Ухвала суду № 15228811, 13.04.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2011 р.Справа № 2-а-9818/09/1570 Категорія: 8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В.

судді - Коваль М.П.

судді - Зуєва Л.Є.

при секретаріКапустинській А.М. за участю сторін: ПП «Альфа-Н»ОСОБА_5 (довіреність) ДПІ ОСОБА_6 (довіреність)

Прокуратура ОСОБА_7 (посвідчення) розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Альфа-Н»на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2010 року по справі за позовом Приватного підприємства «Альфа-Н»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси, за участю прокуратури Київського району м. Одеси про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги, -

встановиЛА:

Приватне підприємство «Альфа-Н»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси з позовною заявою про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2010 року у задоволені позову Приватного підприємства «Альфа-Н»відмовлено.

Не погодившись з Постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2010 року по справі № 2-а-9818/09/1570 та прийняти нову постанову, якою задовольнити його адміністративний позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при вирішенні справи були неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, судом в його постанові були зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Як встановлено судом першої інстанції, Перевірка ПП «Альфа-Н»у термін, зазначений у направленні від 10.12.2008 року №617/301/23-02 почата не була у зв'язку із тим, що до ДПІ у Київському районі надійшов лист ПП «Альфа-Н»№9843/10 від 15.12.2008 року про те, що документи, підтверджуючі ведення фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року втрачені. До Київського районного відділу Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області ПП «Альфа-Н»надана заява по факту втрати документів. Матеріали перевірки зареєстровані в ЖРЗПС №11304 від 08.12.2008 року. Підприємству був наданий термін здійснити заходи, необхідні для поновлення документів, підтверджуючих фінансово-господарську діяльність.

Після закінчення терміну для здійснення заходів, необхідних для поновлення документів, було виписане направлення №324/126/23-02 від 06.05.2009 року для проведення виїзної планової перевірки ПП «Альфа-Н», яке було отримане особисто керівником підприємства Филіпенко Д.В. 06.05.2009 року, проте документи, підтверджуючі фінансово-господарську діяльність підприємства до перевірки надані не були.

06.05.2009 року від керівника ПП «Альфа-Н»надійшов лист №3515/10 про те, що надати документи немає можливості, у зв'язку із тим, що вони були вилучені ВПМ ДПІ Малиновського району на підставі постанови про вилучення від 28.04.2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 01.06.2009 року №1654/9323-02/33509452. Перевіркою встановлено порушення ПП «Альфа-Н»п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1122406,00 гривень, порушення п. 4.1 ст. 4, п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 826093,00 гривень.

На підставі вищевказаного акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 19.06.2009 року №0001662301/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1122406,00 гривень та штрафної санкції в розмірі 561203,00 гривень, а всього 1683609,00 гривень, та від 19.06.2009 року №0001672301/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 826093,00 гривень та штрафної санкції в розмірі 413046,50 гривень, а всього 1239139,50 гривень, та перша податкова вимога від 07.07.2009 року №1/442.

Відповідно до п. 4.7 Наказу „Про затвердження порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” від 10.08.2005 року №327 у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання, що перевірений, від підписання акта перевірки службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови. Пунктом 4.8 вказаного Порядку передбачено, що при відмові посадової особи суб'єкта господарювання від отримання одного примірника акта перевірки з відповідними додатками робиться відповідний запис на останній сторінці обох примірників, складається акт відмови від отримання та один примірник акта перевірки з відповідними додатками направляється платнику податків поштою з повідомленням про вручення.

Судом не приймається до уваги твердження позивача щодо порушення Інспекцією ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», яке полягає у неврученні направлення на перевірку та неповідомленні про проведення перевірки, оскільки це повністю спростовується матеріалами справи. Так, 06.05.2009 року директор Приватного підприємства «Альфан-Н»власноруч отримав направлення на проведення планової виїзної перевірки №324/126/23-02 від 06.05.2009 року, про що свідчить його підпис в направленні. Згідно акту №350/23-2 від 21.05.2009 року Про неможливість вручення наказу та направлення на продовження термінів перевірки ПП «Альфа-Н»керівник підприємства відмовився від отримання наказу та направлення на продовження термінів, які були направлені поштою 21.05.2009 року.

Доводи позивача щодо порушення Інспекцією п.п. 4.2 Порядку №327, що полягають в неподанні копії акту перевірки, не знайшли свого підтвердження та спростовані наявною в матеріалах справи копією акту відмови від ознайомлення та отримання одного примірника акту планової документальної перевірки від 01.06.2009 року №36/23-02.

Відповідно до абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, платник податку має право включати до складу валових витрат лише витрати, які підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими (первинними) документами.

Вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Пунктом 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2 ст. 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п. 7.2.8 п.п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

При проведенні документальної (планової або позапланової виїзної) перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити доступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних та у разі ведення його в електронному вигляді - надати носій електронної інформації за власний рахунок. При цьому носій електронної інформації повинен зберігатися платником податку протягом строку давності, встановленого законом.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 8 вищевказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, оскільки на момент проведення перевірки суми, включені у декларації податку на додану вартість не підтверджені жодним документом бухгалтерського обліку, а до валових витрат підприємства віднесені видатки, не підтверджені відповідними документами, ПП «Альфа-Н» порушені вимоги п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 4.1 ст. 4, п.п. 6.2.1 п. 6,2 ст. 6, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Відтак Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси правомірно винесені податкові повідомлення-рішення від 19.06.2009 року №0001662301/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1122406,00 гривень та штрафної санкції в розмірі 561203,00 гривень, а всього 1683609,00 гривень, та від 19.06.2009 року №0001672301/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 826093,00 гривень та штрафної санкції в розмірі 413046,50 гривень, а всього 1239139,50 гривень, у зв'язку із чим законних підстав для скасування вказаних рішень немає.

Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) -податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Згідно п. 5.4.1. ст. 5 зазначеного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Відповідно до п. п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що ДПІ в Київському районі направлені копії рішень від 19.06.2009 року №0001662301/0 та 19.06.2009 року №0001672301/0 рекомендованими листами з повідомленнями за юридичною адресою ПП «Альфа-Н», відповідачем дотримано вимоги п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є чинними, а податкове зобов'язання - узгодженим. У зв'язку із цим відсутні законні підстави для скасування податкової вимоги.

Суд також приймає до уваги, що в даному конкретному випадку відсутність документів, на які посилається позивач, не впливає на результати перевірки та не являється підставою для скасування відповідних рішень за результатами перевірки, оскільки чинним податковим законодавством передбачений обов'язок платника податків вести облік господарської діяльності та документально підтверджувати свої податкові зобов'язання. При цьому, позивач був належним чином попереджений про перевірку та необхідність в наданий термін здійснити заходи для поновлення документів, підтверджуючих фінансово господарську діяльність.

Вилучені згідно протоколу виїмки від 28.04.2009 року податкові накладні не є єдиним передбаченим законодавством доказом здійснення господарської діяльності. Так, Закон Україні «Про оподаткування прибутку підприємств»у якості таких підтверджуючих документів вказує як розрахункові, платіжні так і інші документі.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 19.06.2009 року №0001662301/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1122406,00 гривень та штрафної санкції в розмірі 561203,00 гривень, а всього 1683609,00 гривень, та від 19.06.2009 року №0001672301/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 826093,00 гривень та штрафної санкції в розмірі 413046,50 гривень, а всього 1239139,50 гривень, та перша податкова вимога від 07.07.2009 року №1/442, Державною податковою інспекцію у Київському районі м. Одеси прийнято правомірно, у зв'язку із чим суд не знаходить підстав для визнання їх незаконними та скасування.

Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що перевірка ПП «Альфа-Н»проведена Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси на підставі направлення №324/126/23-02 від 06.05.2009 року, виданого ДПІ у Київському районі м. Одеси та згідно положень Закону України «Про державну податкову службу», у зв'язку із чим судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо незаконності проведення такої перевірки, як на підставу для скасування прийнятих за її результатами спірних податкових повідомлень-рішень та вимоги.

Крім того, Ухвалою від 15 вересня 2010 року Одеським апеляційним адміністративним судом було задоволено клопотання позивача та витребувано у:

- ВПМ ДПІ у Маліновському районі м. Одеси первинні фінансово - бухгалтерські документи, які були вилучені на підставі протоколу виїмки від 28.04.2009 р.;

- СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі первинні фінансово - бухгалтерські документи, які були вилучені на підставі протоколу обшуку від 27.07.2010 р.

Вказані матеріали надійшли до Одеського апеляційного адміністративного суду 22.12.2010 року, однак позивач ознайомився з витребуваними на його прохання документами тільки 08 квітня 2011 року.

В судові засідання від 16.02.2011 року та від 02.03.2011 року позивач не зявився спочатку в звязку з хворобою його представника, а потім в звязку із його відрядженням.

У судовому засіданні від 13 квітня 2011 року позивачем було заявлено нове клопотання про витребування у:

- ВПМ ДПІ у Маліновському районі м. Одеси первинні фінансово - бухгалтерські документи, які були вилучені на підставі протоколу виїмки від 28.04.2009 р.;

- СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі первинні фінансово - бухгалтерські документи, які були вилучені на підставі протоколу обшуку від 27.07.2010 р., які раніш вже були витребувані апеляційним судом на вимогу позивача.

Крім того, позивач в своєму клопотанні просив викликати до суду старшого наукового співробітника Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз ОСОБА_10 для розяснення висновку судово-економічної експертизи № 6332/6333 від 23.09.2010 року.

Все вказане вище, на думку колегії суддів, свідчить про навмисне затягування розгляду справи з боку Приватного підприємства «Альфа-Н», яке не направлено на фактичне зясування обставин по справі та її вирішення по суті, в звязку з чим в задоволенні клопотання представника позивача від 13 квітня 2011 року було відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Одеський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Альфа-Н»на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2010 року по справі № 2-а-9818/09/1570, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2010 року по справі за позовом Приватного підприємства «Альфа-Н»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси, за участю прокуратури Київського району м. Одеси про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 14 квітня 2011 року.

ГоловуючийсуддяГ.В. Семенюк

суддяМ.П. Коваль

суддяЛ.Є. Зуєва