Рішення № 15226962, 06.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" травня 2011 р. Справа № 15/025-11

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом прокурора Тетіївського району в інтересах держави в особі

комунального підприємства Київської обласної ради

«Тетіївтепломережа», м. Тетіїв

до малого приватного підприємства «Шанс», Київська область, м. Тетіїв

про стягнення 5999,49 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 28.03.2011р. № 85);

від відповідача: не зявився;

прокуратура: не зявився.

Обставини справи:

Прокурор Тетіївського району (далі-прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі комунального підприємства Київської обласної ради «Тетіївтепломережа»(далі-позивач) до малого приватного підприємства «Шанс»(далі-відповідач) про стягнення 5999,49 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконував умови договору купівлі-продажу теплової енергії від 17.09.2007р. № 60-47/07 (договір) щодо оплати спожитої теплової енергії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 5990,49 грн. (розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем також містить суму 5990,49 грн.), проте прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 5999,49 грн.

Представник прокуратури в судовому засіданні 15.04.2011р. підтримав позовні вимоги.

Представник позивача в судових засіданнях 29.03.2011р., 15.04.2011р. та 06.05.2011р. підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судові засідання 29.03.2011р., 15.04.2011р. та 06.05.2011р. не зявився, хоча про час і місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями № 29077841, № 29077825 про вручення рекомендованого поштового відправлення. Відповідач про причини неявки суд не повідомив і відзив на позов до суду не надіслав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокурора, позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

17.09.2007р. між комунальним підприємством Київської обласної ради «Тетіївтепломережа»(енергопостачальна організація) та малим приватним підприємством «Шанс»(споживач) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 60-47/07 (договір), відповідно до умов якого енергопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобовязується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального періоду.

Згідно з п. 6.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів та на підставі показань комерційних приладів обліку теплової енергії.

Тарифи для розрахунків між енергопостачальною організацією та споживачем юридичною особою (у т.ч. виконавцями послуг) встановлюються із розрахунку економічно обґрунтованої собівартості одиниці теплової енергії (п. 6.2 договору).

Пунктом 6.3 договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.4 договору споживач до початку розрахункового періоду, на дату 25 числа поточного місяця сплачує енергопостачальній організації, в формі попередньої оплати, вартість зазначеного в договорі обсягу споживання теплової енергії, передбаченої на попередній розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків за минулий період.

Сторонами неодноразово було підписано додаткові угоди: від 02.01.2009р., від 01.02.2009р., від 02.08.2010р. до договору купівлі-продажу теплової енергії від № 60-47/07 від 17.09.2007р. Згідно останньої додаткової угоди вартість теплової енергії становить 868,59 грн. з ПДВ за 1 Гкал.

На виконання умов договору купівлі-продажу теплової енергії від № 60-47/07 від 17.09.2007р. позивач за період з жовтня 2007р. по грудень 2010р. поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 6937,94 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи актами прийому передачі (в кількості 27 шт.), які підписано директором комунального підприємства Київської обласної ради «Тетіївтепломережа»- ОСОБА_2 та представником споживача.

Згідно з п. 3.2.6 споживач зобовязався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Між тим відповідач свої зобовязання щодо оплати використаної теплової енергії виконав частково в сумі 1000,00 грн., в звязку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 5937,94 грн.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання»від 02.06.2005р. № 2633-ІV споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з ст. 25 Закону України «Про теплопостачання»від 02.06.2005р. № 2633-ІV у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, позивачем надано суду докази, які підтверджують обсяги спожитої відповідачем теплової енергії на суму 6937,94 грн., суд дійшов висновку, що задоволенню підлягає сума заборгованості в розмірі 5937,94 грн. (6937,94 грн. - 1000,00грн. сума часткової сплати заборгованості = 5937,94грн.). Вимога про стягнення боргу в сумі 61,55 грн. задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведено наявність заборгованості на цю суму.

Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати державного мита, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч.ч. 3, 5 статті 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з малого приватного підприємства «Шанс»(09800, Київська область, Тетіївський район, м. Тетіїв, вул. Горького, 9, код 30024062 ) на користь комунального підприємства Київської обласної ради «Тетіївтепломережа»(09800, Київська область, Тетіївський район, м. Тетіїв, вул. Леніна, 19а, код 24879282) 5937,94 грн. (пять тисяч девятсот тридцять сім грн. 94 коп.) заборгованості.

Стягнути з малого приватного підприємства «Шанс»(09800, Київська область, Тетіївський район, м. Тетіїв, вул. Горького, 9, код 30024062) в доход Державного бюджету України 100,95 грн. (сто грн. 95 коп.) державного мита, 233,58 грн. (двісті тридцять три грн. 58 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 10.05.2011р.