Рішення № 15226769, 27.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/11027.04.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бравіс"

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення 13 569,56 грн. Суддя Бойко Р.В

Представники сторін:

від позивача:Басюк Т.Л.

від відповідача:не з'явився Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бравіс" (надалі ТОВ "Бравіс") звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1.) про стягнення 14 125,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.09.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір суборенди №01/05-09 в порушення умов якого відповідач свого грошового зобовязання належним чином не виконав, у звязку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 10 872,15 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 25% річних у розмірі 2 420,17грн. та індексу інфляції у розмірі 859,99 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.03.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.04.2011 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.04.2011 р. у звязку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду від 21.03.2011 р. розгляд справи відкладено до 27.04.2011 р.

В судове засідання 27.04.2011 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог згідно змісту якої просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 10 872,15 грн., 25% річних у розмірі 2 031,13грн. та індекс інфляції у розмірі 666,28 грн.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 27.04.2011 р. не зявився, вимог ухвал суду не виконав про причини неявки суд не повідомив.

Місцепроживання відповідача за адресою: 04215, АДРЕСА_1, на яку було відправлено ухвалу суду від 06.04.2011 р. підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №356945 від 04.04.2011 р.

Згідно із абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2009 р. між ТОВ "Бравіс" (орендар) та ФОП ОСОБА_1. (суборендар) укладено договір суборенди №01/05-09 (надалі "Договір").

Згідно п.п. 1.1 Договору орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення в будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2. Нежитлові приміщення, що передаються в суборенду, розташовані на другому поверсі будівлі. Загальна площа обєкту суборенди складає 28,58 кв.м.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що обєкт суборенди передається суборендарю протягом тридцяти днів з дня підписання цього договору за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору, в якому сторони зазначають площу приміщення, що суборендується, склад майна, перелік внутрішніх мереж та технічні характеристики приміщення.

На виконання умов договору сторонами 01.09.2009 р. було підписано акт прийому-передачі частини приміщення, відповідно до якого ТОВ "Бравіс" передало, а ФОП ОСОБА_1. прийняла у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 28,58кв.м., розташованого у будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 5.1 Договору орендна плата нараховується та сплачується за кожен місяць суборенди у термін, передбачений п. 5.3 і п. 5.4 даного договору.

Сторонами у п. 5.2 Договору погоджено, що у звязку з необхідністю пристосування суборендарем обєкта суборенди до використання у відповідності до мети суборенди, орендна плата за перший місяць користування обєктом суборенди в цілому становить 100 грн. з урахуванням ПДВ. За другий місяць суборенди орендна плата з урахуванням її індексації за користування обєктом суборенди в цілому становить 3 901,02 грн. з урахуванням ПДВ. Починаючи з третього місяця суборенди орендна плата за користування обєктом суборенди і земельною ділянкою за місяць суборенди розраховується, виходячи з орендної ставки за 1 кв.м та підлягає індексації. Орендна ставка за даним договором складає: 70,00 грн. з урахуванням ПДВ за 1 кв.м обєкта суборенди.

Згідно п. 5.3 Договору орендна плата за перший, другий та останній місяці суборенди здійснюється шляхом 100% попередньої оплати на поточний рахунок орендаря протягом пяти днів з дня підписання акту приймання-передачі обєкта суборенди у користування суборендаря.

Відповідно до п. 5.4 Договору орендна плата за наступні місяці оренди провадиться суборендарем шляхом 100% попередньої оплати на поточний рахунок орендаря до пятого числа звітного місяця суборенди.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем виставлялись рахунки-фактури для сплати орендних платежів, а саме: №3009-71 від 30.09.2009 р., №3010-08 від 30.10.2009 р., №3011-11 від 30.11.2009 р., №3112-14 від 31.12.2009 р., №2901-12 від 29.01.2010 р., №2602-22 від 26.02.2010 р., №3103-15 від 31.03.2010 р., №3004-62 від 30.04.2010 р., №3105-45 від 31.05.2010 р. та №1006-04 від 10.06.2010 р. на загальну суму 18 872,15 грн.

Відповідачем у період з 29.10.2009 р. по 25.12.2009 р. було частково сплачено суму орендної плати в розмірі 8000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача. Заборгованість у розмірі 10 872,15 грн. станом на момент звернення позивача до суду відповідачем не погашено.

Спір у справі виник у звязку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобовязання по сплаті орендної плати.

Договір є договором суборенди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджується передача у користування відповідача нежитлового приміщення.

Згідно із ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст.ст. 285, 286 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обовязків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі, а строк внесення орендної плати визначається в Договорі.

З урахуванням часу користуванням приміщенням, положень п.п. 5.3, 5.4 Договору та часткових оплат заборгованість відповідача становить 10872,15 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті орендної плати у розмірі 10 872,15 грн. на підставі Договору та настання строку виконання такого зобовязання. В той же час, відповідачем не надано доказів на спростування наявності заборгованостей чи доказів їх погашення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ФОП ОСОБА_1. обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Бравіс" про стягнення з ФОП ОСОБА_1. заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 10 872,15 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Крім того, позивачем за прострочення виконання грошового зобовязання заявлено вимогу про стягнення з відповідача індексу інфляції у розмірі 666,28 грн. за період з січня по грудень 2010р. та 25% річних у розмірі 2031,13грн. за період з 05.01.2010 р. по 10.12.2010 р.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Положення вказаної норми не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р.

Із поданого розрахунку вбачається, що позивачем неправомірно не враховані індекси інфляції за квітень, травень, червень та липень 2010 року, які мають відємне значення, а тому з урахуванням викладеного за перерахунком суду розмір інфляційної складової боргу становить 517,01 грн.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обовязку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти.

Згідно із ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 9.2 Договору за користування чужими грошовими коштами суборендар сплачує орендарю штрафні санкції за кожний день прострочення, виходячи з 25% річних, нарахованих на суму заборгованості.

Тобто, сторонами в Договорі погоджено розмір процентів, які сплачує відповідач за користування чужими грошовими коштами.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобовязання у період з 05.01.2010 р. по 10.12.2010 р., то вимоги позивача про стягнення процентів у розмірі 25% річних визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у розмірі, відповідно до наданого позивачем в заяві про зменшення розміру позовних вимог розрахунку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ФОП ОСОБА_1. на користь ТОВ "Бравіс" заборгованості у розмірі 10 872,15 грн., індексу інфляції у розмірі 517,01 грн. та 25% річних у розмірі 2031,13грн.

У задоволенні позову в частині стягнення індексу інфляції у розмірі 149,27грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бравіс" задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04215, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 20082921367) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бравіс" (04119, м. Київ, вул. Дорогожицька, 1; ідентифікаційний код 33833650) заборгованість у розмірі 10872 (десять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 15 коп., індекс інфляції у розмірі 517 (пятсот сімнадцять) грн. 01 коп., проценти - 25% річних у розмірі 2 031 (дві тисячі тридцять одна) грн. 13 коп., державне мито у розмірі 134 (сто тридцять чотири) грн. 20 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 223 (двісті двадцять три) грн. 79 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 10.05.2011 р.