Рішення № 15226469, 10.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/8810.05.11 за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»

про стягнення 74 448 грн. 00 коп.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

представники сторін: від позивача:Гайдарли М.Г. від відповідача: представник ОСОБА_1. (довіреність № 1/186 від 08.11.2010 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»про стягнення заборгованості в розмірі 74 448 грн. 00 коп., із них: 56000, 00 грн. сума основного боргу; 15088, 00 грн. інфляційні втрати, 3360, 00 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем умов договору № 16-07 про надання послуг від 01.01.2007 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2011 року порушено провадження у справі № 23/88 та призначено її розгляд на 12.04.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2011 року у звязку з неявкою у судове засідання Відповідача, розгляд справи відкладено до 26.04.2011 року.

У судовому засіданні з 26.04.2011 року до 10.05.2011 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити.

Відповідач позов визнав частково у розмірі 32000, 00 грн., оскільки акти від 31.10.2008 року, від 30.11.2008 року та від 31.12.2008 року не підписані Відповідачем. Крім того Відповідач надав контррозрахунок штрафних санкцій.

Судом, на виконання вимог статті 811 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 10.05.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 01.01.2007 року укладено договір № 16-07 про надання послуг, відповідно до умов якого Позивач зобовязався виконати послуги по контролю, обліку та руху товарно-матеріальних цінностей, в тому числі металовідходів Відповідача; обліку та руху ТМЦ орендарів, повязаних договорами навантажено-розвантажених робіт з Відповідачем.

Пунктом 2.1 договору № 16-07 від 01.01.2007 року визначено, що вартість наданих послуг визначається за домовленістю, враховуючи інфляційні процеси з умовою збереження рівня рентабельності. На момент підписання договору вартість послуг становила 8000, 00 грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог долучив до матеріалів справи акти прийому-передачі послуг на суму 56000,00 грн., однак акти від 31.10.2008 року, від 30.11.2008 року та від 31.12.2008 року на суму 24000 грн. всупереч умовам договору належним чином не підписані.

Судом встановлено, що за період з 31.05.2008 року по 30.09.2008 року Позивачем були надані Відповідачу послуги на загальну суму 32 000 грн. 00 коп., що підтверджується актами прийому-передачі послуг, які належним чином підписані сторонами та скріплені печатками.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.4 договору № 16-07 від 01.01.2007 року встановлено, що оплата за надані послуги здійснюється щомісячно на протязі трьох банківських днів з моменту підписання акту прийому-надання робіт та послуг.

Всупереч договірним умовам Відповідачем не було здійснено оплату за виконані роботи у встановлені строки.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту. При цьому, як випливає із вимог, визначених статтею 545 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання має бути належним чином підтверджено.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено абзацом 1 частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки, факт надання Позивачем послуг підтверджено відповідними актами на суму 32 000 грн. 00 коп., встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати отриманих послуг Відповідачем суду не надано позовна вимога про стягнення з Відповідача 56000,00 грн. заборгованості підлягає частковому задоволенню в розмірі 32 000 грн. 00 коп.

Враховуючи, що акти від 31.10.2008 року, від 30.11.2008 року та від 31.12.2008 року на суму 24000 грн. не підписані сторонами, Відповідач спростовує виконання робіт за цими актами, інших доказів виконання своїх зобовязань за договором Позивачем не надано, суд встановлює, що частина позовної вимоги про стягнення 24000 грн. є необґрунтованою.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд зробив перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, тому підлягає до стягнення 3 % річних у розмірі 2467, 07 грн. та інфляційні втрати у розмірі 10392, 00 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 26; ідентифікаційний код 14312364) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (02225, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) 32000 (тридцять дві тисячі) 00 коп. сума основного боргу; 10392 (десять тисяч триста девяносто дві) грн. 00 коп. інфляційні втрати, 2467 (дві тисячі чотириста шістдесят сім) грн. 07 коп. 3 % річних, 448 (чотириста сорок вісім) грн. 59 коп. - державного мита, 142 (сто сорок дві) грн. 20 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяТ.Ю. Кирилюк Повне рішення складено 11.05.2011 року