Ухвала суду № 15161150, 19.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5841/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" квітня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

при секретарі: Плаксі В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Десна»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Десна»до Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Десна»звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги мотивує тим, що TOB «Десна»обґрунтовано здійснювало виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам і правомірно залишало в своєму розпорядженні для зазначення мети нарахованого податку на додану вартість, а тому відповідачем порушено вимоги Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року відмовлено у задоволенні даного позову.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Десна»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з неповним з?ясуванням обставин, що мають значення для справи, з недоведенністю обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, а висновки суду не відповідають дійсності, порушенням норм матеріального права та постановити нову постанову, якою задовольнити позов повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Згідно довідки з ЄДРПОУ товариство з обмеженою відповідальністю «Десна»зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку в ДПІ у Менському районі як платник податків.

Державною податковою інспекцією у Менському районі на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні»проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Десна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

За результатами даної перевірки складено акт № 145/23000/30911018 від 12.05.2010 року.

За змістом вказаного акту в ході перевірки було встановлено, що позивачем порушено вимоги п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7, п. 11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 398832 грн.

На підставі акту перевірки 145/23000/30911018 від 12.05.2010 року ДПІ у Менському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 25.05.2010 року № 0001042300/0/744/23, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 589062,00 грн., де 392708,00 грн. основний платіж, 196354,00 грн. штрафні санкції.

За результатами адміністративного оскарження вказане рішення-повідомлення залишено без змін, а скарга та повторна скарга без задоволення.

Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач здійснював виробництво молочної продукції та молока без одержання відповідного атестата, а тому не є переробним підприємством і не мав права використовувати спірну пільгу, а тому спірні рішення відповідача є правомірними, підстави для визнання їх незаконними та скасування відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що видами діяльності TOB «Десна»є виробництво молочних продуктів, перероблення молока та виробництво сиру, а також оптова торгівля молочними продуктами, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ серії АБ № 165271, яка міститься на а.с.42.

Також було встановлено, що позивачем укладено договори б/н від 10.04.2009 року з ДП «Коропський сир завод»; б/н від 10.04.2009 року з TOB «Полісся-молоко»; № 2 від 08.02.2009 року з ЗАТ «Новгород-Сіверський сир завод». На виконання умов договорів поставки молока TOB «Десна»за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року реалізовувало вказаним покупцям молоко охолоджене у базовій кількості 1435507 кг на загальну суму 2737082,41 грн., в тому числі ПДВ 456182,00 грн.

У зв'язку з реалізованим продуктом позивач отримав грошові кошти на загальну суму 2434715,82 грн. з ПДВ.

Для здійснення господарської діяльності TOB «Десна»орендувало основні засоби, а саме: у ФОП ОСОБА_2 за договором від 06.02.2009 року орендовано автомобіль марки VOLKSVAGEN Т4 Transporter 2.4D 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3; за договором від 06.04.2009 року орендовано автомобіль марки ГАЗ 3309 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та від 29.05.2009 року орендовано автомобіль марки ГАЗ 3307 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2., у ФОП ОСОБА_3 орендовано промислове обладнання № 2 від 01.02.2009 року для використання майна для здійснення підприємницької діяльності з переробки молочної продукції міні лінії по переробці молока МАККІ СВ0-8Г, 2 сепаратори, 2 баки приймання молока, 1 підігрівай кожухотрубний, 2 ванни універсальні, 5 насосів, 1 пастарізаціонно-охолоджувальна установка, мережа комунікації продукту, 2 ємкості для зберігання молока та 2 компресори для охолодження молока та договором № 1 від 01.02.2009 року у ФОП ОСОБА_3 позивач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно-цех по переробці молока.

Крім того, згідно договору купівлі-продажу від 01.09.2000 року встановлено, що ОСОБА_4 придбав у фізичних осіб які проживають в с. Семенівка приміщення лазні.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про молоко та молочні продукти», атестація процедура оцінки відповідності вимогам нормативних документів санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного та технічного стану виробництва молока, молочної сировини і молочних продуктів; виробник молока та молочної сировини юридична особа незалежно від форми власності, фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, особисте селянське господарство, фізична особа, яка утримує корів, овець, кіз, буйволиць, кобил та виробляє молоко і молочну сировину; переробне підприємство підприємство, яке закуповує молоко та молочну сировину, має виробничі потужності та умови для переробки молочної сировини, виробляє молочні продукти, що відповідають вимогам безпечності та якості.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про молоко та молочні продукти», суб'єкти господарювання (крім особистих селянських господарств, фізичних осіб), які здійснюють виробництво молока, молочної сировини і молочних продуктів, підлягають атестації на відповідність обов'язковим вимогам нормативно-правових актів. Виробництво та переробка молока, молочної сировини і молочних продуктів без атестата виробництва забороняються.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про молоко та молочну продукцію»суб'єкти господарювання, які здійснюють виробництво молока, молочної сировини та молочних продуктів, можуть провадити відповідну діяльність без одержання атестата і занесення до відповідного реєстру, але не більше ніж протягом одного року після набрання чинності цим Законом, тобто до 29.07.2005 року.

При цьому судом першої інстанції було зауважено про те, що позивачем не надано документів на реєстрування у відповідних органах статистики цеху по переробці молока колективної або приватної власності юридичних осіб і фізичних осіб та у період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року позивач здійснював виробництво молочної на орендованих виробничих потужностях без одержання атестата виробництва молока та молочної сировини.

Відповідно до п.п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Порядок нарахування, виплати і використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 року № 201 «Про затвердження порядку обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі»нарахування і виплата дотацій проводиться переробними підприємствами усіх форм власності, що мають власні та орендовані переробні потужності.

Згідно Закону України «Про молоко та молочну продукцію», переробне підприємство підприємство, яке закуповує молоко та молочну сировину, має виробничі потужності та умови для переробки молочної сировини, виробляє молочні продукти, що відповідають вимогам безпечності та якості.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не є переробним підприємством в понятті Закону України «про податок на додану вартість»та, відповідно, не мав права використовувати пільгу.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.З закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до виписок управління Держказначейства в Менському районі по небюджетному рахунку TOB "Десна" здійснено зарахування сум податку на додану вартість в сумі 359134,00 грн. та в сумі 45991,00 грн. Згідно листа від 11.03.2010 року № 11-09/200/2322 Головного управління Держказначейства України в Чернігівській області, TOB "Десна" за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року на небюджетний рахунок зараховано суму ПДВ в розмірі 359134,00 грн.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем в порушення п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 та п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 1 Постанови «Про затвердження порядку обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі»занижено суму податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що спірні рішення відповідача є правомірними, відсутні підстави для визнання їх нечинними, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Десна»задоволенню не підлягають.

У зв?язку з викладеним колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, а тому вона є такою, що не підлягає задоволенню.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Десна»залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.В. Федотов