Ухвала суду № 15228189, 07.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4843/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого –судді Лічевецького І.О., суддів –Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі –Заборовській О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства «Черкаський агротепличний комбінат»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 р. адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області до закритого акціонерного товариства «Черкаський агротепличний комбінат»про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ

Закрите акціонерне товариство «Черкаський агротепличний комбінат»звернулось в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 08.10.2010 року № 392.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач застосував штрафні санкції та нарахував пеню в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат»посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати назване судове рішення та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши повноту встановлення місцевим судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат»зареєстроване як юридична особа 28.02.2008р. Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської області (ідентифікаційний код –31448762), є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.12.2009 р. у справі №14/3196 у зв’язку з порушенням провадження у справі про банкрутство ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат»було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів позивача.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.03.2010 р. у справі №14/3196 було знято мораторій на задоволення вимог кредиторів.

08.10.2010 р. на підставі п.2 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»відповідачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №392., яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу та нараховано пеню по зобов’язанням зі сплати поточних платежів (страхових внесків), що виникли в період з 20.01.2010р. по 29.09.2010р. у вигляді штрафу в розмірі 168192,30 грн. та нараховано пеню в сумі 67290,11грн.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно положень ст. 3 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

В силу положень ст. 1 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини шостої статті 17 зазначеного Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

В статті 20 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зазначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Частиною дев’ятою статті 106 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції. Зокрема, відповідно до пункту другого цієї статті (в редакції, що була чинною на період виникнення спірних правовідносин) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Стаття 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визначає мораторій на задоволення вимог кредиторів, як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно положень статті 12 зазначеного Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Однак, порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Суб’єкт господарювання не втрачає права укладати договори і вчиняти інші правочини, у зв’язку із чим у нього виникають права та обов’язки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.

З огляду на наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов’язань поточних кредиторів, то за цими зобов’язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи чи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Черкаський агротепличний комбінат»залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 р. –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е. Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 12 квітня 2011 р.