Рішення № 15227655, 05.05.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2011 рокуСправа № 18/5026/504/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю,

від відповідача Перехрест М.Ю. - директор,

від третьої особи представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, м. Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю “Заспа”, м. Сміла,

Черкаської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

ОСОБА_2, м. Сміла, Черкаської області,

про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк” до товариства з обмеженою відповідальністю “Заспа” про стягнення з відповідача боргу в розмірі 27772, 04 дол. США шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме: нежиле приміщення магазину загальною площею 74,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу на прилюдних торгах через органи Державної виконавчої служби.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11 березня 2011 року порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 та призначено розгляд справи на 31 березня 2011 року.

Справа розглядається після відкладення.

В судовому засіданні, яке відбулося 21 квітня 2011 року, на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 05 травня 2011 року на 11 год. 00 хв.

Представник позивача в судовому засіданні повідомив, що 05 травня 2011 року ОСОБА_2 було сплачено 1000 дол. США та зазначив, що з урахуванням п. 1.6. кредитного договору сплачені кошти були зараховані позивачем в рахунок погашення простроченої заборгованості по процентам, в звязку з чим борг зі сплати відсотків складає 4311, 88 дол. США, в решті - позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав.

В судовому засіданні, яке відбулося 05 травня 2011 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/504/2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з відповідним позовом про звернення стягнення на заставлене майно позивач зазначав, що у звязку з неналежним виконаням ОСОБА_2 (позичальником) умов договору про надання споживчого кредиту №11175202000 від 26 червня 2007 року, позивач має право задовольнити свої вимоги по погашенню заборгованості до настання строку погашення боргу по кредитному договору за рахунок заставленого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 26 червня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк” (найменування банку на публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк” змінено рішенням загальних зборів акціонерів від 27 жовтня 2009 року, у звязку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм Закону України “Про акціонерні товариства”) (банк) та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено договір про надання споживчого кредиту №11175202000.

На підставі умов вищевказаного договору, позичальнику було надано кредит в розмірі 20000 доларів США строком до 25 червня 2018 року зі сплатою 13% річних.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору позичальник зобовязався належним чином використовувати і повернути банку кредит та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах визначених цим договором.

В подальшому 24 вересня 2007 року між позивачем та третьою особою було укладено договір про внесення змін до договору про надання споживчого кредиту №11175202000, згідно якого ліміт кредитування було збільшено до 25000 дол. США. Інші умови кредитного договору залишено без змін.

На виконання вимог п. 1.1. кредитного договору (з урахуванням внесених змін), позивачем було надано позичальнику кредит на суму 25455,22 доларів США, що підтверджується копією банківської виписки (а.с. 136 -139).

Згідно умов п. 1.2.2. кредитного договору позичальник зобовязаний повернути банку кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту ( додаток №1 до договору), але в будь якому випадку не пізніше 25 червня 2018 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного банком терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь якого з п.п. 2.3., 4.9., 5.3., 5.5., 5.6., 5.8., 5.10., 7.4., 9.2., 9.14 договору.

При цьому, якщо термін повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку терміном повернення кредиту вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

Як вбачається з додатку №1 до кредитного договору погашення позичальником кредитних коштів здійснюється з 26 червня 2007 року кожного місяця рівними частинами по 151,52 дол. США не пізніше 10 числа поточного місяця, за виключенням лютого 2008 року та серпня 2008 року, оскільки датою повернення кредиту за вказані місяці є 11 число поточного місяця, в листопаді 2007 року, в травні 2008 року та в січні 2009 року кредит повертається 12 числа поточного місяця.

31 січня 2009 року додатковою угодою №1 до кредитного договору було внесено ряд змін, зокрема, сторони договору дійшли згоди про зміну схеми погашення кредиту, а саме: позичальник з дати підписання цієї додаткової угоди зобовязується повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів в день сплати ануїтетного платежу.

Розмір ануїтетного платежу складає 323 дол. США. День сплати ануїтетного платежу 28 число кожного календарного місяця строку кредитування, протягом якого позичальник зобовязаний сплатити ануїтетний платіж. Розмір ануїтетного платежу може змінитися у випадку зміни процентної ставки відповідно до умов договору.

У разі, якщо термін повернення кредиту або день сплати ануїтетного платежу припадає на вихідний, святковий або неробочий день, терміном повернення кредиту та днем сплати ануїтетного платежу вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

Крім того, було встановлено новий строк повернення позичальником кредиту 25 червня 2022 року.

Відповідно до п. 1.3.1 договору про надання споживчого кредиту за використання кредитних коштів протягом 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 13% річних.

По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування про центна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п.9.2. даного договору. У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про зміну розміру процент ної ставки на наступний місяць строку кредитування в порядку, передбаченому п.9.2. даного договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором в попередньому місяці.

Сторони домовились, що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених частиною 1 п.9.2. договору (п. 1.3.2 договору).

Нараховування процентів за цим договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом „факт/360” відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України (далі - НБУ) та чинного законодавства України.

Період нарахування процентів згідно умов цього договору починається з дня фактичного надання кредиту, якщо умовами пп.1.3.2, 9.2. договору не передба чено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному з першого ка лендарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця.

При цьому проценти нараховуються на суму кредиту, що фактично надані бан ком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку відповідно до умов договору.

Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем ( п. 1.3.3. договору).

Згідно п. 1.3.4 договору строк сплати процентів встановлено з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти.

Остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту. При цьому, якщо термін сплати процентів aбo дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку терміном сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

Додатковою угодою від 31 січня 2009 року до договору про надання споживчого кредиту позивач та третя особа визначили, що нарахування процентів за договором здійснюється щомісяця у два етапи за методом “30/360” відповідно до вимог нормативно правових актів Національного банку України та чинного законодавства України.

Етапи нарахування процентів визначаються як:

-в останній робочий день поточного місяця;

- за період фактичного надання кредиту по останній календарний день місяця включно ( в місяць фактичного надання кредиту);

- з дня сплати ануїтетного платежу у поточному місяці по останній робочий день місяця включно ( в наступні місяці);

- в день сплати ануїтетного платежу з першого календарного дня поточного місяця по день, що передує дню сплати ануїтетного платежу (день сплати ануїтетного платежу в розрахунок не включається).

В подальшому банк та позичальник уклали додаткову угоду №1 від 12 березня 2009 року до договору про надання споживчого кредиту та визначили, що:

- сплата процентів, нарахованих згідно умов договору за використання кредитних коштів в період з 01 січня 2009 року по 29 січня 2009 року в сумі 273,00 доларів США здійснюється позичальником в період по 10 лютого 2014 року згідно умов договору;

- сплата процентів, нарахованих згідно умов договору за використання кредитних коштів в період з 01 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 289,55 доларів США здійснюється позичальником в період по 13 січня 2014 року згідно умов договору;

- сплата процентів, нарахованих згідно умов договору за використання кредитних коштів в період з 01 листопада 2008 року по 30 листопада 2008 року в сумі 284,22 доларів США здійснюється позичальником в період по 10 грудня 2013 року згідно умов договору.

Однак позичальником було сплачено лише частину кредитних коштів в розмірі 3513, 85 дол. США.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України та п. 5.5. кредитного договору, передбачено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України положення частини 2 статті 1050 Кодексу застосовуються до відносин за кредитним договором.

Судом встановлено, що з березня 2008 року позичальник систематично порушує свої зобовязання щодо своєчасного повернення кредиту в установлені договором строки, а також сплати процентів за користування кредитними коштами.

Так позивачем на адресу ОСОБА_2 було направлено листи претензії: за вих. № 851 від 21 березня 2008 року (вручено 24 березня 2008 року), №1051 від 11 липня 2008 року, №1093 від 30 жовтня 2008 року (вручено 07 листопада 2008 року особисто), №1152 від 16 грудня 2008 року, №1188 від 05 січня 2009 року, №1253 від 28 лютого 2009 року, №1325 від 29 квітня 2009 року з вимогами погасити заборгованість по кредитному договору, а також достроково повернути кредит та проценти.

В пункті 11.1. кредитного договору визначено, що відповідно до ст.ст. 525, 611 Цивільного кодексу України сторони погодили, що у випадку настання обставин визначених у п.п.2.3., 4.9, 5.3., 5.5., 5.6., 5.8., 5.10., 7.4., 9.2., 9.14. цього договору та направлення банком на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і неусунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 31 календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від банку, вважати термін повернення кредиту таким що настав на 32 календарний день з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку, при цьому у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни позичальником адреси, без попереднього про це письмового повідомлення банку чи у разі неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку з інших підстав протягом 40 календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) банком, вважати термін повернення кредиту таким що настав на 41 календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку.

Зазначене у п.11.1. договору повідомлення (вимога) банку направляється листом (цінний з описом та повідомленням про вручення) або доставляється кур'єром на адресу позичальника, що вказана у розділі 12 цього Договору (п. 11.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем і третьою особою, станом на 17 січня 2011 року за позичальником рахується заборгованість по кредиту в сумі 21941,37 дол. США (що в гривневому еквіваленті, за курсом долара США до гривні з розрахунку 7,9503 грн. за один долар США станом на 17 січня 2011 року становить 174440 грн. 47 коп.), 5311,88 дол. США заборгованість за відсотками (що в гривневому еквіваленті, за курсом долара США до гривні з розрахунку 7,9503 грн. за один долар США станом на 17 січня 2011 року становить 42 231 грн. 04 коп.), 81, 47 дол. США пені за несвоєчасне повернення кредиту (що в гривневому еквіваленті, за курсом долара США до гривні з розрахунку 7,9503 грн. за один долар США станом на 17 січня 2011 року становить 647 грн. 71 коп.) та 437, 32 дол. США пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом (що в гривневому еквіваленті, за курсом долара США до гривні з розрахунку 7,9503 грн. за один долар США станом на 17 січня 2011 року становить 3 476 грн. 82 коп.).

Розрахунки заборгованості позичальника по кредиту та процентах за користування кредитом, здійснені позивачем, визнані відповідачем повністю.

Відповідач та позичальник за кредитним договором не спростували доводи позивача щодо наявності та розміру заборгованості, не подали суду доказів проведення розрахунку із позивачем в повному обсязі відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вимагає дострокового повернення несплаченої частини кредиту (шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку майно) в звязку з порушенням позичальником своїх зобовязань за кредитним договором щодо щомісячної сплати кредиту і процентів та допущення ним прострочення сплати кредиту та процентів з березня 2008 року.

З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобовязань, згідно умов кредитного договору №11175202000 від 26 червня 2007 року між банком (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальнісю “Заспа” (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки №10435.

Предметом іпотеки за цим договором являється нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення магазину, що позначене на техплані під літ. “Ааа''” магазин (74,7 кв.м.), 1-,2- огорожа, зареєстрована в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним №4585368, загальна площа обєкта, 74,7 кв.м., що є власністю іпотекодавця та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

За домовленістю сторін, вартість предмету іпотеки складає 208000 грн. 00 коп. (п. 1.1. договору іпотеки).

Згідно п. 5.1. договору іпотеки іпотекодержатель має право задоволення своїх вимог за цим договором та за кредитним договором, які виникають в іпотекодержателя у випадку невиконання (або часткового невиконання) позичальником та/або іпотекодавцем своїх зобовязань перед іпотекодержателем за кредитним договором та в інших випадках передбачених договором іпотеки.

Пунктом 5.4 зазначеного вище договору визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду, чи на підставі виконавчого напису нотаріуса після невиконання іпотекодавцем у 30 денний строк вимоги повідомлення, надісланого в порядку ст. 35 Закону України “Про іпотеку”.

Додатковою угодою від 24 вересня 2007 року сторони внесли зміни до договору іпотеки від 26 червня 2007 року, а саме абзац другий п. 1.3. договору виклали в наступній редакції: “Іпотекодержатель видає Перехрест Аллі Леонідівні кредит у формі поновлюваної кредитної лінії в сумі ліміту поновлюваної кредитної лінії, що дорівнює 25000, 00 дол. США, що на день укладання кредитного договору по курсу НБУ складає 126250 грн. 00 коп, а позичальник зобовязується його використати за цільовим призначенням та згідно зі встановленим строком користування, своєчасно сплачувати плату за користування кредитом (проценти в розмірі 13 грн. 00 коп та комісії 1,5% від суми фактично виданих коштів) та своєчасно повернути кредит іпотекодержателю.

Інші умови договору іпотеки залишено без змін.

Матеріалами справи підтверджується, що позичальником несвоєчасно сплачується сума боргу по кредиту та процентів за користування кредитом.

17 січня 2011 року позивач рекомендованою кореспонденцією надіслав на адресу відповідача претензію - вимогу від 14 січня 2011 року за №065 про сплату заборгованості за кредитним договором №11175202000 від 26 червня 2007 року, що підтверджується копією фіскального чеку ЧД УДППЗ “Укрпошта” ( а.с. 53 - 54).

Також банк в даній претензії повідомив відповідача, що у разі невиконання вимог по погашенню боргу в добровільному порядку на протязі тридцяти днів, банком відповідно до діючого законодавства буде звернено стягнення на майно.

Згідно частини 3 статті 33 Закону України “Про іпотеку” звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Право позивача на предявлення вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки ґрунтується на умовах договору іпотеки, кредитному договорі, а також підтверджене матеріалами справи.

Вимога позивача про стягнення за рахунок предмета іпотеки пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в розмірі 81,47 дол. США та пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам в розмірі 437,32 дол. США підлягає також задоволенню, виходячи із наступного.

В пункті 7.1. кредитного договору вказано, що за порушення позичальником термінів погашення будь яких своїх грошових зобовязань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити пеню в наступному порядку, а саме:

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні;

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена в іноземній валюті;

- пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом “факт/360” (метод “факт/360” передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

В пункті 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року, № 14 “Про судове рішення у цивільній справі” вказано, що згідно з частиною першою статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання.

У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”).

Виходячи із викладеного, суд вважає обгрунтованою вимогу позивача про стягнення за рахунок переданого відповідачем в іпотеку майна відповідно до договору іпотеки боргу позичальника по кредиту в сумі 21941,37 дол. США (що в гривневому еквіваленті, за курсом долара США до гривні з розрахунку 7,9678 грн. за один долар США станом на 05 травня 2011 року становить 174824 грн. 45 коп.), заборгованості по процентам 4311, 88 дол. США (що в гривневому еквіваленті, за курсом долара США до гривні з розрахунку 7,9678 грн. за один долар США станом на 05 травня 2011 року становить 34 356 грн. 20 коп.), пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту в розмірі 81, 47 дол. США (що в гривневому еквіваленті, за курсом долара США до гривні з розрахунку 7,9678 грн. за один долар США станом на 05 травня 2011 року становить 649 грн. 14 коп.) та пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам в розмірі 437,32 дол. США (що в гривневому еквіваленті, за курсом долара США до гривні з розрахунку 7,9678 грн. за один долар США станом на 05 травня 2011 року становить 3 484 грн. 48 коп.).

Суд вважає також обґрунтованою вимогу позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах через органи Державної виконавчої служби.

Дана вимога відповідає праву кредитора іпотекодержателя, встановленому Законом України “Про іпотеку”.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки як зазначалося вище, 05 травня 2011 року третьою особою було сплачено 1000 дол. США, позивачем з урахуванням п.1.6. кредитного договору було зараховано сплачені кошти в рахунок погашення простроченої заборгованості по процентах.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

В звязку з тим, що позивачем зараховано 1000 дол. США в рахунок погашення простроченої заборгованості по відсотках, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, та у звязку з невиконанням відповідачем зобовязання, забезпеченого заставою, позов про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідача підлягає частковому задоволенню.

Крім того позивач просив суд відшкодувати за рахунок відповідача 57 грн. 80 коп. за надання Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців товариства з обмеженою відповідальністю “Заспа”.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В звязку з вищенаведеним, суд вважає за необхідне вимогу позивача про відшкодуванні понесених витрат в розмірі 57 грн. 80 коп. задовольнити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Оскільки борг в розмірі 1000 дол. США третьою особою було сплачено позивачу після порушення провадження у справі (05 травня 2011 року), то державне мито в цій частині та в частині задоволених решти вимог слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Заспа”, вул. Мічуріна, 46, м. Сміла, Черкаської області, ідентифікаційний код 22794012 на користь публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, пр-т Московський, 60, м. Харків, ідентифікаційний код 09807750 - 21941,37 дол. США боргу по кредиту (що в гривневому еквіваленті станом на 05 травня 2011 року становить 174824 грн. 45 коп.), заборгованості по процентам 4311, 88 дол. США (що в гривневому еквіваленті станом на 05 травня 2011 року становить 34 356 грн. 20 коп.), 81,47 дол. США пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту (що в гривневому еквіваленті станом на 05 травня 2011 року становить 649 грн. 14 коп.), 437,32 дол. США пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам (що в гривневому еквіваленті станом на 05 травня 2011 року становить 3 484 грн. 48 коп.), 277, 72 дол. США витрат на сплату державного мита (що в гривневому еквіваленті станом на 05 травня 2011 року становить 2 212 грн. 82 коп.), 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 57 грн. 80 коп. понесених витрат шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежиле приміщення магазину загальною площею 74,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

3.Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах через органи Державної виконавчої служби, визначивши початкову ціну вартості предмету іпотеки в розмірі 208000 грн. 00 коп.

4.Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Заспа” (вул. Мічуріна, 46, м. Сміла, Черкаської області, ідентифікаційний код 22794012) 1000 дол. США (що в гривневому еквіваленті станом на 05 травня 2011 року становить 7967 грн. 80 коп.) процентів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - припинити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 10 травня 2011 року.