Рішення № 14943041, 19.04.2011, Апеляційний суд Миколаївської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22-ц-544/11

Справа N 22ц 544/2011. Головуючий у першій інстанції Савін О.І.

Категорія 27. Доповідач в апеляційній інстанції .Лисенко П.П.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України.

1 березня 2011 року. м. Миколаїв.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Шолох З.Л. та Кутової Т.З,

із секретарем судового засідання Величковською В.С.,

з участю:

представника відповідача Сербіна В.О.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційними скаргами ОСОБА_4 і представника відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” Куцевич Ольги Петрівни рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 грудня 2010 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” про стягнення плати за користування розміщеним на поточному рахунку банківським металом (золотом), 3% річних та пені за прострочення виконання платіжного доручення по переказу коштів, 3% річних та пені від суми не нарахованої плати за користування банківським металом і суму інфляційних втрат, -

у с т а н о в и л а :

3 листопада 2010 року ОСОБА_4 предявила позов до відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” про стягнення - 3 690,35 тройських унцій золота XAU, код валюти 959, з яких:

·458,60 тройських унцій золота - проценти на залишок вкладу за термін з 24 лютого 2009 року і по 1 листопада 2010 року;

· 2 645,66 тройських унцій золота втрат від інфляції;

·586,09 тройських унцій - 3 % річних за прострочку виконання грошового зобовязання, що в загальному грошовому еквіваленті, за курсом Національного Банку України тройської унції до гривні на день звернення до суду з позовом, становить 38 897 134 гривні 09 копійок.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 19 липня 2006 року ОСОБА_6 уклав з відповідачем договір банківського рахунку фізичної особи № НОМЕР_1 Т, за умовами якого розмістив на відкритому Банком на його імя поточному рахунку 10 862, 93 тройських унцій золота, під зобовязання Банку виконувати його розпорядження про перерахунок і видачу відповідних сум з цього рахунку, а також, здійснення Банком плати за користування банківським металом, виходячи із ставки 0,01 % річних від залишку на рахунку.

Додатковою угодою № 2 до названого договору, сторони збільшили розмір процентів за залишком на рахунку до 2,5% річних.

14 січня 2009 року ОСОБА_6 звернувся до банку з платіжним дорученням про перерахунок банківського металу з рахунку у відкритому акціонерному товаристві комерційний банк “Надра” на його рахунок в АКБ “Форум”, проте така його вимога не була виконана.

У звязку з цим він предявив позов до відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра”, про стягнення на його користь банківського металу в натуральному вигляді.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 квітня 2009 року, залишеного без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від 17 червня 2009 року, цей позов було задоволено.

Це рішення набрало законної сили і перейшло в стадію виконання.

Проте, 25 липня 2009 року ОСОБА_6 помер, у звязку з чим відкрилася спадщина, в тому числі і щодо прав та обовязків за договором банківського рахунку фізичної особи № НОМЕР_1 Т, яку в установленому законом порядку у рівних частках прийняли ОСОБА_7 і ОСОБА_8

18 червня 2010 року названі особи уступили їй право вимоги по названому договору, про що уклали договір, посвідчивши його нотаріально.

Посилаючись на те, що з того часу вона набув права вимоги до Банку, рівного праву ОСОБА_6, а після його смерті і вступу спадкоємців у спадкові права - ОСОБА_7 та ОСОБА_8- просила позов задовольнити.

У подальшому позов уточнила, кінцево ж просила стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456) на її користь вартість 6 042,56 тройських унцій золота, з яких:

-470,64 тройських унцій золота, які є платою за користування банківським металом;

-2 639,68 тройських унцій золота, що становить суму інфляційних втрат;

-566,04 тройських унцій золота, які є сумою 3% річних від прострочення невиконання грошового зобов'язання відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України;

-1 086,29 тройських унцій золота, які є сумою пені 0,1% від простроченого платежу за порушення строків виконання платіжного доручення відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»;

1 279,91 тройських унцій золота, які є сумою пені у розмірі 3% від суми не нарахованих відсотків за користування коштами, відповідно до Закону України “Про захист прав споживачів”, що становить 65 075 192 гривень 81 копійок.

Представник відповідача позов не визнав, вважає ОСОБА_4 неналежним позивачем, а її вимоги - безпідставними.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 грудня 2010 року позов задоволено частково.

З відкритого акціонерного товариства комерційного банка “Надра” на користь ОСОБА_4 стягнуто:

·5 115 715 гривень 53 копійки не нарахованих, а, відповідно, і несплачених процентів за користування банківським металом;

·6 509 608 гривень 56 копійок 3% річних за прострочення виконання обов'язку по переказу коштів;

·11 698 771 гривень 91 копійок пені за прострочення виконання платіжного доручення;

· 127 618 гривень 26 копійок 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання по нарахуванню процентів за користування вкладом, а також

розподілені судові витрати.

В іншій частині позовних вимог відмовлено за їх безпідставністю.

Обидві сторони подали на це рішення апеляційні скарги, в якій просили його скасувати і ухвалити нове Банк про відмову у позові, а ОСОБА_4 про задоволення її вимог у повному обсязі.

Обидві особи, які подали апеляційні скарги, обґрунтовували їх тим, що суд дав неналежну оцінку зібраним по справі доказам та неправильно застосував норми матеріального права, що таке не дало йому можливості дійти вірних висновків по справі.

В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_4 слід відмовити, за її необґрунтованістю.

Апеляційна скарга Банку підлягає частковому задоволенню, оскаржене рішення суду 1 інстанції у частині вирішення вимог про стягнення 3% річних та пені за прострочення виконання платіжного доручення, а також 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання по нарахуванню процентів за користування вкладом скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в названих вимогах.

Вирішуючи спір таким чином, як викладено у оскарженому судовому рішенні, суд 1 інстанції виходив з того, що сторони знаходяться у договірних правовідносинах, підставою виникнення яких є дійсний договір банківського рахунку, дії спадкоємців по прийняттю спадщини та дійсний договір про відступлення прав вимоги. Відповідач порушив умови першого договору, а тому повинен нести негативні наслідки таких своїх дій, а саме: сплатити не нараховані, а, відповідно, і не сплачені проценти за користування вкладом; пеню та 3% річних за прострочення виконання обов'язку по переказу коштів; а також, 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання по нарахуванню процентів за користування вкладом.

Однак у повній мірі з таким погодитися не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 липня 2006 року ОСОБА_6 та відкрите акціонерне товариство комерційний банк “Надра” уклали між собою договір банківського рахунку, умови якого не виконав Банк, а тому, останній, відповідно до статей 11, 14-15, 22, 203-205, 509, 526, 599-601, 604-609, 610-611, 615, 622, 1066, 1070, 1073 ЦК України, повинен нести негативні наслідки таких своїх дій, а саме, сплатити проценти за користування банківським металом, що знаходиться на рахунку клієнта, та відшкодувати збитки.

Право вимоги такого у ОСОБА_9 існувало як до набрання законної сили рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 квітня 2009 року, так і після.

У звязку із його смертю, таке право у повному обсязі перейшло до його спадкоємців - ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а, після укладення ними з ОСОБА_4 договору відступлення прав вимоги до останньої.

Таким чином, ОСОБА_4 є належним позивачем по справі, і, виходячи з того, що зобовязання не є припиненим, Банк повинен був нараховувати їй проценти за користування вкладом.

Так як той цього не робив, то її вимога про таке підлягала задоволенню.

Оскільки цього ж, з таких же мотивів дійшов і місцевий суд, то підстав для задоволення в цій частині апеляційної скарги Банку немає.

Що ж до вимог про стягнення пені і 3% річних від простроченої суми за невиконання платіжного доручення та пені за не нарахування процентів за користування вкладом, то вони не могли бути задоволені, оскільки це не передбачалося договором і не передбачено главою 72 ЦК України, яка містить спеціальні норми для даних правовідносин, а, відповідно, повинна застосовуватися при їх врегулюванні.

Більше того, стягнення трьох процентів річних від простроченої суми за невиконання платіжного доручення, в порядку ст. 625 ЦПК України, не могло бути присуджено, оскільки названа стаття стосуються тільки зобовязань предметом яких є гроші.

В даній справі спір іде щодо зобовязання, предметом якого є банківський метал.

За такого названа вимога не підлягала задоволенню

Оскільки місцевий суд був іншої думки і провів таке стягнення, то в цій частині рішення слід скасувати і ухвалити по вимозі нове рішення про відмову у вимозі.

Не підлягали задоволенню і вимоги про стягнення пені, оскільки для цього не було законних підстав. Ні договором, ні спеціальними нормами стягнення пені не передбачалося, а тому вимога про таке стягнення теж не могла бути задоволена.

Більше того, її нарахування в період дії в Банку мораторію є протизаконним.

Усупереч виписаному суд 1 інстанції таке стягнення провів, що є неприпустимим.

Тому, рішення і в цій частині слід скасувати і ухвалити нове, про відмову у стягненні пені за обома обставинами.

Це ж стосується вимоги ОСОБА_4 про стягнення втрат від інфляційних процесів, яка не може бути задоволена з двох підстав, по-перше, ст. 625 ЦК України не може бути застосована до названих відносин, оскільки, як вже було сказано, вони не ї грошовим зобовязанням; по-друге, банківський метал - золото від інфляції не знецінюється, а, навпаки, ціна на нього зростає, повністю покриваючи збитки від інфляції.

За такого, в задоволені цієї вимоги слід відмовити, що вірно і вчинив суд 1 інстанції.

Крім цього, відповідно до задоволеної частини вимог необхідно відкоригувати розподіл судових витрат.

Оскільки при предявлені позову ОСОБА_4 повинна була сплатити 1 700 гривень судового збору але їх не сплатила і її позов було задоволено частково, то з неї на користь держави слід стягнути 1 088 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Апеляційну скаргу представника відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” Куцевич Ольги Петрівни задовольнити частково.

Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 грудня 2010 року у частині вирішення вимог про стягнення з відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” на користь ОСОБА_4 :

·3 % річних від суми вкладу за порушення термінів виконання зобовязання з переказу коштів в сумі 6 509 608 гривень 56 копійок;

·пені за порушення строків виконання банком платіжного доручення в сумі 11 698 771 гривня 91 копійка;

·пені у розмірі 3 % від суми не нарахованих банком процентів за користування коштами в сумі 127 618 гривень 26 копійок

скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволені названих позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1 088 гривень судового збору.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

ГоловуючийСудді:

Справа N 22ц 544/2011. Головуючий у першій інстанції Савін О.І.

Категорія 27. Доповідач в апеляційній інстанції .Лисенко П.П.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(вступна і резолютивна частини).

1 березня 2011 року. м. Миколаїв.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Шолох З.Л. та Кутової Т.З,

із секретарем судового засідання Величковською В.С.,

з участю:

представника відповідача Сербіна В.О.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційними скаргами ОСОБА_4 і представника відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” Куцевич Ольги Петрівни рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 грудня 2010 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” про стягнення плати за користування розміщеним на поточному рахунку банківським металом (золотом), 3% річних та пені за прострочення виконання платіжного доручення по переказу коштів, 3% річних та пені від суми не нарахованої плати за користування банківським металом і суму інфляційних втрат, -

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Апеляційну скаргу представника відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” Куцевич Ольги Петрівни задовольнити частково.

Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 грудня 2010 року у частині вирішення вимог про стягнення з відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” на користь ОСОБА_4 :

·3 % річних від суми вкладу за порушення термінів виконання зобовязання з переказу коштів в сумі 6 509 608 гривень 56 копійок;

·пені за порушення строків виконання банком платіжного доручення в сумі 11 698 771 гривня 91 копійка;

·пені у розмірі 3 % від суми не нарахованих банком процентів за користування коштами в сумі 127 618 гривень 26 копійок

скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволені названих позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1 088 гривень судового збору.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

ГоловуючийСудді: