Рішення № 15166759, 19.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/4819.04.11 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

доДочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «Екос»акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»

простягнення 124230,00 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача: Марковська В.В., Цурко Н.О.- представники

від відповідача: Скляр І.М.- представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського сулу міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»про стягнення з Житлового управління «Південне»Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально - побутового призначення «Екос»холдингової компанії «Київміськбуд»заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 108096,33 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 6794,94 грн., 3% річних у розмірі 2578,67 грн., пені у розмірі 6760,06 грн. та штрафу у розмірі 6569,49 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 за клопотанням позивача у справі № 11/48 допущена заміна первісного відповідача Житлового управління «Південне»Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально - побутового призначення «Екос»холдингової компанії «Київміськбуд»належним відповідачем - Дочірнім підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально –побутового призначення «Екос»холдингової компанії «Київміськбуд».

22.03.2011 до Господарського суду міста Києва позивачем подана заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 108096,33 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 6794,94 грн., 3% річних у розмірі 2578,67 грн. та пеню у розмірі 6760,06 грн., всього 124230,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного сторонами договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.06.2003 № 520679 відповідач не виконав зобов’язання щодо внесення оплати за поставлену теплову енергію за період з 01.11.2009 по 01.12.2010.

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що заявлена до стягнення сума основного боргу є заборгованістю споживачів теплової енергії –мешканців житлових будинків, що знаходяться на балансі ЖУ «Південне»ДП «Екос», та оплата спожитих комунальних послуг надійде на рахунок позивача через ГІОЦ при КМДА після розщеплення платежів (відзив у справі).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.06.2003 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», як енергопостачальною організацією, та Житловим управлінням «Південне»дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально – побутового призначення «Екос»холдингової компанії «Київміськбуд»(яке є структурним підрозділом відповідача), як абонентом, укладено договір № 520679 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір) предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1).

За своєю правовою природою Договір є договором енергопостачання.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, де передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

За умовами Договору енергопостачальна організація зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону, гарячого водопостачання –протягом року, в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору (п. 2.2.1 Договору).

Абонент зобов’язаний, зокрема, додержуватися кількості споживання енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п. 2.3.1 Договору); виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору (п. 2.3.2 Договору).

Відповідно до додатку № 3 до вищевказаного Договору, розрахунки за відпущену теплову енергію абоненту здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Київською міською державною адміністрацією, які можуть змінюватися в період дії договору.

Згідно з п 5.1. Договору облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

В додатку 4 до вказаного Договору сторонами визначено порядок розрахунків за теплову енергію.

Пунктом 2 зазначеного додатку передбачено, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням поточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Оплату за вказаними у п. 2 цього додатку документами абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця ( п.3 додатку № 4).

Відповідно до п. 3.2 додатку № 4 абонентам, що не мають приладів обліку щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду; кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількість годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, за період з 01.11.2009 по 01.12.2010 позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 182804,61 грн., проте, відповідач за поставлену енергію розрахувався не в повному обсязі, виникла заборгованість, що підтверджується доданими до позовної заяви відомостями обліку споживання теплової енергії відповідачем за вказаний період, обліковими картками та розрахунком позивача.

Відповідач зазначає, що фактично є посередником між енергопостачальною організацією та кінцевими споживачами –мешканцями житлових будинків, що знаходяться на балансі ЖУ «Південне»ДП «Екос», а тому заявлена до стягнення позивачем заборгованість є боргом мешканців за спожиту теплову енергію, оплата за спожиті мешканцями комунальні послуги надходить на рахунок позивача через ГІОЦ при КМДА після розщеплення платежів.

Доводи відповідача судом не приймаються як такі, що суперечать умовам Договору та спростовуються матеріалами справи.

За спожиту відповідачем теплову енергію за період з 01.11.2009 по 01.12.2010 позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 108096,33 грн.

Проте 21.03.2011 в рахунок погашення заборгованості за Договором за спожиту теплову енергію за визначений позивачем період відповідачем сплачено 64000,00 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2009 по 01.12.2010 визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню частково на суму основного боргу в розмірі 44096,33 грн.

В частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 64000,00 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором позивач просить стягнути з відповідача 6794,94 грн. інфляційної складової боргу, 2578,67 грн. 3% річних та 6760,06 грн. пені.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання з оплати спожитої теплової енергії на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з цим, судом враховано, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань судом було встановлено, що позивач при даному розрахунку не врахував того, що індекс інфляції у квітні, травні, червні та липні 2010 року становив 99,7%, 99,4%, 99,6%, 99,8% відповідно, у зв’язку з чим судом було виконано перерахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого з відповідача підлягає стягненню 5346,45 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п.1 ст.547 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 3.5 додатку № 4 до Договору передбачено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Оскільки відповідач взяті на себе зобов’язання з оплати отриманої теплової енергії не виконав, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов’язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково - в частині стягнення з відповідача на користь позивача 44096,33 грн. основного боргу, інфляційної складової боргу в розмірі 5346,45 грн., 3% річних в розмірі 2578,67 грн. та 6760,06 грн. пені.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально –побутового призначення «Екос»акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»(01021, м. Київ, вул. Мечникова, 20, ідентифікаційний код 24361623, з будь-якого рахунку, виявлено під час виконавчого провадження) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 44 096 (сорок чотири тисячі дев’яносто шість) грн. 33 коп. основного боргу, 5 346 (п’ять тисяч триста сорок шість) грн. 45 коп. інфляційної складової боргу, 2 578 (дві тисячі п’ятсот сімдесят вісім) грн. 67 коп. 3 % річних, 6 760 (шість тисяч сімсот шістдесят) грн. 06 коп. пені, 1 227 (одна тисяча двісті двадцять сім) грн. 82 коп. державного мита та 231 (двісті тридцять одна) грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі № 11/48 в частині стягнення з Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально –побутового призначення «Екос»акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» 64000,00 грн. основного боргу припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяЮ.М.Смирнова Дата підписання рішення:26.04.2011