Рішення № 15226517, 10.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/10510.05.11 за позовомприватного акціонерного товариства «Страхова компанія

«Брокбізнес»

довідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про стягнення 8 160 грн. 10 коп.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

представники сторін: від позивача: від відповідача: не зявився

не зявився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення 8 160 грн. 10 коп., із них: 6443, 00 грн. сума основного боргу, 996, 12 грн. пеня, 540, 00 грн. інфляційні втрати, 180, 98 грн. 3 % річних. Позов обґрунтований тим, що Позивачем на підставі договору добровільного страхування № 006-27414 від 26.02.2009 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Mazda 3»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому Позивачем відповідно до положень статті 25 Закону України “Про страхування” та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Opel Omega»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована у Відповідача, Позивачем року було направлено останньому регресну вимогу від 26.01.2010 року про сплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що Відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, Позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2011 року порушено провадження у справі № 23/105 та призначено її розгляд на 26.04.2011 року.

У судове засідання 26.04.2011 року представник Позивача подав заяву про уточнення позовних вимог. Відповідно до поданої заяви просить суд стягнути з Відповідача 360, 00 грн. вартість проведеного автотоварознавчого дослідження, 83, 00 грн. вартість довідки ДАІ, 996, 12 грн. пені, 540, 00 грн. інфляційних втрат та 180, 98 грн. 3 % річних.

У судовому засіданні з 26.04.2011 року до 10.05.2011 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва.

Представник Позивача у судовому засіданні 26.04.2011 року підтримав вимоги, викладені в заяві про уточнення позовних вимог та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у письмову відзиві на позов зазначив, що платіжним дорученням № 5968 від 10.02.2011 року сплатив Позивачу страхове відшкодування у розмірі 5490, 00 грн., в частині стягнення штрафних санкцій зазначив про безпідставність та незаконність позовних вимог. Крім того, Відповідач подав письмову заяву про застосування строків позовної давності на підставі статті 258 Цивільного кодексу України щодо вимоги про стягнення пені.

У судове засіданні 10.05.2011 року представники сторін не зявились з невідомих суду причин.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та ОСОБА_1 26.02.2009 року було укладено договір добровільного страхування № 006-27414, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки «Mazda 3»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

20.10.2009 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась на 9 кілометрі автодороги Львів-Шегині, автомобіль марки «Mazda 3» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою ВДПС ДАІ при ГУ МВС України у Львівській області.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля «Опель Омега»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2) гр. ОСОБА_2. вимог пунктів 12.2 та 13.1 Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Городоцького районного суду Львівської області від 17.12.2009 року.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля транспортного засобу «Mazda 3»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3. Згідно висновку експертного дослідження № 157 від 02.11.2009 року розмір матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Mazda 3»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) в результаті пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді складає 7 703 грн. 68 коп. Вартість проведення експертних послуг становить 360, 00 грн.

Позивач страховим актом № 13044/1 від 20.10.2009 року визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП страховим випадком та виплатив на його користь 6000, 00 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжними дорученнями № 814 від 07.12.2009 року.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України “Про страхування” до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2. застрахована Відповідачем відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6162556 зі строком дії страхового покриття з 08.05.2009 року по 30.04.2010 року.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту.

Договором (полісом) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6162556 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25500,00 грн., франшиза 510, 00 грн.

26.01.2010 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію про сплату страхового відшкодування з додатками.

Відповідно до статті 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” Відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать про те, що 10.02.2011 року, тобто до порушення провадження у справі Відповідач добровільно відшкодував Позивачу страхове відшкодування в розмірі 5490, 00 грн. (6 000, 00 грн. - 510,00 грн. франшизи), що підтверджується копією платіжного доручення № 5968 від 10.02.2011 року, тому суд відмовляє Позивачу в частині стягнення основного боргу.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права.

Для підтвердження розміру завданих ОСОБА_2. збитків Позивач був вимушений провести автотоварознавче дослідження, вартість якого становить 360 грн. Означена сума грошових коштів була перерахована платіжним дорученням № 718 від 04.11.2009 року на поточний рахунок суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3. Отже, позовна вимога про стягнення з Відповідача вартості автотоварознавчого дослідження є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, підлягає вимога Позивача про відшкодування вартості довідки ДАІ в розмірі 83, 00 грн., яку було сплачено Позивачем платіжним дорученням № 680 від 07.10.2009 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд задовольняє вимоги в цій частині частково, оскільки інфляційні втрати та 3 % річних можуть нараховуватись на суму 5490, 00 грн. (за період з 02.02.2010 року по 10.02.2011 року), а тому до стягнення підлягають інфляційні втрати у розмірі 450, 18 грн. та 3 % річних у розмірі 168, 76 грн.

Оскільки Відповідачем подано клопотання про застосування строків позовної давності на підставі статті 258 Цивільного кодексу України щодо стягнення пені, суд відмовляє Позивачу в задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з Відповідача пені в розмірі 996, 12 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись пунктом статтями 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»(04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3, ідентифікаційний код 20344871) 450 (чотириста п'ятдесят) грн. 18 коп. інфляційних втрат, 168 (сто шістдесят вісім) грн. 76 коп. - 3 % річних, 360 (триста шістдесят) грн. 00 коп. вартість проведеного автотоварознавчого дослідження, 83 (вісімдесят три) грн. 00 коп. вартість довідки ДАІ, 13 (тринадцять) грн. 27 коп. - витрат по сплаті державного мита та 30 (тридцять) грн. 71 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк Повне рішення складено : 11.05.2011 року