Рішення № 15225921, 12.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.05.11 р. Справа № 4/84

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 24.03.2001р.,

від відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 довіреності від 30.12.2010р.

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Сталіт” м. Запоріжжя

до відповідача - Державного підприємства „Дзержинськвугілля” м. Дзержинськ

про стягнення (з урахуванням заяви позивача) 361188,83грн. заборгованості, 3%річних, втрат від інфляції, пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами

СУТЬ СПОРУ:

16.03.2011р. позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 421832,31грн., з яких: 262095,00грн. заборгованість за отриману, але не сплачену в повному обсязі продукцію, 69060,23грн. втрат від інфляції, нарахованих за період з 22.12.2008р. по 18.02.2011р., 16935,53грн. 3%річних, нарахованих станом на 18.02.2011р., 15632,35грн. пеня, яка нарахована за прострочення оплати товару за період з 22.12.2008р. по 21.06.2009р., 58109,20грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами, нараховані за період з 22.12.2008р. по 18.02.2011р.

В підтвердження позову позивач посилається на підписаний з відповідачем та Міністерством вугільної промисловості України договір про закупівлю №02-01/1-385 від 03.07.2008р. за результатами відкритих торгів, які відбулись 13.06.2008р. з додатковою угодою №1 від 30.12.2008р., видаткову накладну №0710.1 від 07.10.2008р. на суму 1798999,00грн. та довіреність серії ЯОЧ №843870 від 08.10.2008р., по яких переданий товар відповідачу, претензію №1/09-п від 18.02.2010р. та відповідь на неї №10/818 від 25.03.2010р., в якій відповідачем визнана сума заборгованості.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3333,00грн. витрат на правову допомогу.

В підтвердження надав угоду про надання юридичних послуг адвокатом від 12.04.2010р., підписану між позивачем та адвокатом ОСОБА_4 витяг з банківського рахунку від 15.04.2010р. на суму 10000,00грн.

12.05.2011р. позивачем в судовому засіданні надана заява про зменшення суми позову, згідно якої він просить стягнути з відповідача 361188,83грн., з яких: 262095,00грн. заборгованість за отриману, але не сплачену в повному обсязі продукцію, 66572,13грн. втрат від інфляції, 16932,06грн. 3%річних, 15589,64грн. пеня. Від іншої частини позовних вимог позивач відмовився, тому господарський суд вирішує спір по суті з урахуванням заяви позивача.

Відповідач 27.07.2011р. через канцелярію суду надав письмовий відзив на позов №10/910 від 05.04.2011р., в якому визнав позов в сумі 361188,83грн., з яких: 262095,00грн. заборгованість за отриману, але не сплачену в повному обсязі продукцію, 66572,13грн. втрат від інфляції, 16932,06грн. 3%річних, 15589,64грн. пеня.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом позову є неналежне виконання відповідачем умов договору про закупівлю №02-01/1-385 від 03.07.2008р. за результатами відкритих торгів, які відбулись 13.06.2008р. з додатковою угодою №1 від 30.12.2008р. в частині грошового зобовязання.

2

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що за договором про закупівлю №02-01/1-385 від 03.07.2008р. за результатами відкритих торгів, які відбулись 13.06.2008р. з додатковою угодою №1 від 30.12.2008р., який підписаний позивачем, відповідачем та Міністерством вугільної промисловості України постачальник (позивач) передає платнику (відповідач) електродвигун синхронний СТД 3150 загальною вартістю 1798999,00грн. з ПДВ (п. п. 2.1, 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору платник має право зменшити обсяги закупівлі залежно від реального фінансування видатків.

Доставка товару здійснюється на умовах DDP, згідно правил ІНКОТЕРМС-2000року (пунктом поставки є Відокремлений підрозділ „Шахта ім. Ф.Е. Дзержинського” ДП „Дзержинськвугілля” вул. Леніна, 5, м. Дзержинськ, Донецька область; станція Кривий Торець Донецької залізниці, код станції 491003, код вантажоотримувача 166; протягом 90 календарних днів з моменту перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в розмірі 50% передплати від суми договору. Можливе дострокове постачання (п. 4.1 договору).

Згідно п. 6.1 договору платник здійснює розрахунки з постачальником в національній валюті України шляхом перерахунку бюджетних коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Оплата за товар здійснюється у наступному порядку: попередня оплата в розмірі 50% вартості товару, остаточний розрахунок протягом 20 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі товару (п. 6.2 договору).

Відповідно до п. 12.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 30.12.2008р.) він діє до 31.12.2009р., а щодо виконання зобовязань до повного і належного їх виконання.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідачем у якості попередньої оплати та часткової оплати за товар перераховані кошти в сумі 1536904,00грн., що підтверджується витягами з банківського рахунку, які наявні в матеріалах справи.

Судом встановлений факт, що позивачем на виконання умов договору по видаткові накладній №0710.1 від 07.10.2008р. переданий, а відповідачем на підставі довіреності серії ЯОЧ №843870 від 08.10.2008р. отриманий обумовлений договором електродвигун синхронний СТД 3150 загальною вартістю 1798999,00грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.2 договору оплата за товар здійснюється у наступному порядку: попередня оплата в розмірі 50% вартості товару, остаточний розрахунок протягом 20 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі товару, тому відповідачем отриманий товар повинен бути сплачений в повному обсязі до 04.11.2008р. включно (від дати накладної).

Посилання позивача в позовній заяві на той факт, що за домовленістю сторін в усній формі строк оплати товару змінений та перенесений на 19.12.2008р. не приймається судом до уваги, оскільки відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України всі зміни до договору повинні вноситись у договір виключно у тій самій формі, що й сам договір, тобто у письмовій.

Відповідачем в порушення умов договору отриманий товар сплачений тільки частково, таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 262095,00грн., що підтверджено і відповідачем у відповіді на претензію №10/818 від 25.03.2010р.

3

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність позивачем факт наявності заборгованості за товар, господарський суд задовольняє вимогу позивача про стягнення 262095,00грн. в повному обсязі.

Враховуючи несплату відповідачем товару, позивач також просить стягнути 6906066572,13грн. втрат від інфляції, 16932,06грн. 3%річних з урахуванням заяви про зменшення позову.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо). Правила цієї статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.

Частина 1 цієї статті встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК). Оскільки, грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний буде відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені статтею.

Частина 2 цієї статті визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Таких наслідків є декілька.

- по-перше, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

- по-друге, стаття передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем отриманий товар сплачений тільки частково, тому позивачем нараховані сума річних відсотків та інфляційних.

Враховуючи, що позивачем нарахування інфляційних та річних проведене з врахування термінів оплати товару, встановлених сторонами в договорі та з дотриманням загальної методики нарахування, господарський суд задовольняє вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних та 3%річних в повному обсязі.

Вимогу позивача про стягнення з відповідача 15589,64грн. пені, яка нарахована за порушення виконання грошового зобовязання, господарський суд задовольняє в повному обсязі, оскільки відповідно до п. 6 ч. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, а позивачем доведений факт прострочення строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок суми позову, який визнаний відповідачем.

4

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 58109,20грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, нарахованих за період з 22.12.2008р. по 18.02.2011р., господарський суд припиняє провадження щодо цієї вимоги на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, оскільки позивач у заяві про зменшення позову відмовився від стягнення цих коштів і його відмова прийнята судом.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3333,00грн. витрат на правову допомогу.

В підтвердження надав угоду про надання юридичних послуг адвокатом від 12.04.2010р., підписану між позивачем та адвокатом ОСОБА_4, витяг з банківського рахунку від 15.04.2010р. на суму 10000,00грн.

Згідно статті 44 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Господарський суд виходить з того, що саме реальна, тобто фактично здійснена на момент розгляду справи оплата за юридичні послуги є необхідною умовою стягнення цих сум з іншої сторони, так як стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до частини третьої статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія названого Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Господарський суд, дослідивши умови угоди про надання юридичних послуг адвокатом від 12.04.2010р., підписаної між позивачем та адвокатом ОСОБА_4, задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 3333,00грн. витрат на правову допомогу в повному обсязі, оскільки угода укладена саме з адвокатом та надані докази надання послуг та їх оплати.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому діючим законодавством.

На підставі ст.ст. 526,530,536,546,549,610,612,625,692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67,193,231 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 44,49,п. 4 ст. 80, 82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Сталіт” м. Запоріжжя до Державного підприємства „Дзержинськвугілля” м. Дзержинськ про стягнення 361188,83грн., з яких: 262095,00грн. заборгованість, 66572,13грн. втрат від інфляції, 16932,06грн. 3%річних, 15589,64грн. пеня в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства „Дзержинськвугілля” м. Дзержинськ-85200, вул. 50років Жовтня, 19, ЄДРПОУ 33839013 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сталіт” м. Запоріжжя-69006, вул. Північне шосе, 113, ЄДРПОУ 34373098 заборгованість в сумі 262095,00грн., 66572,13грн. втрат від інфляції, 16932,06грн. 3%річних, 15589,64грн. пені, 3333,00грн. витрат на правову допомогу, 3611,89грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог припинити провадження по справі на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України у звязку з відмовою позивача.

Суддя Гринько С.Ю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 12.05.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Надруковано 3 примірника:

1 суду,

1 позивачу, 1 відповідачу