Рішення № 15226207, 10.05.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "10" травня 2011 р. справа № 18/5007/30/11 Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді Соловей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Сироткін І.Л. - директор;

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність від 04.01.2011р.;

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіт" (м.Житомир)

до Відкритого акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" (смт.Миропіль Романівського району)

про стягнення 12622,95грн.,

з перервою в судовому засіданні з 26.04.2011р. до 10.05.2011р., відповідно до ст. 77 ГПК України

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 12622,95грн., з яких: 9564,99грн. основного боргу, 1144,96грн. інфляційних, 1147,80грн. 3% річних та 765,20грн. штрафних санкцій.

Представник позивача в судове засідання в порядку ст.22 ГПК України надав заяву про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 1144,96грн. інфляційних, 1147,80грн. 3 % річних та 765,20грн. штрафних санкцій. Позовні вимоги підтримав щодо стягнення з відповідача 9564,99грн. основного боргу.

Відмова від позову підписана директором ТОВ "СІТ" Сироткіним І.Л.

Приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач до прийняття рішення по справі вправі відмовитись від позову. Відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, підписаній позивачем, що долучається до справи (ст.78 ГПК України).

Відповідно до ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Розглянувши заяву позивача від 10.05.2011р. про відмову від позову в частині стягнення 1144,96грн. інфляційних, 1147,80грн. 3 % річних та 765,20грн. штрафних санкцій, враховуючи право позивача на відмову від позову, господарський суд відповідно до ст.78 ГПК України приймає відмову позивача від позову в частині стягнення інфляційних, 3% річних та штрафних санкцій, оскільки вважає, що ця відмова не суперечить діючому законодавству і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та припиняє провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, його представник в судовому засіданні проти наявності заборгованості не заперечував.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 05.11.2007р. по 03.08.2009р. ТОВ "Сіт" (позивач) передав, а ВАТ "Миропільська паперова фабрика" (відповідач) прийняв товар на загальну суму 9563,93грн.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними №2-00002411 від 17.07.2008р., №2-00001409 від 12.05.2008р., №2-00000147 від 21.01.2008р., №2-00002938 від 05.11.2007р., №2-00001098 від 10.04.2008р., №2-00001016 від 03.04.2008р., №2-00002822 від 03.08.2009р. та довіреностями на отримання матеріальних цінностей від 17.07.2008р., від 14.01.2008р., від 05.11.2007р., від 10.04.2008р., від 29.07.2009р. (а.с.8-14), оригінали яких оглянуто в судовому засіданні.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару не виконав, в зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 9563,93грн.

У зв'язку з наявністю заборгованості за поставлений товар, ТОВ "СІТ" в порядку ст.530 ЦК України направило ВАТ "Миропільська паперова фабрика" вимогу про сплату заборгованості (а.с.35), яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

За вказаних обставин ТОВ "СІТ" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Між позивачем та відповідачем виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити отриманий товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку.

Таким чином, між сторонами існують правовідносини з поставки товару, які оформлені накладними, сума боргу за якими становить 9563,93грн.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Як передбачено ч.ч.1,2 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів погашення заборгованості не надав, суму боргу визнав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 9563,93грн.

В позові в частині стягнення 1,06грн. основного боргу слід відмовити, оскільки матеріалами справи не підтверджено поставку товару на вказану суму.

Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст.33, 44, 49, п.4 ст.80, 82 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 1144,96грн. інфляційних, 1147,80грн. 3 % річних та 765,20грн. штрафних санкцій.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" (смт.Миропіль, Романівський район, Житомирська область, вул.Фабрична, 1, код ЄДРПОУ 05773698)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТ" (м.Житомир, вул.Котовського, 100, код ЄДРПОУ 31794510):

- 9563,93грн. основного боргу;

- 101,99 грн. витрат по сплаті держмита;

- 235,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В позові відмовити в частині стягнення 1,06грн. основного боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 1 - в справу 2,3 - сторонам