Постанова № 15219663, 06.05.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2011 р. Справа № 2-а-2311/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Анісімов О.В.,

при секретарі: Бабкіній О.В.,

за участю:

представників позивача - Окіпнюк О.І., Максимової А.В.,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області до приватного підприємства "Наташа" про застосування фінансових санкцій,

встановив:

Державна податкова інспекція у Скадовському районі Херсонської області (далі по тексту позивач або ДПІ) звернулась з адміністративним позовом до приватного підприємства «Наташа» (далі по тексту відповідач або ПП) про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу на загальну суму 7256000 грн. 00 коп. від проведення азартних ігор до Державного бюджету України.

Свої позовні вимоги ДПІ обґрунтувала тим, що відповідно до ст.2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 року, №1334-VI (далі по тексту Закон №1334) в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх. Однак 13 жовтня 2010 року в ході перевірки працівниками міліції задокументовано діяльність у сфері грального бізнесу в приміщенні кафе-бару «Наташа» (яке належить відповідачу) та вилучено гральні автомати в кількості 10 шт. Під час зазначеної перевірки встановлено, що директором ПП є ОСОБА_3, яка відповідно до її пояснень, уклала договір оренди приміщення (кафе-бару «Наташа») із невстановленою слідством особою. Внаслідок цього, у приміщенні кафе-бару було встановлено 10 гральних автоматів, які з грудня 2009 року по 13 жовтня 2010 року працювали та приносили прибуток до моменту перевірки працівниками міліції. Крім цього, ОСОБА_3 виконуючи функції оператора гральних автоматів, фактично надавала послуги в сфері грального бізнесу протягом періоду з 05.09.2010 року по 13.12.2010 року.

За результатами зазначеної перевірки прокурором Скадовського району порушено кримінальну справу, за наслідками розгляду якої 22.03.2011 року Скадовським районним судом Херсонської області постановлено вирок відповідно до якого ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.203 Кримінального кодексу України.

Вважає, що ОСОБА_3 виконуючи функції оператора гральних автоматів діяла від імені ПП, як його службова особа, а отже здійснювала організацію та проводила діяльність в сфері грального бізнесу від імені субєкта господарювання - приватного підприємства «Наташа». У звязку з цим, на підставі ст.3 Закону №1334 ПП були нараховані фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 7256000 грн. 00 коп.

Представники позивача у судовому засідання позов підтримали в повному обсязі свої доводи обґрунтували відповідно до змісту позову. Крім цього, суду пояснили, що не мають жодних доказів, які б підтверджували факт належності гральних автоматів ПП і на їхню думку власником гральних автоматів є особа, яка орендувала приміщення кафе-бару "Наташа".

Представники відповідача проти задоволення позову заперечили, суду пояснили, що ПП дійсно є власником приміщення в якому розташоване кафе-бар «Наташа». 06.12.2009 року ПП в особі директора ОСОБА_3 уклало з приватним підприємцем ОСОБА_5 договір оренди приміщення кафе-бару на строк до 06.06.2010 року з правом подальшої пролонгації договору. В п.2.1 зазначеного договору оренди зобовязано орендаря (ОСОБА_5) використовувати обєкт, що надається в оренду відповідно до його призначення, тобто як кафе-бар. Після укладання договору оренди ОСОБА_3 повернулася до м. Сімферополя, де тимчасово проживала її сімя. В ПП крім неї ніхто не працював. На початку вересня 2010 року коли ОСОБА_3 повернулася до с. Михайлівка з м. Сімферополя і дізналась про те, що приміщення кафе-бару «Наташа» використовується ОСОБА_6 для проведення в ньому азартних ігор. У звязку з цим ОСОБА_3, почала вимагати від представника орендаря ОСОБА_7 терміново звільнити приміщення кафе-бар, однак останній їй відмовив, мотивуючи це п.8.2 договору оренди, відповідно до якого дія договору була пролонгована на один рік. Крім цього, ОСОБА_7 повідомив, щодо питання діяльності закладу гральних автоматів в кафе-барі «Наташа» узгоджено з відповідними контролюючими та правоохоронними органами. При цьому ОСОБА_7 пообіцяв, що в жовтні 2010 року звільнить приміщення від гральних автоматів, одночасно запропонувавши ОСОБА_3 попрацювати в залі оператором гральних автоматів із заробітною платою 1000 грн. на місяць. Не маючи іншої оплачуваної роботи остання погодилась на цю пропозицію і була прийнята на зазначену роботу без укладання трудового договору.

Вважають, що ПП, як субєкт господарювання, жодного відношення до діяльності залу гральних автоматів в кафе-барі «Наташа» немає, відносини з власниками гральних автоматів мала виключно ОСОБА_3 як фізична особа, а не як службова особа-представник інтересів ПП, і при цьому ці відносини були трудовими. 22.03.2011 року вироком Скадовського районного суду Херсонської області ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.203 КК України та призначено покарання у виді штрафу в сумі 1360 грн.

Просили у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.76 КАС України представнику відповідача ОСОБА_3 було запропоновано надати покази в якості свідка по справі, на що остання погодилась.

Так, згідно показів ОСОБА_3 наданих в якості свідка, остання в повному обсязі підтвердила пояснення надані представниками відповідача.

Зокрема показала, що нею як директором ПП було укладено договір оренди приміщення кафе-бару «Наташа» з приватним підприємцем ОСОБА_5, який при укладанні договору діяв через свого представника ОСОБА_7. Фактичної діяльності ПП не здійснювало, єдиним його доходом були кошти отримані, як орендна плата за договором оренди. Після укладання зазначеного договору оренди ОСОБА_3 поїхала в м. Сімферополь, так як там тимчасово проживала із своєю сімєю. Що буде знаходиться в приміщення кафе-бару «Наташа» вона не знала. Про діяльність в приміщенні кафе-бару «Наташа» залу гральних автоматів вона дізналась по приїзду із Сімферополя у вересні 2010 року. У звязку з цим, вона почала вимагати від ОСОБА_7 щоб той вивіз із кафе-бару гральні автомати. ОСОБА_7 пообіцяв, що в жовтні 2010 року звільнить приміщення від гральних автоматів при цьому запропонував ОСОБА_3 попрацювати оператором гральних автоматів із заробітною платою 1000 грн. на місяць, протягом періоду часу до якого будуть знаходитись в приміщення кафе-бару гральні автомати. На зазначене ОСОБА_3, у звязку з скрутним матеріальним становищем, погодилась.

ПП жодного відношення до діяльності залу гральних автоматів в кафе-барі «Наташа», зокрема щодо організації його діяльності, сприяння в цьому немає, відносини з власниками гральних автоматів мала виключно ОСОБА_3 як фізична особа.

22.03.2011 року вироком Скадовського районного суду Херсонської області ОСОБА_3, за те що вона працювала на посаді оператора залу гральних автоматів визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.203 КК України та призначено покарання у виді штрафу в сумі 1360 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №246765 ПП зареєстровано як юридична особа 25.04.2000 року (ідентифікаційний код юридичної особи 30893853). 26.07.2000 року ПП взято на облік у ДПІ у Скадовському районі Херсонської області, перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності, та є платником єдиного податку за ставкою 10%. Основним видом діяльності ПП є діяльність кафе. Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником ПП є ОСОБА_3.

Крім цього, ПП є власником нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою Скадовський район, АДРЕСА_1 та належить йому на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав №424749 від 20.10.2005 року. В зазначеному приміщення знаходилось кафе-бар «Наташа», в якому фактично реалізовувався основний вид діяльності ПП.

06.12.2009 року ПП в особі керівника ОСОБА_3 з приватним підприємцем ОСОБА_5 укладено договір оренди нежилого приміщення, яке знаходиться за адресою Скадовський район, АДРЕСА_1 та в якому функціонувало кафе-бар «Наташа». Відповідно до п.2.1 зазначеного договору орендар зобовязаний використовувати обєкт, що надається в оренду, відповідно до його призначення та умов договору.

Отже враховуючи те, що орендоване приміщення до укладання договору оренди функціонувало в якості кафе-бару, а умови договору іншого не передбачають суд приходить до висновку, що воля та волевиявлення сторін на момент укладання договору була спрямована на те, що орендар ОСОБА_5 мав використовувати приміщення в якості кафе-бару.

13.10.2010 року працівниками міліції задокументовано діяльність у сфері грального бізнесу в приміщенні кафе-бару «Наташа», яким на момент перевірки, відповідно до договору оренди, користувався ОСОБА_5 В ході огляду місця події слідчим Скадовського РВ УМВС України в Херсонській області вилучено гральні автомати в кількості 10 шт.

По даному факту прокуратурою Скадовського району Херсонської області порушено кримінальну справу, по якій було предявлено обвинувачення керівнику ПП ОСОБА_3 за ч.1 ст.203 Кримінального кодексу України.

Відповідно до резолютивної частини обвинувального висновку, копія якого була досліджена в залі судового засідання, ОСОБА_3 обвинувачувалась в тому, що у грудні 2009 року, маючі у власності кафе-бар «Наташа» уклала договір оренди приміщення зазначеного кафе з невстановленою слідством особою ОСОБА_5 Після цього, в приміщенні кафе було встановлено 10 гральних автоматів, які з грудня 2009 року по 13 жовтня 2010 року працювали та приносили прибуток до моменту перевірки працівниками міліції. В період з 05.09.2010 року по 13.10.2010 року ОСОБА_3 працювала оператором ігрових автоматів і надавала послуги в сфері грального бізнесу. У звязку з цим її дії були кваліфіковані за ч.1 ст.203 КК України, а саме заняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом.

За наслідком розгляду зазначеної кримінальної справи 22.03.2011 року Скадовським районним судом Херсонської області постановлено вирок, яким ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.203 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1360 грн. на користь держави з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 1 рік.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Вироком Скадовського районного суду Херсонської області від 22.03.2011 року по справі по обвинуваченню ОСОБА_3 в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.203 КК України, встановлено, що ОСОБА_3 маючи у власності кафе-бар «Наташа» уклала договір оренди приміщення зазначеного кафе з невстановленою слідством особою ОСОБА_5 Після цього, в приміщенні кафе було встановлено 10 гральних автоматів, які з грудня 2009 року по 13 жовтня 2010 року працювали та приносили прибуток до моменту перевірки працівниками міліції. В період з 05.09.2010 року по 13.10.2010 року ОСОБА_3 працювала оператором ігрових автоматів і надавала послуги в сфері грального бізнесу.

Вирок постановлений відповідно до ст.299 КПК України, тобто без фактичного дослідження доказів по справі, у звязку з повним визнанням вини ОСОБА_3

Аналізуючи, в рамках положень ч.4 ст.72 КАС України, вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 22.03.2011 року, а також матеріали перевірки та кримінальної справи, які стали підставою для його постановлення, суд приходить до висновку, що вироком суду надано оцінку виключно діям ОСОБА_3, як фізичної особи, а не службової особи приватного підприємства «Наташа», що підтверджується доводами викладеними судом у мотивувальній частині вироку. Суть обвинувачення полягала виключно в тому, що ОСОБА_3 маючи у власності кафе передала його в оренду для використання під зал гральних автоматів, і при цьому вона сама працювала в цьому кафе оператором гральних автоматів.

Зазначену позицію суду, яка викладена у вироку від 22.03.2011 року підтвердила і сама ОСОБА_3 в ході її допиту в якості свідка в залі судового засідання.

Жодних доказів причетності ПП або його службових осіб до організації та проведення в приміщенні кафе-бару «Наташа» азартних ігор вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 22.03.2011 року не містить.

Відповідно до ст.2 Закону №1334 в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх, а ст.3 зазначеного Закону встановлює відповідальність за порушення його вимог.

Субєктом правопорушення Закону №1334 є субєкти господарювання, а саме фізичні особи-підприємці та юридичні особи, які здійснюють діяльність з організації і проведення азартних ігор з метою отримання прибутку.

Під визначенням «прибуток» на момент оспорюваних правовідносин, необхідно було розуміти різницю між сумами доходів та витрат платника податку і суми амортизаційних відрахувань, яка є обєктом оподаткування.

При цьому, необхідно зазначити, що на момент перевірки органами внутрішніх справ кафе-бару «Наташа», приватне підприємство «Наташа» перебувало на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності, та було платником єдиного податку за ставкою 10%, що відповідно до вимог Указу Президента України від 03.07.1998 року, №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» (далі по тексту Указ №727) звільняло його від сплати податку на прибуток підприємств.

Однак відповідно до вимог, Указу №727 ПП, в разі отримання прибутку від діяльності залу гральних автоматів, мало відображати зазначені надходження як виручку і при цьому відображати ці надходження в книзі обліку доходів та витрат. В разі не здійснення цих операцій ПП б порушувало вимоги податкового законодавства.

Відповідно до положень Податкового кодексу України в Україні діє презумпція невинності платника податку. На орган державної податкової служби покладено функції доведення вини платника податку, у разі наявності ознак порушення ним податкового законодавства.

Однак ДПІ не надала суду жодних доказів, які б свідчили про те, що ПП відносить до виручки доходи отриманні від діяльності залу гральних автоматів та відображає їх в книзі обліку доходів та витрат, або доказів які б свідчили проте, що ПП порушило вимоги чинного податкового законодавства України, зокрема не відобразило в книзі обліку доходів та витрат доходи отримані від грального бізнесу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що ПП не отримувала жодних доходів від грального бізнесу, який мав місце в приміщенні кафе-бару «Наташа», а отже і не здійснювало відповідну діяльність.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Разом з цим, ДПІ не надало суду жодних доказів, які б підтверджували факт того, що вилучені гральні автомати в кількості 10 шт. з приміщення кафе-бару «Наташа» належать саме ПП, не надало жодних доказів, які б свідчили проте, що ПП отримувало прибуток від діяльності залу гральних автоматів в приміщенні кафе-бару «Наташа».

Наявність вини фізичної особи ОСОБА_3 у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.203 КК України не може свідчити про вину юридичної особи ПП, в якій ОСОБА_3 є службовою особою, так як відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Суд враховує, що відповідно до ст.1 Закону №1334, під організацією і проведенням азартних ігор розуміється діяльність організаторів азартних ігор, що здійснюється з метою створення умов для здійснення азартних ігор та видачі виграшів (призів) учасникам азартних ігор.

Однак суд не вважає, що укладанням договору оренди приміщення, відповідно до змісту якого воно мало експлуатуватись не як зал гральних автоматів, ПП створив умови для здійснення азартних ігор.

Для застосування адміністративно-господарської санкції до ПП за порушення вимог Закону №1334 необхідна наявність юридичного складу цього правопорушення, зокрема такої складової його субєктивної сторони, як вина. Але ДПІ не надало суду доказів, які б підтверджували факт невиконання чи неналежного виконання ПП своїх зобовязань, передбачених чинним законодавством.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позов Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області до приватного підприємства «Наташа» про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу на загальну суму 7256000 грн. 00 коп. від проведення азартних ігор до Державного бюджету України не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, суд -

постановив:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області до приватного підприємства "Наташа" про застосування фінансової санкції у вигляді штрафу в сумі 7256000 (сім мільйонів двісті пятдесят шість тисяч) грн. 00 коп. відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 травня 2011 р..

Суддя Анісімов О.В.

кат. 8.1.4