Рішення № 15230493, 11.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

11.05.11 р. Справа № 44/267пд

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі при секретарі Лазаренко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Правда”, смт. Верхньоторецьке Донецької області та фізичної особи ОСОБА_1, смт. Верхньоторецьке Донецької області про перегляд рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2010р. за нововиявленими обставинами, у справі №44/267пд

за позовною заявою Приватного підприємства „МІК-ГРУП”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 33577053

до Відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Правда”, с.м.т. Верхнеторецьке, ідентифікаційний код 00695717

про укладання біржового договору купівлі-продажу між продавцем сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Правда” та покупцем приватним підприємством “МІК-ГРУП” в редакції договору від 22.07.2009р., яка була надіслана сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю „Правда” 20.07.2009р.

із залученням у якості Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача:

·Третя особи 1 - Товарної біржа „Центральна Українська біржа”, м. Київ, ідентифікаційний код 36272382;

·Третя особа 2 - ОСОБА_1, с.м.т.Верхнеторецьке

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_2. (за довіреністю від 10.05.2011р.);

від Відповідача ОСОБА_3. (за довіреністю б/н від 01.12.2010р.);

від Третьої особи 1 не зявився;

від Третьої особи 2 не зявився

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п. 7 ч. 3 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією засобами аудиозапису.

У судовому засіданні 11.05.2011р. суд виходи до нарадчої кімнати для вирішення питання відносно можливості задоволення поданих заяв.

ВСТАНОВИВ:

19.04.2011р. до Господарського суду Донецької області надішли заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Правда”, смт. Верхньоторецьке Донецької області та фізичної особи ОСОБА_1, смт. Верхньоторецьке Донецької області підприємця ОСОБА_4, м. Донецьк про перегляд рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2010р. у справі №44/267пд за нововиявленими обставинами з вимогами про його скасування та винесення нового про відмову у задоволені позову Приватного підприємства „МІК-ГРУП”, м. Донецьк.

Ухвалами від 19.04.2011р. означені заяви прийняті до провадження та призначені до розгляду на 11.05.2011р. на 09.40.

Представник Відповідача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, вказуючи і на підтриманні аналогічних вимог Третьої особи 1, а також надав для огляду оригінал вироку по кримінальній справи №1-218/2011 від 25.02.2011р. і пояснення від 10.05.2011р. з посиланнями на норми, які регламентують права відносно нерухомого майна.

Представники Третіх осіб у судове засідання без пояснення причин не зявилися, жодних документів не надали, хоча із змісту наявних повідомлень про вручення поштових відправлень вбачається про своєчасність отримання ними ухвал суду. Наразі, за змістом ч.4 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України відсутність означених учасників справи у судовому засіданні не є перешкодою для розгляду заяви.

Представник проти заяв заперечив, вказуючи у наданих 10.05.2011р. про те, що: приведені заявниками формулювання вироку Ясинуватського міськрайонного суду не є встановленими обставинами, а являються лише результатом оцінки певних обставин кримінальної справи; представлений вирок не може вважатися нововиявленою обставиною у світлі приписів п.п.2, 3 ч.2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України; приведені заявниками посилання з вироку не узгоджуються із обставинами, що були встановлені іншими судовими рішеннями Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області у справах за участю Сільського господарського товариства з обмеженою відповідальністю „Правда”.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.07.2010р. позов Приватного підприємства „МІК-ГРУП”, м. Донецьк до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Правда”, с.м.т. Верхнеторецьке (ідентифікаційний код 00695717) про укладання біржового договору купівлі-продажу між продавцем сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Правда” та покупцем приватним підприємством “МІК-ГРУП” в редакції договору від 22.07.2009р., яка була надіслана сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю „Правда” 20.07.2009р., задоволено повністю.

За результатами апеляційного та касаційного перегляду справи згідно постанов від 04.10.2010р. та від 08.12.2010р. відповідно вказане рішення залишено без змін.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Отже, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Згідно п. 1.2 Роз`яснення Вищого господарського суду України від 21.05.2002р. № 04-5/563 „Про деякі питання практики розгляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. При цьому, положення п.п.2, 3 ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України визначають, які саме обставини мають бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, для сприйняття їх (обставин) у якості належних підстав для перегляду рішення.

Розглянувши в порядку ст. 58 Господарського процесуального кодексу України заяви Відповідача та Третьої особи 2 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд, в контексті означених норм дійшов висновку про відмову у задоволені означених заяв з урахуванням такого:

·по-перше, переглядуване рішення ґрунтувалося, насамперед, на наступних фактах:

- 17.06.2009р. між Третьою особою 1 (Біржа), в особі виконавчого директора Капелюшка О.В., та Відповідачем (Замовник), в особі директора Морозенко І.І., діючого на підставі Статуту (а.с.а.с.60-74 т.2), був укладений договір на організацію та проведення відкритих біржових торгів, згідно п.1.1. якого предметом договору є підготовка та проведення Біржею відкритих біржових торгів по реалізації визначених обєктів нерухомого майна - 24 позиції, розташованих в смт. Верхньоторецьке по вул. Кірова, загальною початковою вартістю 81324,01 разом із ПДВ, визначеної згідно копій технічних паспортів на обєкти нерухомості та висновків про вартість майна, складений субєктом оціночної діяльності на замовлення Відповідача;

- у відповідності до ст. 4 Установчого договору Відповідача та ст. 4 його Статуту, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Правда” є власником майна, внесеного його засновниками фізичними особами членами колишнього КСП;

- на підставі укладеного договору на організацію та проведення відкритих біржових торгів від 17.06.2009р. були проведені торги, переможцем за якими визнано Приватне підприємство „МІК-ГРУП”, результати яких (торгів) оформлені протоколами №№ 1-24 від 16.07.2009р., що є підставою для укладання відповідних договорів купівлі-продажу;

- рішенням Господарського суду Донецької області від 22.12.2009р. по справі №37/299пд було відмовлено у задоволені позовних вимог Сільськогосподарського товариство з обмеженою відповідальністю „Правда” до Товарної біржі „Центральна українська біржа” та Приватного підприємства „МІК-ГРУП” про визнання недійсними договору на організацію та проведення відкритих біржових торгів від 17.07.2010р. та біржових торгів, проведених 16.07.2010р. В свою чергу, за змістом цього рішення, серед іншого, було встановлено наявність у Морозенка І.І. повноважень на здійснення відчуження майна, що виставлялось на біржові торги.

Наразі, наданий заявниками вирок Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 25.02.2011р. не спростовує означеної сукупності обставин, адже укладений переглядуванми рішенням договір купівлі-продажу майна між Позивачем та Відповідачем є наслідком низки юридичних фактів, у тому числі правочинів, встановлена ст. 204 Цивільного кодексу України презумпція правомірності яких в порядку ст. 215 цього Кодексу не спростована.

·по-друге, як справедливо зауважує Позивач, наданий на підтвердження існування нововиявлених обставин вирок суду не відповідає спеціальним вимогам щодо підстав перегляду, встановлених п.п.2, 3 ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, адже він не встановлює за відомо неправильного висновку експерта чи перекладу, фальшивості документів чи речових доказів або вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалене незаконне або необґрунтоване рішення. Більш того, як вказувалося вище, прийняття переглядуваного рішення взагалі не перебувало у залежності від таких обставин.

·по-третє, зміст наданого вироку не може бути віднесений до нововиявлених обставин, достатніх для перегляду рішення, і в контексті п. 1 ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, адже відповідно до ч.3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України преюдиціальне значення вироку суду по кримінальній справи для господарського суду обмежується лише питаннями чи мали місце певні події та ким вони вчинені. Наразі, із представленого вироку від 25.02.2011р. вбачається встановлення факту здійснення керівником Відповідача Морозенком Іваном Івановичем дій з відчуження майна пайових внесків до статутного фонду учасників колишнього КСП засновників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Правда”. Між тим, означені події були відомі суду під час прийняття переглядуваного рішення і безпосередньо відображені в його описовій частині. В свою чергу, правова оцінка означених дій та висновок суду в межах кримінальної справи щодо приналежності відчуженого керівником Відповідача майна не є преюдиціальними для господарського суду в силу приведених норм, являють собою субєктивну оцінку суду певних фактів, яка (оцінка) не має обовязкового значення для інших справ та має бути доведена в загальному порядку ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України. Наразі, зміст вказаного заявниками вироку не дає можливості визначити, на підставі яких доказів Ясинуватським міськрайонним судом Донецької області встановлено, що відчужене внаслідок проведених торгів майно не належало Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю „Правда”, а перебувало лише у користуванні останнього. В свою чергу, цей висновок міськрайонного суду не може вважатися ревізією висновків, покладених в основу переглядуваного рішення, та згідно діючого процесуального законодавства не має жодної переваги перед такими висновками. Така позиція суду у повній мірі узгоджується із усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка згідно ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006р. є джерелом права для національних судів. Так, в Рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. зі справи „Совтрансавто-Холдинг” проти України” визначено, що „одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів” (згадується в п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про юрисдикцію Європейського суду з прав людини в Україні” від 18.11.2003р. № 01-8/1427). Таким чином, правомірність висновку господарського суду в межах однієї справи про здійснення керівником товариства дій з відчуження приналежного такому товариству майна, в принципі не може перебувати у залежності від субєктивної думки іншого суду по іншій справі.

·по-четверте, згадуване Третьої особою 2 у якості підстави для перегляду рішення Господарського суду Донецької області у справі №44/267пд рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 02.09.2010р. у справі №2-1688/2010, яке, на відміну від вироку, згідно ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України містить преюдиціальні факти, які були встановлені судом, не тільки не підтверджує позиції заявників, побудованих на формулюваннях у вироку Ясинватського міського районного суду Донецької області, але в значній мірі її спростовує та саме по собі не може сприйматися у якості нововиявленого, оскільки:

- СТОВ „Правда” було учасником справи №2-1688/2010, а отже обізнано із існуванням означеного рішення з моменту його прийняття, тоді як ОСОБА_1 жодних доказів стосовно моменту обізнаності із існуванням такого рішення суду не представив, що унеможливлює правомірність висновку про дотримання строку, визначеного ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України;

- встановлені Ясинуватським міськрайонним судом при вирішенні справи №2-1688/2010 обставини правонаступництва СТОВ „Правда” за колишнім КСП, нездійснення виділення майна КСП його членам згідно їх паїв до реорганізації КСП і створення ТОВ, та здійснення Товариством фактичної передачі цього майна зі свого статутного фонду принаймні до моменту винесення цього рішення 02.09.2010р. у світлі приписів обґрунтовано згадуваних Позивачем ст. 128 Цивільного кодексу УРСР та ст. 334 Цивільного кодексу України підтверджують приведені у переглядуваному рішенні Господарського суду Донецької області висновки щодо приналежності саме СТОВ „Правда” виставлених на реалізацію шляхом проведення торгів обєктів принаймні на момент прийняття такого рішення.

Будь-яких інших обставин, які мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникам, судом не встановлено, що у сукупністю із юридичною неспроможністю приведених останніми аргументів відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України зумовлює віднесення сплачених ними у звязку із поданням заяв судових витрат на їх рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 4-3, 86, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволені заяв Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Правда”, смт. Верхньоторецьке Донецької області та фізичної особи ОСОБА_1, смт. Верхньоторецьке Донецької області про перегляд рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2010р. у справі №44/267пд за нововиявленими обставинами.

2. Рішення рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2010р. у справі №44/267пд залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили 11.05.2010р., але може бути оскаржена через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 5-ти днів з дня її винесення.

Суддя Попков Д.О.

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ ТА ДІЙ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ СПОРУ: 1.Копія відповіді на претензію і доказ її відсилки (або пояснення про причини залишення претензії без відповіді) 2. Належним чином засвідчені копії документів - доказів, що підтверджують позовні вимоги 3. Відзив на позовну заяву. 4. Акт прийняття продукції (товарів), інші первинні документи на підтвердження заборгованності, що утворилася. 5. Акт експертизи. 6. Посвідчення на представника. 7. Обгрунтований розрахунок стягуємої або оспорюваної суми з посиланням на первинні документи та з зазначенням проміжних результатів 8. Документи, які обгрунтовують відмовлення від оплати рахунка. 9. Матеріали службового розслідування. 10. Витяг з титульного списку будови з розбивкою по рокам або протокол - заказ. 11. Акт комісії з переліком недоробок і документи, підтверджуючі їх усунення. 12. Довідка про перемаркування товару і доведення зниження ціни до споживача. 13. Сертифікат, в рахунок якого повинна бути повернена (або фактично повернена тара і доказ його відсилки одержувачу (покупцю)) 14. Транспортна накладна в оригіналі. 15. Комерційний акт в оригіналі. 16. Акт загальної форми. 17. Акт технічного стану вагона (контейнера). 18. Дорожна відомість. 19. Вагонний лист (з пломбами). 20. Відомість подачі й прийняття вагонів. 21. Облікова картка виконання плану перевезень. 22. Довідка про включення (виключення) до ЄДРПОУ. 23. Документи, які посвідчують правовий статус підприємства або структурного підрозділу. 24. Правові підстави для укладення договору. 25. Договір з додатками в оргіналі для огляду і копію - в справу. 26. Доказ дати одержання договору і протоколу розбіжностей (конверт поштового відправлення). 27. Мотивований протокол погодження розбіжностей. 28. Документи в обгрунтування своєї редакції договору. 29. Витяг із затвердженого плану (або проекту плану). 30. Підстава поставки продукції (товарів). 31. Реєстр рахунків, які підтверджують відвантаження продукції (товарів). 32. Сторонам звірити розрахунки (з ініціативи позивача). Акт звірки подати в суд до дня розгляду справи. 33. З врахуванням заперечення відповідача уточнити суму позову. Уточнений розрахунок подати до дня

слухання справи.

34. З ініціативи позивача перевірити (на об'єкті) факт усунення недоробок. Спільний акт подати до дня

слухання справи.

35 Явка на засідання представників сторін (позивача, відповідача) обов'язкова.

Довідково :

Стаття 36 Господарського процесуального Кодексу України

Письмові докази

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, шо мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документу, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

З метою дотримання вимог інструкції з діловодства в господарських судах України, що затверджено наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 документи подаються через канцелярію суду з відповідно оформленим супровідним листом.