Рішення № 15230912, 13.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/9713.05.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конячний дім «Зоряний»

в особі Київської філії «СМК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (доручення від 01.07.2009р.);

від відповідача: не зявились;

13.05.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конячний дім «Зоряний»(надалі ТОВ «Конячний дім «Зоряний», позивач) в особі філії Київської філії «СМК» звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»(надалі ТОВ «Хортиця-2000», відповідач) боргу в сумі 60776, 61 грн., яка складається з суми заборгованості за отриманий товар в розмірі 57709, 63 грн., 3% річних згідно ст. 625 ЦК України 308, 31 грн., індексу інфляції 1165, 73 грн., пені в розмірі 1592, 94 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № 78148-07/07 від 09.07.2007р. не у повному обсязі виконані зобовязання щодо оплати поставленої продукції, у звязку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій (довідка станом на 18.03.2011р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду, що надсилались за адресою відповідача вказаною у довідці були повернуті поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Провадження у справі порушено ухвалою від 02.03.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідач попереджений ухвалою від 04.04.2011р..

Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2007р. між ТОВ «Хортиця-2000»та Київською філією «СМК» ТОВ «Конячний дім «Зоряний»укладено договір № 78148-07/07 згідно з яким постачальник (відповідач у справі) зобовязувався поставити товар, а покупець (відповідач у справі) прийняти його та оплатити вартість товару на протязі 30 календарних днів з дати отримання товару; право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, що свідчить момент передачі товару.

При виконанні договору, за відповідачем утворилась заборгованість, яка станом на 15.02.2011р. становила 57709, 63 грн., про що позивачем складено акт звірки в якому відображені суми поставок, отриманих оплат, повернення товару з посиланням на відповідні первинні документи.

Поставка товару з приводу оплати якого виник спір підтверджується наданими до справи видатковими накладними № S05107 від 21.04.2010р., № S05630 від 29.04.2010р., № S11383 від 28.08.2010р., № S11476 від 31.08.2010р., № S12787 від 23.09.2010р., № S14989 від 05.11.2010р., про отримання коштів в оплату свідчать банківські виписки, які також залучені до справи та підтверджують дані вказані у складеному позивачем акті звірки.

Відповідно до п. 8.1 договору, договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до розторгнення, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобовязань. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період здійсненої поставки товару з приводу оплати якого виник спір, за вказаним договором суду не представлено, у звязку з чим залучені до позову накладні свідчать про поставку продукції в межах укладеного договору.

Враховуючи здійснені поставки, часткову оплату, а також повернення товару, що передбачено п. 2.5 договору, заборгованість відповідача по договору становить 57709, 63 грн., та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обовязковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням п. 1.1 договору, строк виконання зобовязань щодо оплати продукції отриманої згідно видаткових накладних залучених до справи станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 30 календарних днів з дати отримання товару.

З метою вирішення питання про погашення заборгованості позивач звертався до відповідача з вимогою про платіж (вих. № 25 від 15.02.2011р.) у якій просив виконати зобовязання щодо перерахування вартості переданого товару на суму 57709, 62 грн., однак коштів в оплату товарів, щодо яких виник спір позивачем не отримувалось, відповідачем доказів сплати таких на користь позивача суду не надано. Доказом направлення зазначеної вимоги відповідачу є поштовий чек № 4501 від 16.02.2011р., який залучений до матеріалів справи в оригіналі.

Довідкою з банку за вих. № 22/09/0148 від 01.04.2011р. (ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») підтверджено відсутність здійснення проплат на користь позивача в періоді з 15.12.2010р. по 31.03.2011р., від відповідача, у звязку з чим сума заборгованості перед позивачем складає 57709, 63 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін). Оскільки, факту погодження нарахування пені у випадку прострочення грошових зобовязань за несвоєчасну оплату поставленого товару позивачем не доведено, відповідних положень якими сторони передбачили таку відповідальність в договорі № 78148-07/07 від 09.07.2007р. не міститься, вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність станом на час вирішення спору заборгованості у відповідача перед позивачем, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 1165, 73 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 308, 31 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № 78148-07/07 від 09.07.2007р. відповідачем не спростовано, відзиву на позов та контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у звязку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 607, 77 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 818, 45 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»(юрид. адреса: 02160, м. Київ, просп. Воззєднання 1, р/р 2600519588001 в АКБ «Київська Русь»МФО 319092, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31168778) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Конячний дім «Зоряний»(ідент. код юрид. особи 33113595) в особі філії Київської філії «СМК»» (03065, м. Київ, бул. І. Лепсе 55, р/р 2600429182 банк ВАТ АБ «Укргазбанк»м. Київ, МФО 320478, ідент. код 34281196) 57709, 62 грн. (пятдесят сім тисяч сімсот девять гривень 62 копійки) основного боргу, 1165, 73 грн. (одну тисячу сто шістдесят пять гривень 73 копійки) інфляційних збитків, 308, 31 грн. (триста вісім гривень 31 копійку) 3% річних, 818, 45 грн. (вісімсот вісімнадцять гривень 45 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 16.05.2011