Рішення № 15225994, 12.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.05.11 р. Справа № 7/70

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецької області

до відповідача: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк

про стягнення заборгованості за активну електроенергію у розмірі 421 321,53грн., 3% річних у розмірі 2 171,35грн., інфляційних у розмірі 7 414,15грн., пені у розмірі 11 218,65грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за дов.№124-11 „Д” від 30.12.2010р.

від відповідача: ОСОБА_2 за дов.№03-50 від 30.12.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка, звернувся до господарського суду з позовом до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк про стягнення заборгованості за активну електроенергію у розмірі 421 321,53грн., 3% річних у розмірі 2 171,35грн., інфляційних у розмірі 7 414,15 грн., пені у розмірі 11 218,65грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №2/21 від 30.05.2005р. (далі - Договір) з додатками та додатковими угодами; протокол розбіжностей до договору; додаток №5 до договору; угоду від 13.09.2007р., додаткову угоду від 26.12.2008р., додаткову угоду від 26.06.2009р., акти прийому-передачі електроенергії за листопад, грудень 2010р. та січень 2011р.; рахунки №13/2/21 за листопад, грудень 2010р. та січень 2011р.; розрахунок ціни позову; невиконання відповідачем своїх зобовязань.

Розпорядженням в.о.голови господарського суду Донецької області від 12.04.2011р. у звязку із відпусткою судді Сгари Е.В. справу передано на розгляд судді Лейбі М.О.

12.04.2011р. позивач надав суду клопотання, в якому просить суд залучити до матеріалів справи акт звірки заборгованості станом на 01.04.2011р., копію протоколу розбіжностей та копію довіреності, яке судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

12.05.2011р. відповідач надав суду відзив на позов №03/3 від 12.05.2011р., в якому повідомив суду, що борг за договором №2/21 від 30.05.2005р. за спожиту активну електроенергію за період з листопада 2010р. по січень 2011р. складає 436 321,53грн.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

12.05.2011р. відповідач звернувся до господарського суду з клопотанням №03/1 від 12.05.2011р., в якому просить суд зменшити на 80% розмір пені, що підлягає стягненню та надати відповідачу відстрочку виконання рішення на 6 місяців, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства. До клопотання відповідач надав довідку від 12.05.2011р., баланс станом на 31.12.2010р. та звіт за фінансові результати за 2010р. Клопотання та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Позивач у судовому засіданні 12.05.2011р. заперечив проти клопотання відповідача про зменшення на 80% розміру пені та відстрочення виконання рішення на 6 місяців.

12.05.2011р. позивач надав клопотання, в якому просить суд залучити до матеріалів справи акт звірки заборгованості станом на 01.04.2011р., який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

12.05.2011р. позивач звернувся до суду з клопотанням про заміну сторони по справі його правонаступником №03 юр - 3737/11 від 12.05.2011р., в якому просить суд здійснити заміну позивача Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” на його правонаступника Публічне акціонерне товариство “Донецькобленерго”. Клопотання судом розглянуте, задоволене та залучене до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд,

ВСТАНОВИВ:

30.05.2005р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” в особі Центральних електричних мереж (Постачальник електричної енергії) та Державним виробничим підприємством “Укрпромводчормет” в особі Часів-Ярського районного управління (Споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії № 2/21.

Угодою від 13.09.2007р. до договору на постачання електроенергії №2/21 від 30.05.2005р., у звязку з перетворенням Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню “Укрпромводчормет” на Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу”, що є його правонаступником та відповідним перенайменуванням Часів-Ярського районного управління ДВП “Укрпромводчормет” в Часовоярське регіональне виробниче управління КП “Компанія “Вода Донбасу”, що є його правонаступником, преамбулу договору від 30.05.2005р. №2/21 викласти в іншій редакції. Угода підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

Додатковою угодою від 26.12.2008р. до договору про постачання електричної енергії №2/21 від 30.05.2005р. сторони уклали цю додаткову угоду про наступне: “Термін дії договору про постачання електричної енергії №2/21 від 30.05.2005р. зазначений в цьому договорі, продовжено до 30.06.2009р.

Додатковою угодою від 26.06.2009р. сторони виклали п.9.4 у наступній редакції: “Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник зобовязується постачати електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невідємними частинами.

Позивач 12.05.2011р. звернувся до суду з клопотанням №вих.03юр 3737/11 від 12.05.2011р. про здійснення заміни позивача по справі №7/70 ВАТ “Донецькобленерго” на його правонаступника Публічне акціонерне товариство “Донецькобленерго”.

Відповідно до вимог та положень Закону України “Про акціонерні товариства “ №514-VI від 17.09.2008р., Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” перейменоване у Публічне акціонерне товариство “Донецькобленерго”.

У звязку з цим, Публічним акціонерним товариством “Донецькобленерго” до установчих документів були внесені відповідні зміни.

Так, відповідно до нової редакції Статуту Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго”, приведеного у відповідність з нормами Закону України “Про акціонерні товариства “ №514-VI від 17.09.2008р., Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” перейменоване у Публічне акціонерне товариство “Донецькобленерго”.

Пунктом 3.4 Статуту визначено, що товариство є правонаступником майна, прав та обовязків Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, державної акціонерної енергопостачальної компанії “Донецькобленерго” та виробничого енергетичного обєднання “Донбасенерго” щодо відособлених структурних підрозділів, які увійшли до товариства на дату його створення.

До клопотання про заміну сторони заявник додав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, у якому підставою заміни свідоцтва про державну реєстрацію, зазначено зміна найменування юридичної особи Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (ЄДРПОУ 00131268).

З огляду на викладене, суд задовольняє клопотання позивача про заміну Відкритого акціонерного товариство “Донецькобленерго” на його правонаступника Публічне акціонерне товариство “Донецькобленерго”

Таким чином, позивач по справі є правонаступником Постачальника за договором.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 2.2.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до п.3 додатку №5 до договору, оплата отриманого відповідачем рахунку повинна виконуватися протягом 5-ти операційних днів.

Позивач належним чином виконав свої зобовязання за договором, постачав Споживачу електричну енергію, що підтверджується актами прийому-передачі електроенергії за листопад, грудень 2010р., січень 2011р. та рахунками за електроенергію №13/2/21 за листопад, грудень 2010р., січень 2011р.

Акти прийняття-передавання електроенергії були підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень та заперечень.

Виставлені рахунки на оплату спожитої активної електроенергії були отримані уповноваженим представником відповідача, про що свідчить відповідна відмітка на цих рахунках.

Відповідач свого обовязку з повної та своєчасної сплати отриманої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

У відзиві на позов відповідач проти наявності заборгованості за спожиту активну електроенергію за договором №2/21 від 30.05.2005р. за період з листопада 2009р. по січень 2011р. у розмірі 421 321,53грн. не заперечував.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії №2/21 від 30.05.2005р. (з додатками, додатковими угодами, протоколом розбіжностей), згідно з яким Постачальник зобовязується постачати електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачувати Постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами, останні зміни від 25.12.2008 (далі Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплату за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Пунктом 3 Додатку №5 до Договору, передбачено, що остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію здійснюється на підставі наданих рахунків у 5-ти денний термін.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач належним чином виконав свої зобовязання за договором №2/21 від 30.05.2005р., постачав Споживачу електричну енергію.

Рахунки на оплату за спожиту активну електроенергію №13/2/21 за листопад, грудень 2010р., січень 2011р. були вручені представнику відповідача для оплати, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на них.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, ПКЕЕ відповідач зобовязання щодо повної та своєчасної сплати отриманої в електричної енергії у встановлені строки не виконав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок часткової оплати відповідачем вартості електричної енергії, що була поставлена за Договором №2/21 від 30.05.2005р., з боку відповідача виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 421 321,53грн., що підтверджується матеріалами справи та по суті відповідачем не заперечувалось.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 4.2.1 Договору № 2/21 від 30.05.2005р. передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 2.2.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенргію”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач з посиланням на п.4.2.1. Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 11 218,65грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству.

Суд перевіривши розрахунок пені, дійшов висновку, що нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, тому сума пені 11 218,65грн. підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні 12.05.2011р. надав клопотання, яким просить зменшити на 80% розмір пені, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства.

В судовому засіданні оговорено клопотання відповідача стосовно зменшення на 80% розміру пені. В обґрунтування клопотання відповідач надав суду довідку від 12.05.2011р., баланс станом на 31.12.2010р. та звіт за фінансові результати за 2010р.

Позивач заперечив проти зменшення розміру стягуваної пені.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобовязання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобовязанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, підлягає задоволенню частково. Суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 20%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, нарахована за несвоєчасну оплату спожитої протягом листопада, грудня 2010р. та січня 2011р. активної електроенергії складає 8 974,92грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 2 171,35грн. та інфляційних в сумі 7 414,15грн.

Перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних та інфляційних суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач у клопотанні від 12.05.2011р. просить відстрочити виконання рішення на 6 місяців посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства.

Відповідно до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючі рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відстрочка виконання рішення може надаватися лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторони з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк.

Відстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

При відстрочці виконання рішення для позивача можуть наступити негативні наслідки, оскільки відстрочка суттєво зачіпає інтереси позивача, віддаляючи реальне виконання.

Приймаючи до уваги матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів в економіці держави суд відмовляє відповідачу у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 6, 526, 527, 549, 551, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 67, 193, 216-218, 231, 233 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецької області до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк про стягнення заборгованості за активну електроенергію у розмірі 421 321,53грн., 3% річних у розмірі 2 171,35грн., інфляційних у розмірі 7 414,15грн., пені у розмірі 11 218,65грн., задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк (83001, м.Донецьк, вул.Артема,85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м.Горлівка, Донецької області, пр.Леніна,11; п/р 260353071296 в ОПЕРВ філії Донецького обласного управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 00130903) заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 421 321,53грн.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м.Горлівка, Донецької області, пр.Леніна,11; п/р 26009190725600 в Обласній дирекції Укрсоцбанка м.Донецьк, МФО 334011, код ЄДРПОУ 00130903) пеню в сумі 8 974,92грн., 3% річних в сумі 2171,35грн., інфляційних у розмірі 7 414,15грн.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк (83001, м.Донецьк, вул.Артема,85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м.Горлівка, Донецької області, пр.Леніна,11; п/р 26001307550283 в філії Центрально-Міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, Донецької області, МФО 334464, код ЄДРПОУ 00131268) витрати по сплаті державного мита в сумі 4421,26грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 12.05.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.05.2011р.

Суддя Лейба М.О.