Рішення № 15230587, 27.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.11 Справа № 22/5009/1042/11

Суддя Ярешко О.В.

за позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Ленінського району (юр.адреса: 69091, м.Запоріжжя, бул.Гвардійський,137; факт.адреса: 69065, м.Запоріжжя, вул.Щаслива, 2а )

до відповідача Приватного підприємства “Світлоград” (69096, м.Запоріжжя, бул.Вінтера, буд.24)

про стягнення заборгованості за договором № 101894 від 01.09.2007р. у розмірі 5253,67 грн.

Суддя Ярешко О.В. Представники:

від позивача: ОСОБА_1., на підставі довіреності № 14/27 від 04.01.2011р.

від відповідача: не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

03.03.2011р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі”, в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району, м. Запоріжжя з позовною заявою до Приватного підприємства “Світлоград”, м. Запоріжжя про стягнення 5253,67 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.03.2011р. порушено провадження у справі № 22/5009/1042/11, судове засідання призначено на 21.03.2011р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду справи.

Ухвалою суду від 21.03.2011р. з метою витребування доказів в порядку ст. 77 ГПК України та неявкою відповідача, судом прийнято ухвалу про відкладення розгляду справи на 27.04.2011 р.

Представник позивача в судовому засіданні 27.04.2011р. підтримуючи свої позовні вимоги, обґрунтовує їх ст. ст.11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 276 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2 Господарсько процесуального кодексу України та договором купівлі-продажу теплової енергії № 101894 від 01.09.2007р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує,що згідно умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101894, укладеного з відповідачем, свої зобов'язання перед відповідачем виконав, відпустив Приватному підприємству “Світлоград” теплову енергію в гарячій воді з листопада 2009р. по грудень 2010р. на суму 5253,67 грн. Відповідач зобовязання щодо оплати отриманих послуг з листопада 2009р. по грудень 2010р. в повному обсязі не виконав, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 5253,67 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача 5253,67 грн. основного боргу.

В судове засідання 27.04.2011р. представник відповідача не зявився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. Ухвали суду від 04.03.2011р. та від 21.03.2011р. були направлені на адресу відповідача, вказану в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а саме: 69096, м.Запоріжжя, бул.Вінтера, буд.24.

Відповідно до п.3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Розгляд справи закінчено 27.04.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2007р. Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Ленінського району (надалі теплопостачальна організація) та Приватним підприємством “Світлоград” (надалі споживач) уклали договір № 101894 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі договір).

Згідно умов договору, позивач взяв на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є невідємними частинами цього договору (п. 1.1. договору).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з додатком 1 до договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію на протязі опалювального періоду; підігрів води за наявності можливості; кондиціювання по замовленню споживача; інші технологічні потреби по замовленню споживача.

Відповідно до п. 5.1. договору, облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Згідно п. 6.1. договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. договору).

Згідно п. 6.3. та 6.4. договору, підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

На виконання умов договору, позивач постачав відповідачу теплову енергію, в період з листопада 2009 р. по грудень 2010 р. включно, на суму 5253,67 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за вказаний період, копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно до п. 6.7. договору, сторони обумовили, що відповідач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від позивача документи за розрахунковий період:

- рахунок-фактуру;

- акт приймання передачі теплової енергії;

- податкову накладну (платникам ПДВ);

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії відповідач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі пяти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним-дата вручення представнику відповідача;

- при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення з урахуванням поштового пробігу документа (по місту-3дні, по області-5 днів, по Україні-7 днів), відповідно до п. 6.7.1. договору.

Згідно п. 6.7.2. договору, в разі неотримання позивачем підписаного акту приймання-передачі, або обгрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується позивачем з позначенням про відмову у підписанні його відповідачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Відповідач свої обовязки по оплаті згідно умов договору не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 5253,67 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на таких підставах.

Згідно з ст. ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі теплової енергії регулюються Законом України “Про теплопостачання”, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007р. №1198 (далі Правила), які чинні на території України, визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії та є обовязковими для виконання ними (п.1, 2 Правил).

Згідно з п. 4. зазначених Правил, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Відповідно до статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Кодексу, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про теплопостачання” споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 24 Закону України “Про теплопостачання” та п. 40 Правил встановлено, що споживач теплової енергії зобовязаний додержуватися вимог договору та нормативно-правових актів.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії з листопада 2009р. по грудень 2010р. відправлені відповідачу, про що свідчать реєстри розісланих листів з повідомленням.

Відповідач усі акти прийманняпередачі теплової енергії з листопада 2009р. по грудень 2010р. всупереч умовам договору не підписав. В зазначеному акті встановлено, що у разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені договором терміни, акт вважається погодженим.

Таким чином, зазначені акти можна вважати погодженими, оскільки їх було вручено відповідачу, що підтверджується матеріалами справи, а останній не видвинув жодних письмових заперечень проти отримання теплової енергії по вказаним актам.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 5253,67 грн., доказів оплати наявної заборгованості відповідачем не надано, стягненню підлягає сума основного боргу у розмірі 5253,67 грн.

Згідно з ст. 44, 49 ГПК України судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 6, 11, 525, 526, 530, 610, 611, 627, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства “Світлоград” (69096, м.Запоріжжя, бул.Вінтера, буд.24, ЄДРПОУ 34909966) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 33272494) 5253 (пять тисяч двісті пятдесят три) грн. 67 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ по набранню рішенням законної сили.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 05.05.2011р.