Рішення № 15231218, 12.05.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.11 Справа № 6/52/2011

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “МетРудТранс”, м. Київ

до Державного підприємства “Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 107372 грн. 41 коп.

за зустрічним позовом

Державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Роженьки Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МетРудТранс», м. Київ

про визнання договору недійсним

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1., дов. від 24.03.2011;

від відповідача (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2., дов. № 1-3/3д-35 від 01.03.2011;

Обставини справи: позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 107372 грн. 41 коп., в тому числі: основний борг 98985 грн. 60 коп., пеня 3174 грн. 02 коп., 3% річних 1227 грн. 63 коп., інфляційні нарахування 3985 грн. 16 коп..

В той же час, відповідач звернувся із зустрічним позовом про визнання недійсним договору № МРТ-245/110-2261ГП від 26.07.2010.

Відповідач за первісним позовом за відзивом на позовну заяву та доповненнями до відзиву проти заявлених вимог заперечує та зазначає про недоведеність з боку позивача факту надання відповідних послуг. Крім цього, перерахування грошових коштів на рахунок позивача здійснювалось без отримання рахунку на оплату у загальні й сумі 907840 грн. 00 коп. Згідно перелічених відповідачем платіжних доручень жодний документ не мав такого призначення платежу як виплата винагороди позивачу. Позивач з отриманих грошових коштів здійснив оплату залізничного тарифу в сумі 754425 грн. 60 коп. На різницю в сумі 153414 грн. 40 коп. відповідач направив позивачу претензію від 16.11.2010 з проханням повернення перерахованих коштів. За доводами відповідача, позивач лише після отримання претензії щодо повернення безпідставно отриманих коштів сформулював відповідні рахунки.

Позивач з доводами відповідача за первісним позовом не погодився та надав відповідні заперечення.

Відповідач за зустрічним позовом надав відзив на зустрічну позовну заяву, за якою вважає зустрічний позов необґрунтованим та зокрема зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 241 ЦК України правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює та припиняє відповідні правовідносини особи, яку він представляє у випадку наступного схвалення правочину цією особою. На думку ТОВ «МетРудТранс»доказами схвалення договору з боку ДП «Ровенькиантрацит»є здійсненні підприємством часткової оплати послуг за договором № 245/110-226ГП від 26.07.10 Розглянувши матеріали справи та вислухавши доводи представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач за первісним позовом зазначає наступне.

26.07.2010 між сторонами у справі укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів № МРТ-245/110-2261/ГП. За умовами вказаного договору експедитор (позивач за первісним позовом) зобовязався здійснювати перевезення вантажів замовника (відповідача за первісним позовом) рухомим складом парку залізничних доріг.

На виконання умов вказаного договору, позивач надав відповідачу певні послуги з перевезення рядового вугілля від шахт до збагачувальних фабрик за період з 16.09.2010 по 24.09.2010 на загальну суму 1006825 грн. 60 коп.

Відповідач у встановлений п. 3.1 договору строк оплату наданих послуг за рахунком № 08-245МРТ-10 від 30.09.2010 в сумі 98985 грн. 60 коп. не здійснив.

30.11.2010 позивачем на адресу відповідача було направлено акт виконаних робіт №1 від 30.09.2010 та акт звірення розрахунків.

Згідно поштового повідомлення вказані документи були отримані відповідачем.

Відповідно до п. 3.4 договору уповноважена особа відповідача мала підписати вказані документи або надати мотивовану відмову, що зроблено не було, у звязку з чим позивач вважає виконані роботи прийнятими відповідачем. Крім цього, позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозиціями досудового врегулювання спору.

Оскільки відповідач в добровільному порядку суму заборгованості у розмірі 98985 грн. 60 коп. не оплатив, позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким окрім основного боргу, просить стягнути пеню в сумі 3174 грн. 02 коп., 3% річних в сумі 1227 грн. 63 коп., інфляційні нарахування в сумі 3985 грн. 16 коп. Відповідач за первісним позовом з позовними вимогами не погодився з підстав, наведених у відзиві та вказаних вище.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

26.07.2010 між ТОВ «МетРудТранс»(позивач з первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) і ДП «Ровенькиантрацит»(відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) в особі заступника генерального директора по транспорту Вишнякова О.О., який діяв на підставі доручення, був укладений договір на ТЕО № МРТ-245/1102261ГП. Відповідно до п. 1.1 договору він регулює відносини між замовником (ДП «Ровенькиантрацит») і експедитором (ТОВ «МедРудТранс»), повязані із наданням експедитором послуг замовнику із організації перевезення вантажів. Згідно п. 1.2 договору експедитор за винагороду здійснює угоди з організації перевезення вантажів, в заявках (дорученнях) замовника у рухомому складі відповідно до договорів з іншими юридичними особами.

Протоколом узгодження ціни №1 від 13.09.2010 сторони визначили вартість провізної плати та зазначили, що послуги експедитора у сумі 400 грн. 00 коп. (1 вагон) в ставку провізних платежів не входять. Вартість послуг нараховується на вагони, які будуть подаватися на станції Даріївка і Лобовські Копі.

Відповідно до розділу 2 договору експедитор зобовязаний приймати заявки замовника та здійснювати перевезення вантажів останнього.

Замовник в свою чергу зобовязаний надавати експедитору заявки на обсяги вантажів, що плануються для перевезення.

Відповідно до п. 3.1 договору замовник для організації перевезень здійснює авансові платежі для оплати залізничного тарифу на двохдобовий строк протягом 2-х діб з моменту виставлення експедитором відповідного рахунку.

Оплата послуг експедитора здійснюється за фактом їх виконання протягом 3-х діб з моменту виставлення експедитором рахунку.

Відповідно до п. 3.4 сторони узгодили, що здійснюють щомісячне звірення розрахунків не пізніше 1-го числа місяця, за яким були надані послуги.

У випадку наявності заперечень з приводу будь-яких документів з боку замовника, останній протягом 5-ти робочих днів зобовязаний повідомити експедитора про мотивовані заперечення у письмовій формі. Якщо протягом зазначеного строку письмових заперечень з боку замовника не надійшло, документи вважаються прийнятими.

За розрахунком позивача, останній надав відповідачу певні послуги експедитора з організації перевезень вантажу за 631 вагоном на загальну суму 252400 грн. 00 коп. Виходячи з вартості наданих послуг в 400 грн. 00 загальна вартість наданих послуг складає 252400 грн. 00 коп. За доводами позивача відповідачем у вересні 2010 року була здійснена оплата послуг в сумі 153414 грн. 40 коп., у звязку з чим залишилась заборгованість в сумі 98985 грн. 60 коп.

30.09.2010 позивачем в односторонньому порядку було складено та підписано акт виконаних робіт за яким зазначено, що у вересні 2010 року замовником на рахунок експедитора було перераховано 907840 грн. 00 коп., послуги експедитора у вересні склали 1006825 грн. 60 коп. Також позивачем було складено та підписано акт звірення №1 і вказані документи були направлені відповідачу та отримані останнім 06.12.2010 згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

До матеріалів справи позивачем надані рахунки № 07-245МРТ-10 і 08-245 МРТ-10 від 30.09.2010 на суми 754425 грн. 60 коп. і 252400 грн. 00 коп. відповідно на оплату послуг щодо здійснення організації перевезення вантажів відповідача.

Згідно наданих позивачем виписок з банківського рахунку та платіжних доручень, наданих відповідачем, вбачається, що відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 907840 грн. 00 коп. з призначенням платежу «оплата послуг, платіж за залізничні послуги». Позивачем із перерахованих коштів був сплачений залізничний тариф в загальній сумі 754425 грн. 60 коп. і між сторонами відсутній спір з цього приводу.

Разом з цим, різницю в 153414 грн. 40 коп. позивач зарахував в оплату наданих послуг. Як було наведено вище сторони домовилися, що будуть здійснювати звірення розрахунків, але таке звірення між ними не здійснювалося. Крім цього, сторонами не було надано до справи заявок замовника на здійснення перевезень.

Також, відповідачем не спростовано той факт, що позивачем надавалися певні послуги з організації перевезення вантажі. Позивач направив відповідачу акт виконаних робіт та акт звірення розрахунків, які останній не підписав та не надав вмотивованої відповіді.

Відповідно до п. 3.4 договору, у випадку не дотримання порядку підписання наданих документів, вони вважаються прийнятими сторонами. Тобто, фактично відповідач прийняв зазначені документи та не заперечив проти них.

Крім цього, із обставин справи вбачається, що відповідачем фактично виконувалися умови договору та здійснювалася оплат залізничного тарифу, а також відповідач не висунув проти позивача претензій щодо невиконання умов договору та ненадання відповідних послуг.

Також відповідач фактично здійснив дії, якими схвалив та підтвердив факт укладення спірного договору, а саме перерахував відповідні кошти на оплату залізничного тарифу.

Згідно п .3.1 договору оплата послуг експедитора за договором здійснюється протягом 3-х діб з моменту виставлення рахунку.

В даному випадку позивачем до справи надані рахунки від 30.09.2010 та доказ їх вручення представнику відповідача від 12.01.2011., будь-які докази, що б свідчили про вручення цих рахунків ранішою датою позивачем не надані. Тобто, право вимоги заборгованості виникло у позивача з 17.01.2011.

Виходячи з наведених обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 98985 грн. 60 коп. слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача пені слід вказати на наступне.

Пунктом 4.3 договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків оплати замовник сплачує експедитору неустойку у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивачем нарахована пеня за період з 04.10.2010 по 04.03.2011 за 151 день прострочення в сумі 3174 грн. 02 коп. Але вказаний розрахунком є невірним. Так, нарахування пені повинно здійснюватися за період з 17.01.2011 по 04.03.11 за 46 діб у сумі 966 грн. 80 коп. У задоволенні решти вимог слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період жовтень 2010 року січень 2011 року в сумі 3985 грн. 16 коп. та 3% річних за період з 04.10.2010 по 04.03.2010 в сумі в сумі 1227 грн. 63 коп. слід зазначити, що вказаний розрахунок є невірним з урахуванням наведених вище обставин щодо розрахунку пені.

Так, інфляційні нарахування з урахуванням періоду заявленого до стягнення слід рахувати за січень 2011 року і прострочка з 17.01.2011 по 31.01.2011 складає 14 діб, у звязку з чим розмір інфляційних складає 4 грн. 10 коп.

В той же час, 3% річних слід рахувати за період з 17.01.2011 по 04.03.2011 за прострочку у 46 діб і їх розмір складає 374 грн. 24 коп. У задоволенні решти вимог слід відмовити.

За таких обставин первісний позов слід задовольнити частково в сумі боргу 98985 грн. 60 коп., пені 966 грн. 80 коп., інфляційних нарахувань 4 грн. 10 коп., 3% річних 374 грн. 24 коп. У задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом слід відмовити. Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати за первісним позовом слід покласти на відповідача за первісним позовом пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог. На підставі Декрету КМУ «Про державне мито»позивачу за первісним позовом слід повернути з Державного бюджету України зайво сплачене за платіжним дорученням № 3967 від 03.03.2011 в сумі 0 грн. 28 коп.

Щодо зустрічного позову слід зазначити наступне.

ДП «Ровенькиантрацит за зустрічним позовом зазначає, що договір № МРТ-245/1102261ГП є недійсним оскільки з боку підприємства підписаний не уповноваженою особою.

Так, як було вказано вище, 26.07.2010 між ТОВ «МетРудТранс»(позивач з первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) і ДП «Ровенькиантрацит»(відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) в особі заступника генерального директора по транспорту Вишнякова О.О., який діяв на підставі доручення, був укладений договір на ТЕО № МРТ-245/1102261ГП. За доводами представника ДП «Ровенькиантрацит», Вишняков О.О. не мав повноважень на підписання спірного договору ні за Статутом підприємства, ні за посадовими обовязками. Крім цього, довіреність на укладення спірного договору з боку ДП «Ровенькиантрацит»Вишнякову О.О. не надавалася.

Згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України .

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину, в тому числі угода повинна здійснюватися у формі встановленої законом, повинна бути направлена на реальне наступлення правових наслідків. Крім цього, особа яка підписала угода повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.

Угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону.

В той же час, наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від

її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу та інше).

В даному випадку ДП «Ровенькиантрацит»після підписання договору здійснював оплату послуг за договором, що підтверджено наведеними вище обставинами та матеріалами справи, в тому числі і платіжними дорученнями, наданими ДП «Ровенькиантрацит». Крім цього, відповідно до ч.3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за

всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Але позивач за зустрічним позовом не довів, що відповідач за зустрічним позовом знав про відсутність повноважень з боку заступника генерального директора по транспорту Вишнякова О.О., на підписання спірного договору.

За таких обставин, зустрічний позов слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати за подачу зустрічного позову слід покласти на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 60, 83, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки Луганської

області, вул. Комуністична, 6, ідентифікаційний код 32320704, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «МетРудТранс», м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, 5 «а», код 34980991, борг у сумі 98985 грн. 60 коп., пеню у сумі 966 грн. 80 коп., інфляційні нарахування у сумі 4 грн. 10 коп., 3% річних у сумі 374 грн. 24 коп., витрати по оплаті державного мита в сумі 1 003 грн. 30 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 220 грн. 52 коп. Видати наказ позивачу. 3. У задоволенні решти вимог за первісним позовом відмовити. 4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «МетРудТранс», м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, 5 «а», код 34980991, з Державного бюджету України зайво сплачене за платіжним дорученням № 3967 від 03.03.2011 в сумі 0 грн. 28 коп. Підставою для повернення є дане рішення скріплене печаткою господарського суду Луганської області 5. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

6. Судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 17.05.2011.

Суддя Т.А.Василенко