Ухвала суду № 15228739, 19.04.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 р. Справа № 87845/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Сапіги В.П., Попка Я.С.,

з участю секретаря судового засіданняПатлевіч Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Перевал» до Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Перевал» (надалі ТОВ «Перевал») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати нечинним рішення Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області (надалі Свалявська МДПІ) № 105-2300/20458698-2172/10/23 (0000052351) від 18.04.2008 року, яким позивачу було визначено суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 3.1, 3.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закону України № 265/95-ВР) у розмірі 750000 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2009 року у справі № 2а-703/08/0770 позов було задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач Свалявська МДПІ просить зазначену постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позову ТОВ «Перевал». Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що проведеною перевіркою позивача було встановлено реалізацію ним товарів за готівкові кошти на загальну суму 150000 грн. у порушення приписів п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а відтак на вказане товариство правомірно було накладено штрафні (фінансові) санкції згідно із п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у пятикратному розмірі вартості проданих товарів.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи і доводи апелянтів у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Перевал», суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «Перевал» знаходиться за адресою: Закарпатська область, Воловецький район, смт. Воловець вул. Пушкіна, буд. 10, кв. 16. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 647 від 11 серпня 1995 року «Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських» смт. Воловець надано статус гірського населеного пункту.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1336 від 23 серпня 2000 року «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) встановлено 200 000 гривень на один суб'єкт господарської діяльності, у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, для форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб'єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» надано статус гірських.

Відтак позивачу дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій, але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій у випадку, якщо річний обсяг розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) не перевищує 200000 грн.

Відповідно до акту перевірки позивача від 04 квітня 2008 року за № 2-2300/20458698 за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року згідно касової книги та прибуткових касових ордерів було реалізовувало товар за готівкові кошти на загальну суму 150000 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій та видачі розрахункових документів і таким чином відповідачем було зроблено висновок про порушення позивачем п. 3.1. та п. 3.2 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР, однак таких пунктів у ст. 3 вказаного Закону немає.

Під час перевірки відповідачем не було встановлено з відображенням в акті перевірки від 04 квітня 2008 року за № 2-2300/20458698 факт наявності у позивача зареєстрованої розрахункової книжки або факт наявності у позивача незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій

Оскільки відповідачем застосовано фінансову санкцію саме за здійснення розрахункових операцій позивачем без використання розрахункової книжки, про наявність чи відсутність якої не було вказано а акті перевірки, то правомірність рішення, яке оскаржується, не було доведено відповідачем, а тому воно підлягає скасуванню.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із таких міркувань.

Як встановлено судом, у ході проведеної Свалявською МДПІ планової документальної перевірки ТОВ «Перевал» за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року, результати якої оформлено актом від 04 квітня 2008 року за № 2-2300/20458698, контролюючим органом було зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 3.1 та п. 3.2 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР шляхом реалізації товару без застосування реєстратора розрахункових операцій та видачі розрахункових документів на загальну суму 150000 грн. за період з квітня 2006 року по січень 2007 року.

На підставі даних вказаного акту перевірки Свалявською МДПІ було прийняте оспорювань рішення № 105-2300/20458698-2172/10/23 (0000052351) від 18.04.2008 року, яким позивачу було визначено суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 3.1, 3.2 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР у розмірі 750000 грн.

При цьому фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 ГК України, а відтак повинні застосовуватися у межах строків передбачених статтею 250 Господарського кодексу України (протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків передбачених законом).

Штрафна санкція до позивача за реалізацію товару без застосування реєстратора розрахункових операцій та видачі розрахункових документів (квітень 2006 року 31000 грн., грудень 2006 року 109000 грн., січень 2007 року 10000 грн.) була застосована відповідачем 18.04.2008 року, тобто із порушенням встановлених строків.

Окрім того, як вбачається з наявної у матеріалах справи копії акту перевірки від 04 квітня 2008 року за № 2-2300/20458698 (а.с. 113-114) суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що факт наявності у позивача зареєстрованої чи незареєстрованої розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованої чи непрошнурованої книги обліку розрахункових операцій у вказаному акті перевірки не знайшов свого відображення, а сама по собі реалізація товару за готівкові кошти на загальну суму 150000 грн. з огляду на приписи постанови Кабінету Міністрів України № 1336 від 23 серпня 2000 року «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не дає правових підстав для накладення на позивача фінансових (штрафних) санкцій на підставі приписів ст. 17 Закону України № 265/95-ВР

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

апеляційну скаргу Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2009 року у справі № 2а-703/08/0770 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Ухвала у повному обсязі складена 21 квітня 2011 року.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Сапіга

Я.С.Попко