Рішення № 15231618, 12.05.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

12 травня 2011 року справа № 5020-6/022 За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум»

(02100, м. Київ, б-р Верховної Ради, 7)

в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства «Банк

«Форум»(99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 10)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»

(99008, м. Севастополь, вул. Льотчиків, 3В),

Закритого акціонерного товариства «Альмінський камінь»

(49000, м. Дніпропетровськ, вул. 8-го березня, 1)

про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 1907813,61 доларів

США, 1555124,54 грн., та звернення стягнення на предмет іпотеки,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»

(99008, м. Севастополь, вул. Льотчиків, 3В)

до Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум»

(02100, м. Київ, б-р Верховної Ради, 7)

в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства «Банк

«Форум»(99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 10),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Закритого акціонерного товариства «Альмінський камінь»

(49000, м. Дніпропетровськ, вул. 8-го березня, 1),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Приватного нотаріуса Севастопольського міського нотаріального округу

ОСОБА_1 (99011, АДРЕСА_1)

про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та іпотечного

договору.

Суддя Лазарев С.Г.

Представники сторін:

позивача за первісним позовом відповідача за зустрічним позовом (Публічне акціонерне товариство «Банк Форум») ОСОБА_2, довіреність №1770 від 18.05.2010;

відповідача за первісним позовом позивача за зустрічним позовом (Товариство з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ») не зявився;

відповідача за первісним позовом третьої особи за зустрічним позовом (Закрите акціонерне товариство «Альмінський камінь») не зявився;

третьої особи за зустрічним позовом (Приватний нотаріус Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_1) не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерний комерційний банк «Форум»в особі Севастопольської філії Акціонерного комерційного банку «Форум»звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ», Закритого акціонерного товариства «Альмінський камінь»про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 25177361,18 грн.

Ухвалою від 14.05.2010 суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі.

06.07.2010 позивач за первісним позовом надав суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ», Закритого акціонерного товариства «Альмінський камінь»заборгованість за кредитним договором в розмірі 1555124,54 грн. і 3081250,04 доларів США (т. 3, арк. с. 44).

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 28.09.2010 надав заяву про уточнення позовних вимог та зміну порядку стягнення (т. 4, арк. с. 35-36).

Позовні вимоги з посиланням на норми статей 589-591, 1046-1050, 1054 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що відповідачі ухиляються від виконання взятих на себе зобовязань за кредитним договором №0006/07/21-KLI (після змін №006/07/21-KLMV) від 08.02.2007 та договором поруки №0006/07/21-KLI від 08.02.2007, у звязку з чим станом на 06.07.2010 за ними утворилась заборгованість по кредиту та процентам в розмірі 3081250,04 доларів США, на яку нарахована неустойка в розмірі 1555124,54 грн. Позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»заборгованість по кредиту та процентам в розмірі 1173436,43 доларів США шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а заборгованість по кредиту та процентам в розмірі 1907813,61 доларів США і неустойку в розмірі 1555124,54 грн. стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»і Закритого акціонерного товариства «Альмінський камінь».

15.06.2010 від Товариства з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ» надійшла зустрічна позовна заява до Акціонерного комерційного банку «Форум»в особі Севастопольської філії Акціонерного комерційного банку «Форум», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Закритого акціонерного товариства «Альмінський камінь»та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та іпотечного договору.

Ухвалою від 15.06.2010 суд прийняв зустрічну позовну заяву та обєднав її з матеріалами справи №5020-6/022 для спільного розгляду з первісним позовом.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що надання кредиту в іноземній валюті потребує одержання банком індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій, а оскільки у Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»на час укладення спірного кредитного договору така ліцензія була відсутня, то банк не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення такого договору, тому на підставі статті 203 Цивільного кодексу України даний договір підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою суду від 06.07.2010 було змінено найменування позивача за первісним позовом з Акціонерного комерційного банку «Форум»на Публічне акціонерне товариство «Банк Форум».

Відповідач за первісним позовом (Товариство з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ») 28.09.2010 надав клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду господарським судом міста Севастополя справи №5020-5/162 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»до Акціонерного комерційного банку «Форум», за участю третьої особи Закритого акціонерного товариства «Альмінський камінь»про зміну кредитного договору №0006/07/21-KLI від 08.02.2007.

Ухвалою від 27.10.2011 суд зупинив провадження по справі до вирішення спору по справі №5020-5/162.

Рішенням від 29.11.2010 по справі №5020-5/162 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.02.2011 зазначене рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.03.2011 касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»на рішення від 29.11.2010 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.02.2011 повернута заявнику, по суті касаційна скарга не розглядалася.

Ухвалою від 05.04.2011 суд поновив провадження по справі.

В судовому засіданні 12.05.2011 представник позивача за первісним позовом уточнені позовні вимоги підтримав, просить суд позов задовольнити, у своїх запереченнях на зустрічний позов просить в його задоволенні відмовити.

Відповідач за первісним позовом (Товариство з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ») явку уповноваженого представника в судове засідання 12.05.2011 не забезпечив, до початку слухання справи надав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи в звязку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Неможливість явки у судове засідання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»не позбавляє права відповідача забезпечити явку іншого представника.

Таким чином суд визнає неповажною неявку представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»в судове засідання.

Відповідач за первісним позовом (Закрите акціонерне товариство «Альмінський камінь») явку уповноваженого представника в судове засідання 12.05.2011 не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Строк вирішення спору закінчується 13.05.2011.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідачі за первісним позовом неодноразово не зявлялись в судові засідання, у звязку з чим розгляд справи відкладався, жодних клопотань про продовження строку вирішення спору суду не надавали.

Представник позивача заперечує щодо продовження строку вирішення спору, а тому суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи і вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідачів за первісним позовом за наявними у справі матеріалами.

Третя особа за зустрічним позовом (Приватний нотаріус Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_1) явку уповноваженого представника не забезпечила, до початку судового засідання надала клопотання про розгляд справи у її відсутність, зазначивши при цьому, що з рішенням суду по справі згодна.

У відзиві на позов відповідач за первісним позовом (Товариство з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ») проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити.

У відзиві на позов відповідач за первісним позовом (Закрите акціонерне товариство «Альмінський камінь») проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити, зустрічний позов підтримав, просить його задовольнити.

Представнику позивача за первісним позовом в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

08.02.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»(далі Позичальник) та Акціонерним комерційним банком «Форум»в особі Севастопольської філії Акціонерного комерційного банку «Форум»(правонаступником якого є - Публічне акціонерне товариство «Банк Форум») (далі Банк) був укладений кредитний договір №0006/07/21-KLI (далі кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 2500000,00 доларів США (пункт 1.1 кредитного договору).

07.02.2008, 29.12.2008, 06.02.2009 були укладені додаткові угоди до кредитного договору №0006/07/21-KLI.

Додатковою угодою №4 від 10.09.2009 кредитний договір №0006/07/21-KLI (після змін №006/07/21-KLMV) викладено в іншій редакції, відповідно до пункту 1.1. якої Банк надає Позичальнику кредитні кошти у гривні та/або доларах США у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості на день надання кредитних коштів в сумі 2500000,00 доларів США (далі кредитні кошти).

Кредитні кошти надаються строком по 31 грудня 2013 року.

Згідно з пунктом 1.4 кредитного договору за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі:

- 25 процентів річних за користування кредитними коштами в гривні;

- 15 процентів річних за користування кредитними коштами в доларах США.

Відповідно до пункту 2.1. кредитного договору забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є:

- іпотечний договір на нерухомість: готель під літ. «В»з прибудовами, за адресою: м. Севастополь, вул. Льотчиків, 3-В, який укладено між Акціонерним комерційним банком «Форум»та Товариством з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ», заставною вартістю 9279770,00 грн.;

- майнові права на корпоративні права Товариства з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»в обсязі 100% СФ, що належать Закритому акціонерному товариству «Альмінський камінь», заставною вартістю 3500000,00 грн.;

- фінансова порука Закритого акціонерного товариства «Альмінський камінь».

Пунктом 2.4. кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитними коштами у гривні сплачуються у гривні, проценти за користування кредитними коштами в доларах США сплачуються у доларах США.

Проценти за користування кредитними коштами сплачуються в порядку, передбаченому пунктом 2.6 цього договору. Несплата Позичальником процентів протягом 20-ти календарних днів після встановленої пунктом 2.6 цього договору дати є підставою для вимоги щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування коштами.

Пунктом 5.2 кредитного договору сторони визначили, що невиконання або неналежне виконання Позичальником зобовязань по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів та інших зобовязань, передбачених пунктом 3.3 цього договору, є умовами, при настанні яких припиняється кредитування Банком Позичальника, а Позичальник здійснює повернення отриманих кредитних коштів Банку, сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами. Для цього, Банк надає під розписку уповноваженій особі, або надсилає рекомендованим листом Позичальнику письмову вимогу про повернення Позичальником кредитних коштів, сплату ним процентів за користування кредитними коштами з можливим нарахуванням штрафних санкцій та пені. У випадку непогашення зазначеної у вимозі суми, Банк по закінченню 15-ти денного строку з дати надіслання такої вимоги, звертає стягнення на заставлене майно у розмірі наданих кредитних коштів, заборгованості по сплаті процентів, неустойки, збитків та інших витрат Банку, у порядку, визначеному цим договором, договором застави та чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 7.3 кредитного договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

На виконання умов кредитного договору позивач за первісним позовом на підставі письмових заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»надав йому кошти в розмірі 2500000,00 доларів США, що підтверджується меморіальними валютними ордерами, копії яких містяться в матеріалах справи (т. 1, арк. с. 60-77).

08.02.2007 між Акціонерним комерційним банком «Форум»в особі Севастопольської філії Акціонерного комерційного банку «Форум»(правонаступником якого є - Публічне акціонерне товариство «Банк Форум») (Іпотекодержатель) і Товариством з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»(Іпотекодавець) був укладений іпотечний договір на забезпечення виконання Іпотекодавцем зобовязань, що випливають з укладеного ним з Іпотекодержателем кредитного договору №0006/07/21-KLI (після змін №006/07/21-KLMV) від 08.02.2007.

Предметом іпотеки є нерухоме майно: готель з прибудовами загальною площею 1444,30 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, вулиця Льотчиків, будинок 3-В (далі предмет іпотеки).

Предмет іпотеки складається з: будівлі готелю літ. «В», напівпідвалу під літ. «В», прибудов літ. «в1», «в2», тамбура літ. «в», сходів 2 шт., ганку, входу у підвал.

Вищевказаний готель з прибудовами розташований на земельній ділянці площею 2,7041 гектарів, у тому числі охоронна зона електрокабелю площею 0,0470 гектарів, яка знаходиться в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ», на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між Севастопольською міською Радою і Товариством з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ» 14.06.2004 (пункт 1.2 іпотечного договору).

Згідно з пунктом 1.3 іпотечного договору вищевказаний готель з прибудовами належить Іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого в Севастопольському Державному комунальному підприємстві бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації обєктів нерухомого майна 28.11.2002 під реєстровим №2524 (т. 1, арк. с. 89-90).

Відповідно до договору про внесення змін від 30.09.2009 до іпотечного договору заставна вартість предмета іпотеки є договірною і погоджується сторонами в розмірі 9279770,00 грн.

08.02.2007 між Закритим акціонерним товариством «Альмінський камінь»(Поручитель) і Акціонерним комерційним банком «Форум»в особі Севастопольської філії Акціонерного комерційного банку «Форум»(правонаступником якого є - Публічне акціонерне товариство «Банк Форум») (Кредитор) був укладений договір поруки №0006/07/21-KLI (далі договір поруки).

07.02.2008, 06.02.2009, 10.09.2009 були укладені додаткові угоди до договору поруки №0006/07/21-KLI.

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди №3 від 10.09.2009 до договору поруки Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»(Боржник) зобовязань за кредитним договором №006/07/21-KLMV від 08.02.2007, який було укладено між Кредитором та Боржником, у повному обсязі, за умовами якого Боржник зобовязаний повернути Кредиторові кредитні кошти в розмірі 2500000,00 доларів США, з кінцевим терміном повернення 31.12.2013, сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених кредитним договором.

Пунктом 3.1 договору поруки встановлено, що у випадку невиконання зобовязань по кредитному договору та цьому договору Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Відповідачі за первісним позовом свої зобовязання за кредитним договором та договором поруки не виконують, що і стало причиною звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги за первісним позовом такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статей 553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

15.01.2010 Банк звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»з вимогою погасити заборгованість по кредитному договору станом на 15.01.2010 (т. 2, арк. с. 91).

15.01.2010 Банк звернувся до Закритого акціонерного товариства «Альмінський камінь»з вимогою погасити заборгованість по кредитному договору станом на 15.01.2010 (т. 2, арк. с. 93).

Дані вимоги залишені відповідачами без виконання.

В силу частини другої статті20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відноситься, зокрема, передбачена статтею 549 Цивільного кодексу України пеня, яка є грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності з пунктом 4.1 кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 %, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє Позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 2.10 кредитного договору за внесення змін до цього договору за ініціативою Позичальника при продовженні строку користування кредитними коштами (в тому числі зміна графіку погашення кредиту) Позичальник сплачує Банку грошові кошти в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кредитом, що складає 19987,50 грн. (далі комісія).

Пунктом 4.4 кредитного договору встановлено, що за кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобовязань, передбачених пунктом 3.3 цього договору, Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 5000,00 грн.

Позивачем нарахована пеня на суму заборгованості по оплаті процентів за період з 26.06.2009 по 06.07.2010 в розмірі 1510887,04 грн., комісія за продовження кредитного договору в розмірі 39237,50 грн. і штраф за невиконання умов кредитного договору в розмірі 5000,00 грн.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення солідарно з відповідачів заборгованості по кредиту та процентам в розмірі 1907813,61 доларів США і штрафних санкцій в розмірі 1555124,54 грн. такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач за первісним позовом просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»заборгованість по кредиту та процентам в розмірі 1173436,43 доларів США шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: готель з прибудовами загальною площею 1444,30 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, вулиця Льотчиків, будинок 3-В, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»на праві власності.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку»визначено, що іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною пятою статті 3 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про іпотеку»за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, а у випадках, передбачених законом чи договором неустойку, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Частиною першою статті 7 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку»предмет застави, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення, може бути реалізований іпотекодержателем будь-якій особі покупцеві, зокрема, шляхом застосування процедури продажу предмету застави, встановленої статтею 38 Закону країни «Про іпотеку».

Згідно з пунктом 5.1 іпотечного договору Іпотекодержатель набуває права задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки у випадках, якщо сума наданого кредиту та/або проценти за користування ним, можливі неустойки й витрати не будуть сплачені у строки, встановлені кредитним договором, та інших випадках, передбачених кредитним договором, цим договором та чинним законодавством України.

Пунктом 5.4 іпотечного договору встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або відповідно до застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті Іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги Іпотекодержателя;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Вартість предмету іпотеки за згодою сторін іпотечного договору становить 9279770,00 грн. (пункт 1.4 іпотечного договору).

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 12.05.2011 подав заяву, в якій просить звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації на прилюдних торгах.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про іпотеку»реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Реалізація предмета іпотеки здійснюється у населеному пункті за місцем його розташування, а якщо предмет іпотеки перебуває за межами населеного пункту, його реалізація здійснюється у найближчому населеному пункті або районному центрі на території, на яку поширюються повноваження відділу державної виконавчої служби, на виконанні якого перебуває рішення суду, або виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»заборгованості по кредиту та процентам в розмірі 1173436,43 доларів США шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації 9279770,00 грн. підлягають задоволенню.

15.06.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»подало зустрічну позовну заяву до Акціонерного комерційного банку «Форум»в особі Севастопольської філії Акціонерного комерційного банку «Форум», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Закритого акціонерного товариства «Альмінський камінь» та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та іпотечного договору.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що надання кредиту в іноземній валюті потребує одержання банком індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій, а оскільки у Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»на час укладення спірного кредитного договору така ліцензія була відсутня, то банк не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення такого договору, тому на підставі статті 203 Цивільного кодексу України даний договір підлягає визнанню недійсним.

Крім того, як вважає позивач за зустрічним позовом, так як Товариством з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»за весь час користування кредитними коштами було сплачено Банку суму в розмірі 3778541,35 грн., то товариство повинно повернути Банку лише різницю між фактично отриманою та сплаченою сумою в розмірі 8846458,65 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»не відмовляється повернути зазначену суму, але у звязку з тяжким фінансовим станом, який підтверджується фінансовими звітами, не має можливості погасити всю заборгованість одразу, а тому просить суд розглянути питання щодо надання йому розстрочки на 24 місяці.

На підставі викладеного, Товариство з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»просить суд: визнати недійсними з моменту укладення кредитний договір №0006/07/21-KLI від 08.02.2007, договір поруки №0006/07/21-KLI від 08.02.2007, іпотечний договір від 08.02.2007; зобовязати приватного нотаріуса Севастопольського міського нотаріального округу Ревуцькі Тетяну Анатоліївну зняти заборону на відчуження нерухомого майна, що є предметом іпотеки згідно іпотечного договору від 08.02.2007; заборонити Банку здійснювати нарахування процентів, пені, штрафів та інших платежів за кредитним договором та зобовязати Банк прийняти у Товариства з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»суму у розмірі 8846458,65 грн. з розстрочкою платежів на 24 місяці, за таких умов, що місячний платіж буде складати 368602,44 грн.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги за зустрічним позовом такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»передбачено, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

В обґрунтування своїх вимог про визнання договорів недійсними Товариство з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»посилається на те, що у Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»на час укладення спірного кредитного договору ліцензія на здійснення валютних операцій була відсутня, а тому банк не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення такого договору.

Відповідно до частини другої статті 198 Господарського кодексу України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Згідно із частиною другою статті 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною третьою статті 533 Цивільного кодексу України передбачено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Отже обіг іноземної валюти в Україні регламентований нормами спеціального законодавства.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»встановлено, що кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 №15-93 операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього ж Декрету.

Пунктом 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління НБУ №275 від 17.07.2001 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21.08.2001 за №730/5921), за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, зокрема, залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, а також інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.

З вищенаведеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог підпункту "г" пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14.10.2004 №483, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку на здійснення яких Національний банк видав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Частиною пятою статті 5 Декрету КМУ від 19.02.1993 №15-93 встановлено, що одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

Таким чином, правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМУ від 19.02.1993 №15-93 є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Тому у випадку наявності у банку відповідної генеральної ліцензії та письмового дозволу Національного банку України, здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Судом встановлено наявність у Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»банківської ліцензії Національного банку України від 03.12.2001 №62 на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність». Окрім того, вказаний банк отримав дозвіл Національного банку України від 10.06.2005 №62-3 на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»згідно із додатком, який, зокрема включав й залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, а також інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України (т. 3, арк. с. 64-66).

Отже, на час укладання спірного кредитного договору в 2007 році у Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»ліцензія на здійснення валютних операцій була в наявності, а тому Банк мав необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення такого договору.

Крім того, свої позовні вимоги позивач за зустрічним позовом мотивує ще й тим, що виникнення всесвітньої фінансової кризи призвело до істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, і при укладенні кредитного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»не могло знати про те, що курс валюти кредиту (долар США) різко підвищиться по відношенню до гривні, у звязку з чим фінансове становище товариства так погіршиться.

На підставі викладеного Товариство з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»вважає умови кредитного договору несправедливими, а тому договір підлягає визнанню недійсним.

Відповідач за зустрічним позовом у своїх запереченнях на зустрічний позов зазначив, що при укладанні кредитного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»чітко розуміло і усвідомлювало умови кредитування і не знаходилося під примусовим впливом щодо його підписання, між сторонами були досягнуті всі істотні умови по кредитному договору і договір складений відповідно до чинного законодавства.

Суд вважає доводи позивача за зустрічним позовом безпідставними, оскільки, як випливає з норми статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, і Товариство з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»добровільно прийняло на себе всі зобовязання за кредитним договором.

Пунктом 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N 168, передбачено, що в разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов'язані під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим договором несе споживач. Про роз'яснення позичальникові інформації про можливі валютні ризики перед укладенням договору йдеться і в статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Отже, на момент укладення кредитного договору у позичальника існувала можливість передбачити зміни курсу гривні у відношенні до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти - гривні та її девальвації й можливість отримання кредиту в національній валюті.

Як зазначається в узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 роки), від 07.10.2010, при вирішенні справ про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги законодавства, що стосуються їх чинності. Вони встановлені як Цивільним кодексом України (статті 1048 - 1052, 1054), так і Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Зокрема, це:

- досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору: мета, сума і строк кредиту; умови і порядок його видачі та погашення; види (способи) забезпечення зобов'язань позичальника; відсоткові ставки; порядок плати за кредит; порядок зміни та припинення дії договору; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

- кредитний договір має укладатись обов'язково у письмовій формі, причому недодержання письмової форми тягне його нікчемність та не створює ніяких правових наслідків, окрім тих, що пов'язані з його нікчемністю;

- сторони кредитного договору повинні мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення сторін має бути вільним і відповідати їхній внутрішній волі.

Судом встановлено, що сторонами при укладенні спірного кредитного договору були дотримані всі зазначені вище вимоги чинного законодавства, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»про визнання недійсними з моменту укладення кредитного договору №0006/07/21-KLI від 08.02.2007, договору поруки №0006/07/21-KLI від 08.02.2007, іпотечного договору від 08.02.2007, задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідачів за первісним позовом відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 43, 49, 77, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ» (99008, м. Севастополь, вул. Льотчиків, 3В, ідентифікаційний код 32060851, п/р 26000300002576 в СФ ПАТ «БАНК «Форум», МФО 384931), Закритого акціонерного товариства «Альмінський камінь»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. 8-го березня, 1, ідентифікаційний код 31549731, п/р 26007300005435 в СФ ПАТ «БАНК «Форум», МФО 384931) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум»(02100, м. Київ, б-р Верховної Ради, 7, ідентифікаційний код 21574573, р/р 3619890001, в СФ ПАТ «Банк «Форум», МФО 384931) заборгованість по кредиту та процентам в розмірі 1907813,61 доларів США, штрафні санкції в розмірі 1555124,54 грн. (з яких: 1510887,04 грн. пеня, нарахована на суму заборгованості по оплаті процентів за період з 26.06.2009 по 06.07.2010, 39237,50 грн. комісія за продовження кредитного договору, 5000,00 грн. штраф за невиконання умов кредитного договору), а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

3. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 08.02.2007, укладеним між Акціонерним комерційним банком «Форум»в особі Севастопольської філії Акціонерного комерційного банку «Форум»(правонаступником якого є - Публічне акціонерне товариство «Банк Форум») і Товариством з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ», що посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за №324, а саме готель з прибудовами загальною площею 1444,30 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, вулиця Льотчиків, будинок 3-В, і складається з: будівлі готелю літ. «В», напівпідвалу під літ. «В», прибудов літ. «в1», «в2», тамбура літ. «в», сходів 2 шт., ганку, входу у підвал, вартістю 9279770,00 грн.

4. Задовольнити з вартості предмета іпотеки, а саме - готелю з прибудовами загальною площею 1444,30 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, вулиця Льотчиків, будинок 3-В, і складається з: будівлі готелю літ. «В», напівпідвалу під літ. «В», прибудов літ. «в1», «в2», тамбура літ. «в», сходів 2 шт., ганку, входу у підвал, вартістю 9279770,00 грн., грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум»(02100, м. Київ, б-р Верховної Ради, 7, ідентифікаційний код 21574573, р/р 3619890001, в СФ ПАТ «Банк «Форум», МФО 384931) за кредитним договором №0006/07/21-KLI (після змін №006/07/21-KLMV), укладеним 08.02.2007 з Товариством з обмеженою відповідальністю «АПОГЕЙ»(99008, м. Севастополь, вул. Льотчиків, 3В, ідентифікаційний код 32060851, п/р 26000300002576 в СФ ПАТ «БАНК «Форум», МФО 384931) на загальну суму 1173436,43 доларів США.

5. Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки - готелю з прибудовами загальною площею 1444,30 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, вулиця Льотчиків, будинок 3-В, і складається з: будівлі готелю літ. «В», напівпідвалу під літ. «В», прибудов літ. «в1», «в2», тамбура літ. «в», сходів 2 шт., ганку, входу у підвал, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною продажу 9279770,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя С.Г. Лазарев

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 16.05.2011