Ухвала суду № 15231215, 11.05.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ УХВАЛА

11.05.11 Справа № 21/93б.

За заявою

кредитора - ОСОБА_2, м. Сєвєродонецьк Луганської

області,

до боржника - Сєвєродонецького дочірнього підприємства СУ “Електромонтаж”

№ 448 Акціонерного товариства закритого типу

“Донбаспромелектромонтаж”, м. Сєвєродонецьк Луганської області,

про визнання грошових вимог

суддя Кривохижа Т.Г.

при секретарі судового засідання Меженській Ю.О.,

представники:

від кредитора:

- ОСОБА_2., паспорт НОМЕР_1 від 30.01.2002, виданий Сєвєродонецький МВ УМВС

України в Луганській області, - не прибув;

від боржника:

- ОСОБА_3., директор, паспорт НОМЕР_2, виданий Сєвєродонецький МВ УМВС України в

Луганській області;

- Віскунова О.В., розпорядник майна боржника, ліцензія НОМЕР_3 від 13.10.2008,

- не прибув,

розглянувши матеріали справи,

в с т а н о в и в:

обставини справи: банкрутство, процедура розпорядження майном боржника; розгляд заяви конкурсного кредитора із спірними грошовими вимогами до боржника; строк предявлення кредиторських вимог по справі сплинув 28.01.2011;

- сторони належним чином та своєчасно проінформовані судом про час та місце проведення цього засідання (ухвала суду від 30.03.2011 № 21/93б);

- клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від присутніх не надходило;

- на початку судового засідання 11.05.2011 боржник надав відзив від 10.05.2011 № 08-322, за яким включено до реєстру вимог кредиторів станом на 01.10.2010 (тобто дату порушення провадження по справі та введення мораторію) і підлягає погашенню відповідно до ст. 31 Закону: заборгованість з заробітної плати за три місяця до припинення трудових відносин у розмірі 3440 грн. 57 коп. (1 черга); заборгованість з заробітної плати за решту періоду у розмірі 7079 грн. 93 коп. (2 черга); середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати у розмірі 7383 грн. 40 коп. (6 черга), разом 17903 грн. 90 коп. Решту вимог відхилено у звязку з необґрунтованістю та безпідставністю;

- матеріали справи та додатково надані були предметом розгляду у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи присутніх та приймаючи до уваги, що:

- як вбачається із матеріалів справи, у відповідності до приписів ухвали від 15.12.2010 № 21/93б ініціюючий кредитор опублікував оголошення про порушення справи про банкрутство боржника в офіційному друкованому органі Кабінету Міністрів України в газеті ”Урядовий кур`єр” №245 (4396) від 29.12.2010;

- встановлений ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі Закон) 30-денний строк на подання конкурсними кредиторами заяв із грошовими вимогами до боржника закінчується 28.01.2011;

- у цей строк на адресу суду надійшла заява від 14.01.2011 б/н (вхідний по канцелярії суду від 17.01.2011 № 24) кредитора ОСОБА_2, м. Сєвєродонецьк Луганської області, в порядку ст. 14 Закону про визнання грошових вимог в розмірі 10320 грн. 50 коп. основного боргу з виплати заробітної плати до боржника Сєвєродонецького Дочірнього підприємства СУ “Електромонтаж” № 448 Акціонерного товариства закритого типу “Донбаспромелектромонтаж”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Заводська, 38, ідентифікаційний код 01416932, з доданими до неї матеріалами згідно з їх переліком у додатку, яка судом прийнята до провадження;

- за ухвалою від 17.01.2011 № 21/93б суд зобовязав кредитора ОСОБА_2. надати суду належні докази надіслання на адреси боржника та розпорядника майна боржника копії цієї заяви та доданих до неї документів (оригінали відповідного фіскального чеку, квитанції пошти або реєстрів поштових відправлень тощо), або докази вручення останнім копії даної заяви та доданих до неї документів під розпис, а також копію витягу із паспорту, копію довідки про ідентифікаційний номер та копію трудової книжки - для залучення їх до матеріалів справи;

- на адресу суду від кредитора ОСОБА_2. надійшло:

- розписка від 17.01.2011 б/н боржника про отримання від ОСОБА_2. копії заяви про грошові вимоги до боржника, направленої до суду;

- лист від 28.01.2011 б/н кредитора ОСОБА_2., з доданням до нього матеріалів згідно з їх переліком у додатку;

- під час розгляду наданого суду розпорядником майна боржника Віскуновим О.В. реєстру вимог кредиторів виникла необхідність у з`ясуванні обставин щодо документального обгрунтування кредитором заявлених грошових вимог до боржника, тому суд призначив її до розгляду у судовому засіданні на 12 годин 35 хвилин 30.03.2011 з метою зясування обставини по ній;

- у даному судовому засіданні надано:

- боржником відзив від 10.05.2011 № 08-322 розпорядника майна Віскунова О.В., в якому вказано, що включенню до реєстру вимог кредиторів на 01.10.2010 (тобто дату порушення провадження по справі та введення мораторію) і погашенню відповідно до ст. 31 Закону підлягають: заборгованість з заробітної плати за три місяця до припинення трудових відносин у розмірі 3440 грн. 57 коп. (1 черга); заборгованість з заробітної плати за решту періоду у розмірі 7079 грн. 93 коп. (2 черга); середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати у розмірі 7383 грн. 40 коп. (6 черга). Решту вимог відхилено у звязку з необґрунтованістю та безпідставністю, без обґрунтування (мотивування) причин відмови;

- кредитор та розпорядник майна у судове засідання не зявилися;

- під час розгляду заяви цього кредитора у судовому засіданні 11.05.2011 з грошовими вимогами до боржника зясувалось, що вимоги за ухвалою від 30.03.2011 виконані частково; отже, суд не може розглянути заяву кредитора по суті вимог;

- щодо унормування та вмотивування спірних правовідносин:

- відповідно до п. 4.4. рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у вирішенні питання про склад вимог за заробітною платою господарські суди мають враховувати, що Законом це питання не врегульоване, проте згідно ст. 4 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України та іншими законодавчими актами;

- так, згідно зі ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці»від 24.03.1995 № 108/95-ВР, із змінами та доповненнями, заробітною платою вважається винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата складається із: основної заробітної плати винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обовязки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; додаткової заробітної плати винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, повязані з виконанням виробничих завдань і функцій; інших заохочувальних та компенсаційних витрат виплат у формі винагород за підсумками роботи за рік, премій за спеціальними системами і положеннями, компенсаційних та інших грошових і матеріальних виплат, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми;

- згідно зі ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, встановлені ст. 116 цього Кодексу, господарюючий субєкт (підприємство, товариство, організація тощо) повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки і по день фактичного розрахунку; така ситуація має місце, коли між роботодавцем та його колишнім працівником відсутній спір щодо розміру сум середнього заробітку;

- заходи, що встановлені за КЗпП України, законодавцем визначаються, як відповідальність, тобто це один із різновидів матеріальної (юридичної, правової) відповідальності власника (роботодавця) господарюючого субєкта перед працівником, яка не враховується як різновид заробітної плати за ст.ст. 1, 2, 12, 15, 28, 33, 34 Закону про оплату праці;

- ст. 36 цього Закону встановлює відповідальність за порушення законодавства про оплату праці, якою може бути дисциплінарна, матеріальна, адміністративна та кримінальна; зокрема, ст. 117 КЗпП і передбачає один із видів такої відповідальності, як санкцію щодо винної сторони роботодавця (підприємства);

- отже, при наявності спору про розмір належних звільненому працівникові сум середнього заробітку за час затримки виплати зарплати, його розмір визначає суд;

- відповідно до приписів постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»судам при розгляді спорів відносно оплати праці слід враховувати загальні положення статей 1 та 2 Закону України «Про оплату праці»(далі Закон № 108/95-ВР) щодо структури заробітної плати основної, додаткової, заохочувальних та компенсаційних виплат (п. 6 постанови); за правовою концепцією Верховного Суду України, викладеною у п. 20 цієї постанови, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку з ним роботодавця (підприємства), якщо останній не доведе у суді відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності; отже, і вищий юрисдикційний орган стверджує, що оплата середнього заробітку в межах дії ст. 117 КЗпП є відповідальність роботодавця за порушення умов договірних трудових правовідносин; що кореспондується і з нормою п. 25 постанови, якою встановлено, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо у цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП; згідно з приписом п. 27 цієї постанови порушення справи про банкрутство юридичної особи не позбавляє її працівника права звернутися із заявою в органи по розгляду трудових спорів, в тому числі в районний (міський) суд;

- відповідно до положень п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №15 «Про судову практику в справах про банкрутство»вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати працівникам боржника, випливають із трудових правовідносин сторін і згідно зі ст. 28 Закону України «Про оплату праці»у разі банкрутства підприємства виконуються відповідно до цього Закону; тобто склад та розмір вимог із заробітної плати у справі про банкрутство мають визначатися відповідно до положень Закону України «Про оплату праці»;

- відповідно до ст. ст. 1, 4-1 ГПК України, господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим Кодексом з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Аналогічна норма міститься у ст. 4 цього Закону;

- питання щодо розгляду трудових спорів, зокрема, щодо перебування у трудових відносинах, наявності чи відсутності заборгованості по заробітній платі, затримки видачі трудової книжки чи у виплаті заробітної плати тощо, в тому числі якщо однією із сторін є громадянин, здійснюються відповідно до вимог КЗпП України та Цивільно-процесуального кодексу України і не підвідомчі господарському суду, в тому числі в межах провадження у справах про банкрутство;

- отже, системний аналіз положень законодавства України та підзаконних актів свідчить про те, що по-перше, трудові спори з будь-якого предмету спору непідвідомчі господарському суду, по-друге, вони за правовою природою (підвідомчістю та підсудністю) відносяться до вирішення місцевими судами (районного чи міського); по-третє, за структурою заробітної плати середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні не входить до поняття «заробітна плата», і за своєю правовою природою є санкцією щодо підприємства (роботодавця), а тому не підпадає задоволенню ні в першу, ні в другу чергу за ст. 31 Закону про банкрутство і, як санкція, включаються аж до шостої черги задоволення; по-четверте, ця кредиторська вимога згідно із приписами ч. 2 ст. 16 цього Закону не впливає на кількість голосів кредиторів, які будуть брати участь у зборах чи засіданні комітету кредиторів, по-пяте, суд звертає увагу кредитора працівника (в тому числі колишнього) на те, що у разі вирішення трудового спору на його користь, останній має право звернутися до арбітражного керуючого з вимогою щодо включення частини його кредиторських вимог до реєстру вимог кредиторів;

- втім, в межах провадження у справі про банкрутство, суд вправі розглянути заяву будь-якого кредитора працівника (і колишнього теж), якщо його грошові вимоги підтверджені належними документами, які не оспорюються боржником, чи виконавчими документами, тобто, якщо ці вимоги на кінець розгляду заяви є безспірними для сторін за цією заявою (підстави: постанова Вищого господарського суду України від 14.12.2005 у справі №Б15/49/04-21, від 02.02.2005 у справі №Б-11/283 та інші);

- відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень;

- згідно з приписами ст. 14 Закону вимоги конкурсного кредитора мають бути дійсними, реальними, не обтяженими закінченням строку позовної давності або строку предявлення виконавчого документа до виконання;

- з огляду на викладене, беручи до уваги, що суд у цьому засіданні позбавлений можливості розглянути заяву по суті вимог, керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, з метою контролю строків проведення судової процедури, призначає заяву до розгляду у наступному судовому засіданні, з урахуванням терміну перебування судді у відпустці.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 38, 75, 77, 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 1, 2, 31, 16, 22-34 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, господарський суд

у х в а л и в:

1. Призначити розгляд справи за заявою конкурсного кредитора-фізичної особи ОСОБА_2., м. Сєвєродонецьк Луганської області, з грошовими вимогами до боржника на 11 годин 15 хвилин 08.06.2011. у приміщенні господарського суду Луганської області, каб. 337.

2. Зобов'язати вдруге виконати приписи ухвали від 30.03.2011 № 21/93б, в тому числі:

- кредитора надати суду у засіданні нормативне і документальне обґрунтування предявлення до боржника грошових вимог, в тому числі додаткових, докази своєчасного звернення з додатковими вимогами до суду, оригінали документів, доданих до заяви та надісланих до суду, - для огляду у судовому засіданні та засвідчення їх щодо відповідності оригіналам; вжити заходів щодо досягнення з боржником порозуміння в частині узгодження додаткових вимог і акт звірення їх розміру надати суду, або докази наявності безспірності грошових вимог щодо середнього заробітку за ст. 117 КЗпП України;

- розпорядника майна боржника Віскунова О.В. та боржника повторно розглянути заяву та уточнення кредитора, надати відзив суду і кредитору з урахуванням ст. 31 Закону та докази його надіслання останньому; у разі заперечень проти заявлених вимог - нормативне та документальне обґрунтування відхилення грошових вимог кредитора та свій розрахунок розміру кредиторської заборгованості за заявою, довідку про розмір заборгованості по заробітній платі перед кредитором станом на 01.10.2010., тобто дату порушення провадження по справі та введення мораторію; взяти безпосередню участь у звіренні грошових вимог з кредитором.

3. Справу розглянути за участю кредитора ОСОБА_2., боржника та розпорядника майна Віскунова О.В.

4. Визнати явку осіб, зазначених у п. 3 резолютивної частини цієї ухвали, у судове засідання обовязковою.

5. Ухвалу надіслати: кредитору ОСОБА_2 (АДРЕСА_1); боржнику; розпоряднику майна Віскунову О.В. (АДРЕСА_2).

Суддя Т.Г. Кривохижа

Надр. 4 прим.:

1 - до справи;

2 - кредитору ОСОБА_2 (м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Курчатова, 7/38, 93400);

3 - боржнику;

4 - розпоряднику майна Віскунову О.В. (АДРЕСА_2).

Вих. №

3 прим