Ухвала суду № 15163136, 28.04.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-3496/10/2470

Головуючий у 1-й інстанції: Дембіцький П.Д.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Голоти Л. О., Совгири Д. І.

при секретарі: Швандер В.О.

за участю представників сторін:

позивача: Ранжук С.В., Королюк В.І.

відповідача (апелянта): Молованюк Л.В., Бишки М.Є., Павелко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Земі-транс" до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області про визнання нечинним податкового повідамлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2010 року приватне підприємство з іноземними інвестиціями "Земі-транс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 909/2300000182300/0 від 15.11.2010 року.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року зазначений позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Новоселицька МДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про порушення судом норм матеріального права та неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи. Так, поряд з іншим наголошує, що окружний адміністративний суд не звернув увагу на той факт, що згідно приписів п.п. 4.1,4.3 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування товару не може бути меншою, за його митну вартість. Відтак, наголошує, що позивач безпідставно при поставці товарів на митну територію України визначив базу оподаткування, виходячи з договірної (контрактної) вартості товару, яка є нижчою за його митну вартість.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі та просили її задовольнити.

Представники позивача проти апеляційної скарги заперечили, у звязку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи ПП з іноземними інвестиціями "Земі-транс" є субєктом господарювання, зареєстрованим у встановленому законом порядку, основним видом діяльності якого є імпорт вживаних автомобілів та їх подальша реалізація на митній території України.

В період часу з 12.10.2010р. по 01.11.2010р. відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень - серпень 2010 року, за результатами якої складено Акт № 1028/23/32626146 від 08.11.2010 р.

Згідно даного акту відповідачем зроблено висновок про те, що:

- відповідно до п. 4.1, 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями) ПП з ІІ "Земі-транс" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування включається на суму 529826 грн., в тому числі за липень 2010 в сумі 310928 грн., за серпень 2010 року в сумі 218898 грн.;

- відповідно до п. 4.1, 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями) ПП з ІІ "Земі-транс" завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за липень 2010 в сумі 218898 грн., за серпень 2010 року в сумі 222109 грн.;

- відповідно до п. 4.1, 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями) ПП з ІІ "Земі-транс" завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду станом на 30.06.2010 р. в сумі 5887695 грн.

На підставі висновків акту перевірки Новоселицькою МДПІ винесено податкове повідомлення-рішеннями № 909/2300000182300/0 від 15 листопада 2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (в т.ч. заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок) з податку на додану вартість в розмірі 529826,00 грн.

Так, проведеною перевіркою встановлено, що позивачем імпортовано в червні 2010 року від фірми "Auto LUX" (Німеччина, контракт № 4 від 01.02.2009 р., загальна сума контракту 990000 євро) транспортні засоби на фактурну вартість 1021007,6 грн., загальну митну вартість - 2859431,06 грн., мито - 285943,13 грн., сплачено ПДВ - 629075,00 грн. Згідно даних платника податків (позивача) обсяг продажу за червень 2010 року становить - 1148740,00 грн., податкове зобовязання - 540676,00 грн. У липні 2010 року позивачем імпортовано від фірми "Auto LUX" транспортні засоби на фактурну вартість - 1201793,00 грн., митна вартість - 2731404,77 грн., мито 273140,12 грн., разом сплачено ПДВ - 600909,00 грн. Згідно даних платника податків (позивача) обсяг продажу за липень 2010 року становить 1905475,00 грн., податкове зобовязання - 381095,00 грн.

Зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування на 529826,00 грн. викликано тим, що за рішенням начальника Новоселицької МДПІ про застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов'язань № 909/23 від 15.11.2010 року та відповідно до п. 1.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 4.3.5. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" та п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" при подальшій реалізації імпортного товару ПП з іноземними інвестиціями "Земі-транс" податкові зобов'язання визначатимуться за правилами, встановленими п. 4.1 ст. 4 Закону, а саме у разі якщо договірна (контрактна) вартість буде нижчою за звичайну (митну вартість), база оподаткування такої операції розраховуватиметься виходячи з рівня звичайної ціни, але не нижче митної вартості.

Задовольняючи позов та скасовуючи податкове повідомлення-рішеннями № 909/2300000182300/0 від 15 листопада 2010 року суд першої інстанції виходив з того, що норми чинного законодавства не містять приписів проте, що митна вартість товару (автомобілів) є його звичайною ціною при подальшій реалізації цього товару на території України.

Колегія суддів вважає вірним такий висновок окружного адміністративного суду виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи причиною виникнення спірних правовідносин є визначення бази оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки автотранспортних засобів на митну територію України.

Відповідно до преамбули Митного кодексу України Митний кодекс визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. А згідно ч. 1 ст. 3 цього Кодексу порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу. Виходячи зі змісту наведеного, Митний кодекс України не регулює відносини по сплаті податків з товарів, які реалізуються на території України і не перебувають під митним контролем. Згідно ст. 43 Митного кодексу товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом, а в свою чергу митний контроль у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Таким чином митна вартість застосовується для нарахування податків і зборів для товарів, які перебувають під митним контролем, оскільки у відповідності до ст. 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

В свою чергу, всі імпортовані ПП з ІІ "Земі-транс" на митну територію України автомобілі не перебували під митним контролем в момент продажу, оскільки митний контроль у відповідності до ст. 43 Митного кодексу закінчився до продажу автомобілів, а тому митну вартість до них не можна застосовувати.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спору) база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

При цьому за правилами підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо цим пунктом не встановлено інше. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Тобто поняття митна вартість та звичайна ціна не є тотожними поняттями, виходячи хоча б з порядку встановлення звичайної ціни, що визначено п. 1.20 даного Закону.

Таким чином, визначення позивачем бази оподаткування податком на додану вартість операцій з продажу товарів (імпортних автомобілів), виходячи з договірної вартості, визначеної за вільними цінами, не суперечить вимогам чинного законодавства з оподаткування податком на додану вартість у разі, якщо ці ціни не нижчі за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування. У разі, якщо ці ціни менші за звичайні ціни, незалежно від рівня цін придбання таких товарів, то база оподаткування податку на додану вартість має визначатися на рівні звичайних цін. Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні бази оподаткування операцій з реалізації на території України імпортованого товару, митна вартість та звичайна ціна не є тотожними. База оподаткування податком на додану вартість приватним підприємством "Земі-транс" визначена вірно відповідно до пункту 4.1.статті 4 Закону № 168/97-ВР із договірної вартості цих засобів, яка не нижча за звичайні ціни, а пункт 4.3 названого Закону, на який посилається ДПІ, вказуючи на те, що ціна такого товару при його подальшій поставці, не може бути меншою за митну вартість, регулює оподаткування операцій виключно із імпорту товарів на митну територію України і не стосується правил оподаткування інших господарських операцій.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу і на ту обставину, що аналогічна правова позиція підтримана Верховним судом України в постанові від 29 жовтня 2010 року № 21-9а10.

У звязку з цим податкове повідомлення рішення Новоселицької МДПІ № 909/2300000182300/0 від 15.11.2010 року є протиправним, а тому правомірно скасовано судом.

Що ж до доводів відповідача про сумнівність фінансово-господарських операцій ПП з ІІ "Земі-транс" з основним контрагентом фірмою - нерезидентом "Auto LUX", яка згідно відповіді Департаменту зовнішньоекономічного співробітництва Міністерства закордонних справ України за № 51/15-549/1-1423 від 23.03.2011р. у Німеччині не зареєстрована, то суд апеляційної інстанції не може їх прийняти до уваги, оскільки зазначені обставини не стосуються предмету даного спору, повязаного з оскаржуваним рішенням. В ході розгляду справи було зясовано, що дослідження сумнівності фінансово-господарських операцій позивача з його іноземними контрагентами здійснювалось відповідачем в подальших податкових перевірках, за наслідками яких і має бути зроблена відповідна оцінка наданим доказам.

Згідно із ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, то підстав для її задоволення не має.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що постанова Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.12.2010р. є законною і обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 05 травня 2011 року .

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді/підпис/ Голота Л. О.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар