Постанова № 15228810, 13.04.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2011 р.Справа № 2-а-3689/10/1570 Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В.

судді - Потапчук В.О.

судді - Зуєва Л.Є.

при секретаріКапустинській А.М. за участю сторін: ЗАТ «Теплосервіс»- ОСОБА_5 (довіреність) ДПІ у Малиновському районі -ОСОБА_6 (довіреність)

ОСОБА_7 (довіреність) розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства «Теплосервіс»на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства «Теплосервіс»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Укратлантик»про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановиЛА:

Позивач, закрите акціонерне товариство «Теплосервіс», звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Укратлантик»про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року адміністративний позов ЗАТ «Теплосервіс»залишено без задоволення.

Не погодившись з Постановою суду першої інстанції ЗАТ «Теплосервіс»подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції грубо порушені норми процесуального законодавства щодо належності, допустимості та оцінки доказів, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови прокурора Малиновського району м. Одеси, старшого радника юстиції Кос'яненко О.О., від 30 грудня 2009 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та направлення матеріалів для проведення додаткової перевірки (т.2 а.с.1) 16 березня 2010 року головним державним податковим інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Малиновському районі м. Одеси інспектором податкової служби І рангу Лизій П.В., згідно із ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ, проведено невиїзну документальну перевірку ЗАТ «Теплосервіс», код ЄДРПОУ 32622644, з питань взаємовідносин з ТОВ «Укратлантік», код ЄДРПОУ 35008375, за результатами якої складено Акт № 91/23-213/32622644 від 16.03.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством завищено залишок від'ємного значення ПДВ (ряд.26 декларації) в сумі 233117 грн. та занижено податок на додану вартість в сумі 6220442,00 грн., а саме в вересні 2008 року в сумі 6220442,00 грн. (т.1 а.с.9-20).

На підставі акта перевірки № 91/23-213/32622644 від 16.03.2010 року податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 26 березня 2010 року № 0001512301/0 позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість, усього в сумі 12440884 грн., у тому числі за основним платежем - 6220442 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6220442 грн. (т.1 а.с.8).

Позивач оскаржив вказане повідомлення-рішення до Одеського окружного адміністративного суду, який своєю Постановою від 08 грудня 2010 року відмовив позивачу у задоволенні позову.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Як встановлено судом першої інстанції, - 7 липня 2008 року ЗАТ «Теплосервіс». ОСОБА_10 (далі - Продавці) та ТОВ «Укратлантік»(далі - Покупець) уклали попередній договір купівлі-продажу активів (т.2 а.с.2-91). Згідно з п. 2 зазначеного договору «Предмет Договору»відповідно до умов, визначених у цьому договорі, сторони зобов'язалися укласти договір про:

- передачу прав інтелектуальної власності,

- купівлю-продаж земельної ділянки 2,

- купівлю-продаж земельної ділянки 1,

- купівлю-продаж приміщення,

- купівлю-продаж активів.

Відповідно до п. 3 вищезазначеного договору сторони домовилися, що сукупна вартість прав інтелектуальної власності, земельної ділянки 2, земельної ділянки 1, майна й активів відповідно до договору про передачу прав інтелектуальної власності, купівлю-продаж земельної ділянки 2, купівлю-продаж земельної ділянки 1, купівлю-продаж приміщення та купівлю-продаж активів становитиме гривневий еквівалент (без ПДВ) 13 млн. доларів США, розрахованого на основі офіційного курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату закриття за вирахуванням будь-якого корегування ціни, що здійснюється відповідно до зазначеного п. 4.2 договору. До ціни додається ПДВ тільки в тому випадку, якщо це встановлено чинним законодавством.

11 вересня 2008 року ТОВ «Український промисловий банк», як кредитор, з однієї сторони, ТОВ «Укратлантік», як новий боржник, з другої сторони, ЗАТ «Теплосервіс», як первісний боржник, з третьої сторони, уклали договір № 03/КВ-05 про заміну боржника (т.1 а.с.176-193). Згідно зі ст. 1 зазначеного договору «Предмет Договору» первісний боржник передає, кредитор погоджується, а новий боржник приймає на себе обов'язок здійснити виплату непогашеної заборгованості, яка включає наступне: залишок основної суми кредиторської заборгованості за кредитним договором, що складає 3120674,15 Євро та залишок основної суми кредиторської заборгованості за кредитним договором, що складає 1072769,30 доларів США.

З посиланням на попередній договір, укладений 7 липня 2008 року, ЗАТ «Теплосервіс», як продавець/відчужувач, з однієї сторони, та ТОВ «Укратлантік», як покупець/набувач, з другої сторони, уклали наступні договори:

1) 12 вересня 2008 року - купівлі-продажу активів (т.1 а.с.50-87). Згідно зі ст. 3 зазначеного договору «Предмет Договору»продавець передає у власність (продає), покупець приймає у власність (купує) активи, що належать продавцю за ціною та на умовах, викладених у цьому договорі. Активи (їх перелік, ціна та асортимент), які є предметом купівлі-продажу за цим договором наведені у додатку № 1 до договору (т.1 а.с.69-87).

Відповідно до ст. 4 зазначеного договору «Ціна продажу і порядок проведення розрахунків», - купівельна ціна складає гривневий еквівалент 3 300 000,00 доларів США.

2) 12 вересня 2008 року - купівлі-продажу земельної ділянки (т.1 а.с. 109-127). Згідно зі ст. 2 зазначеного договору «Предмет Договору»сторони домовились, що продавець зобов'язується передати у власність (продати) земельну ділянку покупцю, а покупець зобов'язується прийняти у власність (купити) земельну ділянку та сплатити купівельну ціну, передбачену ст. 3 цього договору. Площа земельної ділянки складає 1,7804 га, розташована за адресою: Україна, Одеська область, Біляївський район, с, Усатове, вул. Агрономічна, 225.

Відповідно до ст. 3 зазначеного договору «Купівельна ціна та сплата ціни»сторони домовилися, що купівельна ціна складає гривневий еквівалент (без ПДВ) 2500000,00 доларів США.

3) 12 вересня 2009 року - купівлі-продажу нерухомого майна (т.1 а.с.132-149). Згідно зі ст. 2 зазначеного договору «Предмет Договору»сторони домовились, що продавець зобов'язується передати у власність (продати) приміщення покупцю, а покупець зобов'язується прийняти у власність (купити) приміщення та сплатити купівельну ціну, передбачену ст. З цього договору. Загальна площа приміщення складає 3777,11 кв. метрів, приміщення розташоване за адресою: Україна, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Агрономічна, 225.

Відповідно до ст. 3 зазначеного договору «Купівельна ціна та сплата ціни»сторони домовилися, що купівельна ціна складає гривневий еквівалент 3300000,00 доларів США.

4) 12 вересня 2008 року - про передачу прав інтелектуальної власності (т.1 а.с. 154-171). Згідно зі ст. 2 зазначеного договору «Предмет Договору»відповідно до умов цього договору відчужував передає(відчужує), а набувач набуває право власності (виключні майнові права) на знаки для товарів і послуг, щодо всіх товарів і послуг, для яких знаки для товарів і послуг зареєстровано, як зазначено у додатку 1 до цього договору (т.1 а.с. 170-171).

Відповідно до ст. 4 зазначеного договору «Платежі»сторони домовилися, що розмір винагороди відчужувану, який підлягає сплаті набувачем за передання (відчуження) права власності (виключних майнових прав) на знак для товарів і послуг, складає гривневий еквівалент 50000,00 доларів США (не включаючи ПДВ в розмірі гривневого еквівалент) 10000,00 доларів США), розрахованого на основі офіційного курсу гривні до долару США.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Адміністративне судочинство здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч.2 ст.5 КАС України).

Тобто, до вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи застосовується той закон, під час чинності якого вони здійснюються.

Відповідно до підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин та прийняття судом першої інстанції Постанови за цією справою, (далі Закон України № 168/97-ВР), - під поставкою сукупних валових активів слід розуміти поставку підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.

Відповідно до п.1.4 Закону України № 168/97-ВР, - поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договором купівлі-продажу, який передбачає передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання.

Таким чином, для застосування п.п. 3.2.8 п.3.2 ст.3 Закону України № 168/97-ВР необхідна наявність двох елементів: поставка підприємства як окремого об'єкта підприємництва та перехід прав і обов'язків до покупця на підставі договору купівлі-продажу активів.

ЗАТ «Теплосервіс», при укладанні угоди купівлі-продажу із ТОВ «Укратлантик», здійснило передачу прав власності та обов'язків стосовно своїх сукупних валових активів у повному обсязі (земельні ділянки, виробничі корпуса, обладнання, право на торгівельну марку тощо) до складу ТОВ «Укратлантик». Сукупні валові активі ЗАТ «Теплосервіс», які були відчужені на користь ТОВ «Укратлантик», представляє собою підприємство як окремий об'єкт підприємництва, оскільки є єдиним майновим комплексом.

Згідно до вимог ст. 191 ЦК України, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Підприємство або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.

При цьому, ТОВ «Укратлантик»набуло таких прав і обов'язків на продане йому підприємство, які належали до продажу ЗАТ «Теплосервіс».

Відповідно до ч.1 ст.144 ГК України, майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Підтвердження переходу прав та обов'язків від ЗАТ «Теплосервіс» до ТОВ «Укратлантик» також є договір про заміну боржника № 03/КВ-05 від 11.09.2008 року. Згідно вказаного договору до ТОВ «Укратлантик»перейшов обов'язок здійснити виплату непогашеної заборгованості перед ТОВ «Український промисловий банк», яка включає залишок основної суми кредиторської заборгованості, що складає 3120674,15 Євро та залишок основної суми кредиторської заборгованості, що складає 1072769,30 доларів США.

Зазначений договір про заміну боржника підтверджує перехід від ЗАТ «Теплосервіс»до ТОВ «Укратлантик»не лише прав та зобов'язань по договору купівлі- продажу, а й по іншим зобов'язанням, що є підтвердженням правонаступництва ТОВ «Укратлантик»прав та обов'язків ЗАТ «Теплосервіс»- продаж підприємства як окремого об'єкту підприємництва.

Твердження суду першої інстанції про те, що застосування п.п.3.2.8 п.3.2 ст.3 Закону України № 168/97-ВР можливе лише у разі реорганізації (злиття, поглинання) є помилковим та суперечить Закону України «Про податок на додану вартість», в якому чітко зазначено, що перехід прав та обов'язків здійснюється до покупця в результаті угоди купівлі-продажу.

Як зазначає сам суд у оскарженій постанові при реорганізації не відбувається купівля-продаж, а приймається рішення загальних зборів товариства.

У випадку із ЗАТ «Теплосервіс»та ТОВ «Украталантік»відбувся перехід прав і обов'язків на підприємство як окремий об'єкт підприємництва саме на підставі угод купівлі-продажу, як того передбачає п.п.3.2.8 Закону України № 168/97-ВР.

Таким чином, при укладанні угод купівлі-продажу активів ЗАТ «Теплосервіс»із ТОВ «Укратлантик», наявні всі вимоги п.3.2.8 п.3.2 ст.3 Закону України № 168/97-ВР і позивачем правомірно задекларовано за вказаний період податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 0 гривень та податку, що підлягає відшкодуванню у сумі 0 гривень.

Зазначений факт повністю підтверджений актом № 63/23-216/32622644 від 14.03.2009 року про результати позапланової виїзної перевірки ЗАТ «Теплосервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року. В даному акті зазначено, що перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року не встановлено його заниження або завищення.

Вказаний акт перевірки є чинним, а твердження, відображені у акті від 16.03.2010 року суперечать акту від 14.03.2009 року.

Суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги даний акт податкової перевірки, оскільки він отриманий законним шляхом та відображує обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи по суті, тобто є належним та допустимим доказом.

Відповідно до ст. 69 КАС України, - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 70 КАС України, - належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Суд першої інстанції, в порушення приписів ст. 69, 70 КАС України, не прийняв до уваги надані позивачем докази, а саме: Постанову Приморського районного суду міста Одеси від 13.07.2010 року (т.1 а.с. 214), Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26.07.2010 року (т.2 а.с. 96) та Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 02.11.2010 року (т.2 а.с.92), мотивуючи вказане тим, що вони не є, згідно ст. 72 КАС України підставами для звільнення від доказування.

Так, вказані вище докази дійсно не є підставами для звільнення від доказування, але вони встановлюють факти, що мають суттєве значення для вирішення справи по суті, зокрема факт того, що ЗАТ «Теплосервіс»правомірно застосувало п.п.3.2.8 п.3.2 ст.3 Закон України № 168/97-ВР по угодам купівлі-продажу із ТОВ «Укратлантік».

Відповідно до вимог ст. 86 ч. 3 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Вказаними судовими рішеннями скасовані Постанови про порушення кримінальної справи стосовно директора ЗАТ «Теплосервіс»ОСОБА_11 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України. Встановлено, що ЗАТ «Теплосервіс»правомірно застосувало п.п.3.2.8 п.3.2 ст.3 Закону України № 168/97-ВР по угодам купівлі-продажу із ТОВ «Укратлантік»та сплатила даний податок за нульовою ставкою.

Постанова Приморського районного суду міста Одеси від 13.07.2010 року, Ухвала Апеляційного суду Одеської області від 26.07.2010 року та Ухвала Апеляційного суду Одеської області від 02.11.2010 року є чинними та обов'язковими для виконання на всій території України, а тому Одеський окружний адміністративний суд безпідставно не прийняв вказані судові рішення до уваги при прийняті Постанови за цією справою.

З огляду на викладене, оскаржувану позивачем постанову суду першої інстанції не можна вважати такою, що прийнята відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її скасування з постановленням нового рішення у справі.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим рішення суду першої підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення по справі.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Теплосервіс»на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року по справі № 2-а-3689/10/1570, - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства «Теплосервіс»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Укратлантик»про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати.

Прийняти по справі нову Постанову, якою позов закритого акціонерного товариства «Теплосервіс»задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси № 0001512301/0 від 26.03.2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанову складено у повному обсязі 14 квітня 2011 року..

ГоловуючийсуддяГ.В. Семенюк

суддяВ.О. Потапчук

суддяЛ.Є. Зуєва