Постанова № 15162991, 20.04.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2011 р.Справа № 2-а-13571/09/1570 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.,

суддів Бітова А.І.

Милосердного М.М.

при секретарі Абилгазиновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі, за участю прокуратури Київського району міста Одеси про визнання частково протиправним та часткове скасування податкового повідомлення-рішення в частині зменшення бюджетного відшкодування та визнання протиправним та скасування в повному обсязі податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації»звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про визнання частково протиправним та часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 02.12.2009 року № 0000751530/0 в частині зменшення бюджетного відшкодування на 236632 гри.. 32 коп. та визнання протиправним та скасування в повному обсязі податкового повідомлення-рішення від 02.12.2009 року №0000761530/0.

В обґрунтування позову зазначалося, що податкове повідомлення-рішення від 02.12.2009 року № 0000761530/0 та повідомлення-рішення від 02.12.2009 року № 0000751530/0 в частині зменшення бюджетного відшкодування на 236632 грн. 32 коп. прийняте відповідачем на підставі акту про результати виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2009 року по 31.07.2009 року № 730/15-3/30109015/30 від 20.11.2009 року (далі - акт перевірки) та на підставі висновку про результати розгляду заперечень №78 від 30.11.2009 року, є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки вони прийняті на підставі акту перевірки, висновки якого прямо суперечать діючому податковому законодавству України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про визнання частково протиправним та часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 02.12.2009 року № 0000751530/0 в частині зменшення бюджетного відшкодування на 236632 гри.. 32 коп. та визнання протиправним та скасування в повному обсязі податкового повідомлення-рішення від 02.12.2009 року №0000761530/0 відмовлено.

В апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації»ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації», перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Одесі з 11 11.2009 року по 20.11.2009 року була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2009 року по 31.07.2009 року. За результатами зазначеної перевірки було складено акт № 730/15-3/30109015/30 від 20.11.2009 року.

В акті перевірки було встановлено та відображено, що в порушення пп. 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Інтертелеком»до складу податкового кредиту був включений ПДВ, отриманий від ЗАТ «Альтрон»по податковій накладній від 28.07.2009 року № 07282, в результаті чого було завищено податковий кредит за липень 2009 року в сумі 101 120 грн. 04 коп.; в порушення п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підприємством до складу податкового кредиту включений ПДВ в сумі 135 896, 69 грн. з урахуванням п.п. 7.4.3. п. 7.4. ст. 7 цього Закону по податковим накладеним отриманим від ПП «Ентер-Ком»на загальну суму ПДВ 141 601, 83 грн. Усього придбано у липні 2009 року у ПП «Ентер-Ком»2401 шт. радіотелефонів на суму 849 611 грн., в т.ч. ПДВ на суму 141601, 83 грн., на які застосована по ТОВ «Інтретелком»звичайна ціна 1 грн.

Перевіряючими встановлено, що ТОВ «Інтертелеком»в перевіряємому періоді проводило публічні акції з підключення до мережі мобільного зв'язку при реалізації радіотелефонів за 1 грн. На думку перевіряючих визначена та застосована таким чином ціна 1 грн. є відповідно до п. 1.18. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.п. 1.20.3. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»звичайною ціною для таких телефонів у зв'язку з тим, що умови продажу об'явлені публічно та застосовуються для будь-яких покупців.

Перевіркою правильності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ у липні 2009 року встановлено включення до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 101 120, 04 грн. по податковій накладній, отриманій від ЗАТ «Альтрон», що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ липня 2009 року на 101 120, 04 грн., включення до складу податкового кредиту ПДВ 135 896, 69 грн. по податковим накладним, отриманим від ПП «Ентер-Ком», що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за липень 2009 року на 135 512, 57 грн.

Перевіркою показників уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданих до декларації з ПДВ за липень 2009 року встановлено, що підприємством подано уточнюючі розрахунки за липень 2009 року від 17.09.2009 року № 9001089952 та від 13.10.2009 року № 9001314527. Надані договори, податкові накладні, рахунки, видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення та виписки банку на підтвердження формування податкового кредиту взагалі датовані від 17.09.2009 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку від 13.10.2009 року, а не липнем місяцем 2009 року, тому підлягає зменшенню залишок від'ємного значення на 75 030 грн.

Перевіркою правильності визначення податкового кредиту за серпень 2009 року встановлено завищення податкового кредиту серпня 2009 року на 47 568, 50 грн. по податковій накладній, отриманій від ЗАТ «Альтрон»; та на суму 96 532, 83 грн. по податковим накладним від ПП «Ентер-Ком»про придбання 1754 шт. радіотелефонів.

Перевіркою правильності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ у серпні 2009 року встановлено, завищення від'ємного значення на 47 568, 50 грн. по податковій накладній, отриманій від ЗАТ «Альтрон»; та на 96 532, 83 грн. по податковим накладним від ПП «Ентер-Ком»про придбання 1754 шт. радіотелефонів.

На підставі вказаного акту відповідачем було виставлено позивачу податкове повідомлення- рішення від 02.12.2009 року № 0000751530/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 246 416 грн. за 8-й місяць 2009 року та від 02.12.2009 року № 0000761530/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 154816 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 46444, 8 грн. на загальну суму 201260, 80 грн..

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Законом України «Про податок на додану вартість» визначено лише два випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. Так, відповідно до п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Аналізуючи наведені норми Закону колегія суддів приходить висновку про те, що при фактичному здійсненні господарської операції, яка підтверджена належним чином оформленими первинними документами - є обґрунтованим включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Відповідно до п.4 ст.39 Закону України «Про телекомунікації», оператори телекомунікацій зобов'язані за власні кошти встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів, і забезпечувати функціонування цих технічних засобів, а також у межах своїх повноважень сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів та недопущенню розголошення організаційних і тактичних прийомів їх проведення. Оператори телекомунікацій зобов'язані забезпечувати захист зазначених технічних засобів від несанкціонованого доступу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між Службою безпеки України, ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації»та ЗАТ «Альтрон»укладено договір від 10.07.2009 року, відповідно до якого ЗАТ «Альтрон»(Виконавець) в інтересах Служби безпеки України (Замовника) зобов'язується здійснити постачання Обладнання та виконати роботи, передбачені цим Договором, а ТОВ «Інтертелеком»(Платник) зобов'язується прийняти Обладнання (системи перехоплення телекомунікації) та роботи, оплатити їх та передати Обладнання Замовнику в тимчасове користування.

Відповідно до п.п.5.5. вказаного Договору Виконавець передає Платнику право власності на Обладнання (крім СПЗ - спеціального програмного забезпечення, яке входить до складу програмної частини Обладнання). Платник надає Замовнику право користування Обладнанням.

З урахуванням наведених вище положень Законів, обставин та матеріалів справи, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не надані докази того, що спірне майно (обладнання) використовується у господарської діяльності позивача та звертає увагу на те, що судом першої інстанції залишені поза увагою надані позивачем в обґрунтування позову докази вище зазначений договір між Службою безпеки України, ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації»та ЗАТ «Альтрон»від 10.07.2009 року, умови та зміст якого дають підстави для висновку про використання позивачем придбаного Обладнання у власній господарській діяльності, адже вказане Обладнання придбане та встановлене за власний кошт позивача, встановлено на власних телекомунікаційних мережах позивача, обслуговується та утримується безпосередньо позивачем, що безперечно дозволяє віднести господарські операції з придбання та використання спірного Обладнання саме до господарської діяльності ТОВ «Інтертелеком».

Також, висновки суду першої інстанції про відсутність звязку між використанням придбаного Обладнання та видами діяльності позивача відповідно до довідки ЄДРПОУ, не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, оскільки встановлення та використання вказаного Обладнання позивачем зумовлено нормами спеціального законодавства, а саме Законом України «Про телекомунікації».

Отже, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги у вказаній вище частині та вважає, що при внесені до складу податкового кредиту сум ПДВ фактично сплачених (нарахованих) на адресу ЗАТ «Альтрон»при оплаті поставки та виконанні робіт по установці Обладнання за договором від 10.07.2009 року, позивачем було дотримано вимоги законодавства, регулюючого порядок включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до договорів № 08/07 від 08.07.2009 року, № 28-08 від 28.08.2009 року, № 0728-04 від 28.07.2009 року Позивач придбав у ПП «Ентер-Ком»телефони у кількості 2401 шт. за договірною ціною (а.с.53-60) та включив до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 135896 грн. 69 коп., сплачену у звязку з придбанням вище зазначених телефонів. В подальшому ТОВ «Інтертелеком»реалізувало вказані телефони у межах проведення публічних акцій за ціною 1 грн.

Відповідно абзацу 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

За правилами підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо цим пунктом не встановлено інше. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Аналізуючи вище наведені норми законодавства та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що податковим органом невірно було застосовано норми Законів України «Про податок на додану вартість» та “Про оподаткування прибутку підприємств” при визначенні в акті перевірки звичайної ціни на телефони у кількості 2401 шт. у розмірі 1 грн. за 1 шт., оскільки звичайною для вказаних телефонів є не ціна, яка в подальшому була заявлена позивачем як акційна та відповідно не є звичайною для такого виду продукції, а ціна, визначена договорами між ТОВ «Інтертелеком»та ПП «Ентер-Ком», що повність відповідає вище наведеним положенням Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

У звязку з викладеним є також обґрунтованими висновки апелянта про правомірність включення ТОВ «Інтертелеком» до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 135896 грн. 69 коп.

Згідно з п.1.20.10 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобовязань за непрямими методами.

Виключний перелік випадків можливого застосування непрямих методів наведено у підпункті 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Вказаний перелік не підлягає розширеному тлумаченню, а тому колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що у податкового органу були відсутні підстави для визначення ТОВ «Інтертелеком»податкового зобовязання за непрямими методами.

Погоджується колегія суддів і з доводами апеллянта про незаконність висновку податкового органу про неправомірність включення позивачем до уточнюючих розрахунків сум ПДВ за податковими накладними попередніх періодів на суму 75030 грн., оскільки нереалізація позивачем права додати до податкової декларації за звітний податковий період, в якому було придбано товар, заяву зі скаргою на такого постачальника і включити суми цього податку до складу податкового кредиту, не може позбавити його права сформувати податковий кредит із сум податків, сплачених протягом певного попереднього звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів, у податковому періоді, в якому було фактично отримано податкову накладну, оскільки закон забороняє включати до складу податкового кредиту сплачений (нарахований) податок на додану вартість не підтверджений податковими накладними.

Крім того, нереалізація позивачем права, передбаченого п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість, фактично не призвела до негативних наслідків: заниження податкових зобовязань та завищення податкового кредиту у будь-якому звітному періоді.

Колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є повністю обґрунтованими та доведеними відповідними доказами, ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, у звязку з чим, адміністративний позов ТОВ «Інтертелеком»є таким, який підлягає задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно зясовано обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до її неправильного вирішення, за таких обставин, судове рішення відповідно до вимог п.1, п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. 196, п.3, п.4 ч.1 ст. 198, пп.1,4 ч.1 ст.202, ст.207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації»задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 скасувати.

Винести нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» задовольнити.

Визнати частково протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі від 02.12.2009 року №0000751530/0 в частині зменшення бюджетного відшкодування на 236632 грн. 32 коп.. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі від 02.12.2009 року №0000761530/0 про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 квітня 2011 року.

Головуючий:

Судді: