Постанова № 15157582, 21.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/5246/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.

при секретаріМалій С.Ю.

за участю представника позивача Ковальова С.В.,

представника відповідача Коростильова С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітроль» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про скасування наказу Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 24.03.2011 № 332 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мітроль», звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про скасування наказу № 332 від 24.03.2011 року про проведення документальної позапланової перевірки.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 25.03.2011 року на територію приміщення ТОВ «Мітроль» з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки прибули посадові особи Державної податкової інспекції у м. Краматорську.

Після предявлення уповноваженими особами податкового органу направлення та наказу на перевірку, позивачем було відмовлено у допуску до проведення перевірки у звязку з відсутністю законних підстав для її проведення.

Вказує, у предявлених позивачу направленні та наказу на проведення перевірки відсутні конкретні підстави для її проведення.

Позивач з метою досудового врегулювання питання про скасування наказу на проведення перевірки звернувся до відповідача із відповідним листом, але станом на момент звернення до суду відповіді на своє звернення не отримав.

Вважає, що накази податкового органу підлягають оскарженню згідно Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки є правовими актами індивідуальної дії, в обґрунтування чого посилається на лист Вищого адміністративного суду України від 24.12.2010 року № 1844/11/13-10.

Вважає оскаржуваний наказ відповідача таким, що порушує охоронювані законом його права та інтереси.

В обґрунтування позову також посилається на п.п. 78.1.8 п.78.1, п.78.3 ст.78, 200.11 ст.200 Податкового Кодексу України, Постанову КМУ від 27.12.2010 року № 1238, ст.19 Конституції України.

Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, додатково надав суду письмові пояснення, відповідно до яких зазначив про те, що відповідач надав відповідь на його лист щодо скасування наказу, в якому наполягав на законності наказу № 332 від 24.03.2011 року і так само не зазначив жодних законних підстав для проведення позапланової виїзної документальної перевірки відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував, надав суду пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях.

Згідно наданих суду письмових заперечень зазначив, що працівниками податкового органу у звязку із відмовою позивачем від допуску до проведення позапланової виїзної документальної перевірки було складено відповідний акт від 25.03.2011 року.

Вважає оскаржуваний наказ таким, що прийнятий правомірно та містить підстави, які надають право податковому органу на проведення позапланової виїзної документальної перевірки платника податків.

В обґрунтування своєї правової позиції посилається на п.81.1 ст.81, п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 78.1.8 п.78.1 ст.78, п. 200.11 ст.200 Податкового кодексу України, п.п. 3,5 Постанови КМУ від 27.12.2010 року № 1238.

Просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши представників сторін, які зявились у судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мітроль» (далі за текстом ТОВ «Мітроль»), згідно свідоцтва про державну реєстрацію, виданого виконавчим комітетом краматорської міської ради є юридичною особою, код за ЄДРПОУ 23112374 (а.с.13).

Відповідач, Державна податкова інспекція у м. Краматорську (далі за текстом ДПІ у м. Краматорську), у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, є субєктом владних повноважень.

25.03.2011 року на територію приміщення ТОВ «Мітроль», з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки прибули посадові особи Державної податкової інспекції у м. Краматорську.

Посадовим особам позивача уповноважені особи податкового органу предявили направлення на перевірку № 87 від 24.03.2011 року (далі за текстом направлення) та наказ № 332 від 24.03.2011 року (далі за текстом оскаржуваний наказ).

Згідно вищезазначеного направлення зазначено наступні підстави для проведення перевірки: п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, Постанова КМУ № 1238 від 27.12.2010 року, наказ ДПІ у м. Краматорську від 24.03.2011 року № 332.

Початком перевірки зазначено 25.03.2011 року, тривалість пять робочих днів.

Метою перевірки зазначено: Перевірка з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у банку по податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року (а.с.7).

Згідно оскаржуваного наказу зазначено, зокрема, провести з 25.03.2011 року тривалістю пять робочих днів документальну позапланову виїзну ТОВ «Мітроль» (код за ЄДРПОУ 23112374) з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у банку по податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року (а.с.6).

Судом встановлено, що позивачем відмовлено у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки уповноваженим особам податкового органу.

Позивач з метою досудового врегулювання спору листом від 28.03.2011 року звернувся до податкового органу з питанням про скасування наказу від 24.03.2011 року № 332 (а.с.8-9).

Відповідач розглянув вказане звернення та листом від 13.04.2011 року № 12262/10/23-3 надав відповідь, згідно якої зазначив, що 18.02.2011 року позивачем була надана податкова декларація з ПДВ за січень 2011 року з задекларованим бюджетним відшкодуванням у розмірі 18593,00 гривень згідно п. 200.7 ст. 200 ПК України (зазначена обставина позивачем не спростовувалася, представником позивача у судовому засіданні підтверджена).

За результатами проведення автоматизованої звірки на рівні ДПА України 04.03.2011 року по декларації за січень 2011 року по підприємству було сформовано повідомлення за № 3 про невідповідність платника податку критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеним п. 200.19 ст. 200 ПК України та ПКМУ № 1238 від 27.12.2010 року. Дане повідомлення 04.03.2011 року було вручено ТОВ «Мітроль» та в подальшому не оскаржувалось.

З урахуванням наведених обставин ДПІ у м. Краматорську прийнято рішення про доцільність проведення позапланової виїзної документальної перевірки.

Зазначає, що рішення про проведення перевірки ТОВ «Мітроль» за січень 2011 року є правомірними.

У відповідності до п. 78.4. ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, що також збігається із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеній у Листі від 24.12.2010 р. N 1844/11/13-10

На підставі адміністративного позову та письмових пояснень позивача, заперечень проти позову відповідача та наданих представниками сторін в судовому засіданні пояснень судом встановлено, що між сторонами немає спору щодо фактичних обставин справи. Спірними обставинами у справі є правомірність дій податкового органу щодо складання оскаржуваного наказу та наявність/відсутність у податкового органу підстав для проведення позапланової перевірки, що викликано, зокрема, різним розумінням сторонами норм ПК.

Згідно п.20.1.4 п.20.1 ст.20, Податкового кодексу України (далі за текстом ПК) органи державної податкової служби мають право, зокрема, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Проаналізуавши вказані правові норми суд приходить до висновку, що сам по собі факт того, що платником податків заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість не може бути безумовною підставою для проведення позапланової виїзної документальної перевірки платника податків без наявності конкретних підстав для проведення перевірки, передбачених у розділі V ПК.

П. 200.11. ст. 200 розділу V ПК за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, податковий орган має право проводити позапланову виїзну документальну перевірку щодо достовірності нарахування бюджетного відшкодування лише за наявності достатніх підстав, які встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідний перелік достатніх підстав, які надають право на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку затверджено Постановою Кабінетом Міністрів України від 27.12.2010 року № 1238 (далі по тексту Перелік).

Згідно п. 81.1. ПК Посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Означена правова норма кореспондується з вищенаведеними правовими нормами щодо наявності у податкового органу права на проведення позапланової перевірки лише за наявності підстав для її проведення. Крім того, з огляду на п. 81.1. ПК у направленні на проведення перевірки, яке видається на виконання наказу на проведення перевірки, окремо зазначаються реквізити наказу на проведення перевірки, а окремо підстави для проведення перевірки, що свідчить про те, що сам по собі наказ на проведення перевірки не може вважатися підставою для проведення перевірки, а під підставою перевірки слід розуміти саме законодавчо визначені підстави.

З аналізу вищенаведених положень ПК вбачається, що податковий орган вправі видати наказ на проведення перевірки, зокрема позапланової перевірки, лише за наявності законодавчо визначених підстав для ї проведення. Тому для прийняття судового рішення по суті справи суд повинен зясувати чи були у спірному випадку у податкового органу правові підстави для проведення позапланової перевірки.

Проаналізувавши оскаржуваний наказ суд встановив, що в ньому не зазначені конкретні підстави для проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Мітроль» шляхом зазначення будь-якої із підстав серед наведених у Переліку або шляхом посилання на певний пункт переліку. В оскаржуваному наказі міститься лише посилання на Постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1238, якою затверджено Перелік, загалом, з чого неможливо зрозуміти дійсні підстави для проведення перевірки.

Як зазначалося вище відповідно до п. 78.4. ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Зазначеною та іншими нормами ПК не передбачено посилання на обовязковість затвердження певної форми наказу на проведення позапланової перевірки, тому суд вважає, що відсутність у оскаржуваному наказі посилання на конкретні підстави для проведення позапланової перевірки сама по собі не може бути підставою для визнання оскаржуваного наказу незаконним та його скасування, тому критично ставиться до думки позивача щодо незаконності оскаржуваного наказу лише через відсутність у ньому посилання на конкретну підставу для проведення позапланової перевірки серед Переліку.

Тому для вирішення питання щодо законності чи незаконності оскаржуваного наказу судом зясовувалося питання про фактичну наявність чи відсутність обставин, які підпадають під підстави для проведення позапланової перевірки згідно Переліку.

У своїх письмових та усних поясненнях представник позивача зазначив, що, на його думку, стосовно позивача на момент прийняття наказу були відсутність жодні обставини, які підпадають під будь-який пункт Переліку та відповідно дають підстави для проведення позапланової перевірки.

В свою чергу представник відповідача у своїх запереченнях проти позову та усних поясненнях зазначив про те, що, на його думку, підставами для проведення позапланової перевірки позивача та, відповідно прийняття оскаржуваного наказу, були пункти 3 та 5 Переліку.

П. 3 Переліку у якості підстави для проведення позапланової перевірки передбачено існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобовязань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки.

Натомість відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження існування розбіжностей, про які зазначено у п. 3 Переліку. Таким доказом, на думку суду, з урахуванням підкреслених положень п. 3 Переліку може бути лише акт про проведення камеральної перевірки з виявленими порушеннями та розбіжностями за період, в якому сформувалося відємне значення по податку на додану вартість чи заявлено до відшкодування ПДВ на підставі сформованого відємного значення (з огляду на оскаржуваний наказ це грудень 2010 р. та січень 2011 року відповідно), в якому чітко визначено в чому такі порушення та розбіжності полягають і чому їх неможливо усунути за результатами камеральної перевірки.

Як вже було зазначено відповідач не надав суду акти камеральних перевірок за означені періоди і не заявляв клопотання про відкладання розгляду справи для надання відповідних актів. В свою чергу представник позивача пояснив, що відповідних актів камеральних перевірок від позивача не отримував, а навпаки отримував довідки, що свідчить про відсутність встановлених податковим органом порушень та розбіжностей за означений період. Проти зазначених посилань представника позивача представник відповідача так само не заперечував.

Як до доказів наявності підстав для проведення позапланової перевірки позивача суд критично ставиться до наданих в судовому засіданні представником відповідача та долучених до матеріалів справи повідомлень ДПІ у м. Краматорську від 04.03.2011 року № 3 та від 05.04.2011 р. № 8 до ТОВ «Мітроль», в яких зазначено, що вказаний платник податку не має права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ відповідно до п. 200.18 ст. 200 ПК України, оскільки не відповідає критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеним п. 200.19 ст. 200 ПК України, оскільки відсутність у платника податків права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ не є підставою для проведення позапланової перевірки з огляду на Перелік. Крім того, наявність чи відсутність у позивача права на автоматичне бюджетне відшкодування не є предметом спору у цій справі.

Таким чином, суд робить висновок про хибність посилань відповідача на п. 3 Переліку, як на підставу для проведення позапланової перевірки, оскільки відповідачем не доведено існування обставин, передбачених п.3 Переліку.

П. 5 Переліку у якості підстави для проведення позапланової перевірки передбачено невідповідність платника жодному з таких критеріїв:

1) у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), установлених розділом IV Податкового кодексу України, чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з платником, перевищує 20 осіб та середня заробітна плата усіх працівників не менше ніж у 2,5 раза перевищує мінімальний установлений законодавством рівень;

2) має основні фонди для провадження задекларованої діяльності, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців;

3) рівень визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є вищим від середнього по галузі в кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), установлених розділом III Податкового кодексу України.

З огляду на підкреслені положення п. 5 Переліку суд робить висновок про те, що відповідність платника податків принаймні одному з наведених у п. 5 Переліку критеріїв виключає можливість визнання його таким, що не відповідає жодному з трьох критеріїв та відповідно можливість проведення позапланової перевірки на цій підставі. З огляду на наведене, суд критично ставиться до думки відповідача про те, що для проведення позапланової перевірки на підставі п. 5 Переліку достатньо факту невідповідності платника податків бодай одному з критеріїв серед наведених у п. 5 Переліку.

Згідно довідки, наданої позивачем, заявлена до відшкодування з бюджету сума податку на додану вартість за 12 місяців 2010 року склала 112500,00 гривень, а за період з 01.01.2010 року по 28.02.2011 року 143000,00 гривень, при цьому залишкова балансова вартість основних засобів для провадження задекларованої господарської діяльності за даними податкового обліку станом на 01.01.2011 року складає 241900,00 гривень, а станом на 28.02.2011 року 238 200,00 гривень.

Означені дані, які відповідачем не спростовувалися, прямо свідчать про відповідність позивача критерію, зазначеному в абз. 2 п. 5 Переліку, що виключає можливість визнання його таким, що не відповідає жодному з трьох критеріїв та відповідно можливість проведення позапланової перевірки на цій підставі.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що надані представником відповідача та долучені до матеріалів справи податкові розрахунки комунального податку, в яких зазначено кількісний склад працівників позивача, лише підтверджують відповідність позивача одному з двох критеріїв оцінки згідно абз. 1 п. 5 Переліку щодо кількісного складу працівників у 4 попередніх податкових кварталах. Щодо невідповідності позивача другому з критеріїв щодо рівня середньої заробітної плати, яку відповідач підтвердив відповідними розрахунками, долученими до матеріалів справи, то така невідповідність позивачем підтверджується, проте сама по самі без невідповідності усім іншим критеріям оцінки згідно п. 5 не може бути підставою для проведення позапланової перевірки позивача.

Суд також критично ставиться до усних посилань представника відповідача про невідповідність позивача критерію оцінки згідно абз. 3 п. 5 Переліку щодо рівня визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток до сплати до бюджету, оскільки відповідач жодним чином не довів суду яким нормативним чи розпорядчим документом такий рівень встановлюється і не надав жодних доказів такої невідповідності.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що у даному спірному випадку, підстави для прийняття рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки відсутні, тому оскаржений наказ є незаконним і підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст. 69 КАС України,- доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірність своїх дій при прийнятті рішення про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Мітроль», яке було оформлено оскаржуваним наказом.

Отже виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітроль» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про скасування наказу № 332 від 24.03.2011 року про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до ст. 94 КАСУ суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітроль» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про скасування наказу Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 24.03.2011 № 332 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки - задовольнити.

Скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 24.03.2011 № 332 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітроль», код ЄДРПОУ 23112374, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Косіора, 3, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 21 квітня 2011 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлено 26 квітня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.