Ухвала суду № 15203408, 26.04.2011, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 22-ц-495/11 25.01.2011 25.01.2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа N 22-ц-495/11. Головуючий 1 інстанції Гаврасієнко В.О. .

Доповідач апеляційної інстанції Лисенко П.П.

У Х В А Л А.

25 січня 2011 року. м. Миколаїв.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Кушнірової Т.Б. та Шолох З.Л.,

із секретарем судового засідання Бобуйок І.Ф.,

з участю:

представника позивачів ОСОБА_2,

представника товариства з обмеженою відповідальністю «Істок-2001» Вороніна В.М.,

представника виконкому Миколаївської міської ради Чушкіна Є.В.,

у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 ОСОБА_6 переглянула ухвалу місцевого Заводського районного суду Миколаївської області від 15 листопада 2010 року, постановлену по цивільній справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53 до товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Істок-2001», ОСОБА_5, виконкому Миколаївської міської ради про визнання недійсним договору про інвестування будівництва житла, визнання нечинними рішень, визнання права власності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі і зявилися в судове засідання, перевіривши у межах оскарження обставини та докази, якими сторони їх стверджували ,-

у с т а н о в и л а :

3 листопада 2010 року позивачі предявили позов до ТОВ «Істок-2001», ОСОБА_5 і виконкому Миколаївської міської ради, в якому просили:

- визнати недійсним договір про інвестування будівництва житла від 14 листопада 2005 року, , укладений між ОСОБА_5 та ТОВ «Істок»;

- визнати нечинними та скасувати п. 22-24 рішення виконкому Миколаївської міської ради № 817 від 27 квітня 2007 року;

- визнати нечинними та скасувати пункти 44-46 рішення виконкому Миколаївської міської ради № 1041 від 25 травня 2007 року;

- скасувати державну реєстрацію прав власності на приміщення, зареєстровані за ОСОБА_5 (реєстраційні номери 19356255 номер запису 1117 у книзі 11, 19356722 номер запису 1116 у книзі 11, 19371847 номер запису 1119 у книзі 11);

- визнати право спільної часткової власності власників квартир співвласників житлового АДРЕСА_1 на підвальні приміщення № № 38, 39, 40, розміщені у підвальному поверсі цього будинку.

На забезпечення позову заявили клопотання накласти арешт на належні відповідачу ОСОБА_48 нежитлові приміщення, що розташовані по АДРЕСА_1 (реєстраційні номери 19356255 номер запису 1117 у книзі 11, 19356722 номер запису 1116 у книзі 11, 19371847 номер запису 1119 у книзі 11) та заборонити заходити в ці приміщення і виконувати там будь-які роботи.

Ухвалою місцевого Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 листопада 2010 року таке клопотання було задоволено тільки в частині накладення арешту на нежитлові приміщення, в решті відмовлено за безпідставністю вимог.

Представник відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_6 подала на цю ухвалу апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати й відмовити у задоволенні клопотання позивачів про вжиття заходів забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом норм процесуального права, а саме як необґрунтованого вжиття заходів забезпечення позову в цілому, так і застосування в якості забезпечення позову саме накладення арешту на майно.

Апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржену ухвалу суду І інстанції залишити без зміни, оскільки той постановив її з додержанням норм процесуального права.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, місцевий суд виходив з того, що інше може утруднити або, взагалі, зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними, обґрунтованими й законними.

Так, згідно із статтями 151, 152 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачі оспорюють право власності відповідачки на нежитлові підвальні приміщення АДРЕСА_1, вважаючи їх своїми і, бажаючи офіційно закріпити їх за собою.

Відсутність заборони на відчуження, дає власнику реальну можливість відчужити спірні приміщення, утруднивши чи, взагалі, зробити неможливим, у разі ухвалення на користь позивачів, виконання рішення суду по даній справі.

З метою недопущення цього, суд, не тільки міг, але й зобовязаний був накласти арешт на названі обєкти нерухомості.

Оскільки цього ж, з таких же мотивів дійшов і місцевий суд, то підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Відсутність у відповідача наміру відчужити спірне майно, а саме це покладено в обґрунтування скарги, не може бути перешкодою для накладення арешту на майно, оскільки законодавець не ставить застосування чи незастосування такого заходу забезпечення позову в залежність від названої обставини.

Що ж до інших доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, то вони є субєктивними і не можуть слугувати скасуванню оскарженої ухвали.

За такого, підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 відхилити, а ухвалу місцевого Заводського районного суду Миколаївської області від 15 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді:

Справа N 22-ц-495/11. Головуючий 1 інстанції Гаврасієнко В.О. .

Доповідач апеляційної інстанції Лисенко П.П.

У Х В А Л А

(вступна і резолютивна частини).

25 січня 2011 року. м. Миколаїв.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Кушнірової Т.Б. та Шолох З.Л.,

із секретарем судового засідання Бобуйок І.Ф.,

з участю:

представника позивачів ОСОБА_2.,

представника товариства з обмеженою відповідальністю «Істок-2001» Вороніна В.М.,

представника виконкому Миколаївської міської ради Чушкіна Є.В.,

у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 ОСОБА_6 переглянула ухвалу місцевого Заводського районного суду Миколаївської області від 15 листопада 2010 року, постановлену по цивільній справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48 ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53 до товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Істок-2001», ОСОБА_5, виконкому Миколаївської міської ради про визнання недійсним договору про інвестування будівництва житла, визнання нечинними рішень, визнання права власності.

Керуючись ст.ст. 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 відхилити, а ухвалу місцевого Заводського районного суду Миколаївської області від 15 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: