Ухвала суду № 15162378, 19.04.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 р. Справа № 27677/10/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Онишкевича Т.В., Попка Я.С.,

при секретарі судового засідання: Наконечної М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Горохівському районі Волинської області на постанову господарського суду Волинської області від 26.01.2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Агро" до Державної податкової інспекції у Горохівському районі Волинської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТзОВ "Волинь Агро" звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Горохівському районі Волинської області за яким просить визнати недійсним (нечинним) податкове повідомлення-рішення ДПІ у Горохівському районі Волинської області № 0000212302/0 від 08.08.2008 року, винесене щодо неправильності визначення суми податку на додану вартість, задекларованої до відшкодування з бюджету за квітень 2008 року № 030/23-34244835 від 08.08.2008 року

В обгрунтування зазначених вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення вимог Закону України № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" при виході на перевірку працівником ДПІ у Горохівському районі не було надано товариству копію наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки з зазначенням підстав її проведення, дати початку і закінчення; за десять днів до дня проведення перевірки не направлено письмового повідомлення про її проведення; порушено термін проведення перевірки; в порушення Наказу ДПА України акт перевірки підписаний і зареєстрований посадовою особою з порушенням строків; також відповідач свідомо позбавив товариство права на подачу та розгляд заперечення на акт перевірки, оскільки і акт і податкове повідомлення-рішення виписані одним числом - 08.08.2008 року.

Постановою господарського суду Волинської області від 26.01.2009 року позов задоволено з тих підстав, що висновки податкової інспекції в акті перевірки про те, що всі операції з поставки товарів (послуг) власного виробництва, на які поширюються норми п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.2007 року № 168/97-ВР відображаються в спеціальній декларації № 2, що подається за скороченою формою і не передбачає розрахунків з бюджетом, є помилковими, оскільки позивач не скористався своїм правом на обрання спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, і обов'язок такого переходу не може залежати від волі податкового органу.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДПІ у Горохівському районі Волинської області оскаржило його в апеляційному порядку та вважає постанову суду прийнятою з порушенням норм матеріального права.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що ТзОВ „Волинь Агро", подаючи до ДПІ у Горохівському районі розрахунок питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний (податковий) рік в якому ця питома вага становить 82,94 відсотка в загальній сумі валового доходу, а тому підприємство з 2008 року перейшло на спрощену систему оподаткування, а саме фіксований сільськогосподарський податок.

У зв'язку з переходом на спрощену систему оподаткування підприємство користувалось рядом пільг, а саме не було платником податку на прибуток, користувалось пільгою по збору з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів.

Тому апелянт вважає, що позивач повинен був використовувати пільгу по податку на додану вартість, а саме на подачу трьох декларацій з податку на додану вартість: №1 (скорочена) - продаж сільськогоспродарської продукції (тваринництво), крім операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою за нульовою ставкою; №2 (скорочена) -продаж сільськогосподарської продукції (рослинництво).

Тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 12 червня по 11 липня 2008 року ДПІ у Горохівському районі Волинської області було здійснено позапланову документальну перевірку ТзОВ «Волинь-Агро» щодо правильності визначення суми податку на додану вартість задекларованої до відшкодування з бюджету за квітень 2008 року.

На підставі акту перевірки від 08.08.2008 року встановлено, що ТзОВ «Волинь-Агро» зареєстроване Горохівською районною державною адміністрацією 23.02.2007 року, взято на податковий облік на слідуючий день ДПІ в Горохівському районі за №977 та зареєстровано платником ПДВ 05.04.2007 року.

Крім того, перевіркою встановлено, що товариство у перевіряємий період займалось вирощуванням зернових та технічних культур, здійснювало оптову та роздрібну торгівлю вирощеної продукції.

У 2007 році ТзОВ «Волинь-Агро» перебувало на загальній системі оподаткування та пільгами не користувалось, а з 2008 року товариство є платником фіксованого сільськогосподарського податку , користується пільгою по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2008 року то перевіркою встановлено, що згідно з поданою ТзОВ «Волинь-Агро» податковою декларацією з ПДВ за квітень 2008 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів становить 3511890 грн.

Відповідач при цьому вказав, що товариство в порушення п.7.7. та п. 11.29 ст.11 Закону України від 03.04.2007 року № 168/97-ВР , 4 абз. п.1.2. ст.1, пп. 5.13.1 п.5.13 ст.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 15.06.2005 року № 213 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за № 702/1098 товариство завищило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у квітні 2008 р. на суму 3511890 грн., а тому останньому за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 030/23-34244835 від 08.08.2008 року зменшено бюджетне відшкодування на суму 3511890 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ДПІ у Горохівському районі, в порушення вимог абз.1 п.4.4 Наказу № 327 та п. 11 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Інструкцій про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби» від 17.03.2001 року № 110 податкове повідомлення-рішення було прийнято без врахування визначеного права та обмеження терміну на подачу та розгляд заперечень на Акт перевірки, що є недоліком у діяльності податкового органу та ущемленням законних прав та інтересів товариства, передбачених чинним законодавством і цього висновку апелянт не спростовує.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції встановив, що позивач не обирав спеціальний режим оподаткування по податку на додану вартість, не подавало заяву до ДПІ у Горохівському районі про реєстрацію його як платника ПДВ на спеціальному режимі оподаткування, не отримувало від ДПІ у Горохівському районі свідоцтво про реєстрацію підприємства як суб»єкта спеціального режиму оподаткування, а тому підприємство не було платником податку на додану вартість на спеціальному режимі оподаткування і не мало обов»язку подавати другу декларацію (скорочену) по податку на додану вартість.

З висновками суду першої інстанції не можна не погодитися.

Наказом Мінстерства аграрної політики України від 22 листопада 2007 року №818 «Про затвердження Розрахунку питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний(податковий) рік», затверджено Розрахунок питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний(податковий) рік.

Сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки позивача складає 82,94% від загальної суми власного доходу, відповідно даним розрахунків питомої ваги від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва .

Пункт 11.29 ст.11 Закону України від 03.04.2007 року № 168/97-ВР, яка діяла до 01 січня 2009 року, передбачено, що до 1 січня 2009 року зупинено дію п.7.7. ст.7, п.10.1 і 10.2 ст.10 Закону України від 03.04.2007 року № 168/97-ВР в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію ( крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за вийнятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м»яса живою вагою, що здійснюються сільскогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний податковий рік, становить не меньше 50% загальної суми валового доходу підприємства.

З аналізу цієї статті випливає, що зупинено сплату податку на додану вартість щодо конкретних операцій, а не взагалі.

Інші податки та збори (обов'язкові платежі), визначені Законом України "Про систему оподаткування" сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку і розмірі визначених законодавчими актами України.

Відповідно до п. 34 Наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» від 01.03.2000 р. № 79 на час зупинення дії статті 8-1 Закону України від 03.04.2007 року № 168/97-ВР не застосовуються норми цього Положення щодо реєстрації платників податків на додану вартість як суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Тобто, платники податків при переході на фіксований сільський податок звільняються від сплати податків і зборів, які чітко передбачені в ст.1 Закону «Про фіксований сільськогосподарський податок», в той же час перехід на спеціальний режим оподаткування не передбачає обов'язку платника податку переходити на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість та подавати до податкового органу податкову скорочену декларацію з ПДВ сільськогосподарського товариства.

Зважаючи на викладене колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що подання скорочених податкових декларацій в розумінні Закону України від 03.04.2007 року № 168/97-ВР та інших нормативних актів передбачає використання платником податку відповідної пільги, а платник податку звільняється від сплати податків і зборів, визначених в абз. 2 ст. 1 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», що в свою чергу не передбачає обов'язку платника податку переходити на спеціальний режим оподаткування податку на додану вартість та відповідного подання до податкового органу скороченої податкової декларації з ПДВ сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих рішень.

Отже суд вірно визначив, що товариство правомірно визначило суму бюджетного відшкодування відповідно до діючого на момент визначення законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення від 08.08.2008 року №0000212302/0 є нечинним.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В звязку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та обєктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи та прийшов до вірного висновку.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що господарський суд Волинської області правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Горохівському районі Волинської області залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Волинської області від 26.01.2009 року у справі№6/100/16-2а без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Т.В.Онишкевич

Я.С.Попко

Повний текст виготовлено 22.04.2011р.