Рішення № 15230920, 13.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/12313.05.11 За позовом Приватного підприємства «Ярослав» до Приватного підприємства «Сі Айрлайд Україна»

про стягнення боргу та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність від 12.05.2011р.);

від відповідача не зявились;

13.05.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Ярослав»(надалі ПП «Ярослав», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Сі Айрлайд Україна»(надалі ПП «Сі Айрлайд Україна», відповідач) коштів в розмірі 57040 грн., процентів за користування чужими коштами за період з 30.05.2010р. по 16.03.2011р. в розмірі 3433, 35 грн., інфляційні втрати за період з 01.08.2010р. по 28.02.2011р. в розмірі 4334, 04 грн., всього 64808, 39 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що в рахунок оплати партії продукції позивачем на користь відповідача було здійснено перерахування грошових коштів, однак відповідачем своїх зобовязань не виконано, грошові кошти за непоставлений товар у сумі, що була отримана, на розрахунковий рахунок підприємства не повернуто. Станом на день вирішення справи судом заборгованість відповідача перед позивачем складає 57040 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача з урахуванням вимог Цивільного кодексу України. Також заявлено до стягнення суму нарахованих процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних збитків.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 16.03.2011р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду, що надсилалась за адресою відповідача вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Провадження у справі порушено ухвалою від 30.03.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2010р. ПП «Ярослав»на користь ПП «Сі Айрлайд Україна»було здійснено перерахування грошових коштів в сумі 36800 грн. із призначенням платежу «оплата за неткане полотно зг. рах. № 25 від 17.05.2010р.», що підтверджується банківською випискою залученою до справи.

Зазначений рахунок на вимоги суду (ухвала від 30.03.2011р.) не надано, згідно отриманих пояснень позивача такий відсутній в бухгалтерії товариства.

В подальшому позивачем проведено також оплату виставленого відповідачем рахунку № 29 від 28.06.2010р. в сумі 20240 грн., відповідно загальна сума перерахованих на користь відповідача коштів складає 57040 грн. та є ціною договору № 128 від 18.05.2010р. про укладення якого між сторонами досягнуто домовленостей.

Договір не оформлений належним чином, оскільки на ньому замість підприємства-відповідача проставлена печатка іншого підприємства ПП «Портал А.С. Імпорт», що за твердженням позивача мало місце у звязку з тим, що директором ПП «Сі Айрлайд Україна»та ПП «Портал А.С. Імпорт»є одна особа ОСОБА_2..

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В даному випадку досягнення згоди між сторонами щодо умов поставки нетканого полотна Айрлайд 2.45*0.3*88 шир. 85 см. білого кольору, в кількості 31000 п.м. підтверджується викладеними в договорі № 128 від 18.05.2010р. умовами, а також діями вчиненими по його виконанню. Так, зокрема перерахування коштів в сумі 57040 грн. було здійснено, як те визначено договором шляхом 100% передплати (п. 2.2, п. 5.1), а гарантійним листом по договору № 128, який отриманий позивачем від відповідача за вих. № 2 від 02.07.2010р. підтверджується визнання відповідачем зобовязання щодо поставки товару вказаного в договорі.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу.

Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобовязання, що виникли для відповідача у звязку з отриманням коштів в оплату товару на суму 57040 грн., по строку встановленому договором (п. 4.2), а також по строку згідно гарантійного листа за вих. № 2 від 02.07.2010р. ПП «Сі Айрлайд Україна»не виконані, товар на повну суму здійсненої передплати позивачу не поставлено, заборгованість за непоставлений товар по договору становить 57040 грн., та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, відповідачем зазначеного факту не спростовано.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

До справи позивачем представлено вимогу за вих. 141 від 16.07.2010р. (доказом її отримання відповідачем є поштове повідомлення про вручення) у якій позивач просив терміново повернути перераховані кошти в розмірі 57040 грн. до 21.07.2010р..

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких не надано, у звязку з чим вимоги про повернення сплачених на користь відповідача коштів в розмірі 57040 грн. через невиконання відповідачем зобовязань щодо поставки обумовленого сторонами товару, визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованих сум процентів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за користування чужими грошовими коштами на підставі ст. 231 ГК України, а також сум інфляційних збитків суд вважає необґрунтованими виходячи з наступного.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення договору № 128 від 11.12.2009р. не передбачають зобовязань ПП «Сі Айрлайд Україна»щодо повернення грошових коштів в разі непоставки товару, що є предметом договору, на повну суму здійсненої оплати, іншого договору, предметом якого сторони погодили обовязок відповідача у певний строк перерахувати на користь позивача зазначену суму коштів між сторонами не укладалось.

При цьому, суд бере до уваги пояснення позивача з цього приводу, які в свою чергу також зводяться до перерахування коштів саме відповідно до попередньої домовленості укласти договір поставки, тобто при отриманні коштів для відповідача виникли зобовязання щодо поставки товару, які за своєю природою не є грошовими, відповідно у позивача відсутні підстави для вимоги сплати інфляційних збитків, а зобов'язання відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати, як відповідальність, виникло внаслідок неналежного виконання негрошового зобов'язання і не породжує собою виникнення іншого грошового зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У ч. 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Тобто в даному випадку, законодавцем врегульовано питання щодо розміру штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань в разі якщо такі, встановлюються у відсотках.

Проценти за користування чужими грошовими коштами нараховані позивачем згідно з положеннями ст. 231 ГК України в даному випадку не можуть бути стягнуті з відповідача, оскільки вказані у п. 6 ст. 231, п. 4 ст. 232 ГК України проценти є саме штрафними санкціями за порушення договірних зобов'язань між сторонами, тоді як такі відносини між сторонами у звязку із здійсненням оплати в сумі 57040 грн. відсутні, і саме щодо вказаного позивач звертав увагу суду у наданих поясненнях за вих. № 119 від 14.04.2011р..

Враховуючи наведене, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 648 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 777, 92 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Сі Айрлайд України»(03083, м. Київ, пр-т. Науки 94/5, оф. 69/70, п/р 26009010067347 в ВАТ ВТБ Банк в м. Києві, МФО 321767, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 36791996) на користь Приватного підприємства «Ярослав»(04074, м. Київ, вул. Автозаводська 2, п/р 26001001001700 ПФ ПАТ «КБ «Хрещатик»МФО 300670, ідент. код 21635240) 57040 грн. (пятдесят сім тисяч сорок гривень) коштів за непоставлений товар, 777, 92 грн. (сімсот сімдесят сім гривень 92 копійки) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 16.05.2011