Ухвала суду № 15163544, 04.05.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

04 травня 2011 року                               м. Київ                                        В/9991/908/11

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

судді-доповідача                     Ланченко Л.В.

суддів                               Бившевої Л.І.

Костенка М.І.

Нечитайла О.М.

                                        Пилипчук Н.Г.

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.03.2011

у справі №2-а-11825/09/0570 (№К-323/10)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербіс»

до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області,

третя особа Державна податкова інспекція в Ворошиловському районі м.Донецька

про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

                                                   ВСТАНОВИВ:                              

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2009 позов ТОВ «Інтербіс»задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька №0000182344/0/20335263/6124 від 29.04.2009 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за грудень 2008 року на 904447 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Інтербіс» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість по декларації за грудень 2008 року в сумі 13890559 грн. та 1700 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.11.2009 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2009 скасовано. Прийнято нову постанову. Позовні вимоги задоволено частково. Визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька №0000182344/0/20335263/6124 від 29.04.2009 щодо зменшення бюджетного відшкодування за грудень 2008 року на 685457 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Інтербіс» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість по декларації за грудень 2008 року в сумі 13671569 грн. У іншій частині позовних вимог відмолено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.03.2011 постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.11.2009 залишено без змін.

ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька подано заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.03.2011, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права: п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в ухвалі щодо якої подана заява про перегляд, та ухвалах Вищого адміністративного суду України від 22.07.2010 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської ОДПІ у Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, від 09.12.2010 за позовом ТОВ «СоюзПромінвестДонбас»до ДПІ та ГУ державного казначейства України у Донецькій області про зобов’язання вчинити дії, від 08.07.2010 за позовом ТОВ «Меркурій до Ленінської ОДПІ у м.Луганську, ГУ Державного казначейства у м.Луганську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки з доданих до заяви копій ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.03.2011, щодо якої подана заява, та ухвал Вищого адміністративного суду України від 22.07.2010, 09.12.2010, 08.07.2010, на які посилається заявник, не вбачається неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, при вирішенні спору у подібних правовідносинах.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 29.03.2011, щодо якої подана заява про перегляд, мотивована тим, що виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).У разі невиконання контрагентом свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Така позиція суду касаційної інстанції узгоджується з постановою Верховного Суду України від 11.10.2006 у справі за позовом ЗАТ ТФПК «Укртатнафта»до Кременчуцької ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, та практикою, що склалася при вирішенні справ у подібних правовідносинах.

Таким чином, на даний час судове рішення суду касаційної інстанції, щодо якого подана заява про перегляд, повністю відповідає рішенням Верховного Суду України, ухваленим у подібних правовідносинах та із застосуванням тих самих норм матеріального права.

Крім того, надані заявником на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.12.2010 та від 08.07.2010, якими суд касаційної інстанції скасував судові рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, свідчать про неповноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи для правильного вирішення спору та про не дослідження всіх доказів.

Відсутність повно встановлених обставин у певній справі та ухвалення судового рішення в іншій справі, виходячи з конкретних встановлених обставин у справі, виключає висновок про ухвалення судових рішень у таких справах з неоднаковим застосуванням норм матеріального права саме у подібних правовідносинах.

З огляду на викладене, відсутні підстави для висновку, що ухвалені судові рішення, що вказані вище, містять неоднакове застосування норм матеріального права, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

                                                  УХВАЛИВ:

          Відмовити Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька у допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.03.2011.

          Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді                                                             Л.В. Ланченко

Л.І.Бившева

М.І.Костенко

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук