Рішення № 15226779, 27.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/5027.04.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Волинь-Цемент»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН»

Простягнення 64446, 56 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. дов. № 1654-Юр від 07.07.10 р.

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду м. Києва звернулося Публічне акціонерне товариство «Волинь-Цемент»з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН» про стягнення 61052,50 грн. основного боргу та 3394,06 грн. неустойки у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором № 195/09-09РР (№ 131/09-Ц за нумерацією позивача) від 29.09.09 р. щодо оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 05-5-51/14318 від 03.12.10 р. (суддя Пригунова А.Б.) було повернуто позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Волинь-Цемент».

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.11 р. ухвалу Господарського суду міста Києва № 05-5-51/14318 від 03.12.10 р. було скасовано; матеріали справи № 05-5-51/14318 повернено до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Даний позов відповідно до автоматизованої системи документообігу Господарського суду міста Києва переданий на розгляд судді Гавриловській І.О.

Враховуючи наведене, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.11 р. було порушено провадження у справі та прийнято до розгляду справу № 05-5-51/14318, присвоєно даній справі № 37/50, призначено її розгляд на 04.04.11 р., зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 04.04.11 р. на виконання вимог ухвали суду від 21.02.11 р. надав витребувані судом документи частково, зокрема, не надав довідку з органів статистики про включення відповідача в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України станом на день розгляду справи та оригінали договору № 195/09-09РР (№ 131/09-Ц за нумерацією позивача) від 29.09.09 р. та акт повернення нереалізованого цементу.

У звязку з тим, що строк вирішення господарського спору у даній справі спливає 16.04.11 р., представником позивача у судовому засіданні 04.04.11 р. було надано суду клопотання про продовження строку вирішення даного спору, яке суд, з метою всебічного, повного та обєктивного розгляду справи, задовольнив, продовжив строк вирішення спору до 30.04.11 р.

Представник відповідача у призначене судове засідання не зявився, відзиву на позов не надав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.02.11 р., яке підтверджує отримання відповідачем 04.03.11 р. та 16.03.11 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.

Враховуючи наведене, у звязку з незявленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 21.02.11 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/50 на 27.04.11 р.; продовжено строк вирішення спору у даній справі до 30.04.11 р.; повторно зобовязано позивача надати суду: довідку з органів статистики про включення відповідача в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України станом на день розгляду справи, оригінали договору № 195/09-09РР (№ 131/09-Ц за нумерацією позивача) від 29.09.09 р., акт повернення нереалізованого цементу від 22.01.10 р.; повторно зобовязано відповідача надати суду відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази, якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу.

У судовому засіданні 27.04.11 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, надав суду витребувані документи.

Представник відповідача у судове засідання 27.04.11 р. повторно не зявився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 07.04.11 р., згідно з яким відповідач 11.04.11 р. отримав ухвалу суду від 04.04.11 р.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Здолбунівським відкритим акціонерним товариством «Волинь-Цемент», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Волинь-Цемент», (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН»(покупець) був укладений договір № 195/09-09РР від 29.09.09 р., відповідно до умов якого постачальник зобовязується доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки непродовольчу продукцію (товар) у власність покупця, а покупець зобовязується приймати товар у власність і оплачувати його за умовами цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1.2. договору № 195/09-09РР від 29.09.09 р., асортимент та ціна товару, що може бути поставлений згідно цього договору визначається у специфікації (додаток № 2). Зазначення певного виду товару в специфікації сомо по собі не передбачає обовязку покупця замовляти чи купувати цей товар, так само як і його відсутність в специфікації не обмежує сторін в поставці такого товару на умовах договору.

Відповідно до п. 1.3. вищевказаного договору, товар за даним договором поставляється з метою продажу покупцем товару споживачам через торгівельну мережу з дотримання вимог чинного законодавства України щодо захисту прав споживачів та інших вимог закону.

Згідно з п. п. 2.1. та 2.2. договору № 195/09-09РР від 29.09.09 р., постачальник зобовязується поставляти товар на умовах DDP (пункт поставки визначений у замовленні) відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс-2000», якщо інші умови не передбачені договором; поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень покупця; мінімальна вартість замовлення визначається в п. 2 Угоди про умови.

Пунктом 2.11. вищевказаного договору, зобовязання постачальника з поставки товару вважається виконаним з моменту передачі покупцю товару, його приналежностей, супровідних документів на товар та підписання сторонами оформленої належним чином видаткової накладної та (або) товарно-транспортної накладної та передачі покупцю податкової накладної.

Відповідно до п. п. 6.1., 6.2., 6.3. та 6.5. договору № 195/09-09РР від 29.09.09 р., передача та прий няття товар здійснюється у пункті поставки, визначеному в замовленні покупця; постачальник зобовязується передати покупцеві у пункті поставки разом із товаром документи на товар, а саме: супровідні документи, видаткову та (або) товарно-транспортну накладну, податкову накладну, рахунок; документи на товар повинні відповідати закону та обовязково містити реквізити, зазначені в додатку № 9 до договору; покупець отримує товар в пункті поставки на підставі генеральної довіреності, форма зразок якої затверджується сторонами (додаток № 8), якщо сторони не домовились про інше.

Згідно з п. 7.1. договору № 195/09-09РР від 29.09.09 р. у редакції протоколу розбіжностей від 29.09.09 р., строк оплати товару (строк платежу) визначається у п. 3 Угоди про умови, і відраховується або з дня виконання постачальником зобовязання поставки товару (п. 3 Угоди про умови з дня поставки) або (при умові надання продавцю щотижневих звітів про наявність товару на складі покупця) з дня продажу покупцем товару споживачу (п. 3 Угоди про умови з дня продажу).

Строк платежу, що обчислюється з дня виконання постачальником зобовязання поставки товару, за першу партію товару, що поставляється на діючий обєкт торгівлі, продовжується на кількість днів, зазначених у п. 7 Угоди про умови («Продовження строку платежу при відкритті»).

Строк платежу, що обчислюється з дня виконання постачальником зобовязання з поставки товару, за першу партію товару, що поставляється на новий обєкт торгівлі, починається з дати відкриття нового обєкту торгівлі та продовжується на кількість днів, зазначених в п. 7 Угоди про умови.

Продавець має право перевірити наявність цементу свого виробництва на складі покупця 2 рази на місяць.

У відповідності до п. п. 7.4. та 7.10. договору № 195/09-09РР від 29.09.09 р., платежі здійснюються відповідно до рахунків, що виставлені згідно з даним договором; всі платежі здійснюються на відповідні рахунки покупця і постачальника в гривнях.

Позивач пояснив суду, що на виконання вищевказаних умов договору ним був поставлений товар у відповідності до видаткових накладних № ВЦУ00017204 від 10.11.09 р. на суму 9900,00 грн., № ВЦУ00017537 від 17.11.09 р. на суму 9900,00 грн., № ВЦУ00017536 від 17.11.09 р. на суму 9900,00 грн., № ВЦУ00018422 від 08.12.09 р. на суму 9900,00 грн., № ВЦУ00017872 від 25.11.09 р. на суму 16087,50 грн., № ВЦУ00018421 від 08.12.09 р. на суму 9900,00 грн., № ВЦУ00018400 від 07.12.09 р. на суму 9900,00 грн., № ВЦУ00018308 від 04.12.09 р. на суму 9900,00 грн. та № ВЦУ00018311 від 04.12.09 р. на суму 9900,00 грн. Загальна сума поставки за вищевказаними накладними складала 95287,50 грн.

Факт отримання відповідачем товару за договором № 195/09-09РР від 29.09.09 р. підтверджується довіреністями на отримання матеріальних цінностей № 0043 від 17.11.09 р. у кількості 100 тон., № 0017 від 05.11.09 р., № 0121 від 01.12.09 р. та підписами уповноваженої особи, засвідченими штампами ТОВ «ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН»на товарно-транспортних накладних серія 10 ААА № 974667 від 17.11.09 р., серія 10 ААА № 974666 від 17.11.09 р., серія 10 ААА № 974515 від 10.11.09 р., серія 10 ААА № 975503 від 04.12.09 р., серія 10 ААА № 975502 від 04.12.09 р., серія 10 ААА № 975567 від 08.12.09 р., серія 10 ААА № 975551 від 07.12.09 р. та серія 10 ААА № 975566 від 08.12.09 р.,згідно з якими для ТОВ «ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН»було відвантажено та протранспортовано 84 тони цементу на загальну суму 95287,50 грн.

У відповідності до акту від 22.01.10 р. та накладної на повернення постачальнику № 13496 від 18.01.10 р. ТОВ «ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН»повернуло позивачу товар на суму 26235,00 грн. (належним чином засвідчені копії акта та накладної додано до матеріалів справи).

Також позивач пояснив суду, що відповідач сплатив частину вартості поставки у розмірі 8000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (належним чином засвідчена копія якої додана до матеріалів справи).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, у відповідача виникла заборгованість за договором № 195/09-09РР від 29.09.09 р. у розмірі 61052,50 грн.

За таких обставин ПАТ «Волинь-Цемент»звернулося до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН»про стягнення 61052,50 грн. основного боргу та 3394,06 грн. неустойки у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором № 195/09-09РР (№ 131/09-Ц за нумерацією позивача) від 29.09.09 р. щодо оплати поставленого товару.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Наведена норма чинного законодавства України передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому в розумінні даної норми обовязковою умовою є те, щоб подія, з настанням якої підлягає виконанню зобовязання, неминуче настала.

В свою чергу, в договорі № 195/09-09РР від 29.09.09 р. та Угоді про умови до нього (додаток № 1) сторони правочину погодили наступне.

У відповідності до п. 7.1. договору № 195/09-09РР від 29.09.09 р. у редакції протоколу розбіжностей від 29.09.09 р., строк оплати товару (строк платежу) визначається у п. 3 Угоди про умови, і відраховується або з дня виконання постачальником зобовязання поставки товару (п. 3 Угоди про умови з дня поставки) або (при умові надання продавцю щотижневих звітів про наявність товару на складі покупця) з дня продажу покупцем товару споживачу (п. 3 Угоди про умови з дня продажу).

Строк платежу, що обчислюється з дня виконання постачальником зобовязання поставки товару, за першу партію товару, що поставляється на діючий обєкт торгівлі, продовжується на кількість днів, зазначених у п. 7 Угоди про умови («Продовження строку платежу при відкритті»).

Строк платежу, що обчислюється з дня виконання постачальником зобовязання з поставки товару, за першу партію товару, що поставляється на новий обєкт торгівлі, починається з дати відкриття нового обєкту торгівлі та продовжується на кількість днів, зазначених в п. 7 Угоди про умови.

Пунктом 3 Угоди про умови (додаток № 1 до договору № 195/09-09РР від 29.09.09 р.) встановлено строк платежу (дні) 7 днів з дня продажу товару.

Позивач не є стороною у правовідносинах між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ УКРЕЙН»та особами, яким відповідач реалізовує товар.

Тобто, подія, на яку посилаються сторони в пункті 3 Угоди про умови до договору № 195/09-09РР від 29.09.09 р. взагалі може не настати, не залежить від волі та дій позивача, що порушує його право на отримання коштів за поставлений товар.

За таких обставин подія, яка зазначена сторонами в пункті 3 Угоди про умови до договору № 195/09-09РР від 29.09.09 р., не може бути визнана судом такою, що неминуче має настати, оскільки вона залежить від дій або бездіяльності відповідача щодо реалізації товару.

Суд відзначає, що включення до договору умов, які надають одній зі сторін можливість впливати на настання або ненастання обов'язку з оплати поставленого товару, не відповідають засадам цивільного законодавства України.

Відповідачем не надано суду належних доказів вжиття ним усіх можливих заходів щодо реалізації товару.

У відповідності до частин 1, 3 статті 212 Цивільного кодексу України передбачено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представник позивача повідомив суду, що ПАТ «Волинь-Цемент»не є стороною у правовідносинах між відповідачем та особами, яким реалізовується товар, а тому не може надати суду відомості щодо надходження цих коштів на рахунок відповідача.

В свою чергу, відповідач не надав суду жодних доказів того, що він для прискорення процесу щодо отримання належних йому коштів для погашення заборгованості перед позивачем вжив усіх необхідних заходів.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що строк виконання зобовязання щодо оплати поставленого товару згідно з видатковими накладними та товаро-транспортними накладними, підписаними та скріпленими штампами відповідача, настав, а тому вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 61052,50 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

ПАТ «Волинь-Цемент»просить суд стягнути з відповідача 3487,48 грн. пені, у звязку з порушенням договірного зобовязання по оплаті отриманого товару за договором № 195/09-09РР від 29.09.09 р.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 15.4. договору № 195/09-09РР від 29.09.09 р., за порушення строків оплати товару згідно даного договору покупець на вимогу постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний день прострочення оплати.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Оскільки позивач не довів суду період заборгованості відповідача за договором № 195/09-09РР від 29.09.09 р., то Господарський суд м. Києва відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3487,48 грн. пені.

Таким чином, позов ПАТ «Волинь-Цемент»до ТОВ «ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН»(04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 27, код ЄДРПОУ 36567247) на користь Публічного акціонерного товариства «Волинь-Цемент»(35700, Рівненська область, Здолбунівський район, місто Здолбунів, вулиця Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 00293054) 61 052 (шістдесят одну тисячу пятдесят дві) грн. 50 коп. основного боргу, 610 (шістсот десять) грн. 53 коп. витрат по сплаті державного мита та 223 (двісті двадцять три) грн. 57 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У решті позовних вимог відмовити.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту.

Суддя Гавриловська І.О.

Повний текст складено 05.05.11 р.