, 153-164).

Враховуючи те, що відповідачем-1 не подано до суду належних доказів наявності обставин, що ускладнять виконання рішення або зроблять його неможливим у розумінні ст.121 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що виконання зобов»язання за Договором покладено солідарно на відповідачів 1,2, що не виключає можливість погашення заборгованості відповідачем 2, приймаючі до уваги доводи позивача та докази надані ним в обґрунтування заперечення на заявлене відповідачем 1 клопотання, -клопотання відповідача-1 про надання відстрочки виконання рішення у даній справі до 15.09.2011р. судом відхиляється.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 4460,17грн. витрат по сплаті державного мита та 219,43грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Закритого акціонерного товариства науково виробничого обєднання „Чернігівеліткартопля”(код 00497377, вул. Я.Лизогуба, 13, смт. Седнів, Чернігівський район, Чернігівська область, 15522, п/р 26008935000766 в Чернігівській обласній ФАКБ „Укрсоцбанк”, МФО 353014) та Дочірнього підприємства “Коропський сирзавод” Товариства з обмеженою відповідальністю “СИЛ” (код 30894726, вул. Дачна, 25, смт. Короп, Коропський район, Чернігівська область, 16200, відомості про рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" ( вул. Дегтярівська, 21-г, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 33880354, п/р 26005300115839 в ПКФ ВАТ „ВіЕйБі Банк” в м. Києві, МФО 321637) 409052,00грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 535,20грн., пені в сумі 2765,21грн., 33665 грн. штрафу, 4460,17 грн. витрат по сплаті державного мита та 219,43 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В інший частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 20.04.2011р.

Суддя Мурашко І.Г.