Рішення № 15164098, 04.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" травня 2011 р.Справа № 24/17-825-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬПКЛУБ"; до відповідача: Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський портовий елеватор"

про стягнення 10016,84грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 на підставі довіреності від 22.03.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 на підставі довіреності від 14.02.2011р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬПКЛУБ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" про стягнення 10016,84грн.

23.03.2011р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшов відзив на позов.

04.04.2011р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло пояснення на відзив.

04.04.2011р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд заборонити відділу державних реєстраторів Виконавчого комітету Одеської міської ради вносити до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" в результаті її ліквідації.

04.04.2011р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд накласти арешт на грошові кошти, які належать Дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" та знаходяться на рахунку №26001314344 в ПАТ АБ «Південний», МФО 328209, в межах ціни позову, а саме на суму 10016,84грн.

06.04.2011р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшло заперечення щодо пояснень ТОВ «Альпклуб»на відзив від 04.04.2011р.

У судовому засіданні 23.03.2011р. оголошено перерву до 06.04.2011р.

У судовому засіданні 04.05.2011 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи суд встановив:

07 грудня 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬПКЛУБ" (Підрядник) та Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" (Замовник) було укладено договір підряду № 07/12/09, згідно якого Підрядник зобов'язався виконати роботи по обстеженню і відбиттю дефектів штукатурки фасаду робочої башти, силосних корпусів № 1 і № 2 Одеського портового елеватору, в свою чергу обов'язком Замовника було прийняти виконані роботи, та оплатити їх. Відповідно п.2.1 договору підряду № 07/12/09 від 07.12.2009р. вартість робіт за договором підряду № 07/12/09 від 07.12.2009р. складає 8518грн. без ПДВ. Відповідно п.2.2 договору підряду № 07/12/09 від 07.12.2009р. Замовник на протязі пяти банківських днів після укладання договору підряду зобовязується провести авансовий платіж у розмірі 30% від суми договору.

Згідно п.2.3 договору підряду № 07/12/09 від 07.12.2009р. остаточний розрахунок виконаних робіт (послуг) повинен бути проведений на підставі акту здачі - прийомки виконаних робіт згідно виставленого Підрядником рахунку на протязі п'яти банківських днів. Як вбачається з матеріалів справи, наявний акт приймання виконаних підрядних робіт від 10.03.2010р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками, відповідно до якого, позивач виконав умови договору підряду № 07/12/09 від 07 грудня 2009р. у повному обсязі.

Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру від 10.03.2010р. № СФ-0072, згідно якого відповідач повинен був сплатити за виконані роботи суму в розмірі 8518,00 грн., але доказів відправлення цього рахунку до суду не надано.

19 листопада 2010р. позивач рекомендованим листом звернувся до відповідача з повідомленням про сплату заборгованості в строк до 07.12.2010р. та рахунком-фактурою від 19.11.2010р. № СФ-0072 на оплату виконаних робот.

Згідно п.4 ст.882 Цивільного Кодексу України, роботи замовником вважаються прийнятими з моменту підписання акту приймання-передачі.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Разом з тим частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено п. 4.4. договору підряду № 07/12/09 від 07.12.2009р. Замовник за несвоєчасне перерахування авансового платежу або оплату виконаних робіт (послуг) сплачує Підряднику штраф у розмірі 2% від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочки.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, наявний розрахунок суми пені який складає 803,26грн., суми індексу інфляції 449,14грн. та суми 3% річних 246,44грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 10016,84грн.

23.03.2011р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого, просить суду задоволенні позову відмовити, посилаючись на те що, позивач не надав суду доказів направлення відповідачу рахунку на оплату виконаних за договором підряду робіт, також посилається на те, що відповідно до п. 1.1 Статуту відповідача засновником останнього є державна акціонерна компанія «Хліб України»(ДАК «Хліб України»). Згідно з наказом ДАК «Хліб України»від 25.10.2010р. №140 «Про утворення ліквідаційної комісії та здійснення заходів з ліквідації дочірнього підприємства ДАК «Хліб країни» «Одеський портовий елеватор»було прийнято рішення щодо припинення відповідача шляхом ліквідації. Запис про зазначене рішення ДАК «Хліб України»був внесений відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ЄДР), що підтверджується відповідним витягом з ЄДР (бланки серія АЕ №№483517, 483518).

Як вбачається з матеріалів справи, наявний лист від Українського державного підприємства поштового звязку „Укрпошта” Одеської дирекції Поштамта ЦПЗ №1 06.04.2011р., згідно якого вбачається, що рекомендований лист №6501102328087 від 19.11.2010р. отримано 22.11.2010р. адресатом ДП „ДАК „Хліб Україна” Одеський припортовий елеватор Хлібна гавань,4 м. Одеса, 65003 через уповноваженного на отримання пошти Юрчук.

04.04.2011р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло пояснення на відзив, відповідно до якого, відповідач посилається на те, що відповідно ч.2 ст. 104 ЦК України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до ЄДР запису про її припинення.

Відповідно ч.4 ст.91 Цивільного Кодексу України, Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Виходячи з зазначеного до моменту припинення юридичної особи, вона має повну цивільну правоздатність, тобто має відповідати за своїми зобов'язаннями у повному обсязі.

04.04.2011р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд заборонити відділу державних реєстраторів Виконавчого комітету Одеської міської ради вносити до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" в результаті її ліквідації.

04.04.2011р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд накласти арешт на грошові кошти, які належать Дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" та знаходяться на рахунку №26001314344 в ПАТ АБ «Південний», МФО 328209, в межах ціни позову, а саме на суму 10016,84грн.

Заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд вважає необґрунтованими, тому не підлягають задоволенню.

Так, пунктом 3 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У відповідності з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З огляду на таке відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України суд зменшує розмір пені до 452,15грн., суми індексу інфляції 381,17 грн. та суми 3% річних 87,51грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за вказаним договором підряду від 07.12.2009р. складає 9438,83грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обовязку в натурі.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬПКЛУБ" до відповідача Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" про стягнення 10016,84грн. частково обґрунтовані та відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, у звязку з чим підлягають частковому задоволенню.

У звязку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по сплаті держмита та послуг на ІТЗ судового процесу, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬПКЛУБ" до відповідача Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" про стягнення 10016,84грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" (65003, м. Одеса, вул. Хлібна Гавань, 4, код ЄДРПОУ 00955176), р/р 26001314344в АБ „Південний”, МФО 328209 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬПКЛУБ" (65011, м. Одеса, пров. Онілової, 9 кв. 19, код ЄДРПОУ 33312301), р/р 26000301538968 у філії ОЦВ Промінвестбанку, м. Одеса, МФО 328135 заборгованість у сумі 9438,83 грн., яка складається з суми основного боргу 8518грн., суми індексу інфляції складає 381,17 грн., суми 3% річних 87,51грн., суми пені 452,15грн.; державне мито у сумі 102грн. та витрати на ІТЗ судового процесу 236грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬПКЛУБ" (65011, м. Одеса, пров. Онілової, 9 кв. 19, код ЄДРПОУ 33312301), р/р 26000301538968 у філії ОЦВ Промінвестбанку, м. Одеса, МФО 328135 на користь до державного бюджету України держмита в сумі 1,83 гривні на р/р 31114095700008 одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача УДК в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 23213460;

4. У задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.05.2011р.

Суддя О.Ю.Оборотова