Постанова № 15157656, 12.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/3970/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10.40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретарі          Мороз Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу                    

за позовом                                        Державного підприємства «Добропіллявугілля»

до                                                  Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції

про                                                   зобов’язання вчинити дії

за участю:

від позивача:                                         ОСОБА_1 (дов. № 1/2407 від 31 грудня 2010 року)

від відповідача:                              Рибалко (дов. б/н від 12 жовтня 2010 року)

Державне підприємство «Добропіллявугілля» (надалі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про зобов’язання внести зміни до облікової картки шляхом виключення нарахованої пені з податку на прибуток за несвоєчасне погашення податкової заборгованості в розмірі 480605,96 грн. 07 квітня 2011 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій виклав заявлені позовні вимоги в наступній редакції: визначити неправомірними дії відповідача щодо нарахування в картці особового рахунку платника податків пені з податку на прибуток в сумі 480 605,98 грн. та зобов’язати внести зміни до облікової картки шляхом виключення суми нарахованої пені з податку на прибуток за несвоєчасне погашення податкової заборгованості в розмірі 480605,98 грн.

Позивач зазначав, що протягом січня – грудня 2009 року, серпня – вересня 2010 року Добропільською об’єднаною державною податковою інспекцією було нараховано пеню в сумі 480 605,98 грн. Підставою для нарахування пені стало надання позивачем уточненої декларації з податку на прибуток за звітний податковий період 2008 рік, якою були зменшені самостійно визначені податкові зобов’язання, яка була врахована відповідачем як здійснення погашення податкового боргу внаслідок чого в картці особового рахунку позивача було нараховано пеню в сумі 341 107,45 грн. Крім цього, відповідачем було нараховано пеню в сумі 139 498,53 грн. внаслідок неврахування визначеного позивачем призначення платежу в платіжних дорученнях на сплату податкових зобов’язань, розстрочених судовими рішеннями. Позивач зауважував на тому, що в податкової інспекції відсутні повноваження щодо зміни самостійно визначеного позивачем призначення платежу, що свідчить про безпідставність здійсненого нарахування пені.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що положеннями пункту 7.7. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлений певний порядок погашення наявного податкового боргу. Зазначена норма має імперативний характер та є обов’язковою до виконання всіма суб’єктами правовідносин. З огляду на зазначене, із врахуванням застосування порядку календарної черговості погашення податкових зобов’язань, суми коштів, сплачені позивачем, були направлені на погашення податкового боргу. У зв’язку із здійсненням позивачем погашення наявної суми податкового боргу, в зворотному боці кратки особового рахунку позивача було нараховано пеню в порядку, визначеному статтею 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Державне підприємство «Добропіллявугілля» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 32186934, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 352408, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 11). Як платник податків позивач зареєстрований та обліковується в Добропільській об’єднаній державній податкові інспекції (відповідач у справі).

Згідно даних картки особового рахунку за позивачем, починаючи з 2008 року обліковується податковий борг з податку на прибуток. Відповідач неодноразово звертався до суду із позовами про стягнення податкового боргу з податку на прибуток в судовому порядку.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2-в-64/08 від 15 липня 2008 року (арк. справи 25), було розстрочено виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-10114/08 від 14 травня 2008 року про стягнення з Державного підприємства «Добропіллявугілля» податкової заборгованості в сумі 2657 042,75 грн. на 60 місяців: з липня 2008 року по січень 2012 року по 43896,75 грн. на місяць, з лютого 2010 року по червень 2012 року по 43896,70 грн. на місяць.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду у справі (арк. справи 47), було розстрочено виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2-в-64/09/0570 від 04 березня 2009 року про стягнення з Державного підприємства «Добропіллявугілля» податкової заборгованості 8984 761,00 грн. в сумі на 120 місяців з щомісячним платежем 74873,00 грн., починаючи з 30 березня 2009 року, з останнім платежем в розмірі 74874,00 грн. до погашення основної суми боргу.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-21129/09/0570 від 23 березня 2009 року (арк. справи 27), було розстрочено виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-1129/09/0570 від 25 лютого 2009 року про стягнення з Державного підприємства «Добропіллявугілля» податкової заборгованості в сумі 2286737,00 грн. на 10 років з квітня 2009 року по серпень 2010 року по 19057,00 грн. щомісячно, з вересня 2010 року по січень 2020 року щомісячно в сумі 19056,00 грн.

Згідно даних зворотного боку картки особового рахунку позивача протягом січня 2009 року – грудня 2009 року, серпня – вересня 2010 року відповідачем нараховано пеню у зв’язку із здійсненням позивачем сплати податкових зобов’язань та наданням уточнюючого розрахунку з податку на прибуток, яким зменшено суму самостійно визначених податкових зобов’язань з податку на прибуток.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що ним оскаржується правомірність здійсненого відповідачем нарахування пені у зв’язку із наданням уточнюючого розрахунку з податку на прибуток, яким зменшено суму самостійно визначених податкових зобов’язань з податку на прибуток на 1700 436,00 грн. та перерахуванням коштів за платіжними дорученнями від 08 травня 2009 року № 436, від 22 травня 2009 року № 1548, від 12 червня 2009 року № 1880, від 30 червня 2009 року № 2208, 2209, 2210, 2213, від 31 липня 2009 року № 2757, 2758, 2759, від 25 серпня 2009 року № 3103, 3104, від 28 серпня 2009 року № 3209, від 01 вересня 2009 року № 3309, від 17 вересня 2009 року № 343, 344, від 01 вересня 2009 року № 3039, від 01 жовтня 2009 року № 3932, від 07 жовтня 2009 року № 440,441, від 02 листопада 209 року № 4627, від 12 листопада 2009 року № 4829, від 30 листопада 2009 року № 5278,5279.

Згідно даних зворотного боку облікової картки позивача за 2009 рік (арк. справи 77-102) у лютому 2009 року відповідачем було нараховано пеню в сумі 320645,48 грн., з яких 320499,82 грн. - у зв’язку із наданням позивачем уточненої декларації з податку на прибуток, якою самостійно визначені податкові зобов’язання були зменшені на 1700436,00 грн.

Протягом травня 2009 року відповідачем було нараховано пеню в сумі 14078,23 грн., з яких: 2398,96 грн. - у зв’язку із здійсненням позивачем погашення податкового боргу за платіжним документом № 436 від 08 травня 2009 року, 11533,61 грн. - у зв’язку із здійсненням позивачем погашення податкового боргу за платіжним документом № 1548 від 22 травня 2009 року.

Протягом червня 2009 року відповідачем було нараховано пеню в сумі 41337,61 грн., з яких: 6979,39 грн. - у зв’язку із здійсненням позивачем погашення податкового боргу за платіжним документом № 1880 від 12 червня 2009 року, 9451,97 грн. - у зв’язку із здійсненням позивачем погашення податкового боргу за платіжним документом № 2213 від 30 червня 2009 року, 3509,41 грн. - у зв’язку із здійсненням позивачем погашення податкового боргу за платіжним документом № 2210 від 30 червня 2009 року, 8077,93 грн. - у зв’язку із здійсненням позивачем погашення податкового боргу за платіжним документом № 2208 від 30 червня 2009 року, 13173,25 грн. - - у зв’язку із здійсненням позивачем погашення податкового боргу за платіжним документом № 2209 від 30 червня 2009 року.

Протягом липня 2009 року відповідачем було нараховано пеню в сумі 26263,08 грн., з яких: 13929,07 грн. - у зв’язку із здійсненням позивачем погашення податкового боргу за платіжним документом № 2758 від 31 липня 2009 року, 8503,21 грн. - у зв’язку із здійсненням позивачем погашення податкового боргу за платіжним документом № 2757 від 31 липня 2009 року, 3685,14 грн. - у зв’язку із здійсненням позивачем погашення податкового боргу за платіжним документом № 2759 від 31 липня 2009 року.

Протягом серпня 2009 року відповідачем було нараховано пеню в сумі 25404,07 грн., з яких: 3574,62 грн. - у зв’язку із здійсненням позивачем погашення податкового боргу за платіжним документом № 3103 від 25 серпня 2009 року, 13440,33 грн. - у зв’язку із здійсненням позивачем погашення податкового боргу за платіжним документом № 3104від 25 серпня 2009 року, 8243,46 грн. - у зв’язку із здійсненням позивачем погашення податкового боргу за платіжним документом № 3209 від 28 серпня 2009 року.

Протягом вересня 2009 року відповідачем було нараховано пеню в сумі 26004,38 грн., з яких: 8305,33 грн. - у зв’язку із здійсненням позивачем погашення податкового боргу за платіжним документом № 3309 від 01 вересня 2009 року, 3687,83 грн. - у зв’язку із здійсненням позивачем погашення податкового боргу за платіжним документом № 343 від 17 вересня 2009 року, 13865,56 грн. - у зв’язку із здійсненням позивачем погашення податкового боргу за платіжним документом № 344 від 17 вересня 2009 року.

Протягом жовтня 2009 року відповідачем було нараховано пеню в сумі 26004,38 грн., з яких: 1311,34 грн. - у зв’язку із здійсненням позивачем погашення податкового боргу за платіжним документом № 3932 від 01 жовтня 2009 року, 591,97 грн. - у зв’язку із здійсненням позивачем погашення податкового боргу за платіжним документом № 441 від 07 жовтня 2009 року, 2226,41 грн. - у зв’язку із здійсненням позивачем погашення податкового боргу за платіжним документом № 440 від 07 жовтня 2009 року.

Протягом листопада 2009 року відповідачем було нараховано пеню в сумі 356,68 грн., з яких: 211,02 грн. - у зв’язку із здійсненням позивачем погашення податкового боргу за платіжним документом № 4627 від 02 листопада 2009 року.

У серпні 2010 року відповідачем було нараховано пеню в сумі 1813,38 грн. у зв’язку із здійсненням позивачем погашення податкового боргу за платіжним документом № 2354 від 30 серпня 2010 року.

У вересні 2010 року відповідачем було нараховано пеню в сумі 985,34 грн. у зв’язку із здійсненням позивачем погашення податкового боргу за платіжним документом № 3039 від 30 вересня 2010 року.

Спірними питаннями цієї справи є правомірність здійсненого відповідачем нарахування пені протягом січня – грудня 2009 року та серпня, вересня 2010 року в сумі 480605,98 грн.

Спеціальним законом з питань оподаткування, яким на момент виникнення спірних правовідносин встановлювалися порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовим фондом».

Відповідно до підпункту 16.1.1 пункту 16 1 та підпункту 16.3.1 пункту 16.3. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Згідно з пунктом 3.4 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою Наказом ДПА України № 290 від 11 червня 2003 року, нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

Згідно пункту 3.7. Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою Наказом ДПА України № 290 від 11червня 2003 року, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).

Тобто, передумовою нарахування пені у картці особового рахунку є здійснення платником податку погашення податкового боргу (частини податкового боргу). При цьому, при здійсненні платником сплати зазначеної суми податкового боргу, податковою інспекцією здійснюється розподіл сплаченої платником суми на суму, що спрямовується в рахунок погашення податкового боргу та суму, що спрямовується в рахунок погашення пені на зазначену суму податкового боргу.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, 17 листопада 2008 року, позивачем був наданий до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції уточнювальний розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток у зв’язку із виправленням самостійно виявлених помилок за 3 квартали 2008 року (арк. справи 42), яким позивач самостійно визначив штрафні санкції у зв’язку із виявленням помилки в сумі 380227,00 грн. 22 грудня 2008 року позивач надав спрощену податкову декларацію з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року (арк. справи 28), якою визначив суму самостійно нарахованого штрафу у зв’язку із виправленням помилок в сумі 1320209,00 грн. 09 лютого 2009 року, позивач надав декларацію з податку на прибуток за 2008 рік (арк. справи 29), згідно якої сума самостійно визначеного штрафу позивачем складає 0,00 грн.

У зв’язку із цим, в зворотному боці картки особового рахунку позивача, відповідачем був здійснений запис про здійснення позивачем погашення самостійно визначених податкових зобов’язань з податку на прибуток в сумі 1700436,00 грн. та нараховано пеню в загальному розмірі 320 645,48 грн.

Підпунктом 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", визначений перелік джерел самостійної сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу. Вказаною нормою визначено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань є будь-які власні кошти платника податків, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Проте, як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, підставою для нарахування пені в зворотному боці картки особового рахунку позивача стало надання позивачем декларації з податку на прибуток, якою було зменшено суму податкових зобов’язань позивача з податку на прибуток за звітний податковий період 2008 рік на 1700436,00 грн., а не здійснення позивачем сплати узгодженої суми податкових зобов’язань.

Надання позивачем розрахунку, яким зменшено суму самостійно визначених податкових зобов’язань в порядку, визначеному Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не є сплатою податкового зобов’язання, а є способом коригування самостійно визначеного платником податку податкового зобов’язання у зв’язку із виявленням ним помилок у раніше наданих деклараціях, через що не може бути підставою для застосування штрафних санкцій, пов’язаних із несвоєчасною сплатою податкових зобов’язань.

Суд зазначає, що через зменшення позивачем суми самостійно визначених податкових зобов’язань в зворотному боці картки особового рахунку було нараховано пеню в сумі 320645,48 грн., а не як зазначив позивач в сумі 341107,45 грн.

Щодо здійсненого нарахування пені в картці особового рахунку позивача у зв’язку із здійсненням сплати податкових зобов’язань за допомогою платіжних доручень судом встановлено наступне.

Згідно визначеного позивачем призначення платежу в платіжних дорученнях № 2758 від 30 липня 2009 року (арк. справи 17), № 3104 від 25 серпня 2009 року (арк. справи 19), № 344 від 17 вересня 02009 року (арк. справи 20), № 440 від 07 жовтня 2009 року (арк. справи 21), № 3039 від 30 вересня 2010 року (арк. справи 12) позивачем були перераховані кошти в рахунок сплати щомісячних платежів на виконання Ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2009 року, якою було розстрочено виконання постанови у справі № 2а-36955/08/0570 від 04 лютого 2009 року на 10 років. Згідно даних зворотного боку картки позивача, зазначені кошти були спрямовані відповідачем без врахування визначеного призначення платежу, внаслідок чого в картці особового рахунку нараховано пеню в загальній сумі 44446,71 грн. Що стосується нарахування пені у зв’язку із спрямуванням сплачених позивачем коштів за платіжним дорученням № 5278 від 30 листопада 2009 року (арк. справи 23), то як вбачається зі зворотного боку картки особового рахунку позивача, жодних нарахувань пені у зв’язку із відображенням сплати за цим платіжним дорученням в картці особового рахунку позивача не відбувалося.

Згідно визначеного позивачем призначення платежу в платіжних дорученнях № 2757 від 30 липня 2009 року (арк. справи 16), № 3209 від 28 серпня 2009 року (арк. справи 18), № 3309 від 1 вересня 2009 року (арк. справи 18), № 3932 від 01 жовтня 2009 року (арк. справи 21), № 4627 від 02 листопада 2009 року (арк. справи 22), № 2354 від 30 серпня 2010 року (арк. справи 12) позивачем були перераховані кошти в рахунок сплати щомісячних платежів на виконання Ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2008 року, якою було розстрочено виконання постанови у справі № 2а-10114/08/0570 від 14 травня 2008 року на 5 років. Згідно даних зворотного боку картки позивача, зазначені кошти були спрямовані відповідачем без врахування визначеного призначення платежу, внаслідок чого в картці особового рахунку нараховано пеню в загальній сумі 28387,74 грн.

Згідно визначеного позивачем призначення платежу в платіжних дорученнях № 2759 від 30 липня 2009 року (арк. справи 17), № 3103 від 25 серпня 2009 року (арк. справи 19), № 343 від 17 вересня 02009 року (арк. справи 20), № 441 від 07 жовтня 2009 року (арк. справи 22), позивачем були перераховані кошти в рахунок сплати щомісячних платежів на виконання Ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2009 року, якою було розстрочено виконання постанови у справі № 2а-1129/09/0570 від 25 лютого 2009 року на 10 років. Згідно даних зворотного боку картки позивача, зазначені кошти були спрямовані відповідачем без врахування визначеного призначення платежу, внаслідок чого в картці особового рахунку нараховано пеню в загальній сумі 11539,56 грн. Що стосується нарахування пені у зв’язку із спрямуванням сплачених позивачем коштів за платіжним дорученням № 5279 від 30 листопада 2009 року (арк. справи 23), то як вбачається зі зворотного боку картки особового рахунку позивача, жодних нарахувань пені у зв’язку із відображенням сплати за цим платіжним дорученням в картці особового рахунку позивача не відбувалося.

Крім цього, внаслідок спрямування сплачених позивачем коштів в рахунок погашення податкового боргу всупереч визначеному позивачем призначення платежу «податок на прибуток за податковим повідомленням-рішенням № 0000242340/0 від 27 квітня 2009 року» в платіжних дорученнях № 436 від 08 травня 2009 року (арк. справи 13), № 1548 від 22 травня 2009 року (арк. справи 13), № 1880 від 12 червня 2009 року (арк. справи 14), № 2213 від 30 червня 2009 року (арк. справи 14), відповідачем нараховано пеню в сумі 30363,93 грн.

Як вбачається з наведеного вище, нарахування пені в загальній сумі 114737,94 грн. (44446,71 грн. + 28387,74 грн. + 11539,56 грн. + 30363,93 грн.) стало наслідком спрямування коштів в рахунок погашення суми податкового боргу та не врахування визначеного позивачем призначення платежу.

Відповідач як орган державної влади, за приписами статті 19 Конституції України обмежений в своїх діях підставами та межами наданих повноважень, зобов’язаний здійснювати надані йому повноваження лише у спосіб, передбачений законами України. Податкове законодавство України не містить правових норм, якими би податковий орган був наділений повноваженнями щодо зміни визначеного платником податку призначення платежу.

Відповідно до підпункту 7.1.1. пункту 7.1. статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Згідно статті 139 Господарського кодексу України, кошти віднесені до визначеного в цій статті поняття «майна».

Частиною 1 статті 134 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є суб’єктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, у тому числі коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Зокрема, розпорядженням коштами є їх переказ із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Відповідно до пункту 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжним дорученням є розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. Встановлення форм та реквізитів розрахункових документів встановлюються Національним банком України.

Згідно з пункту 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України N 22 від 21 січня 2004 року, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Отже, перерахування суб’єктом господарювання коштів за допомогою платіжного доручення, є проявом волевиявлення власника коштів, підстави перерахування коштів визначені у реквізиті “Призначення платежу” платіжного доручення.

Приписами пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» встановлено загальну норму, відповідно до якої податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

При цьому, зазначеним пунктом не передбачений перелік суб’єктів на яких вона розповсюджується, чи то податковий орган, чи то платник податків та не визначений механізм забезпечення її дотримання, тобто дії суб’єктів податкових правовідносин, які мають ними вчинятися у випадках, коли при наявності суми податкового боргу платником податків здійснюється погашення поточних податкових зобов’язань.

Водночас, відповідач як орган державної влади, за приписами статті 19 Конституції України обмежений в своїх діях підставами, межами наданих повноважень та здійснення них у спосіб, передбачений законами України. Податкове законодавство України не містить правових норм, якими би податковий орган був наділений повноваженнями щодо зміни визначеного платником податку призначення платежу.

Суд зауважує на тому, що відповідач має право спрямовувати на власний розсуд лише ті платежі платника податків, в яких такий платник не визначив призначення платежу або спрямування сплачених платником коштів неможливо за визначеним таким платником призначенням платежу.

Тобто, наведене свідчить про безпідставність здійсненого відповідачем направлення сплачених позивачем коштів за платіжними дорученнями від 30 липня 2009 року № 2757, 2758, 2759, від 25 серпня 2009 року № 3103, 3104, від 28 серпня 2009 року № 3209, від 01 вересня 2009 року № 3309, від 17 вересня 2009 року № 343, 344, від 01 жовтня 2009 року № 3932, від 07 жовтня 2009 року № 44, 441, від 30 вересня 2010 року № 3039, від 30 серпня 2010 року № 2354, від 08 травня 2009 року № 436 від, від 22 травня 2009 року № 1548, від 12 червня 2009 року № 1880, від 30 червня 2009 року № 2213 в рахунок сплати податкового боргу замість спрямування в рахунок сплати щомісячних платежів з розстроченого судовими рішеннями податкового боргу та здійснення їх перерозподілу на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).

Враховуючи встановлення судом неправомірності дій відповідача щодо неврахування визначеного платником податку призначення платежу у платіжних дорученнях та нарахування пені через зменшення самостійно визначених податкових зобов’язань в порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суд дійшов висновку, що нарахування пені внаслідок таких дій є неправомірним та вимоги позивача в частині зобов’язання внести зміни до картки особового рахунку платника податків шляхом скасування (виключення) нарахованої пені з податку на прибуток в сумі 435377,42 грн., підлягають задоволенню.

Що стосується вчинення відповідачем дій щодо спрямування сплачених позивачем коштів за платіжними дорученнями від 30 червня 2009 року № 2208, 2209, 2210 в рахунок сплати податкового боргу, суд зазначає на їх правомірності з огляду на наступне.

Платіжним дорученням № 2208 (арк. справи 15) від 30 червня 2009 року позивач сплатив 46896,75 грн. із визначенням наступного призначення платежу «податок на прибуток згідно рішення ДОАС по справі № 2а-10114/08 про розстр. податк. зобов. по ср. сплати за червень 2008 року». Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, жодного платежу у червні 2008 року Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2008 року не передбачено, через що направлення сплачених коштів із врахуванням визначеного позивачем призначення платежу є неможливим.

Платіжним дорученням № 2209 (арк. справи 15) від 30 червня 2009 року позивач сплатив 71705,00 грн. із визначенням наступного призначення платежу «податок на прибуток згідно рішення ДОАС по справі № 2а-36955/08/0570 про розстр. податк. зобов. по ср. сплати за червень 2008 року». Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, жодного платежу у червні 2008 року Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2009 року не передбачено, через що направлення сплачених коштів із врахуванням визначеного позивачем призначення платежу є неможливим.

Платіжним дорученням № 2210 (арк. справи 16) від 30 червня 2009 року позивач сплатив 19057,00 грн. із визначенням наступного призначення платежу «податок на прибуток згідно рішення ДОАС по справі № 2а-1129/09/0570 про розстр. податк. зобов. по ср. сплати за червень 2008 року». Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, жодного платежу у червні 2008 року Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2009 року не передбачено, через що направлення сплачених коштів із врахуванням визначеного позивачем призначення платежу є неможливим.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що посилання позивача на неврахування визначеного позивачем призначення платежу в платіжних дорученнях від 30 червня 2009 року № 2208, 2209, 2210 не підтверджено наявними в матеріалах справи документами. З огляду на дійдення судом висновку про правомірність дій відповідача щодо спрямування сплачених позивачем коштів в рахунок погашення податкового боргу, нарахування відповідачем пені в сумі 24760,59 грн. внаслідок таких дій є правомірним. З огляду на зазначене, вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім цього, не підлягають також задоволенню заявлені позивачем вимоги про зобов’язання внести зміни до картки особового рахунку платника податків шляхом скасування (виключення) пені в сумі 20467,97 грн., нарахованої у зв’язку із наданням уточнювального розрахунку суми самостійно визначених податкових зобов’язань з податку на прибуток, у зв’язку із не підтвердженням наявними в матеріалах справи доказами нарахування пені в цій сумі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, з огляду на що, за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати здійснені позивачем підлягають стягнення на користь позивача з державного бюджету України пропорційно задоволеній частині вимог.

Враховуючи викладене та, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України № 276 від 18 липня 2005 року, Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України № 290 від 11 червня 2003 року, ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними дій щодо нарахування пені з податку на прибуток в сумі 480605,98 грн. та зобов’язання внести зміни до картки особового рахунку платника податків Державного підприємства «Добропіллявугілля», шляхом виключення з картки особового рахунку пені за несвоєчасне погашення податкової заборгованості з податку на прибуток в розмірі 480605,98 грн. як неправомірно нарахованої, задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області (85000, м. Добропілля, вул. пров. Радянський, 4, ЄДРПОУ 23355183) щодо нарахування пені з податку на прибуток в сумі 435377,42 грн.

Зобов’язати Добропільську об’єднану державну податкову інспекцію Донецької області (ЄДРПОУ 23355183, адреса: 85000, м. Добропілля, вул. пров. Радянський, 4) внести зміни до особового рахунку Державного підприємства “Добропіллявугілля” (ЄДРПОУ 32186934, адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2) з податку на прибуток шляхом виключення з облікової картки суми нарахованої пені у розмірі 114731,94 грн., у зв’язку із зарахуванням сум сплачених позивачем коштів за платіжними дорученнями від 30 липня 2009 року № 2757, 2758, 2759, від 25 серпня 2009 року № 3103, 3104, від 28 серпня 2009 року № 3209, від 01 вересня 2009 року № 3309, від 17 вересня 2009 року № 343, 344, від 01 жовтня 2009 року № 3932, від 07 жовтня 2009 року № 440, 441, від 30 вересня 2010 року № 3039, від 30 серпня 2010 року № 2354, від 08 травня 2009 року № 436 від, від 22 травня 2009 року № 1548, від 12 червня 2009 року № 1880, від 30 червня 2009 року № 2213 без врахування визначеного платником призначення платежу.

Зобов’язати Добропільську об’єднану державну податкову інспекцію Донецької області (ЄДРПОУ 23355183, адреса: 85000, м. Добропілля, вул. пров. Радянський, 4) внести зміни до особового рахунку Державного підприємства “Добропіллявугілля” (ЄДРПОУ 32186934, адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2) з податку на прибуток шляхом виключення з облікової картки суми нарахованої пені у розмірі 320645,48 грн., у зв’язку із надання позивачем уточнюючого розрахунку з податку на прибуток № 25643 від 09 лютого 2009 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства “Добропіллявугілля” (ЄДРПОУ 32186934, адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2) судові витрати зі сплати судового збору (державного мита) у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 12 квітня 2011 року в присутності представника позивача та представника відповідача.

Постанова виготовлена у повному обсязі та підписана 18 квітня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                                       Михайлик А.С.