Рішення № 15231651, 10.05.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" травня 2011 р.Справа № 17/19/5022-467/2011

Господарський суд Тернопільської області у складі

судді Андрусик Н.О.

Розглянув справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль

до відповідача: Кременецького ботанічного саду, м. Кременець Тернопільської області

про стягнення 1053 грн. шкоди

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність№ 1-1/3228 від 22.12.09р.;

відповідача: не з'явився;

В розпочатому судовому засіданні позивачу розяснено його права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу судом не здійснювалася.

Позивач Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, м. Тернопіль, звернувся 25.03.2011р. (згідно штампу на поштовому конверті) до господарського суду Тернопільської області з позовом до Кременецького ботанічного саду, м. Кременець Тернопільської області, про стягнення 1053 грн. шкоди заподіяної державі в результаті незаконної порубки дерев.

Позов обґрунтовується копією листа №276 від 10.04.2008р.; копією акту перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 06.05.2008р.; копією протоколу №000479 від 06.05.2008р. про адміністративне правопорушення; копією пояснення від 06.05.2008р.; копією постанови Кременецького районного суду №36-2445/2008р. від 26.05.2008р.; копією постанови про закінчення виконавчого провадження №7866966 від 21.06.2008р.; розрахунком розміру шкоди; копією листа №2-1/1125 від 23.05.2008р.; копією претензії №1-1/659 від 21.02.2011р.; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 01.04.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 14.04.2011р. Судове засідання відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України на 10.05.2011р. у звязку з неявкою відповідача та через неподання сторонами необхідних для розгляду справи документів.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав вимоги, викладені в позовній заяві. Просив стягнути завдану шкоду в заявленому розмірі.

Відповідач обґрунтованого документально підтвердженого відзиву на позов по суті заявлених позовних вимог не надав, представник відповідача в судові засідання не зявився, хоча про час та дату слухання справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення знаходяться в матеріалах справи), клопотань про відкладення розгляду справи не заявив.

За таких обставин справи, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обовязковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши представлені докази в сукупності, судом встановлено наступне:

- 06 травня 2008 року працівниками Державної екологічної інспекції у Тернопільській області Андрієшиним В.Г., Дудою В.І. та Тютюнником О.В., в присутності директора Кременецького ботанічного саду Стельмащука В.Г. та фахівця відділу дендрології Кременецького ботанічного саду ОСОБА_2 проведено перевірку ботанічного саду на предмет дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства України, за результатами якої складено Акт перевірки.

За змістом акту, на території ботанічного саду на площі 1,03 га, у виділі №3 виявлено, що під час проведення вибіркової санітарної рубки шість дерев зрізано без наявності клейма відводу, внаслідок чого державі завдано збитків на загальну суму 1053,00 грн. Даний акт підписано фахівцем відділу дендрології Кременецького ботанічного саду ОСОБА_2 без заперечень. Згідно наданих останнім пояснень від 06.05.2008р. зазначено, що під час валки дерев, відведених для рубки було пошкоджено шість дерев граба, тому виникла необхідність їх зрізати.

На підставі даного акту 06.05.2008р. держінспектором з охорони навколишнього природного середовища складено протокол № 000479 про адміністративне правопорушення, а саме: порушення посадовою особою відповідача статті 32 Закону України "Про природно-заповідний фонд" та п. 2 "Порядку спеціального використання лісових ресурсів", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007р. №761.

26 травня 2008 року Кременецьким районним судом Тернопільської області прийнято постанову (котра є чинною) за № 3-2445/2008р. про визнання ОСОБА_2 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення та стягнення штрафу в розмірі 51,00 грн.

Визначення розміру заподіяної шкоди позивачем здійснено в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 року № 551 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України", і за розрахунками позивача становить 1053,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 23.02.2011р. направлено на адресу відповідача претензію № 1-1/659 від 21.02.2011р. на суму 1053 грн., яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Несплата цієї суми послугувала підставою для звернення з позовом про її стягнення в судовому порядку.

Правове обґрунтування позову полягає в порушенні відповідачем вимог ст. 19 Лісового кодексу України, ст.ст. 25, 40 Закону України «Про рослинний світ», ст. 32 Закону України "Про природно-заповідний фонд", ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та положень Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 (далі Порядок).

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та обєктивному дослідженню всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем вимог, виходячи з такого.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Згідно ст.66 Конституції України кожний повинен не наносити шкоду природі.

Збереження природної просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності об'єктів рослинного світу, в силу ст. 5 Закону України "Про рослинний світ", є однією з основних вимог, якої необхідно дотримуватися під час здійснення діяльності, яка впливає на стан охорони, використання та відтворення рослинного світу.

Згідно ст.ст. 5, 25, 26, 27 Закону України „Про рослинний світ” підприємства, установи та організації зобовязані здійснювати заходи щодо збереження обєктів рослинного світу, запобігання їх протиправному знищенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 31, 32 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" ботанічні сади створюються з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної і освітньої роботи. Ботанічні сади загальнодержавного значення є науково-дослідними природоохоронними установами.

На території ботанічних садів забороняється будь-яка діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує збереженню колекцій флори.

Статтею 19 Лісового кодексу України визначено, що постійні лісокористувачі зобов'язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів тощо.

Відповідно до п. 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів (далі - лісокористувачі), зобов'язані, зокрема, забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев.

Порядок відведення лісосік для рубок та їх таксація станом на 06.05.2008р. регламентувались Вказівками по відводу та таксації лісосік в лісах СССР, затверджених головою Державного комітету лісового господарства Ради Міністрів СРСР 27.12.1968р. (далі Вказівки).

Згідно п. 27 Вказівок попередній відбір дерев в рубку проводиться для всіх видів поступових та вибіркових рубок, а також рубок по догляду за лісом та вибіркових санітарних рубок. Одночасно з відбором дерев в рубку проводиться клеймування цих дерев біля шийки кореня та позначення дерев на відповідній висоті.

За ст. 64 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні, зокрема, у порушенні вимог щодо використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Приписами ст. 65 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено, що розміри шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об'єктів, що проводиться відповідно до цього Закону,та спеціальних такс, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Приписи статті 1166 ЦК України закріплюють принцип повного відшкодування збитків особою, винними діями якої заподіяно шкоду.

Частиною 2 статті 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За статтею 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки, подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, серед яких є й здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища тощо.

Статтею 41 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, що полягають, у тому числі, у відшкодуванні в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” на винних осіб покладено обовязок нести відповідальність за порушення природоохоронного законодавства. Наведений перелік порушень не є вичерпним, а підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати заподіяну ними шкоду, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, відповідно до ст. 69 цього Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” та ч.4 ст. 42 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт порушення відповідачем вимог законодавства про охорону зелених насаджень підтверджується Актом перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 06.05.2008р. (підписаним представником відповідача без заперечень); поясненнями фахівця відділу дендрології Кременецького ботанічного саду ОСОБА_2; протоколом про адміністративне правопорушення №000479 від 06.05.2008р.; постановою Кременецького районного суду Тернопільської області №3-2445/2008р. від 26.05.2008р. та не заперечено відповідачем у встановленому законом порядку.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення 1053,00 грн. майнової шкоди є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Сума шкоди підлягає стягненню з відповідача на користь спеціального фонду бюджету Кременецької міської ради відповідно до п. 35 ст. 4 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік" та п. 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України, у відповідності до яких 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів, а 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності є джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2011 році.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

В судовому засіданні 10.05.2011р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 81-1, 82-85,116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Кременецького ботанічного саду, м. Кременець Тернопільської області, вул. Ботанічна, 5, ідентифікаційний код 01194986:

- 1053,00 грн. збитків в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Кременецької міської ради на р/р 33115331700317 у ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, код класифікації доходів бюджету 24062100, ідент. код одержувача 23588125;

- 102 грн. державного мита в доход Державного бюджету України;

- 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в дохід Державного бюджету України (р/р 31210264700002 в ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, код 23588119).

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "16" травня 2011 року через місцевий господарський суд.

СуддяН.О. Андрусик