Постанова № 15219665, 20.04.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2011 р. Справа № 2-а-4300/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кравченко К.В.,

при секретарі: Михайленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Спецстроймонтаж-02»

до державної податкової інспекції у м.Херсоні

про визнання дій та наказу неправомірними,

встановив:

В серпні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Спецстроймонтаж-02» (надалі-позивач) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м.Херсоні (надалі-відповідач, ДПІ), в якому просило визнати проведену відповідачем позапланову виїзну документальну перевірку позивача за період з 01.01.09р. по 31.03.10р. незаконною, а її висновки нечинними.

На виконання ухвали суду про залишення позову без руху позивач 10.09.2010р. подав доповнення до позовної заяви, в яких позовні вимоги виклав наступним чином:

- визнати неправомірними дії ДПІ по проведенню позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.09р. по 31.03.10р. згідно наказу ДПІ №350 від 11.05.2010р.;

- визнати нечинним наказ ДПІ №350 від 11.05.2010р. про проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача.

Відповідно до позовної заяви та пояснень представника позивача в судовому засіданні обґрунтування уточнених позовних вимог полягає у тому, що дії ДПІ по проведенню позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.09р. по 31.03.10р. вчинені без наявності підстав для її проведення та в порушення вимог законодавства, а саме ст.ст.11-1, 11-2, 14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.п.4.1-4.8 Наказу ДПА України від 10.08.2005р. №327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства».

Згідно письмових заперечень ДПІ на адміністративний позов та пояснень представника ДПІ в судовому засіданні, вищевказана позапланова виїзна документальна перевірка позивача проведена за наказом ДПІ від 11.05.10р. №350 на підставі ч.13 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» згідно з постановою старшого слідчого з ОВС слідчої частини СВ УБОЗ УМВС України в Херсонській області Мацули М.Б. від 01.04.10р. по кримінальній справі №2500007-10 про проведення позапланової перевірки позивача. На підставі наказу №350 від 11.05.10р. були видані направлення на перевірку від 12.05.10р. №860/23-3, від 19.05.10р. №904/23-3. Вказані направлення та копія наказу були вручені головному бухгалтеру позивача під розписку, а сама перевірка проведена з відома керівника позивача. Наказом ДПІ від 18.05.2010р. №371 були продовжені терміни позапланової виїзної перевірки позивача на 2 робочих дня з 19.05.10р. по 20.05.10р. включно. ДПІ вважає правомірними наказ №350 від 11.05.10р. та дії по проведенню вказаної перевірки, і просить в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

Предметом оскарження позивачем в рамках даної адміністративної справи є наказ ДПІ від 11.05.2010р. №350 по проведенню позапланової документальної виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.09р. по 31.03.10р., а також дії ДПІ по проведенню вказаної перевірки, результати якої відображені в акті перевірки від 29.07.10р. №3400/23-3/30667002.

При вирішені питання щодо можливості оскарження в порядку адміністративного судочинства наказу ДПІ про проведення перевірки та дій ДПІ по її проведенню, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що рішення та дії субєктів владних повноважень можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства, якщо такі рішення або дії мають влив на права, свободи та інтереси позивача.

Наказ керівника податкового органу про призначення позапланової перевірки видається ним на реалізацію своїх повноважень, передбачених частиною сьомою статті 11 з позначкою 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ. При цьому такий наказ відповідно до пункту 2 частини першої статті 11 з позначкою 2 Закону є одним із документів, за умови надання яких під розписку платнику податків податковий орган має право приступити до проведення перевірки.

У свою чергу, згідно з пунктом "г" підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в разі, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, до такого платника податків може бути застосований адміністративний арешт активів.

Таким чином, видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дії податкового органу по проведенню перевірки також мають вплив на права, свободи та інтереси позивача, а тому також можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.

З наведених підстав суд ухвалою від 29.11.10р. залишив без задоволення клопотання ДПІ про закриття провадження у справі.

Щодо правомірності спірного наказу та дій ДПІ, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 10 Закону № 509-ХІІ контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також контроль за поданням платниками податків податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірка їх достовірності є одними з основних функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.

Згідно пункту 1 ст. 11 Закону № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Статтями 11-1, 11-2 Закону № 509-ХІІ, які діяли на час перевірки позивача, були передбачені підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок.

Так, за змістом ст.11-1 Закону № 509-ХІІ плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї, які передбачені частиною 6 ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ.

Частиною 8 ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ передбачено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у частині шостій цієї статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом. В інших випадках позапланова виїзна перевірка здійснюється лише на підставі рішення суду.

Спірна перевірка позивача була призначена наказом ДПІ від 11.05.2010р. №350.

Цим наказом затверджений план проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.09р. по 31.03.10р. (п.1 наказу) та визначений перелік податкових ревізорів-інспекторів, яким доручено проведення цієї перевірки в термін з 12.05.10р. по 18.05.10р. (п.2 наказу). В якості підстав для проведення перевірки в наказі є посилання на ч. 13 ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ та постанову старшого слідчого з ОВС слідчої частини СВ УБОЗ УМВС України в Херсонській області від 01.04.10р. по кримінальній справі №250007-10 про проведення позапланової перевірки позивача.

З вищевказаної постанови органу досудового слідства від 01.04.2010р. та долучених до справи листів прокуратури Херсонської області в адрес позивача вбачається, що кримінальна справа №250007-10 порушена за фактом привласнення майна службовими особами позивача за ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України, та з метою повного, всебічного та обєктивного розслідування даної кримінальної справи і зясування обставин, повязаних із дотриманням позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладений на податкові органи, було призначено виїзну позапланову перевірку позивача за вказаний період, проведення якої доручено відповідачу.

Призначення органом досудового слідства в рамках кримінальної справи позапланової перевірки платника податків є однією з підстав, передбачених ст.11-1 Закону № 509-ХІІ, що дає податковому органу право провести позапланову виїзну перевірку за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом, і наявності рішення суду на проведення такої перевірки у цьому випадку не потрібно.

Таким чином, наказ ДПІ від 11.05.2010р. №350 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача є правомірним, і підстави для визнання його недійсним відсутні.

Що стосується правомірності дій по проведенню перевірки позивача, то як встановлено судом, на підставі наказу №350 від 11.05.10р. податковим ревізорам-інспекторам були видані направлення на перевірку від 12.05.10р. №860/23-3. Направлення на перевірку та копія наказу №350 від 11.05.10р. були вручені головному бухгалтеру позивача під розписку, а сама перевірка проведена з відома керівника позивача. Наказом №371 від 18.05.2010р. ДПІ продовжило терміни позапланової виїзної перевірки позивача на 2 робочих дня з 19.05.10р. по 20.05.10р. включно, у звязку з чим ревізорами були видані направлення на перевірку від 19.05.10р. №904/23-3. Наведені обставини позивачем не заперечуються.

Згідно ст.11-2 Закону № 509-ХІІ посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до ч.11 ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ подовження термінів проведення позапланової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 5 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 2 робочих дні.

Відповідно до чинного на час перевірки позивача наказу ДПА України від 10.08.2005р. №327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства довідка (п.1.3 Порядку).

Результати проведеної перевірки позивача оформлені актом від 29.07.10р. №3400/23-3/30667002, в якому викладені висновки про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства.

Встановлені судом фактичні обставини проведеної позапланової виїзної перевірки позивача не дають підстав для висновку, що в ході її проведення податковим органом були порушенні вимоги законодавства, яке врегульовує порядок проведення таких перевірок.

Слід зазначити, що виявлення невідповідності діяльності субєкта владних повноважень хоча б одному із зазначених у п.3 ст. 2 КАС України критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Оскільки наказ ДПІ №350 від 11.05.10р. та дії відповідача по проведенню позапланової виїзної перевірки позивача відповідають вимогам законодавства та не порушують прав позивача, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

В задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Спецстроймонтаж-02» до державної податкової інспекції у м. Херсоні відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 травня 2011 р..

Суддя Кравченко К.В.

кат. 8.2.6