Рішення № 15230460, 12.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.05.11 р. Справа № 7/90

За позовом Державного підприємства „Вугілля України” м.Київ.

до відповідача Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” м. Макіївка.

про стягнення боргу 5522887,28 грн.

Суддя Величко Н.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1. за довір. № 29-12/54Д від 29.12.2010 р.

від відповідача ОСОБА_2. за довір. № 01-12/05 від 04.02.2011 р.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство „Вугілля України” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” 5522887,28 грн. за невиконання грошових зобовязань за договором поставки №08-10/КПП від 19.07.2010р., крім того, судові витрати.

На підтвердження таких обставин позивач надав договір поставки № 08-10/КПП від 19.07.2010р., накладні, приймально-здавальні акти, рахунки, претензію та інш.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду від 22.04.2011р. у звязку з відпусткою судді Сгара Е.В., справу було передано на розгляд судді Величко Н.В.

В судовому засіданні позивач підтримав позивні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні визнав суму заборгованості, але у добровільному порядку погасити її відмовляється з підстав, наведених у відзиві. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що Державне підтприємство „Донвуглереструктуризація” є неприбутковою організацією, яка повністю фінансується з бюджету, а також на те, що Проектом програми бюджетного фінансування на 2011 р. не передбачено погашення заборгованості минулих років, отже погашення такої заборгованості є нецільовим використанням бюджетних коштів в розумінні ст.119 Бюджетного Кодексу України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

19.07.2010р. між Державним підприємством „Вугілля України” (постачальник) та Державним підприємством „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” (ДП „Донвуглереструктуризація”) далі споживач, укладено договір поставки вугілля №08-10/КПП (а.с.15), за умовами якого постачальник зобовязується поставити покупцю вугілля камяне, а покупець зобовязується прийняти та оплатити цей товар у порядку та на умовах цього договору. Кількість, марки, базові показники якості, терміни поставки, вартість товару визначається у специфікації, яка є невідємною частиною договору. Загальна сума договору становить 115624987,04 грн. з ПДВ (п.2.1 договору)

Пунктами 3.1 та 3.3 договору сторони визначили, що поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах DDP залізнична станція призначення відповідно до „Інкотермс-2000”. Право власності на кожну партію товару переходить до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі партії товару.

Згідно п.3.4 договору, протягом 14 календарних днів з дати відвантаження товару постачальник надає покупцеві копії товарних накладних, посвідчення якості, податкову накладну, рахунок фактуру, видаткову накладну, акт приймання-передачі товару разом з додатком до нього.

Пунктом 5.1 договору сторони визначили, що покупець протягом 10 банківських днів від дати надходження від постачальника документів, зазначених у п.3.4. цього договору, здійснює перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у розмірі 100% вартості товару, що надійшов до станції призначення.

Згідно п.5.4 договору, сторони щомісячно проводять звіряння розрахунків за товар, про що складають акт, який підписується обома сторонами.

Договір набуває сили з моменту підписання і діє до 31.12.2010 р. (п.10.1 договору).

Специфікацією № 1 до договору № 08-10/КПП від 19.07.2010 р. (а.с.19) сторони визначили марку вугілля, якісні та кількісні показники, вартість поставки -115624987,04 грн., строк поставки липень-грудень 2010 р.

Додатковою угодою від 01.11.2010 р. (а.с.21) сторони змінили п.2.1 договору і п.2 Специфікації № 1 та встановили, що загальна вартість договору складає 112702507,04 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобовязання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві продукцію, що підтверджується накладними, приймально-здавальними актами продукції, підписаними без заперечень обома сторонами; (а.с.22-59). На виконання п.5.1 договору позивачем направлялися на адресу відповідача бухгалтерські та товаросупровідні документи для сплати грошових коштів за поставлене вугілля, що підтверджено накладними „Експрес Пошти” №№ 1986846, 1986856, 1986873 та описах до них (а.с.60-62)

Відповідач зобовязання по сплаті отриманої продукції виконував, але не у повному обсязі, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка банку про надходження коштів від ДП „Донвуглереструктуризація” (а.с.11-14).

28.01.2011 р. позивач звертався до відповідача з вимогою № 0185/10 про сплату 5522887,28 грн. (а.с.88), проти факту отримання цієї вимоги відповідач не заперечує.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки № 08-10/КПП від 19.07.2010р. у сумі 5522887,28 грн.

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 7 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обовязковим до виконання. Відповідно до приписів статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні - покупцеві, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобовязаний оплатити повну ціну товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, договір № 08-10/КПП від 19.07.2010р. є відплатним.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем отриманої продукції на суму 5522887,28 грн. за спірним договором. Більш того, Державне підприємство „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” борг визнає.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарській суд дійшов висновку про задоволення в повному обсязі позовних вимог Державного підприємства „Вугілля України” про стягнення з відповідача боргу за договором № 08-10/КПП від 19.07.2010р. в розмірі 5522887,28 грн., як обґрунтованих та доведених позивачем.

Господарський суд відхиляє твердження відповідача про неможливість сплати цього боргу внаслідок відсутності у Проекті програми бюджетного фінансування на 2011 рік статті щодо погашення заборгованості минулих років, оскільки умови спірного договору не містять норм, які б ставили порядок розрахунків за отриманий товар в залежність від програм бюджетного фінансування відповідача. Отже, факт надходження коштів з державного бюджету не впливає на момент виникнення у відповідача обов'язку оплати за договором.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального Кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства „Вугілля України” м. Київ, до Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” м. Макіївка про стягнення боргу у розмірі 5522887,28 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”(86102, м.Макіївка, вул.Успенського, р/р 26002301531210 у філії „Центрально-міське відділення ПАТ „Промінвестбанк” в м.Макіївка, МФО 334516, ЄДРПОУ 32442610) на користь Державного підприємства „Вугілля України” (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 4, р/р 260093016513 в АК „Промінвестбанк”, м.Київ, МФО 300012, ЄДРПОУ 32709929) 5522887,28 грн. боргу, витрати на сплату держмита у сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 12.05.2011р.

Повний текст рішення складено та підписано 16.05.2011р.

Суддя Величко Н.В.