Рішення № 15225808, 10.05.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

10 травня 2011 р. Справа 9/62/2011/5003

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова група "Нафтахім", код ЄДРПОУ 36472721 (вул. Нижньоюрківська, 9, м. Київ, 04080)

до:Відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський", код ЄДРПОУ 04366719 (вул. Леніна, 170, с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область, 24412)

про стягнення 68141,72 грн. заборгованості

Головуючий суддя Балтак О.О.,

Секретар судового засідання Кравчук Н.Л.

Представники сторін не з'явилися.

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова група "Нафтахім" заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" 68141,72 грн., з яких 67200,00 грн.- основного боргу та 941,72 грн.- пені.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 28.03.2011р., за згаданим позовом, порушено провадження у справі №9/62/2011/5003 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 21.04.11р.

Однак, зважаючи на неявку в судове засідання на визначену дату представників сторін та невиконання останніми вимог суду в частині надання доказів, необхідних для повного, всебічного та об"єктивного вирішення спору, суд відклав розгляд справи на 10.05.11р.

10.05.11р. безпосередньо перед судовим засіданням від позивача надійшло клопотання №633/05 від 05.05.11р., в якому останній повідомив суд про те, що відповідач 19.04.11р. основний борг в розмірі 67200,00 грн. погасив і звернувся до суду з проханням розглянути справу за відсутності уповноваженого представника. Зазначене клопотання відповідно до ст.22 ГПК України прийнято судом до розгляду та задоволено. Разом з тим, судом з"ясовано, що позивачем подано також і клопотання №634/05 від 05.05.11р. про збільшення позовних вимог в частині стягнення пені до 1382,60 грн. Відповідності до ч.4 ст. 22 ГПК України, до прийняття рішення по справі позивач має право збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Виходячи із змісту вищезазначеної норми Кодексу до клопотання про збільшення позовних вимог застосовуються загальні правила звернення до суду з позовною заявою. Частинами 2, 3 ст. 46 ГПК України передбачено, що в разі збільшення позовних вимог доплачується недоплачена сума державного мита чи стягується згідно із новою ціною позову. До заяви про збільшення розміру позовних вимог додається документ, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, за винятком випадків звільнення від сплати цього мита, відстрочки або розстрочки його сплати.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про залишення клопотання №634/05 від 05.05.11р. про збільшення позовних вимог в частині стягнення пені до 1382,60 грн. без розгляду з огляду на те, що позивачем не додано до клопотання доказів належного повідомлення відповідача про збільшення позовних вимог в частині стягнення пені до 1382,60 грн., що позбавляє останнього в реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів, в тому числі документів, що підтверджують сплату державного мита з суми на яку збільшені позовні вимоги у клопотанні.

В судове засідання 10.05.11р. представники сторін вдруге не з"явилися. Зокрема, відповідач явку уповноваженого представника до суду не забезпечив, відзиву на позов, витребуваних доказів та письмових пояснень з обгрунтуванням поважності причин невиконання вимог суду не надав, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином. Зокрема, ухвалу суду про відкладення розгляду справи від 21.04.2011року надіслано відповідачу рекомендованим листом, за тією ж адресою, що і ухвалу про порушення провадження у справі від 28.03.2011року - вул. Леніна, 170, с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область, 24412, отримання якої відповідачем стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 31.03.2011р., яке повернулося до суду 04.04.11р.

Крім того суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали суду від 21.04.2011 року про відкладення розгляду справи, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання. Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

26.07.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова група "Нафтахім" (позивач, продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Птахокомбінат "Бершадський" (відповідач, покупець) укладено договір №26/07/10, невід"ємною частиною якого є додаткова угода №1 від 26.07.11р., специфікація №1 від 26.07.11р. та специфікація №2 від 26.07.11р.

Згідно специфікації №2 від 26.07.11р. до договору №26/07/10 позивач зобов"язався продати відповідачу монокальцій фосфат (надалі товар) в кількості 9,600 тон (п.1). У п.5 вказаної специфікації сторони передбачили, що відповідач (покупець) в свою чергу зобов"язався здійснити 100% оплату за погоджену партію товару з відстрочкою платежу до 14 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача (продавця). Датою поставки товару вважається дата виписки видаткової накладної (п.4 специфікації №2).

На виконання умов договору №26/07/10 від 26.07.11р. та специфікації №2 від 26.07.11р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова група "Нафтахім" за довіреністю АВ №103 від 02.02.11р. поставило Відкритому акціонерному товариству "Птахокомбінат "Бершадський" товар в кількості 9,600 тон на суму 67200,00грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000188 від 03.02.11р.

Однак, відповідач всупереч вимогам договору та специфікації №2 свого обов’язку щодо своєчасного та повного розрахунку з позивачем за поставлений товар (монокальцій фосфат) у встановлені договором строки не виконав, незважаючи на збіг терміну оплати за поставлений товар, який настав 17.02.2011р. та виставлений йому рахунок №СФ-0000153 від 01.02.11р.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті за отриманий товар.

Як випливає з договору, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору поставки товару.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

В ході розгляду справи судом з"ясовано, що відповідач 19.04.11р. (після звернення позивача з позовом до суду) заборгованість за поставлений товар (монокальцій фосфат) у розмірі 67200,00 грн. погасив, що стверджується банківськими виписками, доданими до матеріалів справи.

За таких обставин суд вважає, що між сторонами відсутній предмету спору.

Як наголошено в п.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК) зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір в частині стягнення основного боргу в сумі - 67200,00 грн., а тому провадження у цій частині підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 941,72 грн. Відповідно п.8.1 договору у випадку порушення покупцем умов оплати товару останній зобов"язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 941,72 грн. є правомірними, оскільки відповідають умовам договору та чинному законодавству.

Зважаючи на наведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 941,72 грн. - пені підлягають задоволенню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України .

Керуючись ст.ст. 4-3, 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський", код ЄДРПОУ 04366719 (вул. Леніна, 170, с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область, 24412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова група "Нафтахім", код ЄДРПОУ 36472721 (вул. Нижньоюрківська, 9, м. Київ, 04080) 941,72 грн.- пені, 681, 42 грн. - витрат, пов"язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 67200,00 грн. відповідно до п. 1-1- ч. 1 ст. 80 ГПК України.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Балтак О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 13 травня 2011 р.

віддрук.3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Нижньоюрківська, 9, м. Київ, 04080)

3 - відповідачу (вул. Леніна, 170, с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область, 24412)