Рішення № 15225807, 11.05.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

11 травня 2011 р.

Справа 9/58/2011/5003

за позовом:Жмеринської міської ради Вінницької області, код ЄДРПОУ 03084233 (вул. Центральна, 4, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100)

до:Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, код ЄДРПОУ 20096568 (вул. Хмельницьке шосе, 7 м. Вінниця 21100)

про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №про порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 93-рш від 29.12.2010 р.та за зустрічним позовом про визнання недійснм п. 3 рішення Жмеринської міської ради № 201 від 19.04.2007 р. 7 сесії 5 скликання "Про встановлення розмірів орендної плати за землю"(зі змінами)

Головуючий суддя Балтак О.О.

Cекретар судового засідання Кравчук Н.Л.

Представники

позивача : ОСОБА_1 - представник за дорученням позивача за первісним та відповідача за зустрічним позовами

відповідача : ОСОБА_2 - представник за дорученням первісного та позивача за зустрічним позовами

ОСОБА_3 - представник за дорученням первісного та відповідача за зустрічним позовами

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Вінницького обласного відділення Антимонопольного комітету Українивід 29 грудня 2010р. №93-рш «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», яким визнано дії Жмеринської міської ради, які полягають у прийнятті рішення №201 від 19.04.2007р 7 сесії 5 скликання «Про встановлення розмірів орендної плати за землю (зі змінами), зокрема п.3, яким встановлено більший удвічі розмір орендної плати за земельні ділянки для суб'єктів господарювання, які пройшли державну реєстрацію за межами міста і сплачують податки не до міського бюджету, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.3 ст. 50 та абз.8 ч.2 ст.15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, шляхом вчинення дії, внаслідок якої окремим групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі умови діяльності порівняно з конкурентами .

Відповідно до ч.І ст. 59 Закону України 11.01.2001, № 2210-Ш "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Жмеринська міська рада вважає, що рішення відповідача прийнято з порушенням норм матеріального права, неповним з'ясування та не доведенням обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, є незаконним та підлягає визнанню недійсним з наступних підстав:

19 квітня 2007 року 7 сесією міської ради 5 скликання було прийнято рішення №201 «Про встановлення розмірів орендної плати за землю», п.3 якого для суб'єктів підприємницької діяльності, які пройшли державну реєстрацію поза межами міста і сплачують податки не до міського бюджету, встановлено розмір орендної плати за землю збільшений удвічі, але не більше 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням 12 сесії міської ради 5 скликання від 24 січня 2008р. «Про внесення змін до рішення 7 сесії міської ради 5 скликання від 19.04.2007р. №355 «Про встановлення розмірів орендної плати за землю» цифру 10% було змінено на 12%.

Дані рішення, як вважає позивач, прийняті в межах повноважень, наданих законодавством України, а саме:

У відповідності до п. 35 ч.І ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

В своєму рішенні відповідач зазначає, що Земельний кодекс, Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про оренду землі» та «Про плату за землю» не передбачають застосування органами місцевого самоврядування різних умов щодо суб'єктів господарювання чи фізичних осіб (зокрема з огляду на місце державної реєстрації юридичної особи, сплату податків до бюджету певної територіальної громади) при наданні в оренду земельних ділянок

Тому відповідач вважає, що внаслідок прийняття міською радою рішення суб'єкти господарювання, які зареєстровані поза межами м. Жмеринка і сплачують податки не до міського бюджету, несуть більші витрати по сплаті орендної плати за земельні ділянки під час здійснення господарської діяльності в м. Жмеринка, ніж є ті суб'єкти господарювання-конкуренти, які зареєстровані в м. Жмеринка. Тобто, рішенням міської ради виділено окрему групу суб'єктів господарювання, ознаками належності до якої є реєстрація поза межами м. Жмеринка та сплата податків не до міського бюджету та створено несприятливі умови діяльності порівняно з їх конкурентами, які зареєстровані в м. Жмеринка та сплачують податки до міського бюджету.

Проте, вказаний висновок, вважає позивач, зроблено відповідачем неправомірно, безпідставно, не грунтуючись на вимогах закону.

З метою розробки економічно обгрунтованих розмірів ставок за оренду землі, спеціалістами Жмеринської міської ради був розроблений Прогнозний розрахунок по орендній платі за землю на 2007 рік, відповідно до проекту рішення щодо встановлення розмірів орендної плати за землю, в якому були враховані усі напрямки видів економічної діяльності суб'єктів господарювання, що орендують землю у місті, їх площі, результативність діяльності та можливість сплати ними відповідних розмірів орендної плати за землю.

Проект рішення та аналіз його регуляторного впливу були представлені на обговорення міської громади не протягом 1 місяця - мінімального строку оприлюднення, відповідно ст. 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а протягом удвічі більшого терміну. Проте, ні у ході громадських слухань, ні за двохмісячний період після опублікування проекту у місцевій пресі (опубліковано в газеті «Колорит» 10.02.2007р. №5(261) жодної пропозиції щодо зменшення подвійної ставки з боку суб'єктів господарювання, які проводять діяльність на території міста, а зареєстровані поза його межами та орендують земельні ділянки, не надходило.

Разом з тим Вінницьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України подано зустрічний позов про визнання недійсним п. 3 рішення Жмеринської міської ради № 201 від 19.04.2007 р. 7 сесії 5 скликання "Про встановлення розмірів орендної плати за землю"(зі змінами). Оскільки рішення відділення від 29.12.2010 р. № 93-рш Про порушення законодавстава про захист економічної конкуренції було направлено та отримано останнім, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення від 18.01.2011 р.

Станом на 11.05.2011 р., дату розгляду справи в суді, рішення адміністративної колегії територіального відділення від 29.12.10 № 93-рш не виконано.

Згідно з ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про:

- визнання недійсними нормативно-правових та інших актів, зокрема рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю чи розірвання угоди в разі невиконання ними у встановлені строки рішень органів Антимонопольного комітету України про скасування або зміну актів, прийнятих органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, або про розірвання угоди;

- припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України та ін. Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів. Згідно з ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Відповідно до частини третьої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції"" прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

В частині четвертій статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції"", зокрема, зазначено, що порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Однак, припис частини четвертої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не позбавляє господарський суд права відповідно до ст. 58 ГПК України об'єднати позовні вимоги про визнання недійсним рішення органу АМК та позовні вимоги про виконання цього рішення, і після вирішення питання про наявність або відсутність підстав для скасування оспорюваного рішення вирішити позовні вимоги про виконання рішення. Аналогічна позиція викладена і в постанові Вищого господарського суду України від 17.03.09 по справі № 2-24/2418-2008.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне: рішенням адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - територіальне відділення) по справі № 06-26.20.3/49-10 від 29.12.10 р. № 93-рш дії Жмеринської міської ради (надалі також -Міська рада) , які полягають у прийнятті рішення № 201 від 19.04.07 7 сесії 5 скликання "Про встановлення розмірів орендної плати за землю" (зі змінами), зокрема п.3, яким встановлено більший удвічі розмір орендної плати за земельні ділянки для суб'єктів господарювання, які пройшли державну реєстрацію за межами міста і сплачують податки не до міського бюджету, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50 та абзацом 8 частини 2 статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, шляхом вчинення дії, внаслідок якої окремим групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі умови діяльності порівняно з конкурентами, та зобов'язано Жмеринську міську раду припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом внесення змін до рішення Жмеринської міської ради № 201 від 19.04.2007 р. 7 сесії 5 скликання "Про встановлення розмірів орендної плати за землю" (зі змінами), які забезпечать однакову ставку орендної плати за земельну ділянку незалежно від місця державної реєстрації суб'єкта господарювання та сплати податків і надати до відділення у двохмісячний строк з дня одержання копії рішення документи, які підтверджують виконання рішення в цій частині (стор. 56-59 додатку 1).

Не погоджуючись з рішенням від 29.12.10 р. № 93-рш, Жмеринська міська рада звернулася з позовом до Господарського суду Вінницької області про визнання недійсним рішення адміністративної колегії територіального відділення від 29.12.10 № 93-рш.

Так, Жмеринська міська рада зазначає, що законодавством України не передбачено ніяких обмежень для встановлення розмірів орендної плати за землю, крім мінімального та максимального, що були передбачені ч. 5 ст. 21 Закону України "Про оренду землі". Жмеринською міською радою жодного разу не встановлювався розмір орендної плати з перевищенням відсотків, визначених ч. 5 ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

З даного приводу слід зазначити наступне.

За поясненнями виконавчого комітету Жмеринської міської ради (лист від 09.08.10 № 02-5/10-1279 (стор. 16 додатку 1): рішенням Міської ради № 201 від 19.04.07 7 сесії 5 скликання «Про встановлення розмірів орендної плати за землю» було визначено розмір орендної плати за землю у відсотках від нормативної грошової оцінки земельних ділянок в залежності від їх функціонального використання. Зазначеним рішенням, а саме п.3, для суб'єктів підприємницької діяльності, які пройшли державну реєстрацію за межами міста і сплачують податки не до міського бюджету, встановлено розмір орендної плати за землю, збільшений удвічі, але не більше 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням Міської ради № 355 від 24.01.08 12 сесії 5 скликання «Про внесення змін до рішення 7 сесії міської ради 5 скликання від 19.04.07 № 201 «Про встановлення розмірів орендної плати за землю» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Міська рада вирішила внести зміни до вказаного вище рішення (№ 201 від 19.04.07), зокрема, до п. 3 - «цифру «10%» замінити на цифру «12%».

Згідно статті 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право на оренду земельної ділянки, відповідно до частини 2 статті 93 Земельного кодексу України, мають громадяни та юридичні особи України, іноземні громадяни і особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання і організації, іноземні держави.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» (зі змінами), річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності (крім сільськогосподарського призначення) до 01.01.08 складала від 1% до 10% від їх нормативної грошової оцінки, з 01.01.08 - 3% - 12% від їх грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначено вище.

Слід зазначити, що до компетенції адміністративної колегії територіального відділення не входить питання дослідження дотримання земельного законодавства Міською радою, зокрема, щодо відповідності абсолютних показників орендної плати.

Предметом розгляду справи № 06-26.20.3/49-10 було те, що Земельний кодекс України, Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про оренду землі» та «Про плату за землю» не передбачають застосування органами місцевого самоврядування різних умов щодо суб'єктів господарювання чи фізичних осіб,зокрема, з огляду на: місце державної реєстрації юридичної особи, сплату податків до бюджету певної територіальної громади при наданні в оренду земельних ділянок.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", частини першої пункту 2 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.01 32-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.01 за № 291/5482 (зі змінами), Антимонопольний комітет, територіальні відділення Антимонопольного комітету України забезпечують участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення держаного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Таким чином, відділенням проведено аналіз відповідності рішення саме вимогам законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема абзацу восьмому частини другої статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Позивач зазначає, що всі суб'єкти господарювання, які зареєстровані у м. Жмеринка, та які зареєстровані поза м. Жмеринка, укладаючи договір оренди земельної ділянки з Міською радою, визначення розміру плати здійснюють за своїм волевиявленням.

З даного приводу слід зазначити, що предметом дослідження адміністративної колегії було не відповідність процедури укладення, виконання договорів на оренду земельних ділянок нормам Цивільного законодавства, а саме рішення органу місцевого самоврядування як суб'єкта владних повноважень на відповідність нормам законодавства про захист економічної конкуренції.

Щодо доказів створення несприятливих умов суб'єктам господарювання порівняно з конкурентами.

Згідно з абзацом восьмим частини другої статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними діями органів місцевого самоврядування, зокрема, визнаються: дія, внаслідок якої окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами.

Внаслідок прийняття Міською радою вищезазначеного Рішення суб'єкти господарювання, які зареєстровані поза межами м. Жмеринка і сплачують податки не до міського бюджету, змушені нести більші витрати по сплаті орендної плати за земельні ділянки під час здійснення господарської діяльності в м. Жмеринка, ніж ті суб'єкти господарювання-конкуренти, які зареєстровані в м. Жмеринка. Тобто, Рішенням Міської ради виділено окрему групу суб'єктів господарювання, ознаками належності до якої є реєстрація поза межами м. Жмеринка та сплата податків не до міського бюджету, та створено несприятливі умови діяльності порівняно з їх конкурентами.

В оглядовому листі Вищого господарського суду України від 25.11.2009 № 01-08/627 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства" зазначено, що для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як узгоджених антиконкурентних дій не є обов'язковим з'ясування наслідків у формі завдання збитків для його конкурентів чи споживачів або інше реальне порушення їх прав чи інтересів, оскільки достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, які визначено як антиконкурентні узгоджені дії, та можливості настання таких наслідків.

Дане твердження є справедливим і для оцінки дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування. Зокрема в рішенні адміністративної колегії не є обов'язковим з'ясування наслідків діянь органу місцевого самоврядування (понесення реальних збитків тощо); достатньо лише встановлення можливості настання таких наслідків.

Міська рада в позовній заяві зазначає, що в договорах з суб'єктами господарювання розміри орендної плати від 1% до 12% від нормативної оцінки землі наявні як з суб'єктами господарювання, що зареєстровані поза м. Жмеринкою, так і в м. Жмеринці. Але даний факт може свідчити про неоднакові підходи до визначення розмірів орендної плати або ж невиконання рішення № 201 від 19.04.07 7 сесії 5 скликання в цілому, але ніяк не є підтвердженням правомірності прийняття п.3 рішення № 201 від 19.04.07 7 сесії 5 скликання.

Щодо відсутності пропозицій з боку суб'єктів господарювання в ході громадських слухань та після опублікування проекту рішення № 201 від 19.04.07 7 сесії 5 скликання, то даний аргумент взагалі не може бути взятий до уваги. Так, відповідно до ст.3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції є завданням органів Антимонопольного комітету України, а не будь-яких юридичних чи фізичних осіб.

Таким чином, аргументи, викладені у позовній заяві, не спростовують вчинення Міською радою порушення, передбаченого абзацом восьмим частини другої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Також слід зазначити, що розгляд справи № 06-26.20.3/49-10 розпочато за результатами дослідження, проведеного у зв'язку з розглядом подання Головного управління економіки Вінницької обласної державної адміністрації від 28.07.10 № 2018/13/3-2 (стор. 4 додатку 1) щодо розгляду звернення Жмеринської районної державної адміністрації на предмет дотримання законодавства про захист економічної конкуренції Жмеринською міською радою при прийнятті рішення № 201 від 19.04.07 7 сесією 5 скликання «Про встановлення розмірів орендної плати».

Крім того, представництвом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Вінницькій області з листом від 13.10.2010 р № 5302/10-503 надано копію листа від 19.08.2010 р № 5302/08-465, адресованого Прокурору Вінницької області, в якому зокрема зазначено: "За результатами проведеного аналізу наданих регуляторних актів та копій відповідних документів, представництвом виявлено ряд порушень, які свідчать про створення перешкод для здійснення господарської діяльності ТОВ "Курланд" та суб'єктів господарювання, що орендують земельні ділянки на території м. Жмеринка і пройшли державну реєстрацію за межами міста" (стор. 48 додатку 1).

Враховуючи викладене в задоволенні первісного позову про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 93-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" від 29.12.2010 р. по справі № 06-26.20.3/49-10 слід відмовити.

Зустрічний позов про визнання недійсним п.3 рішення Жмеринської міської ради № 201 від 19.04.2007 р. 7 сесії 5 скликання "Про встановлення розмірів орендної плати за землю" зі змінами слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85, 115 ГПК України, Законом України "Про Антимонопольний комітет України", Законом України "Про захист економічної конкуренції", Положенням про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженим розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.01 № 32-р, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.03.01 за № 291/5482,

ВИРІШИВ :

В задоволенні первісного позову про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 93-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" від 29.12.2010 р. по справі № 06-26.20.3/49-10 відмовити.

Зустрічний позов про визнання недійсним п.3 рішення Жмеринської міської ради № 201 від 19.04.2007 р. 7 сесії 5 скликання "Про встановлення розмірів орендної плати за землю" (зі змінами) задовольнити.

Стягнути з Жмеринської міської ради Вінницької області 23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Центральна,4 код ЄДРПОУ 03084233 на користь Державного бюджету 85 грн. державного мита та 236 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Балтак О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 13 травня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи